Проаналізовано взаємовідносини Древлянської землі з варязькою династією Рюриковичів у IX - X ст. Розглянуто проблеми формування державницької ідеології на перехідному етапі розвитку українського суспільства, а також деякі детермінанти оптимізації розвитку міжконфесійних відносин за умов сучасної України. Детально проаналізовано особливості становлення інформаційного суспільства у нашій державі.

Досліджено вміст абсцизової кислоти (АБК) у листках картоплі й помідорів за впливу різного водозабезпечення та регуляторів росту полістимуліну К, полістимуліну А-6 та емістиму С. Під дією посухи вміст АБК більш істотно зростав у листках стійкого до посухи сорту картоплі Темп, ніж у менш стійкого Древлянка. Найвищу кількість АБК виявлено в листках рослин, оброблених полістимуліном К і полістимуліном А-6. Вміст АБК у листках помідорів більший, ніж у картоплі. У пізньостиглого сорту помідорів Донецький посилювався синтез даної кислоти за недостатнього водозабезпечення порівняно з раньостиглим сортом Київський. Зроблено висновок, що застосування регуляторів росту є ефективним засобом регуляції механізмів стійкості картоплі до посухи.

Наведено результати археологічних досліджень стародавнього Іскоростеня. Розглянуто особливості древлянських городищ VIII - X ст. Проаналізовано проблеми охорони археологічної території (на прикладі проекту "Ходосівський археологічний комплекс"). Висвітлено питання про історичну топографію стародавнього Житомира. Охарактеризовано розвиток тваринництва та мисливства у давньослов'янського та давньоруського населення Житомирщини. Наведено деякі матеріали до реконструкції історичної топографії Сугдеї VIII - першої половини X ст. Розглянуто скандинавські артефакти Південно-Західної Русі та планувальну структуру поселень райковецької культури у Прикарпатті.

Приведены результаты археологического исследования древнего Искоростеня. Рассмотрены особенности древлянских городищ VIII - X ст. Проанализированы проблемы охраны археологической территории (на примере проекта "Ходосеевский археологический комплекс"). Освещены вопросы исторической топографии стародавнего Житомира. Охарактеризовано развитие животноводства и охотничьего промысла у древнеславянского и древнерусского населения Житомирской области. Приведены некоторые материалы по реконструкции исторической топографии Сугдеи VIII - первой половины X ст. Рассмотрены скандинавские артефакты Южно-Западной Руси и особенности планирования поселений райковецкой культуры в Прикарпатье.

Розглянуто питання походження назв слов'янських племен: деревлян, драговичів, кривичів, радимичів, в'ятичів, полян, бужан, угличів, хорватів, тиверців, антів.

Рассмотрены вопросы происхождения названий славянских племен: древлян, драговичей, кривичей, радимичей, вятичей, полян, бужан, угличей, хорватов, тиверцев, антов.

Проаналізовано особливості мемуаризації простору Правобережної України у творчості М. Чайковського. Описано барокові форми в художніх творах В. Шевчука. Визначено надсянсько-західнополіські паралелі в родинно-обрядовій лексиці. Розкрито етнолінгвістичний аспект весільних агентивів в бойківських та поліських говірках. Розглянуто питання про словозміну іменника в західнополіській говірці с. Смідин. Охарактеризовано актові книги овруцького гродського уряду другої половини XVII ст. як важливе джерело для вивчення українсько-польських мовних взаємовідносин, словотвірні ономатопоетичні моделі народної мови як джерело для передачі звукових вражень в українській імпресіоністській поетиці. Визначено місце і роль древлян в давньоруській історії.

Проанализированы особенности мемуаризации пространства Правобережной Украины в творчестве М. Чайковского. Описаны барокковые формы в художественных произведениях В. Шевчука. Определены надсянско-западнополесские параллели в семейно-обрядной лексике. Раскрыт этнолингвистический аспект свадебных агентивов в бойковских и полесских говорах. Рассмотрен вопрос о словоизменении существительного в западнополесском говоре с. Смидин. Охарактеризованы актовые книги овручского гродского правительства второй половины XVII ст. как важный источник для изучения украинско-польских языковых взаимоотношений, словообразовательные ономатопоэтические модели народного языка как источник для передачи звуковых впечатлений в украинской импрессионистской поэтике. Определены место и роль древлян в древнерусской истории.

Проведено аналіз укріплених поселень давньоруського часу, розташованих на території, зайнятій племенами літописних древлян. Висвітлено історію досліджень городищ древлянської землі. Розглянуто проблеми визначення племінної території, особливості планування, площу й устрій оборонних споруд. Висвітлено питання хронології, топографії та соціальної типології древлянських городищ IX - XIII ст.

Проведен анализ укрепленных поселений древнерусского времени, расположенных на территории, занятой племенами летописных древлян. Освещена история исследований городищ древлянской земли. Рассмотрены проблемы определения племенной территории, особенности планирования, площадь и устройство оборонительных сооружений. Освещены вопросы хронологии, топографии и социальной типологии древлянских городищ IX - XIII ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(45)430.2

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Унікальна інформація Новгородського Першого літопису про підкорення воєводою Свенельдом уличів, одержання данини з древлян та скарги дружини Ігоря (922, 940, 942 рр.) не походить з давнього джерела. Це - пізній конструкт книжника, що використовував "Повість временних літ" та "Список руських городів дальніх і ближніх". Відтак засновані на ній уявлення про підкорення київськими князями уличів чи древлян і відносини між представниками руської верхівки - безпідставні.

Досліджено системну присутність Еламу в топонімії України. Показано наявність топонімічного сліду сатрапій у Наддніпрянщині. Наведено оглядову картосхему місцевих назв України, топонімічні контексти яких розглянуто у дослідженні. Проаналізовано іранські джерела етнонімів древлян, слов'ян, полян, волинян.

Зазначено, що етнонім віддзеркалює ідеологічний вимір, в якому функціонує етноосередок. Проаналізовано етнонімічний ряд, презентуючий племена слов'янського світу під час творення держави Русь, у аспекті відбиття у ньому локального родоплемінного ідеологічного виміру.

На широкому мовному й міфологічному матеріалі проаналізовано давню українську легенду. Акцентовано увагу на її сюжетах, які знаходять численні паралелі в індійських ведах, епосі, міфології.

Проаналізовано давню українську легенду, сюжет і реалії якої знаходять чисельні прототипи в індійських ведах, епосі, міфології. Висвітлено загальні контури українсько-індійських взаємозв'язків на різних рівнях. Виявлено, що народні перекази й легенди Житомирщини, Чернігівщини, Київщини й інших українських ареалів мають індійські паралелі. Подано сюжет української легенди та паралельно індійський коментар до неї, співвідношення українських географічних назв з індійськими.

Удосконалено технологію виготовлення хліба з суцільнозмеленого борошна пшениці та спельти з використанням вівсяних і гречаних пластівців. Досліджено хімічний склад і технологічні властивості пшеничного та спельтового борошна, вівсяних і гречаних пластівців. Визначено вплив круп'яних пластівців на перебіг технологічних процесів та якість готових виробів. Встановлено ефективність заміни в рецептурі хліба 15 % борошна вівсяними та гречаними пластівцями. Обгрунтовано технологічні заходи та способи приготування тіста з пластівцями для одержання готових виробів хорошої якості. Розкрито сутність перебігу біохімічних, мікробіологічних, колоїдних процесів у технології хліба з суцільнозмеленого борошна та пластівців, визначено зміни у структурно-механічних властивостях тіста. Встановлено, що вироби з пластівцями повільніше черствіють та мають підвищену харчову цінність. На підставі проведених досліджень розроблено рецептури та технологічні інструкції на хліб "Древлянський з вівсяними пластівцями", "Древлянський з гречаними пластівцями", "Білково-вівсяний" та "Білково-гречаний".

Проанализирован антропологический материал, происходящий из погребений эпохи позднего средневековья на территории Михайловского Златоверхого монастыря в Киеве. Материал прекрасно демонстрирует неоднородность населения позднесредневекового Киева. У людей, похороненных на этом могильнике, доминируют генетические связи с популяциями, антропологический тип которых в период Киевской Руси был характерен для населения более западных земель (древлянских, волынянских, тиверских). Возможно, они являлись выходцами или потомками выходцев из этих территорий.

В научный оборот введен антропологический материал из раскопок в Вышгороде, позволяющий уточнить общую картину антропологического состава позднесредневекового населения Среднего Поднепровья. На краниологическом материале в эпоху позднего средневековья на этой территории зафиксированы существенные изменения по сравнению с древнерусским временем. Генетическая линия, связывающая часть позднесредневекового населения с полянскими группами, более четко прослеживается по женским черепам. Если в киеворусское время ощущался приток выходцев из более северных земель (дреговичей, радимичей, кривичей смоленских), то в позднесредневековый период рельефней представлены переселенцы с западных (когда-то древлянско-волынянских, галицких и тиверских) земель. По краниологическим материалам казацкого времени можно отметить, что по сравнению с древнерусской эпохой среди населения увеличился процент выходцев из степных групп.

Розглянуто рідкісні види рослин ключових степових ділянок околиць м. Полтава. Розкрито особливості орнаментації оболонки спор дискоміцетів. Оцінено якість атмосферного повітря в малих містах Київської області за допомогою методу ліхеноіндикації. Вивчено перші відомості про мікобіоту Древлянського природного заповідника. Здійснено ценоморфний аналіз природних лісових біогеоценозів і зеленої зони м. Полтава. Проаналізовано результати дослідження постпірогенного відновлення фітоценозів Асканійського степу за даними 2013 - 2014 рр. Досліджено вплив Хотиславського кар'єру на рослинність прилеглих територій. Проаналізовано створення та розвиток дендрологічного парку Клесівського лісництва. Охарактеризовано сучасний стан та перспективи використання інтродукованих видів і форм дерев.

Изучена генеология русского княжеского / боярского рода Нискиничей, потомков последнего князя Древлянской земли Нискини / Мала и его сына Добрыни, дяди по матери В.К. Владимира I Святославича. Исследована генеология южнорусского (галицкого) ответвления рода XI - XIII вв., основанного новгородским боярином Вышеславом (Вячеславом / Вышатой) Остромиричем. Показано, что к этому роду принадлежали известные галицкие бояре-"кормильчичи" начала XIIІ в. Определено, что в первой половине XIIl в. часть представителей рода переселилась в Венгерское королевство. Восстановлена генеалогия венгерской ветви рода Нискиничей XIII - XV вв., основанная четырьмя сыновьями новгородского боярина Сбыслава Степанича. В частности, показано происхождение от Нискиничей венгерского графского рода Tisza (Тиса). Приведена информация о действительных и гипотетических потомках венгерских Нискиничей в XV - XVI вв.

Вновь затронута тема размещения первых столиц Древнерусского государства (Ладога - Новгород - Киев) заставляет рассмотреть на уровне современных знаний проблему Южной ("Внутренней") и Северной ("Внешней") Руси с точки зрения локализации пространственных пределов первой из них в поднепровском регионе. Изучение керамических коллекций последней четверти I тыс. (памятники Лука Райковецкой, сахновской, волынцевской и роменской культур), а также синхронных объектов в Гомельском Поднепровье позволяют утверждать, что земли летописных полян, древлян, северян и радимичей стали тем регионом, где сформировалась "Русская земля" в узком значении этого термина. Первые из них приняли новое название и стали именоваться "русами", за ними последовали и другие. Северные территории восточнославянского расселения первоначально в состав "Руси изначальной" не входили (имеется ввиду территориальный аспект данной проблемы) - там исторический процесс происходил по своим закономерностям, формировалась своя межэтническая конфедерация.

Охарактеризован антропологический материал из могильника эпохи Киевской Руси Зеленче Тернопольской обл. Представлен материал из 8 погребений. Поданы результаты сопоставления его материалов с синхронными популяциями восточных, западных и южных славян. Маленькая серия из могильника Зеленче и другие группы с територии Галицкой земли отличаются антропологическим своеобразием. Морфологически и статистически они отличаются от долихокранных и мезокранных масивных популяций волынских, тиверских, древлянских земель. Галицкие серии демонстрируют статистическую близость к ряду териториально отдаленных популяций части западных и южных славян (чехов, лужицких славян, моравцев, хорватов). Это может свидетельстовать в пользу общего происхождения.