Висвітлено проблеми походження та розвитку числівників у слов'янських мовах. Описано їх історію у дописемний період. Особливу увагу приділено питанням семантики та дериваційних зв'язків давніх позначень кількості, зокрема збірно-розділювальних квантитативних назв.

Висвітлено життєвий і творчий шлях М.А.Жовтобрюха - професора-лінгвіста, найвидатнішого українського мовознавця ХХ ст. Наведено перелік праць і персоналій вченого, а також витяги з наукових розвідок, надрукованих у фахових виданнях, із статей, дописів, що були вміщені в різних газетах і журналах (1955 - 2005 рр.).

Освещен жизненный и творческий путь М.А.Жовтобрюха - профессора-лингвиста, выдающегося украинского языковеда ХХ ст. Приведены перечень трудов и персоналий ученого, а также выдержки из научных разведок, напечатанных в специальных изданиях, из статей, заметок, помещенных в разных газетах и журналах (1955 - 2005 гг.).

Освещены взгляды выдающегося русского ученого-слависта О.Трубачева относительно проблем юго-восточного фланга вятичей, максимальное расширение которого пришлось на дописьменные века и определяется многими учеными XIX - XX ст. как Азовско-Черноморская Русь - это донецко-донский и приазовский гидронимический ареал, хранящий многие черты славянской этноязыковой периферии.

Висвітлено листування відомих композиторів Р.М.Глієра і Б.М.Лятошинського, а також деякі листи членів їх родин, які доповнюють і пояснюють важливі події та факти творчих біографій кожного з дописувачів.

Освещена переписка известных композиторов Р.М.Глиера и Б.М.Лятошинского, а также некоторые переписки членов их семей, которые дополняют и поясняют важные действия и факты творческих биографий каждого из них.

Проаналізовано особливості історії української мови як навчальної дисципліни. Розглянуто проблему походження української мови. Викладено основні етнополітичні концепції походження українського народу. Описано визначальні риси української мови та її роль серед інших слов'янських, фонетичні ознаки, що почали формуватися у дописемний період. Наведено характеристику фонетичної системи протоукраїнських діалектів VI - VII ст.

Проанализированы особенности истории украинского языка как учебной дисциплины. Рассмотрена проблема происхождения украинского языка. Изложены основные этнополитические концепции происхождения украинского народа. Описаны определительные черты украинского языка и его роль среди других славянских, фонетические свойства, которые начали формироваться в дописьменный период. Приведена характеристика фонетической системы протоукраинских диалектов VI - VII ст.

Висвітлено дописемний етап розвитку літератури. Описано специфіку втілення агіографічного принципу моделювання світу у "Повісті врем'яних літ". Розкрито деякі нові аспекти дослідження творчості Т.Шевченка в літературознавстві Румунії. Розглянуто імпресіоністичні елементи у художній структурі творів Н.Кибальчич, поетику фрагментарної прози М.Чернявського. Проаналізовано функціонування терміна "fiction" в українських літературознавчих текстах.

Освещен дописьменный этап развития литературы. Описана специфика воплощения агиографического принципа моделирования мира в "Повести временных лет". Раскрыты некоторые новые аспекты исследования творчества Т.Шевченка в литературоведении Румынии. Рассмотрены импрессионистические элементы в художественной структуре сочинений Н.Кибальчич, поэтика фрагментарной прозы М.Чернявского. Проанализировано функционирование термина "fiction" в украинских литературоведческих текстах.

Розглянуто питання когнітивно-оцінної репрезентації культурної символіки в авторському мовленні американських постмодерністських оповідань. Проаналізовано взаємодію об'єктивного, суб'єктивного та віртуального у процесах текстотворення і текстосприймання. Описано поетику рефлексії у творах англійського модернізму в оповіданнях В.Вульф. Визначено просторово-часовий фактор у мовленнєвій комунікації від дописемної до електронної, ціннісні компоненти концепту "родина"/"motherland" у лінгвокультурологічному аспекті.

Рассмотрены вопросы когнитивно-оценочной репрезентации культурной символики в авторской речи американских постмодернистских рассказов. Проанализировано взаимодействие объективного, субъективного и виртуального в процессах текстообразования и текстовосприятия. Описана поэтика рефлексии в произведениях английского модернизма в рассказах В.Вульф. Определены пространственно-временной фактор в языковой коммуникации от дописьменной к электронной, ценностные компоненты концепта "семья"/"motherland" в лингвокультурологическом аспекте.

Висвітлено проблеми розвитку національної культури українців, християнські мотиви в українському весіллі, водохрещенські звичаї та обряди румунів Буковини, етнопедагогічні функції зимової обрядовості українців Гуцульщини. Викладено методику використання в туризмі пам'яток етнічної історико-культурної спадщини України. Проаналізовано топоніміку Прикарпаття як джерело реконструкції дописемного періоду історії українців, теоретико-методологічні засади історико-етнополітичного дослідження польської меншини в Україні в ХХ ст. Розглянуто питання історіографії вивчення українців Донеччини у ХХ - ХХІ ст.

Освещены проблемы развития национальной культуры украинцев, христианские мотивы в украинской свадьбе, крещенские обычаи и обряды румынов Буковины, этнопедагогические функции зимней обрядовости украинцев Гуцульщины. Изложена методика использования в туризме памяток этнического историко-культурного наследия Украины. Проанализированы топонимика Прикарпатья как источник реконструкции дописьменного периода истории украинцев, теоретико-методологические основы историко-этнополитического исследования польского меньшинства в Украине в ХХ ст. Рассмотрен вопрос историографии изучения украинцев Донецкого региона в ХХ - ХХІ ст.

Розглянуто основні етапи та тенденції розвитку німецької мови з дописемної епохи до сьогодення, зокрема, давньо-, середньо-, ранньоверхньонімецької, нововерхньонімецької та сучасної. Наведено найважливіші пам'ятки німецького письменства за хронологічними та жанровими ознаками.

Рассмотрены основные этапы и тенденции развития немецкого языка с дописьменной эпохи до настоящего времени, в частности, древне-, средне-, ранневерхненемецкого, нововерхненемецкого и современного языка. Приведены наиболее значимые памятки немецкой письменности по хронологическим и жанровым признакам.

Розглянуто питання історичної фонетики та граматики української мови (УМ), творення фонологічної системи УМ сучасного типу. Висвітлено фонетичні явища спільнослов'янського періоду, особливості перебудови фонологічної системи давньоукраїнської мови дописемного періоду (VIII - початок Х ст.). Увагу приділено історичній морфології, а також історії граматичних категорій іменника. Надано відомості з історичного синтаксису УМ.

Рассмотрены вопросы исторической фонетики и грамматики украинского языка (УЯ), создания фонологической системы УЯ современного типа. Освещены фонетические явления совместнославянского периода, особенности перестройки фонологической системы древнеукраинского языка дописьменного периода (VIII - начало Х в.). Внимание уделено исторической морфологии, а также истории грамматических категорий существительного. Даны сведения об историческом синтаксисе УЯ.

На підставі аналізу дописів, присвячених Пласту в українській пресі, та пластових видань періоду його становлення відтворено перші кроки пластової журналістики та показано її вплив на розвиток організації.

Розглянуто структурно та лексично спотворені терміни та терміносполуки, що порушують прозорість викладу та ускладнюють розуміння наукового тексту. Допис має дискусійний характер, його метою є привернення уваги українських фізиків до потреби уважно проаналізувати деякі мовні стереотипи, що рясніють задавненими помилками та сприяють їх поширюванню в новітній науковій мові.

Розглянуто тенденції висвітлення на сторінках "Українського історичного журналу" цивілізаційного поступу України протягом тривалого історичного періоду, який охоплює середньовічну та ранньомодерну добу. Визначено основне проблемне поле та спрямування дослідницьких інтересів дописувачів часопису за останні 20 років його видання.

Індекс рубрикатора НБУВ: З970.60-014

Рубрики:

Системи цифрового оброблення сигналів

Шифр НБУВ: Ж24450 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано українські та польські нормативно-правові акти у галузі авторського права (АП) і суміжних прав, особливості їх дотримання в різних кінцевих продуктах інформаційної діяльності (друкованих ЗМІ, телерадіоорганізаціях), зокрема в процесі розміщення журналістських матеріалів в Інтернеті. Розкрито методологічні аспекти захисту та дотримання АП на твори засобами масової інформації. Досліджено законодавчу базу функціонування АП в Україні у контексті повноти, досконалості, несуперечливості окремих норм і положень міжнародних угод. Обгрунтовано необхідність дотримання АП і суміжних прав в Інтернеті, описано основні механізми захисту журналістських матеріалів у глобальній інформаційній мережі. Обгрунтовано доцільність передбачення в українському законі про АП відповідних норм, проголошених у польському аналогу, що захищають працівників мас-медіа та інших дописувачів у частині результативності їх творчих зусиль.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу джерел і літератури досліджено життєвий шлях П.Феденка. Визначено й охарактеризовано основні етапи його біографії, висвітлено політичну, громадську, наукову, літературну та педагогічну діяльність. Установлено та проаналізовано певні факти життя П.Феденка. Значну увагу приділено процесу формування його характеру, світогляду, наукових і політичних поглядів і вподобань. З'ясовано вплив оточення на формування особистості П.Феденка. Розглянуто його діяльність у лавах Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Проаналізовано міжнародну складову його політичної роботи. З'ясовано, що, перебуваючи в еміграції у Празі, Лондоні та Мюнхені, П.Феденко працював в емігрантських академічних установах, був активним дописувачем періодичних видань "Вільна Україна", "Свобода", "Нові дні". Наголошено, що у празький період життя П.Феденко одержав ступінь доктора філософії. Проаналізовано літературну діяльність П.Феденка, що була взаємопов'язаною з його науковою діяльністю. З'ясовано, що у мюнхенський період життя політика посилилась його конфронтація з представниками радянської історичної науки. Доведено, що П.Феденко був одним з яскравих представників української політичної еміграції XX ст.

Досліджено проблеми кореляції наукового та художнього пізнання в українській літературі XX ст. на дохристиянську тематику. На підставі системного аналізу запропоновано класифікацію творів праісторичної тематики, вказано на пізнавальні та виховні можливості прози цього спрямування, актуальність її вивчення. Визначено схему розгляду поетики науково-популярної прози Д.Гуменної та В.Шевчука. Доведено дієвість використання власне літературознавчих і фахових методик для аналізу історико-археологічного, фольклорно-міфологічного та лінгвістичного компонентів творів. Встановлено специфіку української художньої белетристики щодо дохристиянськіх часів. Доведено, що пафос і часопростір прози Д.Гуменної стосовно дописемної епохи мають проукраїнську спрямованість; художнє осмислення наукових знань відбувається через прийоми стилізації та рефлексії; персонажі уособлюють загальні тенденції розвитку прадавнього суспільства. Визначено способи поєднання наукового та художнього пізнання в історико-художніх, художньо-історичних і художньо-документальних романах І.Білика стосовно писемних дохристиянських епох, акцентовано на проявах національного в характеристиці образів його творів.

  Скачати повний текст

Здійснено системне вивчення процесу національного самоствердження Т.Шевченка та його впливу на становлення національної ідентичності українців. Уперше за нотатками книг вражень відвідувачів могили митця, у контексті суспільно-політичних змін в Україні (кінець XIX ст. - середина 1920-х рр.) визначено точний період зміни усвідомлення дописувачами постаті поета як духовного національного "батька" спільноти у "борця" за ідеали соціальної рівності, ідеології соціалізму та комунізму. Розглянуто радянські ідеологічні новотвори стосовно потрактування творчої спадщини Т.Шевченка з метою її денаціоналізації та нав'язування радянською владою відповідно до її постулатів. Уперше комплексно досліджено найважливіші сутнісно-змістові аспекти ідентитетів та ідентифікатів з застосуванням методології інтент- та контент-аналізу до Шевченкової творчої спадщини, листів до нього сучасників та книг вражень відвідувачів його могили, висвітлено процес розвитку національної ідентичності українців.