Розглянуто використання логічного програмування мовою Prolog для розробки систем автоматизованого проектування пристроїв ASIC (спеціалізованих інтегральних схем) на базі досвіду, набутого під час розробки системи CAD-LOGIC. Описано використання мови Prolog на прикладах, що ілюструють евристичне спрощення логічних функцій за допомогою булевої алгебри, символьного перетворення логічних послідовностей та декомпозиції опису моделі, заданого у вигляді послідовностей у підмножинах, які реалізовано структурами PAL.

Описано систему Delphi, яка дає змогу створювати програми для роботи під керуванням операційної системи Windows. Розглянуто головні елементи середовища Delphi, визначення та використання команд, прийоми роботи. Наведено назви подій та концепцію їх застосування під час програмування, а також повний перелік компонент Delphi та загальні принципи їх побудови. Головні властивості компонент систематизовано в логічну структуру, визначено роботу з інспектором об'єктів, описано роботу з довідковою системою. Розглянуто основні особливості мови Objekt Pascal, яка є в основі Delphi. Наведено навчально-демонстраційні проекти, які дають змогу зрозуміти суть програмування в Delphi та використання компонент.

На сторінках даного випуску розглянуто наступні питання - проблема становлення популярних християнських культів в Україні; публічність як домінанта культурної традиції (Волинь другої половини XVI ст.); середньовічна традиція слова, мови та книги в творах Іоана Вишенського; лук та рушниця в лицарській символиці українського козацтва: парадокси козацької ідеології і проблема східного впливу; біблійна генеалогія в етногенетичних концепціях польських та українських літописців і хроністів та ін.

Представлено основні конструкції та типи даних нової мови програмування ФОЛІ, наведено формальний опис його ядра. Розглянуто можливість використання ФОЛІ як внутрішньої мови високого рівня в інтелектуальних комп'ютерних системах.

Запропоновано концепцію і структуру віртуального дидактичного середовища, призначеного для навчання та підтримки рівня комунікативної компетенції з англійської мови. Мультимедійні технології, які підтримують це середовище, дають можливість реалізувати навчання шляхом створення максимально наближеної до реальної розмовної ситуації та організації різноманітних способів комунікативної взаємодії.

Показано можливість формалізації речень природної мови за допомогою ієрархічної системи логічних алгебр на прикладі російської мови. Вивчено вплив різноманітних показників на ефективність метрологічного обслуговування засобів вимірювальної техніки. Запропоновано використання узагальненої формули формування списків несправностей під час дедуктивного моделювання для випадку наведення таблиці переходів послідовнісного пристрою у вигляді кубічного покриття у двотактному алфавіті. Значну увагу приділено оптимальному проектуванню структури та складу обчислювальної мережі корпоративної інформаційної системи, топологічному трасуванню двошарових друкованих плат, числовому моделюванню дифузійних процесів на мікродисковому електроді.

Розглянуто вимоги лінгвістичного забезпечення програмного комплексу, представлено мови опису ряду математичних моделей, побудовано формальні граматики цих мов, реалізовано їх компілятори та створено інструментальний засіб - компілятор компіляторів, що працює в OS Windows 95/NT; запропонована адаптивна організація вказаного лінгвістичного забезпечення.

Висвітлюються сучасні аспекти та нові підходи викладання іноземної мови у вищій школі, а також питання викладання основ термінознавства на заняттях з іноземної мови та активізації навичок спілкування у корективному курсі англійської мови. Особливу увагу приділено проблемам професіоналізації і спеціалізації при навчанні іноземним мовам в Україні та за кордоном.

Висвітлюються питання юридичної освіти, історії і теорії держави і права, механізму законоутворення, проблеми державно-правової екологічної політики. Розглядається проблемність юридичної термінології та шляхи її удосконалення, питання мови юридичного закону та її вплив на правову культуру суспільства, а також питання формування права і законодавства в Київській Русі. Наведено елементи звичаєвого права в судовому процесі XIV-XVI ст. на українських землях. Простежується заснування і розвиток Одеської науково-дослідної лабораторії судової експертизи. Визначено джерела мусульманського права. Досліджуються функції сучасної держави тощо. Витоками праць, що публікуються в збірці, є законодавство різних часів і країн, роздуми відносно стану і удосконалення вищої юридичної освіти в Україні.

Розглянуто актуальні аспекти історії, лінгвістики, літератури, педагогіки й національних культур. Розкрито стилістичні особливості української мови та літератури, історії та культури, а також педагогічні проблеми виховання й фізичного розвитку студентської молоді. Запропоновано досвід наукової роботи у питаннях мовознавства, виховання, екологічної та фізичної культури, а також форми і методи розвитку мовленнєвих і літературознавчих вмінь і навичок.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Розглянуто актуальні проблеми сучасної української мови, історії мови, текстотвірного потенціалу морфологічних і синтаксичних одиниць. Висвітлено особливості синтаксичного зв'язку компонентів у конструкціях з послідовною підрядністю та речень у складному синтаксичному цілому, авторські неологізми як спеціальний засіб художньої виразності та як одиницю поетичного тексту, комунікативний потенціал таксономічних речень. Проаналізовано параметри опису системності лексики у говірці, деякі проблеми діалектології регіональних варіантів англійської мови, інтернаціональні елементи у мові фольклору.

Висвітлено проблеми мовно-текстологічного аналізу актової писемності кінця XVII - другої половини XVIII ст. Детально проаналізовано історичний розвиток староукраїнської орфографічної системи. Розглянуто етапи формування української мови, особливості семантичної двовимірності омонімів у поетичному тексті, лексикографічну репрезентацію невербального компонента мовленнєвого спілкування, символіку зображення світла у поетичній мові українського бароко.

Наведено результати досліджень пам'яток археології Південної України, розглянуто лінгво-географічний аспект аналізу деяких назв знарядь праці українських гончарів, роль і місце обрядової культури у вихованні майбутнього громадянина. Значну увагу приділено основним тенденціям розвитку української культури, проблемам освіти та виховання, у т.ч. психологічним аспектам і шляхам відродження української мови, місцю та ролі релігії в духовному відродженні України, методичним вимогам до характеристики історичної особи тощо.

Обгрунтовується необхідність глибокого вивчення історії всіма громадянами України незалежно від спеціальності і посади. Дається коротка характеристика держави, висвітлюється питання виникнення українського народу і української мови, тезисно викладається прадавня, середньовічна і сучасна історія України. Особлива увага звертається на спроби різних поневолювачів асимілювати український народ і позбавити його історичної пам'яті та рідної мови. Розглядається новітній етап в історії України з моменту проголошення її незалежності.

Досліджено морально-естетичні проблеми у сучасному світі, зокрема, проблему синтезу парадигмальних форм моралі. Проаналізовано роль естетичного в сучасній культурі. Розглянуто філософську спадщину Реріха. Висвітлено релігійно-естетичні засади мусульманського мистецтва. Розкрито художню традицію ісламу. Охаратеризовано художню творчість як об'єкт естетико-мистецтвознавчого аналізу. Розглянуто проблему символу в авторському кіно. Викладено принципи систематизації мистецької інформації. Запропоновано професійно-методичні поради для опанування мистецтвом правильного дихання в техніці сценічної мови тощо.

Досліджуються актуальні проблеми сучасної філософії, естетики, етики, культурології, літературознавства тощо. Значна увага приділяється проблемам, що знаходяться на межі окремих гуманітарних наук. Висвітлюються концептуальні форми рецепції активності мистецтва в сучасній естетиці і міфологічні підвалини системи ціннісних та естетичних орієнтацій людини. Розглядається соціальна сутність феномену мови як способу людського вираження, проблема суб'єкту в емпіричній теорії значення, а також проблема спілкування в контексті сучасних форм відчуження. Визначено роль мистецтва у формуванні морально-етичних якостей особистості тощо.

Аналізуються особливості наголошення непохідних іменників жіночого роду в поетичному мовленні Лесі Українки. Поезія Л.Українки є необхідним і невичерпним матеріалом для вивчення й дослідження акцентної системи української мови на певному етапі її історичного розвитку. Акцентні особливості поетичного мовлення Л.Українки значною мірою позначились на процесі становлення акцентної норми української мови.

Формально описано систему автоматизованого виведення похідних словоформ для змінюваних лексем флективної мови. Подано визначення парадигматичного класу. Викладено метод параметризації лексики, який дозволив виділити понад 1300 словозмінних типів на масиві, що охоплює практично всю лексику сучасної літературної української мови.

Досліджуються лінгвістичні зв'язки, що існують між різними елементами фонетичного рівня української мови, для створення їх математичних моделей, зорієнтованих на застосування в системах штучного інтелекту.