Розглянуто досвід створення Федеральної продовольчої корпорації та системи гуртових продовольчих ринків Російської Федерації. Для України досвід Росії може відігравати позитивну роль, оскільки створення системи зазначених ринків є одним з пріоритетних напрямків аграрної реформи.

Розглянуто вузлові аспекти створення та функціонування гуртових продовольчих ринків Франції, Іспанії, США, Японії, Італії, Бельгії, Нідерландів, Швеції.

Розглядаються завдання гурткової роботи з астрономії, наводяться програми гуртка загальної астрономії для учнів III-XI класів. Розповідається про виготовлення та установку на астрономічному майданчику деяких астрономічних приладів, про практичні роботи в астрономічному гуртку, розкривається методика проведення астрономічних спостережень. Характеризуються особливості фотографування небесних тіл за допомогою телескопа та короткофокусного астрографа.

На основі проведених досліджень технології виробництва молока в ВАТ ім. Шмідта, розробки оптимальних параметрів основних процесів і операцій, впровадження їх у виробництво господарство одержало 318 кг молока від фуражної корови, а по гурту - 69 тонн на суму 34,7 тис. грн. Генетичний потенціал стада - 5860 кг молока.

Показано роль українського жіноцтва у державотворчому процесі й національному відродженні, його вплив на культурно-просвітницьке життя суспільства з кінця ХІХ - до кінця ХХ ст. Розкриваються передумови виникнення організованого жіночого руху, створення різних гуртків і товариств ("Товариство руських жінок" на Галичині, гурток Олени Доброграєвої у Києві та ін.), простежується жіноча діяльність у Східній Україні на початку ХХ ст. Аналізується літературно-наукова, педагогічно-виховна та громадсько-політична діяльність найкращих представниць жіночого руху (Н.Кобринської, Л.Українки, О.Кобилянської, С.Русової, Х.Алчевської, М.Омельченко та ін.). Значну увагу приділено аналізу галицької періодики для жінок на початку ХХ ст. як джерела дослідження історії жіночого руху.

Розглядаються питання становлення і розвитку системи культурно-просвітительських закладів та громадських організацій грецького населення Північного Приазов'я. Досліджено умови виникнення усталеної культурно-освітньої традиції, пов'язаної з діяльністю міського театру, формуванням громадсько-культурного руху в середовищі приазовських греків. Вперше у вітчизняній історіографії аналізуються особливості організації і функціонування мережі різноманітних культурно-мистецьких гуртків, системи бібліотек і народних читань північноприазовської грецької громади.

Розглянуто передумови заселення Лебединського краю, значні історичні події XVII - XVIII ст. і першої половини ХІХ ст., економічний розвиток Лебединщини даного періоду. Висвітлено питання розвитку промисловості, сільського господарства та ремесел у другій половині ХІХ ст., діяльність націонал-патріотичних гуртків, події громадянської війни, життя краю за часів гетьманщини та становлення радянської влади. Викладено історію спорудження найстаріших церков краю, простежено розвиток житлового будівництва. Описано звичаї та вірування краян, орнаменти рушників Лебединщини в розвитку - від XVIII ст. до сьогодення, генезис костюма лебединців, виготовлення матеріалів для нього.

Розкриваються зміст та етапи розвитку українського визвольного руху в період, що передував цій незалежності в контексті антитоталітарних рухів в Центральній і Східній Європі. Використовуючи малодоступні і невідомі документи, автор показав масштаби, рівень, організацію і проблеми цього руху. Висвітлена діяльність як підпільної течії руху у вигляді груп, гуртків, так і більш відкриті форми боротьби за незалежність і демократію проти імперіалізму і тоталітаризму. Монографія представляє і розвиток непідцензурної суспільно-політичної думки в ті роки. Також показано роль і місце соціального спротиву системі, робітничих протестів.

Висвітлено концептуальні засади виховної роботи у Національній фармацевтичній академії України (НФАУ). Викладено нову парадигму соціально-технологічної діяльності викладацького колективу академії. Наведено головні принципи формування позитивних рис особистості. Визначено мету та завдання роботи зі студентською молоддю. Розглянуто основні структурні елементи та напрямки соціально-технологічної діяльності. Розкрито науково-методичні засади виховного впливу на особистість студента. Розроблено орієнтовні плани соціально-технологічної діяльності у різних структурних підрозділах НФАУ. Досліджено організацію виховної роботи у студентських гуртожитках. Проаналізовано специфіку виховної роботи з іноземними студентами.

На основі архівних документів висвітлено обставини перебування полонених українців у таборі Тухоля. Проаналізовано діяльність табірних організацій та гуртків, а також окреслено ті досягнення, що стали наслідком подвижницьких зусиль активу табору. Значну увагу приділено мистецьким осередкам (театру, хору, оркестру), які слугували ефективним засобом гуртування полонених.

Розглядаються найновітніші течії сьогоднішньої світової науки, приділяється головна увага крахові усталених істин та виникненню нових обріїв у філософії, математиці, фізиці, біології, науках про людину, лінгвістиці, етиці, естетиці, політології та теології. Публікуються уривки з праць учених, які справили найбільший вплив у тих галузях сучасної думки, що тут розглядаються. Висвітлюється діяльність мислителя Ніцше, який реально започаткував новітню та постновітню думку. Аналізуються два головні напрямки, що характеризують період 1930-1960 рр.: неопозитивізм Віденського гуртка і феноменологія. Розповідається про екзистенціальні течії (Сартр, Бовуар та ін.), а також про Мерло-Понті, мислителя, що цікавився проблемами буття. Проаналізовано кілька успіхів, досягнутих у математиці та природничих науках у першій половині XX сторіччя (теореми Геделя, квантова теорія тощо). Розглядаються науки про людину першої половини XX сторіччя (психоаналіз, психосоціологія, соціологія тощо). Значну увагу приділено марксизму та Франкфуртській школі, яка утворилася на околицях марксизму. Описується стан сучасної думки, фундаментальні ідеї нашого часу, нові концептуальні інструментарії. Характеризується розвиток лінгвістики (Якобсон, Єльмслев та ін.), естетики (Адорно, М.Анрі, Делез, Жіль Кепель), історії (Ле Гоф та ін.), аналітична філософія (Остин, Квайн та ін.).

Висвітлено питання витоків і традицій українського кооперативного руху. Розглянуто найдавніші прообрази кооперативної праці в Україні: дворище, Запорізьку Січ, чумацькі артілі, толоку, супрячу. Визначено спільну основу їх функціонування - демократичність та добровільність. Відзначено, що на демократичних гуртових традиціях простежується фундаментальний стрижень української ментальності.

Розповідається про історію створення філії товариства "Просвіта" у стародавньому місті Городок, про самовіддану діяльність численних його активістів - українських патріотів, які гуртували навколо себе національне свідоме громадянство, прилучали кілька поколінь жителів міста та округи до здобутків світової культури та чистих джерел національних традицій, що їх успадковують відроджені на початку 90-х років районний та міський осередки "Просвіти", беручи активну участь у державотворчих процесах сьогодення.

Осмислено традиції українського співу, зокрема, гуртового та одиночного; розглянуто пісенно-фольклорні джерела українського вокального мистецтва як культурологічного феномена, однієї з культурно-історичних моделей пізнання. Підкреслено, що спостереження за пісенно-фольклорними витоками українського вокального мистецтва відображають сфери побутування, джерела виникнення традиційних для вітчизняної співацької культури пісенних феноменів-архетипів.

Проаналізовано діяльність Союзу визволення України серед полонених старшин-українців у таборі Йозефштадт, культурно-просвітницьку роботу українських старшин на окупованих Німеччиною українських землях, а також діяльність табірних "бойових управ" з метою формування національних відділів у 1918 р. Встановлено, що українські організації та гуртки багатонаціональних таборів здійснювали початкову моральну підготовку полонених українців до часу їх переведення до Фрайштадту, надавали їм перші ази освіти, а також провадили певну культурницьку та виховну роботу, пробуджуючи їх національні почуття.

Розглянуто студентський рух в Україні 20 - 30-х рр. ХХ ст., етапи й обставини його розгортання. Зроблено висновок, що в основному студентські організації мали освітньо-фаховий характер. Спроби об'єднати українських студентів у 20-30-ті рр. не вдалися, але незважаючи на це, студентство виявилося найбільш організованою верствою української спільноти, що гуртувала в своїх організаціях від 70 до 95 % всього українського студентства.

Висвітлено проблему зародження українського національного визвольного руху у контексті, взаємовпливах і взаємоборстві з теоретичною та організаційною практикою всеросійських та польських визвольних організацій в Україні. Проаналізовано діяльність в Україні відомих таємних організацій, а також існування раніше невідомих нелегальних демократичних гуртків українських діячів, пов'язаних між собою єдністю політичних програм і спільністю політичних цілей. Встановлено, що представники демократичної молоді України відігравали провідну роль у виробленні нових суспільних ідей та у натиску на самодержавно-бюрократичну систему Російської імперії. Доведено, що саме покоління молоді 60-х рр. започаткувало масовий культурно-просвітницький рух, який розвивався на засадах збереження та примноження національного духовного багатства українського народу. Разом з тим шістдесятники створювали нові масові національно-культурницькі організації - громади (в Петербурзі, Києві, Харкові, Чернігові), які поширювали свою діяльність серед широких верств населення.

Досліджено життя та наукову діяльність відомого вченого - природознавця, філолога, фольклориста й історика, ректора Київського університету М.Максимовича; голови Київської Тимчасової комісії для розгляду давніх актів археографа-аматора М.Судієнка; одного з корифеїв національної історіографії, відомого українського історика О.Оглоблина, які були причетними до Сіверщини. Описано діяльність Новгород-Сіверського патріотичного гуртка автономістів стосовно піднесення національної самосвідомості українського народу. Наведено праці представників київської школи М.С.Грушевського, зокрема, П.Нечипоренка, М.Ткаченка, С.Глушка, Л.Миловидова та ін., в яких висвітлено історію Української Сіверщини.

Подано результати наукових досліджень теоретичного та практичного характеру з різноманітних питань агропромислового комплексу. Розглянуто вплив різних умов зовнішнього середовища та ценотичних умов на проявлення кількісних ознак озимої пшениці, технологічні строки вирощування саджанців винограду високих селекційно-санітарних категорій, продуктивність цукрового буряка в залежності від водозберігаючих режимів зрошення півдні України. Висвітлено сучасні аспекти використання статевого диморфізму в селекції тварин, створення продуктивного молочного гурту на основі ефективних методів селекції, рівень пухово-перової продуктивності гусей різних класів розподілу за живою масою, фізико-механічні та деякі технологічні властивості тонкої вовни овець асканійської тонкорунної породи з різним типом руна. Окрему увагу приділено проблемам зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, меліорації, економіки сільськогосподарського виробництва та АПК, економіки підприємства та організації виробництва, природокористування та охорони навколишнього середовища, економіко-математичного моделювання, розміщення продуктивних сил і регіональної економіки.

Досліджено деякі фундаментальні питання громадського життя на прикладі регіонів Італії. Висвітлено проблеми урядування й ефективності роботи державних інституцій різного рівня в цій країні. На підставі статистичних матеріалів доведено, що рівень соціально-економічного розвитку суспільства найбезпосередніше та найтісніше пов'язаний зі ступенем розвитку громадянських традицій, зі здатністю людей утворювати різноманітні громадські організації, гуртки, товариства та брати активну участь у їх роботі.