Проведено аналіз факторів негативного впливу ЗМІ на формування особистості дітей та підлітків у контексті запобігання дитячій бездоглядності. За допомогою наукових джерел досліджено механізми впливу ЗМІ на формування світогляду особистості. Проаналізовано вплив телебачення, реклами та комп'ютера на формування особистості молоді. Виявлено фактори негативного впливу ЗМІ на молоде покоління - культивування деструктивних гендерних стереотипів, пропаганда "вільних стосунків", гомосексуалізму, проституції та порнографії, наркотиків, ненормативна лексика, показ прикладів жорстокості та насильства, інформація залякувального характеру. Зроблено висновок, що на сучасному етапі глобалізації суспільства ЗМІ відіграють важливу роль у формуванні світогляду дітей та підлітків, зокрема, провокують негативні тенденції: методи психічного впливу, формування залежностей, фобій, прищеплення шкідливих звичок, моделювання агресивності, гендерної нерівності, вседозволеності, розбещеності, аморальності та ін., що призводить до зростання кількості дітей з асоціальною поведінкою та бездоглядних дітей. З огляду на зазначене потрібно активізувати роботу шкільних ЗМІ, які повинні взяти на себе обов'язки просвітницької діяльності з роз'яснення впливу мас-медіа на особистість, ознайомлення з методами, формами та прийомами роботи ЗМІ.

Проведен анализ факторов отрицательного влияния средств массовой информации на формирование личности детей и подростков в контексте предупреждения детской безпризорности.

It is devoted to the analysis of factors of the negative influencing of mass and communication Medias on forming of personality of the young generation in the context of prophylaxis of childТs neglect.

Вміщено матеріали дискусії з приводу проблеми статі та новий погляд на стать.

Проаналізовано фактори, що несуть загрозу традиційній сім'ї за умов глобалізації: поширення гомосексуалізму (одностатеві шлюби та інші форми "вільних" відносин), впровадження ювенальної юстиції. Суспільство споживання, яке є одним з інструментів глобалізації, активно і досить успішно руйнує національно-традиційні сімейні цінності. При цьому не важливо, якої національності чи релігії дотримується населення, яке активно включилося до структури суспільства споживання, з часом всі приходять приблизно до одного - трансформації сім'ї або її загибелі. Сьогодні існують різні методологічні стратегії та теоретичні підходи до тлумачення даної проблеми. За радянські часи проблемами підготовки молоді до сімейного життя займався В. Т. Лісовський. А вже у наш час ця тема стала предметом досліджень таких авторів, як А. А. Мітрікас, В. Є. Семенов, Е. С. Товстоліс та інші.

Проаналізовано певні аспекти ціннісного світу сучасних українців, зокрема місця релігії і релігійності в системі їх цінностей і життєвих пріоритетів. Охарактеризовано взаємозв'язк між вірувальною самоідентифікацією респондентів і базовими ціннісно-світоглядними позиціями. Зроблено висновок про те, що першочерговою цінністю в сучасному українському суспільстві, незалежно від вірувальної ідентифікації людей, є сімія. Наявність віри в людини (згідно із самовизначенням себе як віруючої) є певним внутрішнім морально-етичним кодексом. Особи з релігійними переконаннями більш негативно, ніж невіруючі, сприймають такі соціальні проблеми, як хабарництво, проституція, гомосексуалізм, наркоманія, демонструють більшу вимогливість до цінності життя та власної поведінки.