Розглянуто питання методології, теорії та методики геоморфологічних досліджень, зокрема, використання аерокосмічної інформації в інженерно-геоморфологічному картографуванні, ендогенні, екзогенні та антропогенні процеси у довкіллі та їх підпорядкування глобальним закономірностям функціонування природного середовища, а також актуальні напрями вивчення техногенного рельєфу. Досліджено регіональні проблеми в геоморфології, у т.ч. успадковування та направленість розвитку неоструктури центральної частини північної України, динаміку континентального осадконакопичення в неогені та її кореляцію з еволюцією морських басейнів півдня території України, особливості поширення шкідливих рельєфотворчих процесів в Українських Карпатах. Особливу увагу приділено палеографії та палеогеоморфології, особливо, палеографічним та палеогеоморфологічним аспектам формування нафтоматеринських товщ у Дніпровсько-Донецькому нафтогазоносному басейні, а також характеристиці та умовам формування палеозападин плейстоценового віку Волинського Полісся.

Розглянуто питання морфології, генезису та історії розвитку рельєфу Передкарпаття. Велику увагу приділено морфоструктурному аналізу, типологічним особливостям рельєфу. Запропоновано детальну схему геоморфологічної регіоналізації, а також проаналізовано сучасні геоморфологічні процеси, зокрема, площинного змиву, лінійного розмиву, зсувні, обвально-обсипні, карстові та сельові процеси.

Наведено основні відомості з геології, геоморфології, геохронології, мінералогії, петрографії, грунтознавства, гідрогеології, а також основні методи та прийоми побудови геологічних і геоморфологічних карт, геологічних розрізів, колонок. Проаналізовано геологічну діяльність людини, викладено тектонічні гіпотези в історії геології.

Приведены основные сведения по геологии, геоморфологии, геохронологии, минералогии, петрографии, почвоведению, гидрогеологии, а также основные методы и приемы построения геологических и геоморфологических карт, геологических разрезов, колонок. Проанализирована геологическая деятельность человека, изложены тектонические гипотезы в истории геологии.

Розглянуто питання геоморфології, а також закономірності розвитку та формування рельєфу, його будови, походження, віку та сучасної динаміки. Визначено ерозійно-акумулятивні, антропогенні, біогенні, льодовикові, карстово-суфозійні, еолові та форми рельєфу рівнин, гір, морських берегів і шельфу.

Рассмотрены вопросы геоморфологии, а также закономерности развития и формирования рельефа, его строения, происхождения, возраста и современной динамики. Определены эрозионно-аккумулятивные, антропогенные, биогенные, ледовые, карстово-суфозионные, эоловые и формы рельефа гор, равнин, морских берегов и шельфа.

Розглянуто проблеми геоморфологічної будови та сучасного морфогенезу Вододільно-Верховинської геоморфологічної області Східних Карпат. Проведено морфоструктурний та морфоскульптурний аналіз. Висвітлено особливості формування рельєфу та динаміку сучасних екзогенних процесів.

Визначено роль господарської діяльності людини у формуванні рельєфу. Розглянуто основні форми рельєфу Землі та геоморфологічні процеси, які обумовлюють їх утворення. Описано різноманітні типи морфоструктури суші Землі. Висвітлено проблеми охорони та раціонального використання рельєфу. Розкрито зміст загальної геоморфологічної карти. Наведено типи геоморфологічних карт.

Определена роль хозяйственной деятельности человека в формировании рельефа. Рассмотрены основные формы рельефа Земли и геоморфологические процессы, которые обусловливают их образование. Описаны разнообразные типы морфоструктуры суши Земли. Освещены проблемы охраны и рационального использования рельефа. Раскрыто содержание общей геоморфологической карты. Приведены типы геоморфологических карт.

Наведено перелік географічних назв форм рельєфу земної поверхні (акумулятивних і дедудаційних рівнин, епігеосинлінальних гір і нагір'їв), які, за концепцією І.П. Герасимова, належать до морфоструктур суходолу.

Приведен перечень географических названий рельефа земной поверхности (аккумулятивных и дедукционных равнин, эпигеосинклинальных гор и нагорьев), которые, по концепции И.П. Герасимова, принадлежат к морфоструктурам материка.

Висвітлено загальні дані щодо рельєфу, його класифікацій, рельєфоутвірних процесів і факторів. Розглянуто різні типи морфоскульптури та морфоструктури суші Землі, рельєфу дна Світового океану. Наведено основні методи польових геоморфологічних досліджень, а також способи зображення геоморфологічних об'єктів на картах.

Освещены общие данные, касающиеся рельефа, его классификаций, рельефообразующих процессов и факторов. Рассмотрены разные типы морфоскульптуры и морфоструктуры суши Земли, рельефа дна Мирового океана. Приведены основные методы полевых геоморфологических исследований, а также способы изображения геоморфологических объектов на картах.

Проаналізовано системні властивості довкілля і місце рельєфу та геоморфологічних процесів у функціонуванні природних та змінених геокомплексів. Розглянуто процеси сучасного формування рельєфу як екологічні чинники. Висвітлено загальні закономірності прояву ендогенних процесів на Землі, інтегральні закономірності екзогенної геоморфодинаміки, а також закономірності розвитку екзогенних геоморфологічних процесів. Вивчено вплив господарської діяльності на рельєф та сучасний морфогенез. Розкрито еколого-геоморфологічне значення концепції морфокліматичної зональності рівнин суходолу. Викладено концепцію геоморфологічних рівнів К.Маркова та визначено її місце в розв'язанні еколого-географічних проблем довкілля.

Проанализированы системные свойства окружающей среды и место рельефа и геоморфологических процессов в функционировании природных и измененных геокомплексов. Рассмотрены процессы современного формирования рельефа как экологические факторы. Освещены общие закономерности проявления эндогенных процессов на Земле, интегральные закономерности экзогенной геоморфодинамики, а также закономерности развития экзогенных геоморфологических процессов. Изучено влияние хозяйственной деятельности на рельеф и современный морфогенез. Раскрыто эколого-геоморфологическое значение концепции морфоклиматической зональности равнин суходола. Изложена концепция геоморфологических уровней К.Маркова и определено её место в решении эколого-географических проблем окружающей среды.

Наведено комплексну геоморфологічну характеристику та виконано детальний морфоструктурний аналіз регіону Полонинсько-Чорногірських Карпат. В аналізі морфоскульптури особливу увагу звернуто на реліктові поверхні вирівнювання та форми рельєфу плейстоценових зледенінь. Запропоновано детальну схему геоморфологічної регіоналізації Полонинсько-Чорногірських Карпат.

Приведена комплексная геоморфологическая характеристика и выполнен детальный морфоструктурный анализ региона Полонинско-Черногорских Карпат. При анализе морфоскульптуры особое внимание обращено на реликтовые поверхности измерения и формы рельефа плейстоценовых оледенений. Предложена детальная схема морфологической регионализации Полонинско-Черногорских Карпат.

Розглянуто питання структурної та кліматичної геоморфології, динамічної геології. Наведено інформацію про літосферу, морфоскульптури та їх географічне поширення, рельєф схилів, морфоструктуру дна Світового океану, морфокліматичні зони земної кулі.

Рассмотрены вопросы структурной и климатической геоморфологии, динамической геологии. Приведена информация о литосфере, морфоскульптурах и их географическом распространении, рельефе склонов, морфоструктуре дна Мирового океана, морфоклиматических зонах земного шара.

Розглянуто питання прогнозування розвитку природничої географії та ландшафтознавства. Проаналізовано перспективи розвитку ландшафтної екології, екології ландшафту та геоекології. Розкрито економічні, соціальні та екологічні аспекти формування управлінської структури промислових агломерацій. Висвітлено специфіку та критерії виділення берегових геосистем великих рівнинних водосховищ. Описано особливості використання антропогенних ландшафтів у рекреаційно-туристичній діяльності. Визначено умови формування ділянок постійного підтоплення в межах ландшафту промислових міст, закономірності історичної та геопросторової організації селитебних ландшафтів гірничопромислових територій. Вивчено проблеми оптимізації сільських селитебних ландшафтів Поділля. Наведено класифікацію морфогенних екорегіонів Карпат. Проведено рекреаційну оцінку метеоумов лісистого середньогір'я Чорногори в басейні р. Прут.

Рассмотрены вопросы прогнозирования развития природоведческой географии и ландшафтоведения. Проанализированы перспективы развития ландшафтной экологии, экологии ландшафта и геоэкологии. Раскрыты экономические, социальные и экологические аспекты формирования управленческой структуры промышленных агломераций. Освещены специфика и критерии выделения береговых геосистем крупных равнинных водохранилищ. Описаны особенности использования антропогенных ландшафтов в рекреационно-туристической деятельности. Определены условия формирования участков постоянного подтопления в пределах ландшафта промышленных городов, закономерности исторической и геопространственной организации селитебных ландшафтов горнопромышленных территорий. Изучены проблемы оптимизации сельских селитебных ландшафтов Подолья. Приведена классификация морфогенных экорегионов Карпат. Проведена рекреационная оценка метеоусловий лесистого среднегорья Черногоры в бассейне р. Прут.

Вперше детально охарактеризовано геоморфологію сульфатного карсту Прут-Дністерського межиріччя. На підставі вивчення умов і чинників формування та розвитку карстового рельєфу, а також морфометричних і морфографічних особливостей поверхневих підземних карстових форм складено оригінальні схеми класифікації карстових утворень. Встановлено причини та закономірності виникнення, поширення та розвитку сульфатного карсту. Деталізовано карстологічну регіоналізацію території межиріччя, встановлено ступінь її закарстованості. Визначено й охарактеризовано основні епохи сульфатного карстоутворення. З урахуванням морфологічних особливостей карстових утворень розроблено вікові класифікації поверхневих і підземних форм. Вперше виявлено вплив сейсмічних процесів на формування та розвиток карстових утворень. Визначено основні тенденції зміни карстового рельєфу під впливом природних і антропогенних чинників, наведено оцінку геоекологічного стану карстових районів.

Досліджено рельєф вулканічних гір Закарпаття, вивчено їх морфометрію, проведено морфоструктурний аналіз рельєфу. Виділено та детально охарактеризовано морфоструктури, проведено їх поділ за відмінностями геолого-тектонічних елементів. Розкрито роль сучасних геоморфологічних процесів, особливостей їх поширення, механізму та тенденцій розвитку у формуванні рельєфу. На засадах морфологічного та структурно-літологічного підходу проведено детальну геоморфологічну регіоналізацію території дослідження.

Висвітлено основні теоретико-методологічні положення геоморфології, визначено її об'єкт і предмет, описано структуру. Розглянуто методи геоморфологічних досліджень. Охарактеризовано чинники рельєфоутворення, зокрема, гірські породи та клімат. Показано вплив ендо- й екзогенних процесів на формування рельєфу. Розкрито сутність основних геоморфологічних термінів (понад 1 000 одиниць), розглянуто зональність морфоструктури Землі.

Освещены основные теоретико-методологические положения геоморфологии, определены ее объект и предмет, описана структура. Рассмотрены методы геоморфологических исследований. Дана характеристика факторов рельефообразования, в частности, горных пород и климата. Показано влияние эндо- и экзогенных процессов на формирование рельефа. Раскрыта сущность основных геоморфологических терминов (свыше 1 000 единиц), рассмотрена зональность морфоструктуры Земли.

Висвітлено теоретичні положення екологічної геоморфології (ЕГМ), природні та суспільні передумови її формування на території України. Охарактеризовано основні види ЕГМ та розглянуто еколого-геоморфологічні проблеми, зумовлені господарською діяльністю людини. Визначено еколого-геоморфологічні ризики та кризові геоморфологічні ситуації. Наведено відомості про катастрофічний розвиток геоморфологічних процесів та зміну складових довкілля. Проаналізовано особливості формування еколого-геоморфологічних проблем у гірських і рівнинних областях України, різних морфокліматичних зонах і геоморфологічних рівнях.

Освещены теоретические положения экологической геоморфологии (ЭГМ), природные и общественные предпосылки её формирования на территории Украины. Охарактеризованы основные виды ЭГМ и рассмотрены эколого-геоморфологические проблемы, обусловленные хозяйственной деятельностью человека. Определены эколого-геоморфологические риски и кризисные геоморфологические ситуации. Даны сведения о катастрофическом развитии геоморфологических процессов и изменении составляющих окружающей среды. Проанализированы особенности формирования эколого-геоморфологических проблем в горных и равнинных областях Украины, разных морфоклиматических зонах и геоморфологических уровнях.

Висвітлено теоретичні засади антропогенної геоморфології, охарактеризовано передумови й історію формування даної галузі геоморфологічної науки. Відображено суть і методи досліджень антропогенного рельєфу та процесів його формування та трансформації, особливості антропогенного впливу на рельєф на різних етапах еволюції суспільства. Здійснено типізацію та класифікацію антропогенного рельєфу й антропогенних процесів. Наведено приклади різних типів антропогенного рельєфу, висвітлено їх характерні риси й особливості поширення. Оцінено стійкість рельєфу до техногенного впливу, сприятливість для діяльності людини, запропоновано заходи з охорони антропогенного рельєфу.

Наведено опис геологічної будови характерного за своєю геоморфологією, стратиграфією та тектонікою південного сегмента Українських Карпат - гірського пасма Чорногора. Вперше в геологічній літературі регіон проілюстровано унікальною фотограметричною панорамою по геотраверсу г. Говерла - г. Підлисянка з розшифровкою, геологічною картою та розрізом.

Розглянуто геоморфологічну ситуацію в долині р. Бакшала в період проживання там великої групи пізньопалеолітичного населення (25 місцезнаходжень), а також проаналізовано джерела сировини.

Киевский Подол является сложным в геоморфологическом и стратиграфическом отношениях археологическим памятником. Уникальная стратиграфия Подола, дающая широкие возможности для его исследования, в частности, для хронологии, была обусловлена действием природных явлений, которые оказывали огромное влияние на развитие Подола как социального организма и на ритмику его жизнедеятельности. Образование и рост Подольской террасы были обусловлены влиянием двух причин. Во-первых, комплексом природных факторов флювиального характера вследствие климатических изменений, приведших к активизации действия селей и совпадающих в большинстве случаев с разливами Днепра, в результате увеличения количества зимних осадков и их резкого таяния весной. Этот фактор был значительно усилен активизацией тектонической деятельности. Во-вторых, фактором антропогенного характера, а именно, последствиями хищнической эксплуатации природных лесных ресурсов, в результате которой все близлежащие киевские возвышенности оказались лишенными природной растительной защиты и подвергались все большей денудационной природной активности.