Домінантні алелі головних генів Vrn та Ppd, які по-різному інгібують яровизаційну потребу та фоточутливість м'якої пшениці, впливають на рівень морозостійкості. Ступінь пошкодження сходів тісно корелює з темпами та швидкістю ювенільного росту і відповідає рангам конкретних генотипів по прискоренню їх дат колосіння. У наборах конгенних та ізогенних ліній домінантний ген Vrn 1 спричиняє найбільш сильне зниження морозостійкості. Аналогічні ефекти домінантних генів Vrn 2 та Vrn 3 виявлені значно менше. Накопичення домінантних генів сприяє додатковому зниженню стійкості. Висока фоточутливість обумовлює наявність достатньої морозостійкості, а присутність домінантних Ppd генів знижує стійкість у відповідності до їх рівня інгібування фоточутливості. Даний ефект генів Ppd особливо чітко проявляється після можливих відлиг під час яровизації або загартування.

За результатами проведених досліджень виявлено наявність взаємодії "генотип - середовище". Зазначено, що тварини української червоно-рябої молочної породи з високою часткою спадковості за голштинською породою мають низьку адаптаційну здатність до умов середовища у господарстві.

Наведено результати вивчення особливостей компонентного складу запасних білків - гліадину та глютеніну - у сортів озимої м'якої пшениці, що були рекомендовані для вирощування в Україні в 1998 р. Ідентифіковано генотипи 67 сортів пшениці за шістьма гліадинкодуючими локусами - Gli 1A, Gli 1B, Gli 1D, Gli 6A, Gli 6B, Gli 6D, та трьома локусами, що кодують високомолекулярний глютенін - Glu A1, Glu B1, Glu D1. Встановлено існування зв'язку між рівнем якості зерна сортів та закономірністю розповсюдження алелей локусів, що кодують запасні білки. Показано, що генотип за гліадин- та глютенінкодуючими локусами пов'язаний з рівнем якості зерна сорту, що дозволяє використовувати цю систему генетичних маркерів як для ідентифікації генотипу та диференціації сортів, так і в селекції на якість зерна.

Вперше у вітчизняній і зарубіжній практиці здійснено ступінчате комплексне ранжування бугаїв-плідників за загальною селекційною цінністю (за методикою дискретно-ієрархічного багатофакторного визначення рейтингів І.В.Гузєва), а саме: з початку рейтинг-листів ранжувались бугаї, оцінені за якістю потомства (В-індекс, комплексний клас), за ними - особини, оцінені за власною продуктивністю (А-індекс) і потім, в межах кожного комплексного класу (від ЕР до І), зразу ті, які були одержані методом ембріотрансплантації, нижче ті, які мали оцінених за якістю потомства батьків (кращий генотип) і всі інші, в першу чергу, за середньодобовими приростами від народження до річного віку (якщо були дані) та за гамою таких окремих оціночних характеристик, як співставлення живої маси з віковими стандартами, бал за екстер'єр і відтворну здатність, враховуючи наприкінці вік (генетичний тренд), гентести тварин та наявність в них рогів. Таким чином було ранжовано (від найкращого до найгіршого на момент оцінки) усе наявне на племпідприємствах України поголів'я (спермопродукція) 626 м'ясних бугаїв-плідників 13-ти порід і трьох типів.

Наведено результати вивчення відгодівельних, фізико-хімічних, гематологічних та дегустаційних особливостей тварин і продукції їх забою за різних методів розведення свиней великої білої, великої чорної і полтавської м'ясної порід.

Проаналізовано вибуття тварин від народження до завершення третьої лактації за умов різних технологій виробництва молока під дією природного та штучного відбору.

Вісім груп курчат різних генотипів відгодовувались чотирма варіантами кормосумішей. Отриманий масив даних щотижневого зважування курчат оброблено з використанням методу дисперсійного аналізу. Виявлено складну взаємодію та взаємовплив факторів годівлі та генотипу залежно від віку курчат. Результати дослідження переведено в графічну форму, надано пояснення отриманим результатам із позицій антагонізму та єдності процесів росту і кліткової диференціації.

Вивчено генетичний вплив бугаїв-плідників імпортних порід на молочну продуктивність нащадків, з урахуванням генотипу матері за різних способів утримання худоби. Встановлено, що паратипові умови господарств не повною мірою відповідають високим вимогам генотипу оцінюваних бугаїв, що не сприяє спадковому прояву високої молочної продуктивності, притаманній батьківській породі.

Роботу присвячено вивченню генетичного потенціалу свиней різних генотипів, найбільш ефективних варіантів міжпородного схрещування та гібридизації універсальної великої білої та спеціалізованих м'ясних порід - ландрас, дюрок та полтавської м'ясної за умов індустріальної технології виробництва свинини. Виявлено: найвищих показників відгодівельних якостей досягають свині, отримані в поєднанні помісних маток (велика біла times дюрок) з кнурами полтавської м'ясної породи.

Вихід садивного матеріалу малопоширених плодових культур в умовах Північного Лісостепу в значній мірі залежить від можливостей коригування умов вирощування, що вимагає застосування чутливих біофізичних методів діагностики їх фізіологічного стану. Показано достатню чутливість мікроспектральних характеристик флуоресценції листків для оцінки генотипових особливостей сортів ожини та впливу на них умов вирощування.

Проведені дослідження по вивченню впливу взаємодії різних штамів азотфіксуючих бактерій і рослин гороху різних форм. Встановлено, що ефективність інокуляції залежить як від особливостей штамів, так і від генотипу рослин гороху. Виділені кращі комбінації сорт - штам: Норд - штам Р 24-91, при симбіозі яких врожайність зерна гороху підвищилась на 16; лінія Т 2/3219 - штам Р 25-91 - на 22. Сорт Орловчанин майже не реагував на інокуляцію будь-яким з 7 штамів.

Викладено результати експериментальних досліджень вивчення репродуктивних якостей кнурів (кількісні та якісні показники спермопродукції, запліднюваність їх спермою і багатоплідність свиноматок) залежно від генотипного фактора (породи - ландрас і дюрок) і паратипних факторів (4 сезони року та різний режим моціону на тренажері) в умовах комплексу радгоспу-комбінату "Слобожанський" Харківської області.

Викладено результати фізико-хімічних властивостей м'яса і сала свинок різних порід в залежності від інтенсивності вирощування. Встановлено, що рівень вирощування істотно впливає на м'ясо-сальні показники забитих тварин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-34,025

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На базі КСП "Зоря" та КСП ім. Леніна Скадовського району проведено біохімічні дослідження сироватки крові у овець асканійської породи з інтенсивністю формування у різні вікові періоди. Вивчено накопичення кількості загального білка, його фракцій, активності ферментів трансаміназ (Ас, Ат) і лужної фосфотази. Відмічено більш високий вміст білка у помісних ярок і тварин з більшою енергією росту. Активність ферментів переамінування в період інтенсивного накопичення м'язової маси та активність лужної фосфотази під час формування кісткової тканини у тварин з більшою енергією росту і помісних ярок вище, за чистопородних та тварин з меншою енергією росту. Зроблено висновок: наведені показники можна використовувати у прогнозуванні продуктивності тварин у ранньому віці.

Вивчено процес накопичення зв'язаних і вільних амінокислот у зерні кукурудзи за звичайних умов вирощування рослин і при передпосівній обробці грунту гербіцидами. Введено одиницю "індекс невключення" - відношення кількості вільної амінокислоти до її сумарної кількості, яка характеризує ефективність використання фонду вільних амінокислот в процесі біосинтезу запасних білків зерна. Показано генотипову обумовленість перебудови азотовмісних сполук зернівки під дією пестицидів.

Розглянуто вплив мацеробациліну на продуктивність і склад ліпідів м'язової тканини молодняка свиней, ресурсоощадні елементи технології виробництва молока, закономірності формування продуктивних якостей тварин різних генотипів, принципи побудови мікрохвильових пастеризаторів харчових продуктів, а також добові ритми кормової поведінки корів залежно від їх віку та продуктивності. Проаналізовано вплив електромагнітних випромінювань надвисокої частоти на оптичну густину води та розчинів солей, продуктивність свиней залежно від згодовування поліакриламіду та мінерально-вітамінних додатків. Запропоновано шляхи створення конкурентоспроможної червоної молочної породи великої рогатої худоби. Особливу увагу приділено біологічним основам ведення тваринництва.

Розглянуто динаміку обміну речовин у разі внутрішньом'язового введення деяких вітамінів, активність ароматази за наявності впливу гідрокортизону та геністеїну, якість та кількісний вихід проростків пшениці у випадку штучного старіння насіння. Висвітлено множинні молекулярні форми пероксидази та супероксиддисмутази в процесі дедиференціації клітин за калусогенезу в картоплі, сучасний стан іхтіофауни придунайських озер Картал і Кугурлуй, таксономічний склад і біологічні властивості лактобацил, виділених від дітей, хворих на дисбактеріоз, а також генетично-біохімічні механізми адаптації природних і штучно створених генотипів.

Велика різниця в якості зерна сортів озимої пшениці Одом і Одеська красноколоса головним чином обумовлюється новими для України алелями Gld 1A 10, Gld 1B 15, Glt 1B 5, Glt 1D 4*. Два останні з них ідентифікуються тільки за оригінальною методикою кислого ПААГ електрофорезу. Поява надсильних генотипів від схрещування цих сортів пояснюється рекомбінацією алелів не тільки 13 локусів клейковинних білків, а й локусів ще невідомих генетичних систем якості. Обгрунтовується актуальність селекції надсильної пшениці.

Викладено нові аспекти застосування генетичних досліджень у селекції молочної худоби. Висвітлено методичні основи комплексної оцінки генотипу великої рогатої худоби на підставі використання зоотехнічних та генетичних показників. Детально проаналізовано феногенетичне тестування тварин за мастю (загальні риси метаболізму меланін-катехоламінового обміну; плейотропна дія алелів локусу S голштинських бугаїв на формування типу будови тіла корів української чорно-рябої молочної породи тощо). Значну увагу приділено генетичним маркерам та їх застосуванню для типізації племінних тварин і системі застосування генетичних тестів при консолідації молочних порід. Вміщено інструкцію з технології генетичного моніторингу племінних тварин великої рогатої худоби.