Гиперпродукция так называемых холодовых агглютининов (ХА) - аутоантител, которые реагируют с антигенами аутологичных эритроцитов человека, является признаком некоторых аутоиммунных заболеваний, но особенного масштаба она достигает при некоторых злокачественных новообразованиях крови, когда ХА имеют моноклональную природу. Доказано, что моноклональные ХА вырабатываются В-лимфоцитами, которые для построения тяжелых цепей иммуноглобулиновых рецепторов всегда используют один и тот же генный сегмент - V4-34. На основании данных доступной литературы и собственных экспериментов автор предлагает гипотезу, согласно которой существенная часть нормальных В-лимфоцитов периферической крови человека, которые экспрессируют продукт V4-34, обладает способностью реагировать с аутологичными эритроцитами и удаляется из репертуара иммунной системы благодаря механизму, напоминающему "бомбу замедленного действия". Этот механизм срабатывает тогда, когда аутореактивные лимфоциты активируются в периферических лимфоидных органах через рецептор CD40. Дефект в этом механизме негативной селекции, обусловленный действием онкогенных вирусов или других факторов, возможно, приводит к экспансии определенных аутореактивных клонов клеток, экспрессирующих ХА, и их злокачественной трансформации.

Розглянуто основні напрямки і перспективи використання білкових і ДНК-маркерів у рішенні прикладних і теоретичних проблем генетичних ресурсів рослин (генних банків), селекції, сортовипробування, насінництва та насінного контролю. Наведено конкретні приклади практичного використання білкових і ДНК-маркерів для вирішення найважливіших проблем прикладної ботаніки, генетики і селекції.

Рассказано о проведенном в 2001 г. очередном съезде Украинского ботанического общества. Рассмотрены проблемы, идеи и подходы современной ботаники. Наибольшее внимание уделено вопросам применения достижений современной геномики и генной инженерии в исследованиях систематиков и флористов.

Освещены принципиально новые возможности в исследованиях биологии клеток, включая растительные, второй половины XX ст. благодаря разработке оригинальных научно-методических подходов, в частности, экспериментальных методов и создание соответствующего оборудования. Рассмотрено новое понятие "биокомплексность", охватывающее разнообразные проявления структурно-функциональной организации и жизнедеятельности клеток - деление, рост и дифференцировка клеток, установление полярности, динамика цитоскелета и движение клеток, внутриклеточный транспорт белков и других веществ, ионный транспорт, регуляция генной экспрессии и метаболизма, энергетика клеток, трансдукция внешних и внутренних сигналов, функционирование вторичных мессенджеров, межклеточные взаимодействия. Обсужден ряд вопросов современной клеточной биологии растений, перспективных для развития этой науки в XXI ст.

Розглядаються основні результати науково-дослідної роботи відділу фітопатогенних вірусів за останнє 20-річчя. Наводяться найбільш значні досягнення у вивченні вірусів, розповсюджених в Україні; пошуку вірусостійких форм серед диких видів і селекційних зразків сільськогосподарських культур; дослідженні природної та індукованої стійкості рослин до вірусів; вивченні антивірусних речовин і розробці способів їх практичного застосування; одержанні вірусостійких рослин методами генної та клітинної інженерії.

Розглянуто напрямки генетичної інженерії вітчизняних та зарубіжних фахівців у галузі молекулярної генетики, зокрема, структуру й організацію функціонування геному, використання векторних систем, практичне застосування генетичної інженерії. Особливу увагу авторами приділено шляхам введення генів у генний еукаріот, створенню інтенсивних технологій, які базуються на генно-інженерних розробках та живих генно-інженерних вакцин, а також профілактиці вірусних інфекцій. Показано перспективу використання генно-інженерних розробок на початку 3-го тисячоліття.

Розглянуто основнi етапи наукової, науково-органiзацiйної та громадської дiяльностi вiдомого українського вченого в галузi наукознавства та iсторiї науки члена-кореспондента НАН України Г.М.Доброва. Висвiтлено його роль у розгортаннi наукознавчих досліджень та створенні наукознавчої школи в Україні.

Розраховано показники частоти генів систем AB0, Rh і гетерозиготності по них у популяціях Донецької області. З'ясовано нерівномірність зустрічаємості генів і ступеня гетерозиготності популяцій: 0,554-0,573 для AB0 та 0,410-0,499 для Rh. Гетерозиготність населення цієї області виявилася вищою, ніж середньопопуляційна України, що є наслідком інтенсивних міграцій, переваги гетеролокальних шлюбів над гомолокальними.

Излагаются современные подходы к исследованию организации генетического материала в клетке и возможности его направленного изменения. Представленные работы связаны с исследованиями в области ДНК-технологий растений и животных, проблемами изучения генетической структуры разных пород животных и сортов растений, генетическим маркированием хозяйственно полезных признаков, генно-инженерными технологиями и трансгенезом. Ряд вопросов посвящен структурно-функциональным изменениям нуклеиновых кислот и др.

Изучение этиологии и патогенеза инсулинзависимого сахарного диабета (ИЗСД) в последние годы быстро прогрессирует. Молекулярная биология, генная инженерия и иммунология существенно способствовали расширению знаний о взаимодействии между генетическим фоном, факторами окружающей среды и формированием аутоиммунных механизмов, лежащих в основе развития ИЗСД. Книга является первой попыткой собрать воедино и обобщить имеющиеся в настоящее время данные по этому вопросу и заинтересовать специалистов дальнейшей разработкой этой проблемы. Представленные материалы являются базисными и обосновывают перспективность развития нового направления в диабетологии - предотвращение развития сахарного диабета I типа. Учитывая тот факт, что ИЗСД является полигенным и мультифакториальным заболеванием, успехи данного направления прежде всего будут зависеть от способности сдвинуть чашу весов в пользу активного создания условий, препятствующих аутоагрессии против beta-клеток островков Лангерганса. В этом отношении уже создан целый комплекс эффективных профилактических технологий, но еще многое предстоит сделать в будущем.

З використанням дигаплоїдних ліній побудовано карту геному ячменю, що містить 107 локусів. Маркують усі хромосоми 33 RAPD-локуси. Загальна довжина отриманої карти 1047 сМ, середня відстань між маркерами - 9,8 сМ. Сім груп зчеплення ототожнені з конкретними хромосомами. Проаналізовано розподіл маркерів, проведено порівняння з іншими опублікованими картами. Наведено ряд статистичних міркувань. Розглянуто альтернативні стратегії генного картування.

Проаналізовано зміну ідей "Третього Риму" на рубежі XV - XVI ст. Розглянуто філософсько-релігійні твори того часу, зокрема, "Повесть о Белом Клобуке" Геннадія, погляди Феофана Грека, Андрія Рубльова, Філофея Псковського. Ідея "Третього Риму" - тлумачення особливої місії Москви, що виправдовувало не лише зовнішню експансію, а й внутрішню консолідацію московської держави. Розвиток цієї ідеї спричинили історичні події навколо Московщини. Висунуто гіпотезу, що ідея "Третього Риму" була чи не єдиним культурним надбанням тогочасної Московщини. Вона відповідала ідеології зміцнення централізованої держави та піднесенню царської влади.

За тестами хромосомних аберацій та генних мутацій вивчено мутагенний ефект нового гербіциду тітусу на кукурудзі. Показано, що досліджуваний препарат характеризується певною мутагенною активністю, яка інколи перевищувала рівень спонтанного мутування в 5 - 7 разів. Наголошено, що необхідно суворо дотримуватися рекомендованих доз, оскількі навіть незначне їх збільшення може призвести до суттєвих генетичних наслідків. Дуже важливо дотримуватись фази розвитку культурної рослини, в якій рекомендовано внесення гербіциду. Використання тітусу в посівах кукурудзи на ділянках гібридизації та в розсадниках розмноження елітних і суперелітних ліній взагалі не бажане.

У підручнику відображено сучасні дані про класифікацію, морфологію, фізіологію та генетику мікроорганізмів, методи їх культивування й ідентифікації, стерилізації та дезинфекції, вчення про інфекцію та імунітет, антибіотики і хіміотерапевтичні препарати. Описано значення мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі, створенні й збереженні екологічної рівноваги на планеті. Висвітлена роль сучасної біотехнології та генної інженерії у виготовленні профілактичних, лікувальних і діагностичних препаратів. Стисло викладені сучасні мікроскопічні, бактеріологічні, вірусологічні, серологічні, імунологічні, алергічні та біологічні методи дослідження, пояснено їх пріоритетне та конкретне використання в лабораторній практиці. Містяться сучасні дані про збудників інфекційних хвороб, їх морфологічні, біологічні та антигенні властивості, токсиноутворення і патогенез для експериментальних тварин, методи лабораторної діагностики захворювань, специфічне їх лікування і профілактику.

Викладено сучасні уявлення про нуклеїнові кислоти. Вперше об'єднані відомості про біохімію, генетику та екологію інформаційних молекул. Наведено інформацію про синтез ДНК, РНК, регуляцію експресії генома, механізми репарації ДНК, основні поняття генної інженерії. Грунтовно подано розділи про генні та геномні мутації, хромосомні аберації. Питання про джерела мутагенних факторів та специфічну їх дію мають екологічне спрямування.

Узагальнено нові дані стосовно молекулярно-генетичних механізмів канцеро- і лейкозогенезу, характеристики і значення пухлинасоційованих генів схильності до розвитку злоякісних новоутворень, генів, залучених до лейкозо- і лімфомогенезу, канцерогенезу солідних пухлин, асоційованих з розвитком вірусних злоякісних новоутворень у людини. Наведено результати власних досліджень з виявлення лейкозасоційованих генних перебудов у мононуклеарах крові ліквідаторів аварії на ЧАЕС у віддалені строки після радіаційного впливу. Підкреслено важливість більш широкого використання методів молекулярної діагностики для раннього розпізнавання раку, лейкозу і передлейкозу.

Викладено теоретичні засади біотехнології сільськогосподарських рослин. Наведено сучасні методи досліджень у галузі генетичної інженерії, мікроклонального розмноження, соматичної гібридизації, методи фітосанітарного контролю, кріозбереження з урахуванням екологічної безпеки використання рослинних біотехнологій у практиці сільськогосподарського виробництва. Висвітлено історію розвитку біотехнології. Досліджено проблеми екологічної безпеки використання біотехнологій. Запропоновано визначення основних технологічних процесів під час проведення генно-інженерних, біотехнологічних досліджень. Розкрито сутність і висвітлено деякі найбільш важливі результати застосування напрямків культури тканин і генної інженерії вищих рослин.

Викладено основи медичної генетики, починаючи з визначення понять, законів, історії генетики, молекулярних та хромосомних основ спадковості та закономірностей мінливості організмів. Наведено сучасні відомості про методи генетичного обстеження та спадкові хвороби: вади розвитку, захворювання, пов'язані зі спадковими порушеннями різних видів метаболізму. Описано фармакогенетичні ензимопатії, деякі первинні імунодефіцити та онкозахворювання. Висвітлено сучасні можливості лікування та профілактики спадкової патології, основи медико-генетичного моніторингу, медичні аспекти генної інженерії. Запропоновано контрольні питання та задачі з медико-генетичного консультування. Наведено генетичний глосарій основних термінів та симптомів.

Обобщен и проанализирован мировой опыт по профилактике, диагностике и лечению рака желудка. Рассмотрены эпидемиология и причины возникновения рака желудка, приведена классификация этого заболевания. Изложены основные методы диагностики болезни, в т.ч. скрининг, эндоскопия, компьютерная томография, интраоперационное ультразвуковое исследование, диагностическая лапароскопия и др. Проанализированы клиническая картина, пути распространения и методы хирургического лечения раннего рака желудка, техника оперативных вмешательств, а также применение химиотерапии и сшивающих аппаратов в хирургии рака желудка. Представлены результаты хирургического лечения заболевания, послеоперационных осложнений. Показана роль лучевой и генной терапии в комплексе лечения рака желудка.

Представлена терминология цикла наук - генетики, биологии, зоологии, ботаники, экологии, микробиологии, палеонтологии, физиологии человека и животных, биохимии, цитогенетики, генной инженерии, систематики.