Вивчали ріст тріщини у Al-Zn-Mg сплаві в різних газових середовищах. Щоб отримати високу чистоту газової атмосфери, використовували обладнання з камерою глибокого вакууму (10^-5 Па). Експериментальні дані свідчать, що водяна пара є основним фактором пришвидшення росту тріщин порівняно з глибоким вакуумом. Окрихчення спричиняє водень, що виділяється внаслідок взаємодії водяної пари зі свіжоутвореною поверхнею в околі вершини тріщини.

Запропоновано геохімічні методи пошуків глибокозалягаючих родовищ з високим антропогенним навантаженням щодо рухливих форм хімічних елементів.

Золоторудні родовища Українського щита дуже різноманітні за віком і умовами утворення. Родовище Майське, Клинці, Юр'ївське і Сурозьке утворилися в нижньому протерозої (2500 - 2000 млн. років тому). Ізотопні та інші геохімічні дані свідчать про те, що вони утворилися в основному за рахунок мобілізації рудних компонентів із вміщуючих порід, а гранітоїди, що супроводжують ці родовища, були переважно генераторами тепла і частини розчинів. Родовища в зеленокам'яних областях (Сергіївське, Балка Золота, Балка Широка) утворилися внаслідок гідротермально-вулканічної діяльності в стародавніх вулканічних структурах. В окремих випадках у рудоутворенні приймали участь приповерхневі (в тому числі метеорні) розчини.

Стисло охарактеризовано загальні мінералогічні особливості та виявлено найістотніші ознаки (мінералогічну специфіку) таких перспективних корінних рідкіснометальних родовищ України, як Шевченківське, Азовське, Полохівське, Надія, Станкуватське, Пержанське, Жовторічнянське та Першотравневе, які є фактично новими генетичними типами рідкіснометальних родовищ. Крім того, акцентується увага на перспективності вилучення рідкісних металів з розсипних і техногенних родовищ України.

З використанням великого матеріалу щодо розподілу золота та його елементів-супутників в архейських зеленокам'яних товщах Середнього Придніпров'я показано, що жоден із петрохімічних типів порід зеленокам'яних структур не виділяється ступенем золотоносності порівняно з іншими. Вміст золота, як правило, не перевищує кларкових для даних типів порід, за винятком дільниць розвитку сульфідних фацій залізистих кварцитів і зон колчеданного зруденіння, найімовірніше пов'язаних із проявленням сольфатарно-гідротермальної діяльності. Відночас зазначено, що підвищеною концентрацією золота характеризуються метасоматично змінені породи широко розвинутих у регіоні зон тектонічного розсланцювання. Показано приуроченість золота до внутрішніх і центральних зон метасоматичних ореолів, наведено опис типових родовищ і наголошено на необхідності проведення палеовулканологічних реконструкцій у ході пошукових робіт стосовно золота.

Узагальнено петрохімічну та мінералогічну характеристики порід і руд, що формують Азовський шток у межах Південно-Кальчицького сієнітового масиву. Виокремлено відміни сієнітів. Рудоносними є однопольовошпатові сієніти переважно такситової структури. Зроблено висновок, що рудоносні сієніти Азовського родовища - це продукт кристалізації кінцевого диференціату магматичного розплаву за трендом Феннера. Висока початкова температура розплаву, поєднання процесів лікваційного і кристалізаційного фракціонувань, активна участь фтору на тлі низького потенціалу кисню призвели до утворення специфічного рідкіснометального зрудніння, яке можна розглядати як новий тип родовищ у розшарованих штокоподібних інтрузіях сієнітового складу.

Розроблено математичну модель процесів, що мають місце в розпилювальних сушарках з відцентровим розпилюванням матеріалу. Показано, що рух газової фази в сушильній камері визначається роботою розпилюючого механізму. Наведено порівняння результатів розрахунку з даними роботи промислових розпилювальних сушарок.

Проаналізовано два підходи до теоретичного опису дисоціативного прилипання електронів: метод оператора проекції Фешбаха і метод R-матриці. Отримано теоретичні результати для кількох дво- та багатоатомних молекул у газовій фазі. Розширено напівемпіричну теорію R-матриці для опису дисоціативного прилипання до кластерів і молекул у конденсованій фазі. Результати розрахунків добре узгоджуються з експериментальними даними.

Рассмотрены результаты исследований по совершенствованию системы автоматического регулирования частоты (САРЧ) вращения дизелей с турбонаддувом с целью улучшения их топливной экономичности и снижения дымности отработавших газов. Обоснована методика выбора САРЧ автотракторных и комбайновых двигателей в зависимости от условий их эксплуатации. Описан исследуемый универсальный регулятор с переключением режимов регулирования, ограничителя дымления и отрицательного корректора для топливных насосов распределительного типа НД. Приведены методика дорожных испытаний, сравнительный анализ результатов лабораторных и экплуатационных испытаний, перспективное направление развития системы автоматического регулирования и управления дизелей.

Отражено современное состояние проблемы загрязнения атмосферного воздуха автомобильным транспортом в мире, СНГ и в Украине. Дана характеристика различных автотранспортных средств как источников загрязнения воздушного бассейна. Описаны закономерности распространения компонентов автомобильных выбросов в атмосферном воздухе. Основное внимание уделено оценке воздействия отработанных газов автомашин на состояние здоровья и условия проживания жителей. Предложены рекомендации по защите населения от выбросов автотранспорта, изложены меры первой помощи при отравлении отработанными газами автомобилей.

Викладено методики розрахунків масо- та теплообміну під час агломерації залізорудних матеріалів, що максимально відображають фізичні, хімічні та фізико-хімічні закономірності агломераційного процесу. Наведено варіанти розрахунку температури спалахування твердого палива за умов агломераційного процесу, складу газової фази та окиснення заліза в агломераті, матеріального та теплового балансів верхнього елементарного пласта шихти та шару в цілому. Розглянуто теоретичні основи та результати промислової реалізації процесу безполуменевого горіння газового палива у шарі агломераційної шихти.

Висвітлено історію відкриття та добування алмазів від найдавніших часів до сьогодення. Проаналізовано досягнення вчених у галузі проблем пошуків, розвідки, пробної експлуатації та розробки родовищ алмазів. Наведено відомості про перетворення алмазів на діаманти, а також про алмази та діаманти, відомі у всьому світі. Досліджено проблему комплексного промислового освоєння алмазоносного родовища ім. М.В.Ломоносова. Обгрунтовано використання порід давніх кристалічних формацій, які містять алмазні трубки, для створення могильників відпрацьованого ядерного палива, твердих і рідких радіоактивних відходів.

Проведен анализ метеорологических условий воздушной среды на рабочем месте и эффективности пылеулавливающих устройств. Изложены результаты исследований зоны всасывающего факела вентиляционной установки, освещения рабочих мест в производственных условиях, а также параметров шума и акустических характеристик звукоизолирующих материалов. Дана оценка эффективности индивидуальных средств защиты органов дыхания работающего персонала на производстве и технических решений, повышающих надежность и безопасность вентиляционных устройств. Предложены методы определения дозы радиоактивного излучения, концентрации паров (газов) в атмосфере производственных помещений, эффективности звукоизоляции ограждающих конструкций различного типа.

Розроблено методику контролю вмісту водню у титані та гідрованих порошках титану, що базується на високотемпературній екстракції у потоці газу-носія з подальшим хроматографічним визначенням. Розглянуто галузь використання хроматографічного аналізу для виконання вимірювань вмісту водню у титані та гідрованих титанових продуктах.

Досліджено хімічну та фотометричну еволюцію дискових галактик з зореутворенням. Моделювання складних газодинамічних течій базується на власному коді хіміко-динамічної згладжуваної гідродинаміки частинок (CD-SPH - Chemo-Dynamіcal Smoothed Partіcle Hydrodynamіcs) з включенням процесів зореутворення. Під час розрахунків проведено розширене тестування запропонованого нового критерію зореутворення. Доведено, що отримані результати з різним числом "газових" і "зоряних" частинок є не тільки якісно, але і кількісно подібними.

Проанализированы условия, возникшие на Ольховском месторождении в связи с подсчетом запасов газа разными методами. Сделан вывод о целесообразности использования методов падения давления и объемного как способов корректирования оценки запасов газа на различных этапах разработки месторождения. Дана оценка подсчета запасов газа разными методами.

Висвітлено класифікацію пестицидів, що набули широкого застосування, за призначенням та хімічною будовою, їх небезпечність для здоров'я, екологічні наслідки використання, фізико-хімічні властивості, а також шляхи перетворення у навколишньому середовищі, рослинах та організмах теплокровних. Особливу увагу приділено теорії та практиці відбору проб, підготовки їх до аналізу, сучасним методам ідентифікації та кількісного визначення мікрокількостей пестицидів у сільськогосподарській продукції, продуктах харчування та об'єктах навколишнього середовища (повітрі, воді, грунті) методами фотометрії, газової, тонкошарової, високоефективної рідинної хроматографії, мас-спектрометрії та хромато-мас-спектрометрії, імуноферментним методом тощо.

Проведено огляд літературних джерел електротермічного та газовідновного методів одержання фосфору. Проаналізовано стан фосфатної сировинної бази України. Зазначено, що Україна зараз немає фосфатної сировини, придатної для одержання фосфору електротермічним методом. За даних умов висококремнисті фосфатні руди можуть використовуватися в технології фосфору без будь-якої підшихтовки.

Представлены наиболее употребляемые термины в области бурения и эксплуатации нефтяных и газовых скважин, нефтепромысловой геологии, транспортировки и хранения нефти и газа, названия оборудования, инструментов и материалов, применяемых в промышленности, на английском, украинском и русском языках.

Висвітлено актуальні проблеми геології, палеонтології, стратиграфії, мінералогії та геохімії осадочних утворень і пов'язаних з ними корисних копалин, а також питання інженерної геології та екології. Детально розглянуто геохімічні особливості свинцево-цинкових родовищ солянокупольного типу в південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини.