Викладається нова мова ХВИЛЯ для паралельної обробки і управління великими розподіленими системами різної природи. Вона основана на динамічному створенні та навігації розподілених віртуальних мереж за допомогою мобільного рекурсивного програмного коду у режимі просторового паттерн-метчінгу. Мова дозволяє створювати складні моделюючі та керуючі системи, котрі можуть ефективно функціонувати у відкритих мережах ЕОМ без жодних центральних ресурсів. Наводяться також приклади програмування ряда мережних задач.

Розглянуто ключові проблеми неориторики та функціональної семантики. Охарактеризовано вплив естетичної культури на прагматичну еквівалентність перекладу тексту. Проаналізовано особливості відтворення українських реалій у сучасній французькій мові. Значну увагу приділено національній термінології у контексті культурного діалогу дистантноконтактуючих спеціальних мов, ролі складнопідрядних речень із кореляційним зв'язком частин у побудові тексту-розповіді, мемуаристиці російських письменників у паризьких емігрантських періодичних виданнях 1920 - 30 рр., а також тенденціям розвитку російської літератури доби постмодернізму.

Запропоновано концепцію і структуру віртуального дидактичного середовища, призначеного для навчання та підтримки рівня комунікативної компетенції з англійської мови. Мультимедійні технології, які підтримують це середовище, дають можливість реалізувати навчання шляхом створення максимально наближеної до реальної розмовної ситуації та організації різноманітних способів комунікативної взаємодії.

Розглянуто питання формування діа- та монологічної компетентності в українській мові у дошкільників з російськомовним типом спілкування, сприймання та розуміння дітьми змісту художніх творів, диференціації та індивідуалізації навчально-виховного процесу в дошкільному закладі. Висвітлено психологічні особливості використання музичного матеріалу в навчанні дітей дошкільного віку, актуальні аспекти особистісної підготовки майбутніх психологів, педагогічні основи модульного навчання у вузі.

Розглянуто актуальні проблеми сучасної української мови, історії мови, текстотвірного потенціалу морфологічних і синтаксичних одиниць. Висвітлено особливості синтаксичного зв'язку компонентів у конструкціях з послідовною підрядністю та речень у складному синтаксичному цілому, авторські неологізми як спеціальний засіб художньої виразності та як одиницю поетичного тексту, комунікативний потенціал таксономічних речень. Проаналізовано параметри опису системності лексики у говірці, деякі проблеми діалектології регіональних варіантів англійської мови, інтернаціональні елементи у мові фольклору.

Наведено результати досліджень у галузі мовного інтелектуалізму, функціонування та еволюції мовних форм, співвідношення книжних і народнорозмовних елементів у різні історико-мовні періоди. Розглянуто структурно-семантичні групи складних слів на позначення кольору в українській поетичній мові, еволюцію оцінної колоративної номінації в контексті проблем дослідження ідіостилю. Висвітлено особливості стилістичного використання фразеологізмів у збірнику сказань XVII ст. В.Ясинського, структурно-семантичні моделі композитів-назв осіб у староукраїнській літературній мові кінця XVI - XVII ст., заповіти, що мають місце в пам'ятках актової писемності XVI - XVIII ст.

Висвітлено проблеми мовно-текстологічного аналізу актової писемності кінця XVII - другої половини XVIII ст. Детально проаналізовано історичний розвиток староукраїнської орфографічної системи. Розглянуто етапи формування української мови, особливості семантичної двовимірності омонімів у поетичному тексті, лексикографічну репрезентацію невербального компонента мовленнєвого спілкування, символіку зображення світла у поетичній мові українського бароко.

Розглянуто деякі типи епонімічних назв в англійській мові, які посідають чільне місце серед так званих незнаходжувальних слів у роботі перекладача. Викладено принципи їх передачі українською мовою в текстах різних жанрів. Приділено особливу увагу епонімічним назвам, які належать до спеціальної лексики, термінологічних систем науки та техніки, служать основою рерівації спеціальних термінів, зокрема, як специфікатора родового поняття, вираженого загальною назвою (типу Berner's window). Відзначено, що в ЗМІ рекламодавці намагаються перетворити назви торгових марок на епонімічні. Встановлено, що в художній літературі епонімічні назви від топонімів і торгових марок найчастіше виступають у ролі уточнюючих художніх деталей, головною функцією яких є створення враження достовірності шляхом фіксації найдрібніших подробиць. Вказано на недоцільність існуючої практики опускати їх в перекладі, чи передавати родовим словом або функціональним аналогом.

Висвітлюються катастрофічні мотиви в творчості Євгена Маланюка, втілення у його поезії універсалій художньої свідомості. Розглядаються не тільки джерела тих чи інших художніх прийомів, але їх розвиток і особливе значення в системі необароко (наприклад, гіперболи, анафори, анаграми, риторичні інтонації та ін.). Підкреслено, що Є.Маланюк сконструював у своїх творах особливий катастрофічний час і простір, заповнивши цей континуум конкретними подіями і предметами та рефлексіями про них.

Подано інформацію про закони, за якими жила болгарська громада в Україні, а також про законотворчість у давній Болгарії та її вплив на Устав Я.Мудрого й церковні суди. Розкрито спільність історичної долі українського та болгарського народів у етногенезі, релігії, мові, культурі. Визначено роль українців у Болгарії на прикладі творчості видатного громадського діяча, емігранта, професора історії Софійського університету - М.П.Драгоманова. Відображено звичаї, обряди, святкування весіль за народними традиціями тощо.

Розглянуто основні розділи курсу варіаційного обчислення. Наведено необхідні теоретичні відомості. Докладно висвітлено розв'язання прикладів, до яких складено програми на мові MATLAB. Підібрано 30 варіантів прикладів для самостійного розв'язання. Електронну версію оформлено в вигляді M-книги, що дозволяє проводити обчислення прямо з Word-документа.

Розглянуто літературний процес на Волині від найдавніших часів до сьогодення. Висвітлено історію Волині у теоретичній спадщині М.І.Костомарова та С.М.Соловйова, луцький період педагогічної діяльності українського письменника П.О.Куліша і Л.Українки, стилістичні функції фразеологізмів у романі У.Самчука "Волинь", еволюцію ліричного героя та поетику образів у ліриці В.Слапчука. Проаналізовано культурно-просвітницьку діяльність інтелігенції Волині у 1900 - 1914 рр., образ Волині у структурі художнього цілого на матеріалі літератури ХХ ст., народнопісенні засоби образності у мові сучасних волинських поетів тощо.

Висвітлено питання теорії вірша та практичної роботи з віршованою формою. Наведено методику роботи з віршем та віршованою драматургією, що поєднує віршоритмічний, а також дійовий аналіз поетичного твору. Детально розглянуто народну систему віршування, українські народні ритми тощо.

Проаналізовано психологію селянина у драматургії М.Кропивницького, художню символіку Л.Українки. Детально розглянуто структуру і функції паронімічної атракції у поетичній мові раннього Тичини. Значну увагу приділено образам І.Мазепи в українському письменстві, особливості відображенню культурно-освітнього руху в мемуаристиці М.Загірної, а також словотвірним новаціям у мові сучасного публіцистичного дискурсу.

Збірник присвячено актуальним проблемам мовознавства, стилістики, лінгвістики тексту, семантики, а також літературознавства. Детально проаналізовано роль фонетичного фактора у процесі формування фразеологічних одиниць. Значну увагу приділено змісту та функціонуванню омонімічних форм дієприкметників і прикметників у сучасній іспанській мові, семантико-дериваційній віртуальності англійських запозичень у спортивній терміносистемі французької мови, поетиці висвітлення подій у французькій літературі XVII ст.

Представлено матеріали, присвячені актуальним питанням літературознавства і мовознавства. Розглядаються тенденції розвитку української та зарубіжної літератур і творчість окремих письменників (Т.Шевченка, Л.Костенко, В.П.Милорадовича, Г.Сковороди, О.Олеся, В.Самійленка, А.Ахматової, В.Набокова, Ф.Сологуба). Наведено результати досліджень слов'янських мов (зокрема, української, російської, чеської) і міжмовних контактів, вивчення явищ деяких неслов'янських мов (передусім французької). Висвітлено проблеми функціонування мовних одиниць у конкретних стилях і мові художньої літератури.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної літературної англійської, української та російської мов. Детально проаналізовано творчість Г.Сковороди, М.Максимовича, І.Франка, Л.Українки, Б.Лепкого, О.Олеся, Х.Алчевської, О.Серафимовича, А.Платонова, У.Самчука та ін. Охарактеризовано взаємодію різних мовних засобів у вираженні суб'єктивної модальності, а також естетичну поліфонічність емоційно-експресивних синонімів у мові поезій І.Муратова.

Висвітлено актуальні проблеми мовознавства та літературознавства. Детально розглянуто когнітивні та функціональні аспекти семантики. Значну увагу приділено відображенню морально-етичних якостей людини засобами гуцульської фразеології, соціальній варіативності вербальної комунікації у Франції, мотивації відіменникових дієслів у сучасній українській мові, а також використанню метафор у доромантичних художніх системах (орнаменталізмі, середньовіччі, бароко, класицизмі та сентименталізмі).

Розглядаються складні випадки написання, творення, вживання, відмінювання та наголошення назв населених пунктів України (топонімів), відтопонімних прикметників (ад'єктонімів) та назв жителів (катойконімів). Оскільки в українській мові активно функціонують грузинські, узбецькі, казахські, естонські і інші топоніми та їх похідні, то в роботі висвітлюються правила правопису і іншомовних географічних назв.

Розглянуто проблеми морфологічної та синтаксичної семантики германських мов, зокрема, деякі шляхи розв'язання проблеми частин мови у сучасній лінгвістиці, семантичні особливості авторського стилю (на матеріалі німецької прози), компресію як актуалізацію принципу мовленнєвої економії у сучасній англійській мові. Особливу увагу приділено питанням літературознавства та теорії перекладу, у т.ч. проблемі міжлітературних зв'язків, відносин і "впливів" у контексті розвитку сучасного порівняльного літературознавства, співвідношенню між системами мови і мовлення в текстах оригіналу та перекладу тощо.