За результатами агроекологічної та біохімічної оцінки нетрадиційних багаторічних високобілкових кормових культур і рослин з активною фізіологічною дією на організм тварин виявлено найбільш технологічні для використання у виробництві та ветеринарії. Наведено параметри продуктивності та головні технологічні прийоми вирощування та застосування. Проведено біоенергетичну оцінку нетрадиційних культур.

Розроблено й удосконалено ресурсоенергозберігаючу технологію вирощування й отримання екологічно чистої льонопродукції, яка дозволяє скоротити енергоємність майже удічі та підвищити коефіцієнт енергетичної ефективності.

Висвітлено проблеми та завдання агрокваліметрії, еволюцію якості технологічних процесів засобів землеробства від давнього збиральництва до сучасного рослинництва. Обгрунтовано агрокваліметричні показники під час створення сільськогосподарської техніки, екологічні та загальні інженерно-агрономічні аспекти агрокваліметрії, параметри технологічної ситуації та якості у світових фітотехнологічних системах і галузях виробництва рослинної продукції, причому фітотехнологічні процеси та якість їх виконання розглянуто як функцію властивостей рослин та умов їх вирощування. Визначено основні закономірності фітотехнологічних систем як базисних з метою розробки нових технологій, обгрунтування параметрів технологічних ситуацій і показників якості у технологіях вирощування культурних рослин і збирання врожаю. Розкрито принцип технологічної відповідності техніки і технології як закономірність, яку необхідно враховувати під час впровадження нової техніки та нових технологій виробництва сільськогосподарських культур. Наведено характеристику агрокваліметричних методів і засобів, методичні особливості та метрологічне забезпечення їх застосування. Значну увагу приділено агрокваліметрії механізованих технологічних операцій за обов'язковими технологічними процесами виробництва рослинної продукції: підготовкою грунту, насіннєвого та садильного матеріалів, сівбою, посадкою, доглядом за рослинами та збиранням врожаю. Досліджено тенденції перспектив підвищення якості робіт у рослинництві та розвитку методів і засобів агрокваліметрії з урахуванням новітніх досягнень науки і техніки у галузях приладо- і сільгоспмашинобудування, а також питання сертифікації

продукції АПК, зокрема, у рослинництві.

Встановлено, що агрокліматичний потенціал центральної частини Вінницького Побужжя сприяє вирощуванню багатьох основних видів кормових культур: кукурудзи, озимих, суданської трави і ряду інших тонкостеблових злакових, топінамбура, а також амаранту.

Висвітлено наукові основи вирощування безвисадкових насінників цукрових буряків. Розкриваються шляхи підвищення збереженості рослин у зимовий період, урожайності та якості насіння. Показані ресурсозберігаючі технології вирощування насіння цукрових буряків на основі застосування безвисадкового способу.

Встановлено, що за своїми агротехнічними та техніко-експлуатаційними показниками експериментальні культиватори для суцільного обробітку грунту з принципово новими робочими органами КОЗР-5,6 та КУН-5,6 (переобладнаний КЕН-5,6) значно кращі ніж КПС-4. Їх застосування для міжрядного обробітку дозволяє отримувати такі ж врожаї кукурудзи, як і при використанні гербіциду харнес.

Наведено результати досліджень з питань грунтознавства та агрохімії. Запропоновано використання геоінформаційних систем для ведення моніторингу земельних ресурсів, простежуються закономірності впливу гранулометричного складу на вміст гумусу в грунтах акумулятивного ряду, а також зміни молекулярної будови гумінових кислот в залежності від різних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Висвітлюються організаційні аспекти виробництва нових видів бактеріальних добрив. Досліджується вплив способів обробітку грунту, добрив і попередників на продуктивність культур та агрохімічні властивості грунту тощо.

На основі традиційних методів селекції з використанням олігогенних донорів конкретних господарськи цінних ознак в Інститут садівництва УААН створено принципово нові сорти чорної смородини (Вернісаж, Аметист, Володимирська, Ювілейна Копаня, Софіївська), придатні для вирощування стабільних високих урожаїв високовітамінних ягід з обмеженим застосуванням пестицидів і практично повною механізацією виробництва і зберігання плодів.

Вивчення інтегральних показників ефективності різних моделей технологій виробництва тритикале і жита за умов дії чинників довкілля показало, що найбільш адаптивними моделями є технології з застосуванням елементів інтенсифікації. Дослідження ефективності вирощування різних за біотипом сортів і ліній тритикале та жита, дало змогу виділити сорти з найвищим адаптивним потенціалом, який з успіхом реалізується в зоні Лісостепу України.

Під час вирощування кукурудзи методом водної культури на 0,5 дози суміші Хогленда - Арнона (контроль) і варіюванні в ній вмісту азоту від 3,75 до 30 мМ встановлено, що у ході адаптації рослин до дворазового зниження і підвищення дози азоту спостерігається збільшення ацидофікуючої активності клітин коренів. Найбільш значне її зростання, що супроводжувалося більшими інтенсивністю поглинання азоту, нітратредуктазною активністю коренів і накопиченням в них Fe і Zn та наростанням маси надземних органів, відмічено у разі дворазового збільшення дози азоту. Подальше її підвищення, як і повне виключення азоту з поживної суміші, викликало пригнічення досліджуваних процесів. Виявлено, що дефіціт і надлишок азоту в поживній суміші негативно впливають на активність редокс-системи клітин коренів.

Досліджено взаємний вплив рослин ароматичних видів (непети, чорнобривців, змієголовнику, кропу), зернових (пшениці, кукурудзи, гречки, ячменю) і кормових (ріпаку, суріпиці) за умов їх сумісного вирощування. Встановлено як позитивний, так і негативний (одно- та двосторонні) взаємовпливи рослин-партнерів, що може мати практичне значення. Показано стимулювальний вплив на врожайність маси сирої речовини та збір ефірної олії непети сумісного вирощування з кормовими, лікарськими та ефіроолійними культурами, крім кропу городнього.

Подано аналітичний огляд літератури останніх двох десятиріч стосовно алелопатії рослин в аспекті проблем агрофітоценології. Показана актуальність подальших досліджень культурних рослин з урахуванням їх алелопатичних властивостей і взаємовідносин з агрономічно цінними групами мікроорганізмів у зв'язку з удосконаленням технологій їх вирощування.

Висвітлено народногосподарське значення амаранту, історію культури, ботанічну характеристику, систематику, генетику. Визначено біологічні та фізіологічні особливості рослини, розглянуто хвороби і шкідники. Сформульовано наукові основи вирощування амаранту за умов Лівобережного Лісостепу України. Подано характеристику листостеблової маси і зерна амаранту, хімічний склад, а також охарактеризовано поживні властивості та перспективи їх використання. Доведено ефективність селекційної роботи з амарантом.

Наведено результати вивчення особливостей компонентного складу запасних білків - гліадину та глютеніну - у сортів озимої м'якої пшениці, що були рекомендовані для вирощування в Україні в 1998 р. Ідентифіковано генотипи 67 сортів пшениці за шістьма гліадинкодуючими локусами - Gli 1A, Gli 1B, Gli 1D, Gli 6A, Gli 6B, Gli 6D, та трьома локусами, що кодують високомолекулярний глютенін - Glu A1, Glu B1, Glu D1. Встановлено існування зв'язку між рівнем якості зерна сортів та закономірністю розповсюдження алелей локусів, що кодують запасні білки. Показано, що генотип за гліадин- та глютенінкодуючими локусами пов'язаний з рівнем якості зерна сорту, що дозволяє використовувати цю систему генетичних маркерів як для ідентифікації генотипу та диференціації сортів, так і в селекції на якість зерна.

Наведено результати економічної оцінки ефективності виробництва рису у південному регіоні України. На основі застосування аналізу з використанням пакетів програм Microsoft Office (Excel) на ПЕОМ одержано прогнозні показники урожайності рису в даному регіоні. Оцінка фактичного виконання програми "Рис Херсонщини" довела, що її реалізація вимагає необхідних змін у виробництві рису, а також впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій рисосіяння та використання закритої чекової зрошувальної системи конструкції В.Й.Маковського (ЗЧЗС-М).

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.3-280

Рубрики:

Рис

Шифр НБУВ: Ж69225 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито біологічні особливості цукрових, кормових і столових буряків, сутність української інтенсивної технології вирощування цукрових і кормових буряків, що дозволяє максимально реалізувати потенційні можливості культури. Наведено необхідні матеріали з питань сучасного буряківництва, ілюстрації головних ланок інтенсивних технологій, їх економічне обгрунтування та рекомендації для запровадження у виробництво.

Подано результати біоенергетичної оцінки технології вирощування в залежності від різних моделей водозберігаючих режимів зрошення. Порівняння показників біоенергетичної ефективності технології вирощування з використанням досліджуваних гібридів цукрового буряку довели, що з енергетичної точки зору найбільшу ефективність отримано при вирощуванні гібриду Ялтушківський ЧС-72 з урахуванням господарської цінної частки та загального біологічного врожаю. Продуктивними також виявилися Ялтушківський однонасіннєвий 64 та Іванівський ЧС 33 гібриди.

На прикладі технології процесу вирощування кукурудзи на зерно приводяться розрахунки затрат сукупної енергії по окремих статтях при вирощуванні цієї культури. При цьому застосовані енергетичні еквіваленти основних засобів виробництва можуть бути використані як довідковий матеріал.

Проведено біоенергетичну оцінку технології створення, догляду та використання різночасно достигаючих травостоїв у схемах зеленого і сировинного конвейєрів, розраховано структуру затрат енергії при їх вирощуванні.