Встановлено, що Варварівський масив складений переважно монцодіоритами за участю плагіопіроксенітів, габроноритів та чарнокітоїдів. Він розглядається як поліфазний розшарований інтрузив, вихідна магма якого мала високомагнезіальний склад і була контамінована як у проміжній камері, так і на місці становлення. Масив є генетичним аналогом Єлань-В'язівського плутону, а також Бушвельд, Садбері, Стілуотер та інших контамінованих масивів.

Дисертацію присвячено питанням етнокультурного розвитку населення Нижнього Подніпров'я в скіфо-сарматську епоху. В науковий обіг вводяться матеріали з досліджених в останні десятиліття пам'яток. Показано хронологію поселень та виявлено співвідношення еллінської та варварської культурних традицій. Виділяються хронологічні етапи: встановлено, що регіон був освоєний населенням двох етнокультурних груп на рубежі V-IV ст. до н.е., у першій третині III ст. до н.е. поселення припинили існування; потім до другої половини - кінця II ст. до н.е. немає археологічних слідів постійного проживання будь-якого населення; на межі II-I ст. до н.е. осілий спосіб життя поновився, нові групи поселень існували до II-III ст. н.е. Запропоновано характеристику двох груп поселень, які відносяться до русифікованої культури Ольвії на двох хронологічних етапах, і двох груп поселень варварської культурної традиції, де майже неможливо простежити пряму спадкоємність.

Робота присвячена дослідженню сільської округи Феодосії від виникнення перших поселень на початку V ст. до н.е. і до припинення життя на укріплених поселеннях, фортецях та городищі наприкінці II ст. до н.е. Визначено межі сільської округи поліса, типологію та хронологію пам'яток античного часу у Південно-Східному Криму. На підставі аналізу археологічних, писемних, нумізматичних та епіграфічних джерел охарактеризовано матеріальну культуру населення, його господарську діяльність, етносоціальний склад, найхарактерніші риси духовної культури. Встановлено, що матеріальна культура як неукріплених поселень, так і укріплених пам'яток, однакова за складом і носить загалом варварський характер. Основою господарської діяльності населення було хліборобство, з переважним вирощуванням пшениці. За етнічним складом населення ранніх поселень було скіфо-кизил-кобинським, з IV ст. до н.е. воно стає скіфським. Очевидно, разом з варварами на поселеннях мешкала невелика кількість греків. Релігійні вірування населення носили змішаний греко-варварський характер і були пов'язані переважно з культами родючості та домашнього вогнища. Одержані результати дозволили запропонувати новий варіант реконструкції історії сільської округи Феодосії у V-II ст. до н.е.

Вміщено доповіді та повідомлення учасників науково-практичної конференції, яка відбулася у Київському музеї західного та східного мистецтва 25 січня 1999 р. Проаналізовано діяльність Ханенка Б.І. - засновника Київського музею західного та східного мистецтва. Висвітлено життєвий та творчий шлях Варвари Ханенко. Охарактеризовано роль Ханенка Б.І. у заснуванні Київського художньо-промислового та наукового музею. Досліджено діяльність Київського музею західного та східного мистецтва у період німецької окупації Києва в 1941 - 1943 рр.

Рассмотрены некоторые проблемы изучения строительного искусства скифов, греко-варварские отношения в Северном Причерноморье III в. до н.э. и их влияние на монетное дело эллинских государств региона. Изложены вопросы синхронизации некоторых поселенческих комплексов срубной культуры Северского Донца и Приазовья, взаимовлияния духовной культуры и идеологии ранних кочевников "предскифского" времени и населения Кавказа, некоторые итоги изучения материалов Брилевского могильника. Исследованы проблемы истоков черногоровского погребального обряда, причины возникновения гальштатских городищ в Поднестровье, проблема оседания сарматов Днестровско-Прутского междуречья и др.

Статтю присвячено обгрунтуванню гіпотези про безпосередню участь римських провінційних майстрів у впровадженні гончарного виробництва у варварських народів Центральної та Східної Європи.

Висвітлено стильові особливості інтер'єрів будинку Ханенків. Охарактеризовано колекцію тибетського мистецтва XVII - ХІХ ст. з колекції Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Викладено принципи реставрації станкового живопису в Музеї мистецтв 1920 - 30-х рр.

Розглянуто історію післягетської Ольвії у контексті її відносин з Римською імперією. Внаслідок несприятливого зовнішньополітичного становища ольвійська держава, щоб не бути знищеною варварськими племенами, змушена була визнати верховну владу Риму, який гарантував би їй спокійне існування на автономних засадах у складі імперії. Докладно висвітлено питання датування входження Ольвії до складу Римської держави та загибелі міста. Відмічено значну варваризацію полісу. У цілому, включення Ольвії, як і всіх північнопонтійських міст, у політичну та економічну орбіту Риму оцінюється як позитивне явище для регіону.

Наведено результати всебічного історіографічного аналізу існуючих концепцій та гіпотез щодо греко-варварських релігійних взаємовпливів на Боспорі, особливо у вивченні культів головних божеств і героїв - Аполлона, Афродіти, Ахілла, Геракла, Бога Найвищого та ін. Вивчено деякі релігійні поховальні обряди, які нерідко визначаються як варварські - комплекси з Великої Близниці, матеріали з деяких боспорських святилищ, особливості ритуальних поховань тварин, людей, людських черепів тощо. Проаналізовано основні гіпотези про можливе існування на Боспорі культу верховного жіночого божества, які не знаходять підтвердження в джерелах.

Джерельною основою наукового дослідження є свідчення античних авторів, епіграфіка, зображення римської скульптури (колона та трофей Трояна), нумізматичні та речові матеріали, а також військово-оборонні пам'ятки. Розглянуто історичну ситуацію в Карпато-Дунайському ареалі та викладено у хронологічній послідовності події протистояння даків і римлян, кельтських племен бойїв і таврисків та населення міст - полісів Західного та Північно-Західного Понту, сарматських племінних об'єднань язигів і роксолан. На підставі аналізу предметів озброєння встановлено особливість екіпірування та складу дакійського війська. За результатами дослідження реконструйовано зразки військового зодчества. Розглянуто місцеві традиції зброярства, військового будівництва й виділення елементів, запозичених внаслідок контактів з кельтами, греками, римлянами та сарматами. З метою з'ясування місця дакійського війська серед озброєних формувань варварського й античного світу проаналізовано здобутки військового навчання римлян, сарматів і германців. Зроблено висновок, що військова справа даків відповідала рівню своєї епохи, а дакійське військо може бути віднесеним до найбільш боєздатних формувань варварського світу.

Проанализированы особенности зарождения товарно-денежных отношений у варварского населения Нижнего Приднепровья в IV ст. до н.э. а также постройки кафедрального храма Херсонеса во время правления Константина Великого. Освещена проблема раннего христианства на Руси. Приведены материалы исследования истории Судака. Освещены вопросы о тамгообразных знаках салтово-маяцкой культуры, культе Афины в Северном Причерноморье, проникновении гуннов в Крым, средневековой эпиграфике Юго-Западного Крыма. Рассмотрены некоторые дискуссионные моменты начального этапа христианизации Северного Причерноморья. Освещена одна из особенностей христианского погребального обряда средневекового населения Восточного Крыма.

Изложены вопросы по археологии, истории и краеведению Алуштинского региона. Раскрыта ключевая роль Крыма в распространении влияния Византийской империи на все Северное Причерноморье на протяжении V - XIII вв., христианизации готов и алан, восприятии ими греческого языка, ставшего языком письменности, богослужения и межэтнического общения, в византинизации искусства. На основе изучения материалов могильника у с.Лучистое, рассмотрен женский костюм "варварского" (готского) населения горного Крыма в VI - VII вв. Освещены проблемы совершенствования методики археологической разведки на сильно пересеченной местности, представлены результаты измерений координат античних средневековых памятников Аю-Дага, полученных при помощи спутниковой навигации (GPS), что позволило создать принципиально новую археологическую карту горного массива. Представлены результаты исследований средневековых древностей Партенита (VII - XV вв.) и сельского поселения в урочище Сотера, где были открыты руины двухапсидного храма XIV - XV вв.

Проведено деталі римського військового костюма та кінської збруї, що зберігаються в колекції Державного історичного музею в Москві. Перша знахідка - це набір поясів, знайдений в "земляній гробниці" N 492, які розкопував у 1894 р. К. К. Косцюшко-Волюжинич. Скоріше за все, цей набір поясів потрапив у Херсонес із воїном, що раніше служив на території Галлії чи Німеччини. Декілька деталей римської військової амуніції знайдено в пізньоскіфському некрополі Бельбек IV у Південно-Західному Криму. Імовірно, деталі спорядження спочатку могли належати легіонерам, а потім у ролі військових трофеїв потрапили до варварів.

Наведено дані щодо житлових комплексів перших століть н. е., відкритих під час розкопок Калос Лімена. Будівлю споруджено в I ст. н. е. Протягом усього часу існування її кілька разів перебудовували. На початку II ст. н. е. її, як й інші будівлі цього ряду, залишили мешканці через загрозу сарматського вторгнення до Криму з території Подніпров'я. Зазначений житловий комплекс був симбіозом грецьких і варварських житлобудівних традицій.

Наведено результати експериментальних досліджень карбонатно-кремнеземистих порід Придністров'я як сировини для виробництва вапняно-кремнеземистого в'яжучого, тремоліту, безцементного легкого бетону. На підставі хімічних, термографічних, рентгеноструктурних, електронно-мікроскопічних і петрографічних досліджень розглянуто мінералогічний склад вапняно-кремнеземистого в'яжучого, а також фазовий склад гідратних новоутворень щільного силікатного бетону на даному в'яжучому. На основі вказаного в'яжучого, тремоліту, безцементного легкого комплексного бетону виготовлено дослідні партії силікатної цегли та стінових блоків на Варварівському силікатному заводі.

Приведены результаты экспериментальных исследований карбонатно-кремнеземистых пород Приднестровья как сырья для производства известково-кремнеземистого вяжущего, тремолита, безцементного легкого бетона. На основе химических, термографических, рентгеноструктурных, электронномикроскопических и петрографических исследований рассмотрены минералогический состав известково-кремнеземистого вяжущего, а также фазовый состав гидратных новообразований плотного силикатного бетона на данном вяжущем. На основе данного вяжущего, тремолита, безцементного легкого комплексного бетона на Варваровском силикатном заводе изготовлены опытные партии силикатного кирпича и стеновых блоков.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э37-574.8 + Э372.27-575.52

Рубрики:

Християнство

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведен краткий анализ Екатеринославского кирпичного стиля как ключевой компоненты и доминанты в структуре регионального наследия Днепропетровщины. Отмечено, что сложившийся стереотип мышления, бытовавший на протяжении многих десятилетий, о "неисчерпаемости" и "безграничности" фондовых ресурсов данного стиля сыграл в судьбе последнего роковую роль: его ресурсы на исходе в силу беспощадной их эксплуатации и варварского истребления.

Подведены итоги многолетних раскопок (за 175 лет) крупнейшей и наиболее изученной варварской крепости Северного Причерноморья - Неаполя скифского. Опубликованы новейшие археологические материалы и впервые представлена единая культурно-хронологическая модель городища, существовавшая во II в. до н.э. - III в. н.э. Особое внимание уделено реконструкции архитектурных сооружений и комплексов, а также их современной датировке.

Розглянуто історію створення відділу східного мистецтва Музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків, особливості формування колекції творів мистецтва Тибету, Монголії, Бурятії та Калмикії в музеї. Наведено результати техніко-технологічних досліджень буддійського живопису, висвітлено семантику образів рослин і тварин в іконографії Іранської торевтики XII - XIV ст. Описано східні тканини в Національному музеї у Кракові.

Рассмотрены история создания отдела восточного искусства Музея искусств им. Богдана и Варвары Ханенко, особенности формирования коллекции произведений искусств Тибета, Монголии, Бурятии и Калмыкии в музее. Приведены результаты технико-технологических исследований буддийской живописи, освещена семантика образов растений и животных в иконографии Иранской торевтики XII - XIV вв. Описаны восточные ткани в Национальном музее в Кракове.

Досліджено особливості гендерно зумовленої комунікативної поведінки персонажів. Розглянуто гендерну диференціацію мовлення крізь призму комунікативної поведінки персонажів сучасної англійської драми. На підставі аналізу гендерних прагматичних відмінностей комунікативної поведінки та її невербальних компонентів розкрито гендерно марковані мовленнєві властивості персонажів. Охарактеризовано комунікативну поведінку персонажів-чоловіків з використанням мовленнєвих актів, які підвищують статус адресата, та стратегій домінування, що демонструють лідерство чоловіка в парі "чоловік - жінка". Для персонажів-жінок типовим є використання мовленнєвих актів, які підвищують статусну позицію обох співрозмовників. Визначено, що стратегії співробітництва притаманні комунікативній поведінці персонажів-жінок і свідчать про їх повагу до співрозмовників-чоловіків. Зазначено, що гендерно зумовлена вербальна поведінка також відображається лексико-стилістичними засобами. Гендерні особливості проявляються у використанні оцінної лексики, вульгаризмів, звертань, варваризмів та іноземних слів, професійної лексики, "дитячого" мовлення, фразеологічних одиниць, засобів модифікації прагматичного значення висловлювання.