Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(2)414-53 + Т3(4УКР)4-53

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено огляд праць науковців України, Росії, Румунії, Польщі та Македонії, в яких досліджено події Першої світової війни, їх вплив на подальшу долю народів Центральної та Східної Європи. Досліджено наслідки Буковинського народного віче, що відбулося 3 листопада 1918 р., яке стало важливим актом українського державотворення. Проаналізовано різні аспекти міжнародних відносин, пов'язані з проблемами державної належності Буковини після війни. Висвітлено процес формування державності у Чехословаччині, Польщі, боротьбу південнослов'янських народів за свою незалежність, становище українських земель у складі різних держав.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)414-523 + Т3(4Укр)414-5

Рубрики:

Історія держави і права

Історія

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4УКР)414-3

Рубрики:

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено історію давньоруського віча та рецепцію цього явища в літописах XI - XIII ст. Проаналізовано літописні записи, які грунтуються на концепції побудови історичного наративу хронікального типу. Встановлено, що записи про віче відбивають безпосередньо факти соціального та політичного життя, містять наративні схеми. На підставі визначених нормативних моделей і системного аналізу давньоруської соціальної термінології реконструйовано соціальну природу та компетенцію віча. З'ясовано, що віче було зібранням соціальної верхівки, а склад його найчастіше ототожнювався з усією дружиною князя. Визначено основні напрямки його діяльності. Розкрито характерні риси уявлень про віче, які у своїй більшості були складовою частиною уявлень про князя.

Розглянуто традиційну структуру державних інститутів влади у формі віче та визначено його місце на всіх рівнях суспільно-політичної самоорганізації. Досліджено військові формування на чолі з тисяцьким. Показано, що поряд з вічевою самоорганізацією відбувався процес залучення варязького князівсько-дружинного фактора до державотворення Київської Русі та розкрито умови співіснування двох провідних інститутів влади - віча та князя. Доведено визначальне значення народовладної традиції у формуванні взаємовідносин між вічем і князем з дружиною, акцентовано увагу на важливій ролі договірних відносин у розвитку адміністративних інститутів влади, у структурі яких були одночасно представлені посадовці від народу та князя.

Висвітлено актуальні проблеми статистичної фізики. Проаналізовано коливання спінової поляризації в магнітно-неоднорідному кільці. Увагу приділено питанням самоузгодженої мікроскопічної теорії бозе-рідини, статистичної теорії кристалічних фаз, а також теорії збурень для атома водню в просторі з Лоренц-коваріантною деформованою алгеброю Гайзенберга. Розкрито особливості атомістичного моделювання мікромеханічного розколювання графіту. Проаналізовано низькотемпературну поведінку антиферомагнетика Гайзенберга на деяких фрустрованих одновимірних ланцюжках. Розглянуто термодинаміку та динамічні властивості водневозв'язаних сегнетоактивних матеріалів із конкуруючими короткосяжними взаємодіями. Досліджено квантові флуктуації та електронний транспорт у квантових дотах. Показано зв'язок між моделями Вічека та Курамото спонтанної синхронізації.

Розглянуто питання розвитку місцевого самоврядування та його роль в управлінні комунальною власністю. Розглянуто елементи місцевого самоврядування в Київській Русі (вічева демократія) і доби Великого князівства Литовського, за магдебургським правом та Конституцією УНР, а також в період становлення України після 1990 р. Акцентовано увагу на ролі органів місцевого самоврядування України в охороні комунальної власності та управлінні майном, що перебуває у власності громади.

Розглянуто особливості становлення Київської держави та непереборні труднощі її формування, пов'язані з зіткненням державної і додержавної родоплемінної культури, що зумовлювало, у свою чергу, відсутність державних інтересів як у влади, так і в народу міжусобні війни тощо. Зазначено, що протягом існування Київської Русі та у наступні історичні періоди процес державотворення ураховував додержавну архаїчну культуру. Наголошено на тому, що міцна державність неможлива, якщо у свідомості основної маси населення не склалося деяке абстрактне уявлення про ширшу, ніж локальний племінний світ, суспільну цілісність і символи, що її позначають. Порушено проблему легітимації київської князівської влади, яка розпочалася за князя Святослава, що посадив замість намісників на князювання в окремих землях своїх синів. Продемонстровано головну ваду родового правління, яка полягає у неспроможності виробити легітимну процедуру спадкування великокнязівської влади після смерті князя-батька. Підкреслено, що у міру природного розростання князівського роду перестали збігатися старійшинство в родині великого князя і старійшинство в роді в цілому, що і стало однією з основних причин міжусобиць, і в кінцевому випадку фактичного розпаду Київської Русі. Розглянуто віче як інститут управління середньовічним містом-державою. Зроблено висновок, що вже в Київський період позначилася істотна відмінність державності та суспільних відносин на Русі від державності та суспільних відносин європейського типу.

Рассмотрены особенности становления Киевского государства и непреодолимые трудности его формирования, связанные со столкновением государственной и догосударственной родоплеменной культуры, что обусловило, в свою очередь, отсутствие государственных интересов как во власти, так и у народа, междоусобные войны и др. Указано, что на протяжении существования Киевской Руси и в последующие исторические периоды процесс создания государства учитывал догосударственную архаическую культуру. Отмечено, что крепкая государственность невозможна, если в сознании основной массы населения не сложилось некоторое абстрактное представление о более широкой, чем локальный племенной мир, общественной целостности и символах, что ее обозначают. Поднята проблема легитимации киевской княжеской власти, которая началась при князе Святославе, который посадил вместо наместников на княжение в отдельных землях своих сыновей. Продемонстрирован главный недостаток родового правления, который состоит в неспособности выработать легитимную процедуру наследования великокняжеской власти после смерти князя-отца. Подчеркнуто, что по мере естественного разрастания княжеского рода перестали совпадать старейшинство в семье великого князя и старейшинство в роде в целом, что и стало одной из основных причин междоусобиц, и в конечном счете фактического распада Киевской Руси. Рассмотрено вече как институт управления средневековым городом-государством. Сделан вывод, что уже в Киевский период сказалось существенное отличие государственности и общественных отношений на Руси от государственности и общественных отношений европейского типа.

The peculiarities of formation of the Kievan state and insurmountable difficulties of its formation, associated with the collision of public and pre-state tribal culture, which led, in turn, the lack of public interest both in the government and the people, civil wars and the like. Pointed out that over the life of Kievan Rus and the subsequent historical periods, the process of creating the state relied on the pre-state archaic culture. It is noted that a strong state is not possible if in the mindsof the general population has not developed an abstract representation of a wider than local tribal world, public integrity and the symbols that represent it. Raised the problem of legitimation of the Kiev prince's power, which began with Prince Svyatoslav, who put in place of the governors to rule in separate lands of their sons. Demonstrated the main drawback tribal government, which is the inability to develop a legitimate process of succession after the death of Grand Duke's power Duke's father. Stressed that as the natural growth of the prince's family no longer the same seniority in the family of the Grand Duke and seniority in the genus as a whole, which has become a major cause of strife, and ultimately the actual disintegration of Kievan Rus. We consider the council, as the Institute of Management medieval city-state. It is concluded that in the Kievan period had an essential difference between the state and social relations in Russia from the state and social relations of the European type.

Досліджено поведінку саморушних частинок, які вирівнюють свій рух за допомогою алгоритму Вічека. Досліджено релаксацію частинки до напрямку руху оточення та виведено модель середнього поля. Досліджено наближення середнього поля, яке дозволяє вказати на залежність типу фазового переходу порядок - безлад від типу стохастичного збурення, що впливає на напрямок руху окремої частинки. За допомогою методу мікроскопічної фазової густини одержано кінетичне рівняння для рідини, що складається з саморушних частинок. За допомогою цього рівняння одержано аналог рівняння Ейлера для описання гідродинаміки ідеальної саморушної рідини. Простежено динаміку впорядкування в такому наближенні. Як приклад розглянуто негомогенну систему, де неоднорідності моделюються як перешкоди, від яких частинки намагаються втекти. З'ясовано, що наявність перешкод призводить до нетривіальної зміни у поведінці залежності параметру порядку від шуму: залежність має максимум, тобто оптимальний шум, за якого рух системи найбільш впорядкований. Показано, що перешкоди впливають на невзаємодіючі активні частинки, змінюючи властивості їх переносу: величину коефіцієнта дифузії, а також перехід від дифузійного руху до субдифузійного.

Проведено комплексне наукове дослідження, присвячене визначенню ролі князівської влади у процесі державотворення Київської Русі в IX - на початку XII ст. Визначено основні напрями та характер впливу князівської влади на процес державотворення Київської Русі в досліджуваний період. Розглянуто функції князівської влади як в період язичництва, так і після прийняття християнства, їх кількісні та якісні зміни, вплив на державотворчі тенденції в Київській Русі. Сформовано новий погляд на процес проведення полюддя та адміністративну реформу в Київській Русі. Проаналізовано зміст, характер та умови відповідальності князівської влади перед вічем. Виявлено вплив князівської влади на процес розвитку міст.

Зроблено огляд вітчизняних і зарубіжних філософських досліджень, присвячених розгляду проблем діалогу та спілкування. На підставі вивчення літописних джерел визначено особливості становлення та розвитку демократичних традицій спілкування в дохристиянській культурі східних слов'ян. Розкрито роль віче як своєрідного інституту народовладдя слов'янського соціуму. Виявлено, що принципи публічності, рівноправ'я, моральності притаманні суспільній комунікації праукраїнських етносів, що через віче здійснювали софійноінтеграційну функцію діалогу культур. Зроблено висновок, що українське етнонаціональне культуротворення є універсальною інтеграційною домінантою суспільного буття.

Сделан обзор отечественных и зарубежных философских исследований, посвященных изучению проблем диалога и общения. На основе изучения летописных источников определены особенности становления и развития демократических традиций общения в дохристианской культуре восточных славян. Раскрыта роль вече как своеобразного социального института народного управления славянского социума. Установлено, что принципы публичности, равноправия, моральности присущи общественной коммуникации праукринских этносов, которые посредством вече осуществляли софийноинтеграционную функцию диалога культур. Сделан вывод об универсальном, объединяющем и доминирующем значении в общественной жизни украинского этноса культурообразовательного процесса.

Досліджено участь Василя Стефаника в діяльності Української радикальної партії в Галичині. Проаналізовано особливості формування його світогляду та становлення суспільно-політичних поглядів. Показано його роль в процесі організаційного становлення радикальної партії. Основну увагу звернуто на партійно політичну та публіцистичну діяльність, взаємовідносини з іншими членами УРП. Розкрито його співпрацю з партійними органами, участь у передвиборчих кампаніях до Державної ради (австрійського парламенту) та Галицького крайового сейму, які відбувалися на теренах краю. Прослідковано ставлення члена "Покутської трійці" до внутріпартійного конфлікту наприкінці 1890-х рр. Розглянуто основні напрямки практичної діяльності В. Стефаника в УРП на початку ХХ ст.

Розглянуто установи міського управління на Русі, головним чином Південній, їх роль у налагодженні міського життя.

Розкрито сутність народовладдя, трансформацію його історичних форм в генезі української держави і права. Визначено, що народовладдя в Київській Русі сформувалося на основі індивідуалізованих сімейних домогосподарств, інтегрованих в територіальну громаду, яка й продукувала інститути влади і права. Відносно автономні територіальні громади на основі усвідомлених інтересів і потреб у спільному захисті свого життєвого простору продукували форму народовладдя - Віче. У державно-правових ученнях України простежено тенденцію народовладдя від Руських земель до Української народної республіки і сьогодення з різними історичними формами реалізації.

Висвітлено місце і роль В. Стефаника в організації українського радикального руху на Покутті наприкінці XIX - початку XX ст. Проаналізовано особливості формування його світогляду та становлення суспільно-політичних поглядів. Показано його роль у процесі організаційного становлення радикальної партії. Основну увагу звернено на партійно-політичну та публіцистичну діяльність, взаємовідносини з іншими членами УРП. Розкрито його співпрацю з партійними органами, участь у передвиборчих кампаніях до Державної ради (австрійського парламенту) та Галицького крайового сейму, які відбувалися на теренах краю. Прослідковано ставлення члена "Покутської трійці" до внутріпартійного конфлікту наприкінці 1890-х рр. Розглянуто основні напрямки практичної діяльності В. Стефаника в УРП на початку XX ст.

Проаналізовано лексикон мови протестних акцій в Україні на початку ХXI ст. Увагу звернено на лексему майдан в новому суспільно-політичному значенні, її функціональний потенціал, роль у сучасній словотвірній номінації. Виявлено також формування нових спеціалізованих або експресивно-оцінних значень лексем революція, марш, віче. Досліджено вплив нових значень на парадигматичні та синтагматичні властивості слів. З'ясовано, що лексема Майдан та інші активізовані слова - вже давно засвоєні українською мовою запозичення або питомі лексеми, а отже, українська мова розвиває цю ділянку свого суспільно-політичного лексикону за рахунок внутрішніх ресурсів, що доводить стійкість і самобутність сучасної української номінації і слугує доказом того, що нам не загрожує український варіант англізованої мови globish - ukrainish. Нові номінації засвідчують взаємозв'язок нового в когнітивній свідомості спільноти та його відображення в мовній свідомості і втілення в нових мовних одиницях.

Зіставлено повідомлення середньовічних західноєвропейських і руських джерел про слов'янські віча. Продемонстровано чіткі паралелі між інформацією середньовічних західноєвропейських джерел, з одного боку, та "Повісті минулих літ" і "Новгородського першого літопису" - з другого. Завдяки типологічному зіставленню цих двох груп текстів висвітлено ключові характеристики слов'янського віча. Серед них - участь населення у зібраннях, єдність у прийнятті рішень, сильний вплив правителя, судова функція, неінституційний характер зібрань. Як висновок: відомості західноєвропейських джерел у поєднанні з інформацією "Повісті минулих літ" і "Новгородського першого літопису" становлять основу для значно ширшого дослідження слов'янського віча.

Мета роботи - розкрити особливості національно-визвольних змагань серед лемків в контексті державотворчих процесів в Україні в період 1917 - 1920 рр. Ці події стали яскравим свідченням боротьби населення за національне визволення. Вже перші дні національно-визвольних змагань засвідчили бажання значної частини лемків об'єднатися з усім українським народом. Однак характерною особливістю цих процесів була різноманітність напрямків національно-визвольного руху. Якщо на сході галицької Лемківщини домінували проукраїнські впливи, то у західній її частині спостерігалось протистояння між українським та москвофільським рухами. Проте загалом було очевидним, що національно-визвольний рух на Лемківщині відбувався в контексті загальнонаціональних процесів українського державотворення.

Охарактеризовано опубліковані (як в Україні, так і за кордоном) джерела інформації про визначну історичну подію столітньої давності - Буковинське народне віче 3 листопада 1918 р. в Чернівцях.