У підручнику відображено сучасні дані про класифікацію, морфологію, фізіологію та генетику мікроорганізмів, методи їх культивування й ідентифікації, стерилізації та дезинфекції, вчення про інфекцію та імунітет, антибіотики і хіміотерапевтичні препарати. Описано значення мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі, створенні й збереженні екологічної рівноваги на планеті. Висвітлена роль сучасної біотехнології та генної інженерії у виготовленні профілактичних, лікувальних і діагностичних препаратів. Стисло викладені сучасні мікроскопічні, бактеріологічні, вірусологічні, серологічні, імунологічні, алергічні та біологічні методи дослідження, пояснено їх пріоритетне та конкретне використання в лабораторній практиці. Містяться сучасні дані про збудників інфекційних хвороб, їх морфологічні, біологічні та антигенні властивості, токсиноутворення і патогенез для експериментальних тварин, методи лабораторної діагностики захворювань, специфічне їх лікування і профілактику.

Наведено дані про природу, походження, морфологію, хімічний склад, механізм репродукції, генетику та екологію вірусів, патогенез вірусних інфекцій. Висвітлено особливості противірусного імунітету, специфічної профілактики та хіміотерапії вірусних інфекцій. Розглянуто сучасну класифікацію вірусів і таксономічну характеристику родин вірусів тварин і людини, питання лабораторної діагностики вірусних хвороб тварин. Описано сучасні методи індикації вірусів у патологічному матеріалі, культивування вірусів на чутливих біологічних об'єктах, методики серологічних реакцій для ідентифікації вірусів та специфічних антитіл.

Представлены данные о природе, происхождении, морфологии, химическом составе, механизме репродукции, генетике и экологии вирусов, патогенезе вирусных инфекций. Освещены особенности противовирусного иммунитета, специфической профилактики и химиотерапии вирусных инфекций. Рассмотрены современная классификация вирусов и таксономическая характеристика семейств вирусов животных и человека, вопросы лабораторной диагностики вирусных болезней животных. Описаны современные методы индикации вирусов в патологическом материале, культивирования вирусов на чувствительных биологических объектах, методики серологических реакций для идентификации вирусов и специфических антител.

Розглянуто структуру та морфологію вірусів людини та тварин. Проаналізовано особливості будови нуклеїнових кислот вірусів. Окремі розділи присвячено захворюванням, викликаним ДНК-геномними вірусами (простого герпесу, вітряної віспи, цитомегалії, лімфоми Беркіта, гепатиту В), а також РНК-геномними вірусами (кору, паротиту, поліомієліту, грипу). Значну увагу приділено мінливостям та генетиці вірусів, вірусному канцерогенезу, противірусному імунітету, пріонним інфекціям тощо.

Рассмотрена структура и морфология вирусов человека и животных. Проанализированы особенности строения нуклеиновых кислот вирусов. Отдельные разделы посвящены заболеваниям, вызванных ДНК-геномными вирусами (простому герпесу, ветряной оспе, цитомегалии, лимфоме Беркита, гепатиту В), а также РНК-геномным вирусам (коре, паротиту, полиомиелиту, гриппу). Значительное внимание уделено изменяемости и генетике вирусов, вирусному канцерогенезу, противовирусному иммунитету, прионным инфекциям и т.д.

Розглянуто етапи становлення та розвитку мікробіології, вірусології та імунології в Україні. Висвітлено основні принципи класифікації мікроорганізмів, а також тинкторіальні властивості бактерій. Розкрито суть понять про фізіологію мікроорганізмів, визначено некультивовані форми бактерій. Запропоновано класифікацію форм мінливості мікроорганізмів, зокрема, мутаційну, адаптивну. Описано види та форми імунітету, розглянуто гуморальні та функціональні механізми захисту як єдину систему відповіді організму на інфекцію. Наведено класифікацію алергічних реакцій негайного й уповільненого типів, а також за Кумбсом і Джелом. Проаналізовано кардинальні особливості вірусів, охарактеризовано принципи їх класифікації та культивування. Висвітлено особливості медичної мікробіології для вивчення питань патогенезу інфекційних захворювань. Наведено методи мікробіологічної діагностики, визначено шляхи профілактики та лікування даних хвороб.

Рассмотрены этапы становления и развития микробиологии, вирусологии и иммунологии на Украине. Освещены основные принципы классификации микроорганизмов, а также тинкториальные свойства бактерий. Раскрыто содержание понятий про физиологию микроорганизмов, определены некультивированные формы бактерий. Предложена классификация форм изменчивости микроорганизмов, в частности, мутационной, адаптивной. Описаны виды и формы иммунитета, рассмотрены гуморальные и функциональные механизмы защиты как единая система невосприимственности. Приведена классификация алергических реакций немедленного и замедленного типов, а также по Кумбсому и Джелому. Проанализированы кардинальные особенности вирусов, охарактеризованы принципы их классификации и культивирования. Освещены особенности медицинской микробиологии для изучения вопросов патогенеза инфекционных заболеваний. Приведены методы микробиологической диагностики, определены пути профилактики и лечения данных болезней.

Наведено основні відомості з морфології та фізіології мікроорганізмів, генетики та біотехнології. Подано типові положення вчення про інфекцію та імунітет, а також принципи хіміотерапії інфекційних хвороб. Акцентовано увагу на збудниках інфекційних хвороб, методах мікробіологічної діагностики, лікування та профілактики. Описано біологічні властивості вірусів, взаємодію їх з клітинами, основні властивості окремих груп вірусів та методи вірусологічної діагностики. Розглянуто питання клінічної мікробіології, медичної паразитології та фітопатології.

Приведены основные сведения по морфологии и физиологии микроорганизмов, генетике и биотехнологии. Представлены типовые положения учения об ифекции и иммунитете, а также принципах химиотерапии инфекционных болезней. Акцентировано внимание на возбудителях инфекционных болезней, методах микробиологической диагностики, лечения и профилактики. Описаны биологические свойства вирусов, взаимодействие их с клетками, основные свойства отдельных групп вирусов и методы вирусологической диагностики. Рассмотрены вопросы по клинической микробиологии, медицинской паразитологии и фитопатологии.

Розглянуто історію біомембранології, зокрема, молекулярну організацію та функції біомембран. Запропоновано класифікацію біологічних і плазматичних мембран, а також фотосинтетичну електротранспортну систему тилакоїдів. Проаналізовано структурну та функціональну організацію клітини як системи мембран для активного впливу на них.

Рассмотрена история биомембранологии, в частности, молекулярная организация и функции биомембран. Предложена классификация биологических и плазматических мембран, а также фотосинтетическая электротранспортная система тилакоидов. Проанализирована структурная и функциональная организация клетки как система мембран для активного влияния на них.

Визначено місце вірусів у природі, запропоновано їх класифікацію. Висвітлено особливості будови нуклеїнових кислот вірусів. Описано захворювання, виклаканих РНК- та ДНК-геномними вірусами. Розглянуто питання пріонних інфекцій, противірусного імунітету, а також генетики, екології та мінливості вірусів. Охарактеризовано препарат інтерферон та його стимулятори.

Определено место вирусов в природе, предложена их классификация. Освещены особенности строения нуклеиновых кислот вирусов. Описаны заболевания, вызванные РНК- и ДНК-геномными вирусами. Рассмотрены вопросы прионных инфекций, противовирусного имунитета, а также генетики, экологии и изменчивости вирусов. Охарактеризованы препарат интерферон и его стимуляторы.

Наведено значення найпоширеніших слів, термінів та понять з загальної та спеціальної мікробіології, вірусології та імунології. Розглянуто значення термінів, що стосуються этіології, патогенезу, клініки, діагностики та профілактики лікування інфекційних захворювань. Словник складається з двох частин: у першій частині текст статей подано українською, а у другій - російською мовами.

Приведены значения наиболее распространенных слов, терминов и понятий по общей и специальной микробиологии, вирусологии и иммунологии. Расмотрено значение терминов, касающихся этиологии, патогенеза, клиники, диагностики и профилактики лечения инфекционных болезней. Словарь состоит из двух частей: в первой части текст статей изложен на украинском, а во второй - на русском языках.

Розглянуто питання становлення вірусології як науки, методи виявлення, виділення та культивування вірусів. Визначено хімічний склад, морфологічну будову та природу геномів різних вірусів, описано механізми їх взаємодії з клітинами бактеріофагів, фітопатогенних і вірусів людини та тварин. Висвітлено участь вірусів у виникненні злоякісного росту (раку), природу віроїдів і пріонів, противірусного імунітету, методи профілактики та хіміотерапії вірусних інфекцій.

Рассмотрены вопросы становления вирусологии как науки, методы проявления, выделения и культивирования вирусов. Определены химический состав, морфологическая структура и природа геномов разных вирусов, описаны механизмы их взаимодействия с клетками бактериофагов, фитопатогенных и вирусов человека и животных. Освещены участие вирусов в возникновении злокачественного роста (рака), природа вироидов и прионов, противовирусного иммунитета, методы профилактики и химиотерапии вирусных инфекций.

Висвітлено питання загальної та спеціальної мікробіології (СМБ), описано основні методи дослідження мікроорганізмів, морфологію, структуру і класифікацію бактерій, їх фізіологію. Визначено вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми, генетику мікробів та біотехнологію, протимікробні препарати та поняття про інфекцію. Наведено відомості про морфологію, фізіологію патогенні властивості збудників різних інфекційних захворювань, сучасні методи їх діагностики, специфічної профілактики і терапії в СМБ. Проаналізовано особливості вірусології, протозоології, мікології та гельмінтології, описано основні біологічні властивості відповідних збудників та захворювань. Розглянуто питання імунології, зокрема, про неспецифічну резистентність організму, вчення про антигени, імунну систему організму й імунну відповідь, реакції імунітету, алергію й інші види імунних реакцій, імунодіагностику й імунокорекцію, імунопрофілактику та імунотерапію. Розкрито особливості клінічної та санітарної мікробіології, питання екології мікроорганізмів, нормальної мікрофлори тіла людини та впливу мікроорганізмів на плід. Увагу приділено мікрофлорі ротової порожнини та мікробіологічним дослідженням у фармації.

Наведено сучасні дані про організацію та життєдіяльність прокаріот. Розглянуто морфологію, будову, фізіологію, життєві цикли, спадковість, мінливість і класифікацію мікроорганізмів, показано особливості їх взаємодії з зовнішніми факторами, організмом людини або тварини. Подано інформацію про форму та розміри бактерій, хімічний склад бактеріальної клітини, генетичний апарат прокаріотів, антибіотики, фітонциди, мікрофлору повітря, води та грунту. Увагу приділено питанням вірусології, зокрема, походженню вірусів, хімічному складу та культивуванню бактеріофагів, вірусним хворобам людей, тварин і рослин.

Розглянуто теоретичні й практичні аспекти захисту від комп'ютерних вірусів та іншого шкідливого програмного забезпечення, зокрема, на рівні аналізу вихідного коду прикладних програм, щоб мати змогу виявити й усунути потенційно небезпечні вразливості, якими можуть скористатися автори вірусів, троянів та інших шкідливих програм.

Зазначено, що кафедра мікробіології та вірусології Буковинської державної медичної академії функціонує з моменту заснування навчального закладу. Основним завданням роботи кафедри є підготовка медичних працівників з вищою спеціальною освітою, формування у майбутніх спеціалістів мікробіологічного мислення та світогляду. В історичному аспекті висвітлено основні види діяльності колективу кафедри (навчально-методична та наукова робота, спільна робота з органами й установами охорони здоров'я).

Викладено основні теоретичні засади вірусології. Наведено відомості про сучасну класифікацію вірусів, їх будову, геномну організацію, біохімічні властивості. Окремі розділи присвячено реакції імунної системи людини на перебіг вірусного захворювання, принципам лабораторної діагностики вірусних інфекцій. Приділено увагу будові вірусних часток та механізмам патогенезу особливо небезпечних вірусних захворювань. Описано біологічні властивості пріонів та віроїдів.

Обговорені переваги активних методів навчання для студентів-іноземців, які навчаються українською мовою, при вивченні предмета "Мікробіологія, вірусологія та імунологія", а саме круглого столу. Під час таких занять відбувається активний обмін знаннями, у студентів формуються професійні вміння викладати думки, аргументувати свої міркування, обгрунтовувати запропоновані рішення й відстоювати свої переконання, незважаючи на мовний бар'єр. При цьому відбувається зростання активності, збільшення числа висловлювань, можливості особистого включення кожного студента в обговорення, підвищення мотивації, включаються невербальні засоби спілкування, такі як міміка, жести, емоційні прояви, і все це разом у результаті призводить до якісного закріплення інформації.

Модернізація національної системи вищої освіти - це цілеспрямований рух до євроінтеграції українського суспільства та розвитку сучасного механізму освітньої діяльності. Пріоритетним завданням реформування охорони здоров'я є підготовка кваліфікованих фахівців. З такою метою в Україні реалізується перехід до кредитно-трансферної організації навчального процесу, що сприятиме впровадженню міжнародних освітніх стандартів вищої школи. Цей процес потребує суттєвої оптимізації підготовки студентів-медиків. Вивчення теоретичних дисциплін, зокрема мікробіології, сприятиме фаховій підготовці лікарів, оволодінням необхідними практичними навичками.

Обговорено способи та можливості використання віртуальної лабораторії на заняттях із мікробіології, вірусології, імунології з технікою мікробіологічних досліджень для студентів, які навчаються за спеціальністю "лабораторна діагностика". Співставлено всі сторони в раціональному засвоєнні практичних навичок студентами, враховуючи можливості імпровізованої лабораторії в межах навчальної аудиторії. Проаналізовано критерії, що обумовлюють використання електронних ресурсів навчального призначення для навчання студентів на кафедрі мікробіології та вірусології.

Мета роботи - проаналізувати за результатами анкетування стан методичного забезпечення на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, застосування новітніх педагогічних технологій та їх ефективність. Дослідження має теоретико-методологічний характер, представлений у методах анкетування, аналізу, синтезу, абстрагування, порівняння, систематизації та інтерпретації одержаних результатів. Результати дослідження свідчать про достатньо високий рівень методичного забезпечення навчального процесу на кафедрі та активне використання студентами матеріалів для підготовки до практичних занять і презентацій лекцій. Водночас студенти нерідко зазначали великий обсяг матеріалів до підготовки, що ускладнює їм засвоєння матеріалу, висловлювали цікаві пропозиції щодо реформування робочого дня та методики проведення практичних занять. Аналізуючи проведене дослідження, здійснено висновок, що студенти медичного факультету, в основному, задоволені організацією навчального процесу та методичним забезпеченням предмета на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології, однак викладачам кафедри слід постійно підвищувати свою педагогічну майстерність та предметну кваліфікацію, з метою оптимальної організації робочого часу, диференційованого підходу до кожної академічної групи, гнучкості у плануванні та реалізації методичних рекомендацій на кожному практичному та лекційному занятті для підвищення якості надання освітніх послуг. Висновки: такий метод аналізу навчального процесу надає змогу підтримувати постійний зворотній зв'язок із студентською аудиторією та своєчасно реагувати на зміни атмосфери в студентському середовищі, що дозволяє покращити ефективність засвоєння інформації та практичних навичок і підвищити "виживання" знань.

Висвітлено базові терміни і поняття низки дисциплін, пов'язаних із захистом рослин та біобезпекою. Серед останніх фітофармакологія, хімічний захист рослин з основами агротоксикології, агрофармакологія, фізіологічні зміни в рослинах при застосуванні засобів захисту рослин, або токсикологія пестицидів, біобезпека в захисті рослин, фітопатологія, ентомологія, карантин рослин, інтегрований захист рослин, загальна вірусологія, гербологія, біозахист, захист лікарських рослин тощо. Введено поняття і терміни, що тісно пов'язані з такими фундаментальними науками як ботаніка, фізіологія рослин, мікробіологія, рослинництво, плодівництво, овочівництво, землеробство, агрохімія і грунтознавство, сільськогосподарські машини, лісівництво, декоративні культури, економіка тощо. До більшості термінів і понять подано додаткове наукове та виробниче обгрунтування. Значну увагу приділено безпеці корисної біоти в екоценотичних системах та безпеці людини, яка працює з хімічними засобами захисту. Охарактеризовано альтернативні засоби хімічним засобам (пестицидам).

Висвітлено особливості становлення вірусології як науки. Охарактеризовано методи виявлення, виділення, культивування та дослідження вірусів. Розглянуто хімічний склад, морфологічну будову та природу геномів різних вірусів. Описано механізми взаємодії різних вірусів з клітинами. Наведено сучасну систематику вірусів. Детально проаналізовано будову та типи взаємодій з клітинами вірусів прокаріотів, рослин, грибів, тварин і людини. Доведено участь вірусів у виникненні злоякісного росту (раку). Схарактеризовано природу віроїдів і пріонів та захворювань, які вони спричиняють. Наведено методи лабораторної діагностики вірусних інфекцій. Розглянуто природу противірусного імунітету, методи профілактики та хіміотерапії вірусних інфекцій, екологію вірусів.