Обгрунтовано особливості психофізичної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до роботи з підлеглими.

Обоснованы особенности психофизической готовности будущих офицеров-пограничников к работе с подчиненными.

Psycho-physical peculiarities of future border guard officers readiness for subordinates training are substantiated in the article.

Розглянуто основні види психологічної, психотерапевтичної та психіатричної допомоги військовослужбовцям-суїцидентам (ВСС). Це: первинна, екстрена, амбулаторно-консультаційна, госпітальна допомоги. Наведено основні етапи надання невідкладної суїцидологічної допомоги ВСС: діагностичний етап (збір інформації про військовослужбовця), терапевтичний етап (кризова підтримка, спрямована на зняття негативних афективних переживань, прояснення конфліктної ситуації та досягнення розуміння проблеми, структурування ситуації, активізацію антисуїцидальних установок).

Наведено декомпозицію системи людина - машина - середовище відповідно до галузі військового зв'язку та проаналізовано зв'язки між елементами системи військовослужбовець - машина - військове середовище праці.

Наведено результати дослідження особливостей посттравматичного стресового розладу (ПТСР) в учасників антитерористичної операції та вимушених переселенців. Маніфестація ПТСР у зазначених пацієнтів проходила у вигляді таких варіантів: вторгнення, уникання, гіперактивація. У дослідженні взяв участь 71 військовослужбовець (69 чоловіків - 2 жінки) віком 22 - 35 років (середній вік +- 26,2 року), який переніс закриту черепно-мозкову травму (ЧМТ) у вигляді струсу головного мозку чи контузії, з ПТСР (основна група). Дослідження проведено через 3 - 6 міс після одержаної закритої ЧМТ. До контрольної групи ввійшли 37 переселенців (34 жінки та 3 чоловіки) віком 27 - 42 роки (середній вік +- 32,2 року), в анамнезі яких був ПТСР без закритої ЧМТ. У представників обох груп відзначено такі психічні розлади: астенічний, тривожно-фобічний, істероформний і депресивний синдроми.

Наведено дані про результати дослідження особливостей посттравматичного стресового розладу (ПТСР) в учасників антитерористичної операції (АТО) та біженців. Звернуто увагу на те, що маніфестація ПТСР в обстежених відбувалася у вигляді таких варіантів: вторгнення, уникання, гіперактивації. У дослідженні взяв участь 71 військовослужбовець (69 чоловіків та 2 жінки) віком від 22-х до 35-ти років (середній вік - 26,2 року), які перенесли закриту черепно-мозкову травму (ЗЧМТ) у вигляді струсу головного мозку, контузії та у них виявлено ПТСР (основна група). Дослідження проведено через 3 - 6 міс після одержаної ЗЧМТ. До групи порівняння включено 37 осіб з ПТСР (34 жінки та 3 чоловіки) віком 27 - 42 роки (середній вік - 32,2 року). У групі військовослужбовців, у яких, крім ПТСР, у клінічній картині мали місце наслідки ЧМТ, спостерігали: астенічний симптомокомплекс - у 27-ми (38,1 %); тривожно-фобічний - у 19-ти (26,7 %); істероформний - у 8-ми (11,3 %); депресивний - у 17-ти (23,9 %). Серед хворих і біженців із зони АТО виявлено астенічний симптомокомплекс - у 12-ти (32,4 %); тривожно-фобічний - у 11-ти (29,7 %); істероформний - у 6-ти (16,2 %); депресивний - у 8-ми (21,7 %).

Розглянуто терміни, що є складовою пояснення адміністративно-правових відносин, які виникають у військовій сфері. Запропоновано авторське тлумачення термінів: "військовослужбовець", "військовозобов'язаний", "військова службова особа", "резервіст" та інші.

Розглянуто питання юридичної кваліфікації протиправних дій (чи бездіяльності), вчинених військовослужбовцями Збройних сил України та прирівняними до них особами. Запропоновано авторське бачення щодо об'єктно-суб'єктних ознак кваліфікації військових адміністративних правопорушень.

Запропоновано підхід щодо розрахунку біоенергетичного потенціалу військовослужбовців і підрозділів із них сформованих для визначення спроможності міжвидової тактичної групи, в яку вони потенційно можуть бути включені, виконувати бойові завдання з урахуванням необхідних для цього біоенерговитрат.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)2 + Ц7(4УКР)-20 + Ц35(4УКР)64УКР555-6 "2014"

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Тил і постачання збройних сил

Історія війн, воєнної науки і військового мистецтва

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання прав захисту військовослужбовців на стадії порушення справи про військове адміністративне правопорушення (АПП).Запропоновано авторське бачення щодо змісту стадії порушення справи про АПП і наявність прав у особи відповідно до змін її адміністративно-процесуального статусу.

Представлено принципи використання інформаційних технологій для визначення рівня психологічної готовності до ризику у військовослужбовців Національної гвардії України. Наведено опис структури, методи використання та алгоритм роботи програмного автоматизованого комплексу "Психологічна готовність до ризику", який був створений співробітниками науково-дослідного центру Національної академії Національної гвардії України.

Мета роботи - визначення показників професійної працездатності та їх впливу на успішність професійної діяльності військовослужбовців-операторів (ВСО) у циклі бойового чергування. Показники професійної працездатності ВСО визначено за допомогою теоретичного аналізу, систематизації й узагальнення даних науково-методичних джерел, медико-біологічних, психодіагностичних методів і математичних методів обробки результатів дослідження. Визначено, що найбільш інформативними непрямими показниками професійної працездатності ВСО контрактної служби Повітряних сил Збройних сил України є: фізичний стан, психоемоційний стан, фізична працездатність, аеробна витривалість, статична витривалість м'язів спини, шиї та пресу, швидкість сприйняття інформації, оперативна пам'ять, концентрація та переключення уваги. Виявлено кореляційну залежність рівня професійної підготовленості ВСО від непрямих показників професійної працездатності: фізичного стану, психоемоційного стану, фізичної працездатності, аеробної витривалості, статичної витривалості м'язів спини та шиї, статичної витривалості м'язів пресу, простої сенсомоторної реакції, короткочасної (оперативної) пам'яті, концентрації та переключення уваги. Зроблено висновки, що комплексну характеристику показників психофізіологічних функцій організму спеціаліста можна використовувати для оцінки динаміки та прогнозування професійної працездатності ВСО Повітряних сил у циклі бойового чергування.

Обстежено 41 військовослужбовець у гострому періоді струсу головного мозку (ГМ), серед яких 22 отримали травму повітряно-вибуховою хвилею. Усім потерпілим проводився неврологічний огляд із вивченням рекомендованих патологічних рефлексів (ділянки обличчя, кистьових, ступневих). У неврологічному статусі виявлено пірамідні, мозочкові ознаки, симптоми менінгізму. Проведене дослідження показало, що в гострому періоді струсу ГМ, отриманого внаслідок дії повітряно-вибухової хвилі, виявлено значну кількість неврологічних симптомів, а саме патологічні аксіальні та симетричні кистьові та ступневі рефлекси. Визначена група патологічних рефлексів є неодмінною ознакою струсу ГМ, отриманого внаслідок повітряно-вибухового удару. Клінічна оцінка неврологічного статусу підкреслює значимість цього доступного та простого методу.

Обстежений 41 військовослужбовець у гострому періоді струсу головного мозку, серед них 22 одержали травму повітряно-вибуховою хвилею. Усім потерпілим проводився неврологічний огляд з вивченням рекомендованих патологічних рефлексів (з ділянки обличчя, кистьових, ступневих). У неврологічному статусі виявлені пірамідні, мозочкові ознаки, симптоми менінгізму. Проведене дослідження показало, що в гострому періоді струсу головного мозку, одержаного внаслідок дії повітряно-вибухової хвилі, виявляється значна кількість неврологічних симптомів, а саме патологічні аксіальні та симетричні кистьові й ступневі рефлекси. Наявність цієї групи патологічних рефлексів є неодмінною ознакою струсу головного мозку, одержаного внаслідок повітряно-вибухового удару. Клінічна оцінка неврологічного статусу підкреслює значимість цього доступного й простого методу.

Оцінка раціонального використання лікарських засобів (ЛЗ) за результатами ABC/VEN-аналізу надає змогу виявити не тільки найбільш ефективні та безпечні ЛЗ, але також і ті, які використовувались економічно необгрунтовано. Мета дослідження - вивчити структуру ЛЗ, які використовувались у лікуванні військовослужбовців хірургічного профілю за умов військового мобільного госпіталю (ВМГ) та відповідність витрат на ЛЗ ступеню їх необхідності застосування. Проведено ABC/VEN аналіз медикаментозного лікування 202 військовослужбовців хірургічного профілю (43 військовослужбовців з бойовою хірургічною травмою, 38 військовослужбовців з небойовою хірургічною травмою та 121 військовослужбовець з хірургічними захворюваннями), які проходили лікування у військовому мобільному госпіталі. Вартість всіх призначених 491 ЛЗ склала 176 015,2 грн. У найбільш витратному класі A представлені всі категорії ЛЗ (V, E та N), у сукупності склали 239 найменувань на суму 155 326 грн. (88,3 %). Клас B склали 114 препаратів на суму 15 700 грн. (8,9 %). Категорію V склали 48 ЛЗ на суму 7525,09 грн. (9,93 %), категорію E склали 50 найменувань на суму 7006,6 грн. (10,8 %), категорію N - 16 препаратів на суму 1167,32 грн. (3,31 %). До класу C увійшли 138 препаратів на суму 4982,2 грн. (2,8 %). Категорію V зайняла ніша із 57 найменувань ЛЗ на суму 2075,43 грн. (2,74 %), категорію E склали 60 найменувань на суму 2185,68 грн. (3,37 %), категорію N - 21 препарат на суму 667,09 грн. (1,89 %). Висновки: проведений ABC/VEN-аналіз показав, що у структурі витрат на медикаменти для лікування військовослужбовців хірургічного профілю найбільшу питому вагу (48,07 %) складають життєво необхідні і необхідні препарати, що свідчить про раціональну закупівлю ЛЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.141.3 + Р456.14-5

Рубрики:

Вогнепальні рани і поранення

Неспецифічна хірургічна інфекція. Гнійна хірургія

Шифр НБУВ: РА433281 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що приймаючи участь у бойових діях, військовослужбовець екіпірується засобами індивідуального бронезахисту, що призводить до необхідності змінювати підхід до його підготовки. Запропоновано змінити окремі елементи прийомів стрільби та послідовність їх виконання при підготовці військовослужбовця. Для проведення оцінювання методики виконання прийомів та правил стрільби з урахуванням впливу засобів індивідуального бронезахисту введено критерії оцінювання: час на виконання елементів методики, ймовірність захисту військовослужбовця в умовах вогневого контакту, при положенні для стрільби стоячи, енергетичні витрати військовослужбовця на виконання прийомів стрільби. Проведено практичне порівняння існуючої методики та методики, яка пропонується до впровадження при виконанні прийомів і правил стрільби в ході виконання нормативів з вогневої підготовки, та викладено їх результати.

Досліджено вплив різних форм мілітарної ідентичності ветеранів на їх соціальну адаптацію. Мілітарну ідентичність визначено як результат соціальної ідентифікації військовослужбовця з армією через інтерналізацію цінностей і норм, прийнятих у мілітарному полі. Ветеран - це військовослужбовець, який служив в армії, брав участь у бойових операціях і був демобілізований внаслідок закінчення строку служби або за станом здоров'я, незалежно від роду військ і виду військової служби. Використано соціологічну методику вимірювання різних форм мілітарної ідентичності ветеранів (стійкої, ситуативної та несформованої) за допомогою таких критеріїв: спрямованість ідентифікації, біографічна значущість військової служби, сприйняття армії як сім'ї, екзистенційна оцінка військової служби, важливість військових практик після демобілізації, соціальні контакти з колишніми військовослужбовцями, позитивна оцінка військової культури дисциплінованості. Вивчено вплив на формування мілітарної ідентичності ветеранів АТО/ООС таких чинників: термін служби в армії, вік призову, мотивація до військової служби, сімейний стан і наявність травматичного бойового досвіду. Показано результати дослідження "Мілітарна ідентичність та соціальна адаптація ветеранів АТО/ООС" (2019 - 2020 рр.); за квотною вибіркою опитано 400 ветеранів АТО/ООС (n = 400). Виявлено, що ветерани зі стійким типом мілітарної ідентичності мають низький рівень соціальної адаптованості до цивільного середовища; ветерани зі ситуативним типом мілітарної ідентичності - переважно середній рівень соціальної адаптованості до цивільного середовища; ветерани з несформованим типом мілітарної ідентичності - переважно високий рівень соціальної адаптованості до цивільного середовища.

Щити для захисту від збройного нападу використовуються багатьма поліцейськими силами по всьому світу. Ці сучасні щити зазвичай призначені для двох абсолютно різних цілей. Перший тип, щити для масових заворушень, використовуються для боротьби з масовими заворушеннями і можуть бути виготовлені з металу або полімерів. Зазвичай вони забезпечують захист від відносно великих і низькошвидкісних снарядів, таких як камені і пляшки, а також від ударів кулаками або кийками. Синтетичні щити проти бунтарів прозорі, що надає змогу повністю використовувати щит, не закриваючи огляд. Точно так же металеві щити для масових заворушень часто мають для цієї мети невелике віконце на рівні очей. Ці щити для масових заворушень найчастіше використовуються для блокування і відштовхування натовпу, а також для захисту від шрапнелі, снарядів, коктейлів молотова і під час рукопашного бою, під час проведення заходів з охорони громадського порядку. Другий тип сучасного поліцейського щита - це куленепробивний тактичний щит. Ці щити зазвичай виготовляються з сучасної синтетики, такої як кевлар. Доступні два типи щитів: легкі щити рівня IIIA, що захищають від ручної зброї і пістолетів-кулеметів; важкі щити III і IV рівнів, що зупиняють гвинтівочні патрони. Тактичні щити часто мають отвір для стрільби, щоб офіцер, що тримає щит, міг стріляти зі зброї, будучи захищеним щитом, і у них часто є оглядове вікно з куленепробивного скла. Вони використовуються спеціалізованої поліцією в сценаріях проникнення і облоги з високим ризиком, таких як порятунок заручників і знешкодження бандформувань, а також в антитерористичних операціях. Тактичні щити часто мають великі знаки з написом, щоб вказати, що користувач є співробітником правоохоронних органів. Щити, як правило, мають злегка циліндричну форму і мають ручки з металу або армованого пластику, прикріплені до них за допомогою клею або втулок. Рукоятки будуть спроектовані так, щоб носій щита міг триматися за них кулаком, а щит часто матиме додатковий захист в точці, де передпліччя спирається на нього, а також липучку, щоб утримувати передпліччя на місці. Щит може мати відсік для зберігання кийка або нелетальної зброї. Відповідно до вимог сьогодення, військовослужбовець Національної гвардії України має бути мобільним, захищеним та вести активну оборону, використовуючи весь спектр спеціальних заходів згідно статті 17 Закону України про Національну гвардію України. Багато поліцейських підрозділів по всьому світу використовують щити для захисту від збройних нападів. Для захисту та протистояння підрозділів від бунтівників використовуються щити, які можуть бути металевими або полімерними.

Увагу присвячено з'ясуванню сутності філософсько-правових детермінант аксіологічного універсуму особистості військовослужбовця, визначенню його ознак, зв'язку з іншими морально-правовими принципами, виявленню меж формування та можливості корегування ціннісної орієнтації військовослужбовця в умовах гібридної війни на теренах України. Сформульовано визначення поняття ціннісного універсуму військовослужбовця, що полягає в сукупності тих норм і цінностей, які формують мету його діяльності шляхом спрямованості потреб та інтересів, яких він усвідомлено дотримується у щоденній поведінці. Зазначено, що процес формування ціннісного універсуму є складним і тривалим, адже військовослужбовець має бути готовим до обмежень, які накладає служба, мати добре фізичне та стійке психічне здоров'я, що забезпечить успішне виконання бойових завдань. Визначено особливості детермінант сучасних вимог формування ціннісного універсуму військовослужбовців, що дозволило акцентувати на наявності сформованого світогляду, базованого на засадах гуманізму, патріотизму, відповідальності за доручену справу. Акцентовано, що це далеко не повний перелік рис, якими повинен володіти військовослужбовець, особливо в умовах гібридної війни, проте це ті основні характеристики, які впливатимуть на якість несення ним служби щодо захисту своєї держави та її громадян. Саме ці три риси є стрижневими для подальшого розвитку військовослужбовця як особистості та закладають підвалини для формування його ціннісного універсуму.