Висвітлено питання розробки тоталогії (зокрема, проблеми сигизії метаморфозу) та її прикладних аспектів (застосування до перекладу, сучасного явища антиглобалізму), а також питання постнекласичного характеру - ставлення Фуко до Гегеля, визначення поняття наукового простору, методологічні питання історичного пізнання. Проаналізовано особливості української духовності. Охарактеризовано позитивні та негативні екзистенціали в творчості Сковороди та Гоголя. Розглянуто науковий простір у концептах еволюційної епістемології.

Розглянуто Закон України "Про основи національної безпеки України". Викладено технологічні основи космічного моніторингу поверхневих вод суші. Висвітлено проблеми природокористування і охорони навколишнього природного середовища. Розкрито методичні аспекти оцінки і ранжирування загроз для біорізноманіття в Україні. Проаналізовано наслідки діяльності транснаціональних компаній, описано специфіку антиглобалізму, викладено сучасні ноосферні підходи до розвитку людства, висвітлено пріоритети гармонійного, еколого-збалансованого розвитку.

Рассмотрен Закон Украины "Об основах национальной безопасности Украины". Изложены технологические основы космического мониторинга поверхностных вод суши. Освещены проблемы природопользования и охраны окружающей природной среды. Раскрыты методические аспекты оценки и ранжирования угроз для биоразнообразия в Украине. Проанализированы последствия деятельности транснациональных компаний, описана специфика антиглобализма, изложены современные ноосферные подходы к развитию человечества, освещены приоритеты гармонического, эколого-сбалансированного развития.

Проведено аналіз політико-історичних і історико-економічних витоків перонізації Аргентини, внутрішньої та зовнішньої політики пероністських урядів на підставі грунтовної джерельної, історіографічної бази. Наведено характеристику мілітаристської загрози пероністського руху. Особливу увагу приділено аналізу американського чинника в перемозі та проблемах перонізму, а також феномену неоперонізму.

Проведен анализ политико-исторических и историко-экономических истоков перонизации Аргентины, внутренней и внешней политики перонистских правительств на основе источниковой, историографической базе. Приведена характеристика милитаристской угрозы перонистского движения. Особое внимание уделено анализу американского фактора в победе и проблемах перонизма, а также феномену неоперонизма.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф06 + Ф036

Рубрики:

Політичні проблеми глобалістики

Контроль політичної влади. Арбітр політичної влади

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито предмет і структуру філософії глобальних проблем сучасності, показано її місце в системі філософського та наукового знання. Увагу приділено методологічним засадам глобалістики, класифікації методів прогнозування, основним моделям і проектам глобального розвитку, парадоксам глобальної та регіональної безпеки. Висвітлено проблеми міжнародного тероризму, особливості цивілізаційного вибору України, сутність, різновиди ти шляхи подолання антиглобалізму.

Раскрыты предмет и структура философии глобальных проблем современности, показано ее место в системе философского и научного знания. Уделено внимание методологическим основам глобалистики, классификации методов прогнозирования, основным моделям и проектам глобального развития, парадоксам глобальной и региональной безопасности. Освещены проблемы международного терроризма, особенности цивилизационного выбора Украины, сущность, разновидности и пути преодоления антиглобализма.

Акцентовано увагу на переважанні історичних аналогій у сучасних дослідженнях проблем антиглобалізму. Розглядаючи перспективи антиглобалістського руху, виокремлено характерні особливості такого руху та з'ясовано, які з них застаріли й тому стали безперспективними, а які відповідають сучасності.

Відзначено, що антиглобалізм не є цілісною ідейно-політичною концепцією, яку поділяла б принаймні більшість представників суспільно-політичних сил, котрі прямо чи опосередковано виступають як проти нинішніх процесів економічної і політичної глобалізації, так і проти окремих її аспектів.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти впливу економічного антиглобалізму на трансформаційні процеси, що відбуваються у міднародних організаціях - Світовому банку та Міжнародному валютному фонді. Проаналізовано сучасний стан, генезу, структуру та причини виникнення економічного антиглобалізму як системи поглядів, що передбачає зміну економічної парадигми та критичну оцінку глобалізаційних процесів сучасності. Наведено класифікацію антиглобалістичних організацій, методи та шляхи їх впливу на діяльність міжнародних фінансових інституцій та на процес їх трансформації. Показано переваги та недоліки сучасної форми економічної глобалізації, значення неоліберальної економічної політики щодо перебігу глобалізаційних процесів, а також роль міжнародних фінансових організацій у повсюдному утвердженні неоліберального підходу. Наведено економетричну модель впливу неоліберальної економічної політики на економічне зростання нових незалежних держав Європи та нових країн-членів ЄС (22-х країн). На підставі одержаних результатів зроблено висновок про необхідність пошуку нових моделей економічного розвитку, наведено та проаналізовано основні моделі, запропоновані представниками економічного антиглобалізму, а саме: нові моделі глобалізаційного розвитку, макроекономічні моделі та мікромоделі, що застосовуються антиглобалістами на практиці.

Досліджено генезис понять "глобалізація", "глобалістика", "глобалізм", "антиглобалізм" в історичному аспекті. Охарактеризовано методологію оцінювання глобалізаційних процесів міжнародними установами й інститутами. Проаналізовано історіографію періодизації глобалізації, зокрема авторське її бачення. Розглянуто методологію оцінювання розвитку людини, що використовується/застосовується в ООН. Проаналізовано діяльність одного із стимуляторів проведення досліджень глобальних проблем - Римського клубу, що об'єднує спеціалістів та аналітиків міжнародного рівня. Наведено основні доповіді учасників цього клубу.

Висвітлено науково-теоретичні проблеми плебсології, генезис, стадії та способи суспільних (масових) заворушень у контексті правового обгрунтування, зокрема, в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах. Проаналізовано особливості плебсологічного прогнозування, основні напрями плебсопроцесів. Описано закон "потоку" як природно-соціальний механізм агресії, соціально-природну структуру агресивності юрби, що вчиняє свавілля, розкрито національно-демографічні аспекти її агресивності, філософсько-правовий зміст суспільних та масових заворушень доби феодалізму. Розглянуто плебсологічні проблеми в окремому філософському цивільно-правовому форматі, проблемні питання плебсології в криміналістиці та в інших вченнях. Особливу увагу приділено античному плебсологічному руху, філософсько-правовим виявам плебсологічної проблематики в період середньовіччя, філософсько-правовим напрацюванням плебсологічних теорій Нового часу, філософсько-правовому світобаченню сучасних глобалізму і антиглобалізму.

Освещены научно-теоретические проблемы плебсологии, генезис, стадии и способы общественнных (массовых) беспорядков в контексте правового обоснования, в частности, в учреждениях выполнения наказаний и следственных изоляторах. Проанализированы особенности плебсологического прогнозирования, основные направления плебсопроцессов. Описаны закон "потока" как природно-социальный механизм агрессии, социально-природная структура агрессивности толпы, раскрыты национально-демографические аспекты её агрессивности, философско-правовое содержание общественных и массовых беспорядков эпохи феодализма. Рассмотрены плебсологические проблемы в отдельном философском гражданско-правовом формате, проблемные вопросы плебсологии в криминалистике и в других учениях. Особое внимание уделено античному плебсологическому движению, философско-правовым проявлениям плебсологической проблематики в период средневековья, философско-правовым наработкам плебсологических теорий Нового времени, философско-правовому мировидению современных глобализма и антиглобализма.

Висвітлено філософсько-антропологічне осмислення конструювання ідентичності у телесеріалах в українському медіапросторі, що великою мірою визначає сучасні процеси українського антропо- та культурогенезу. Досліджено основні стратегії конструювання ідентичності, наявні у телесеріалах як продуктах візуальної культури. Визначено основні конструктори, що безпосередньо впливають на ідентифікаційні процеси в гетерогенній українській глядацькій аудиторії, а саме: визначні філософеми (фантазму, ескапізму), міфологеми (архетипи "героя", "трікстера", "ворога", притаманні схемам бінарного опозиціювання), ідеологеми ("успішності", політкоректності, гендерно-коректної комунікації, націоналізму, мультикультуралізму, антиглобалізму) та наративні елементи (серійність форми, використання антагонічних персонажів, залучання прийомів пародії).

Визначено науково-теоретичні основи соціально-філософського аналізу глобалізму, окреслено його основні атрибути та модуси. Розглянуто співвідношення глобалізму з глобалізацією й антиглобалізмом. Обгрунтовано висновок щодо того, що глобалізм є закономірністю розвитку соціального простору та щодо посилення його динаміки на сучасному етапі. Зазначено, що глобалізація як об'єктивний і неминучий процес для будь-якої з країн зумовлює орієнтацію й України на інтеграцію до міжнародної спільноти та включення в глобалізаційні процеси загальнопланетарного масштабу в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Проаналізовано вплив об'єктивних і суб'єктивних факторів на місце українського соціуму у світових координатах розвитку за умов поширення дії глобалізму як принципу організації соціального простору.

Досліджено об'єктивацію концепту "АНТИГЛОБАЛІЗМ" в сучасній картині світу, яка тісно пов'язана з діяльністю суб'єктів антиглобалізму, що керуються певними ідейно-ціннісними настановами по відношенню до об'єктів даної картини світу. Розглянуто також дискурсну реалізацію мовних одиниць, які вербалізують цю діяльність і допомагають учаснику подій орієнтуватися у означеному концептуальному просторі.

Охарактеризовано та систематизовано сучасні теоретико-методологічні підходи в українській та зарубіжній науковій думці з практики реалізації глобального менеджменту. Проаналізовано еволюцію, особливості функціонування сучасної міжнародної системи та світосистемного конструювання за умов глобалізації, а також визначено проблеми та перспективи глобального регулювання міжнародної системи. Досліджено соціально-економічний вимір глобалізації в контексті проблем асиметричного розвитку та виявлено вплив факторів природної вразливості на розробку політичних механізмів глобального регулювання. Проаналізовано політичні інструменти регіонального соціально-економічного вирівнювання в контексті регіональної полісистемності на сучасному етапі. Охарактеризовано антиглобалізм як альтернативний управлінський проект. Обгрунтовано посилення ролі інститутів громадянського суспільства у формуванні нової моделі міжнародних відносин.

Проведено комплексне дослідження соціокультурного компонента глобалізації, виявлено його вплив на економічний розвиток. Проаналізовано особливості формування глобальної парадигми економічного прогресу, вплив цивілізаційного складника на параметри розвитку та рівень конкурентоспроможності країн. Досліджено соціокультурні виміри економічного глобалізму. Систематизовано соціальні параметри глобального економічного розвитку, виявлено культурологічні особливості глобальних економічних процесів. Охарактеризовано соціокультурні витоки антиглобалізму. Визначено основні напрями та пріоритети сучасного економічного розвитку України, специфіку соціокультурних перетворень у трансформаційний період. Розкрито особливості реалізації потенціалу українського соціуму в глобальній економічній перспективі.

Проведено філософський аналіз суперечностей безперервної освіти під впливом глобалізації та інформаційної революції на початку XXI ст. Досліджено феномен безперервної освіти як предмет філософії освіти, що уможливило здійснення філософської експлікації поняття безперервної освіти шляхом розгляду його в єдності соціокультурного, онтологічного, аксіологічного й антропологічного вимірів. Показано, що саме поняття "безперервна освіта" є найбільш адекватним за змістом і формою сучасним освітнім процесам, які розгортаються в освітній сфері під впливом тенденцій XXI ст. - глобалізації / антиглобалізму та інформаційної революції. Розкрито поняття "безперервна освіта", під яким розуміється процес переробки, перетворення та реалізації знання індивідом як основної характеристики його соціально активного життя. Показано, що бізнес, промислові підприємства, великі торгові фірми тощо стають активними провідниками ідеї формальної та змістовної диверсифікації освіти впродовж життя. Доведено, що бізнес має стати ключовим суб'єктом вибудовування сучасної української системи безперервної освіти, беручи на себе відповідальність як за покращення якісних характеристик людського капіталу, так і за соціальний добробут громад, де цей бізнес реалізується. Обгрунтовано необхідність орієнтації освіти на ринок праці. Нормативно-правове забезпечення та прогноз розвитку безперервної освіти проаналізовано в контексті основних напрямів розвитку правового поля. Доведено необхідність державно-громадського розвитку структур безперервної освіти інноваційного характеру на основі принципу подальшого перспективного оновлення даної галузі з орієнтацією на найкращі приклади організації освіти впродовж життя, які існують в різних освітніх системах європейських країн. Показано надзвичайну актуальність проблеми прогнозування розвитку безперервної освіти.

Висвітлено актуальні проблеми досліджень в сучасній зарубіжній політичній психології. Досліджено ідеологію антиглобалізму як феномену у політичній теорії. Увагу приділено особливостям туристичного забезпечення українців у ЄС. Запропоновано шляхи вирішення територіальних конфліктних питань між Україною та Угорщиною. Розглянуто основні екологічні проблеми в країнах ЄС. Проаналізовано розвиток туризму в Греції на сучасному етапі. Розглянуто актуальні проблеми особистості з обсесивно-компульсивним розладом. Досліджено уявлення про щастя серед дорослого населення України. Висвітлено психологічні особливості самопрезентації особистості у соціальних мережах.