Представлены результаты исследований по геометрии "в целом", геометрии погруженных многообразий, римановой геометрии и ее обобщениям, геометрии дискретных групп преобразований. Исследованы устойчивость экстремальных решений аналогов относительно изопериметрического неравенства, деформируемость двумерных подмногообразий с сохранением грассманова образа, а также поведение объемов выпуклых тел в многообразии неположительной секционной кривизны. Проведена вещественная реализация условий вписывания правильного треугольника в обобщенный квадрат на унитарной плоскости. Выведена связь преобразования Бэклунда и симметрий дифференциальных уравнений в частных производных, рассмотрены стержневые группы гомологии и антигомологии и др.

Просторовий розподіл та переважна орієнтація молекул білків у моношарі досліджена з застосуванням кінетики поверхневого плазмонного резонансу (ППР) та мікроскопії атомних сил (МАС) підчас адсорбції фібриногену людини на поверхню золота. У роботі проведена серія специфічних імунних реакцій щоб проаналізувати адсорбційно-конформаційний стан плівок фібриногену. Отримані результати демонструють прямий зв'язок кінетичних параметрів реакції антиген-антитіло з конформацією фібриногену на межі розподілу. Застосування МАС і ППР аналізів дало можливість визначити одно-, двох- та трьох молекулярні структурні сполуки фібриногену на межі розподілу. Адсорбція фібриногену на поверхню полікристалічного золота - це складний процес, що містить: розгортання, стимульоване поверхнею, само-збирання та адсорбцію, які відбуваються конкурентно у часі. Цей результат підтверджує перспективу запропонованого підходу у біосенсорній техніці для визначення просторового розподілу та біофункціональних властивостей специфічних білків, які адсорбуються з біологічних рідин.

Запропоновано загальний метод побудови динамічного та дисипативного членів у рівнянні руху магнетизації на основі кінетичних рівнянь Онзагера. Особливу увагу приділено явищам дисипації. Розвинено теорію дисипативної функції феромагнетиків, антиферомагнетиків та парамагнетиків. Показано, що ефективні магнітні поля, що відповідають магнетизації та магнітному моменту (або їхній лінійній комбінації) підрешітки, можуть бути визначальними змінними дисипативної функції. Метод побудови дисипативної функції складається з трьох етапів. По-перше, проводиться класифікація взаємодій в магнетиках, а саме розділення їх на обмінні та релятивістичні; по-друге, побудовано інваріанти ефективного магнітного поля відповідно до симетрії кристалів; по-третє, розглянуто мікроаспекти коефіцієнтів дисипації в магнетиках. При цьому враховуються найнижчі степені ефективного магнітного поля в розкладі дисипативної функції. Дисипативна функція кристала дозволяє знайти релаксаційні доданки в рівняннях магнітних моментів мігнітної підрешітки. З метою ілюстрації методу розглянуто затухання спінових хвиль, рухливість доменної стінки та ширини ліній магнітного та феромагнітного резонансів. Розглянуто також релаксаційні процеси динамічних солітонів у феромагнетиках.

Описан простой, быстрый и эффективный метод выделения растворимых опухоль-ассоциированных белков из сыворотки крови онкологических больных. Метод основан на использовании гелевого стекловолокна (ГСВ) в аффинной хроматографии и колонок "Био-Гель Р-60", что позволяет выделять единичные белки из сыворотки крови. ГСВ представляет собой новый аффинный биосенсор для выделения антигена s53 человека при помощи кроличьего IgG анти-s53. Описанный метод можно использовать для очистки различных орган-специфических антигенов, представляющих интерес для биологии и медицины.

Ранее было установлено, что антисмысловой ген, комплементарный области LTR R-U5 генома вируса лейкоза крупного рогатого скота (BLV), обеспечивает устойчивость к инфекции BLV трансгенных кроликов и их потомства в первом поколении (F1). Изучена наследуемость антисмыслового гена у трансгенных кроликов на протяжении 5 поколений (F2 - F6), а также продолжительность транскрипции антисмысловых РНК и их игибирующий эффект на репликацию BLV. Анализ антисмысловых последовательностей у трансгенных кроликов подтверждает наследование этого гена по законам Менделя. После инфицирования животных BLV провирусная ДНК у нетрансгенных кроликов обнаруживалась в T- и В-лимфоцитах, а у трансгенных животных - только в Т-клетках, что указывает на защитный эффект антисмысловых последовательностей. При устойчивой транскрипции антисмысловых РНК у инфицированных трансгенных животных экспрессия вирусных LTR была заметно снижена, а экспрессия области pX BLV не обнаруживалась. При прекращении транскрипции антисмысловых РНК выявлялась экспрессия последовательностей pX и LTR, причем уровень экспрессии вирусных LTR был соизмерим с таковым у инфицированных нетрансгенных кроликов. Результаты исследования свидетельствуют, что даже если уровень экспрессии антисмысловых РНК у трансгенных инфицированных животных недостаточен для полного блока репродукции BLV, ингибирование репликации вируса все же происходит как до, так и после формирования провируса.

Досліджено прояв антиструктурних дефектів, утворених ядерним опроміненням, у впорядкованих бінарних розчинах. Розрахунки показали, що концентрація таких дефектів за типових значень інтенсивності опромінення і температури може бути великою. Наявність антиструктурних дефектів може викликати появу нестабільності в кристалі під час опромінення. Нестабільність пов'язана з прискоренням рекомбінації антиструктурних дефектів, яке зумовлене виділенням тепла під час релаксації. Нестабільність призводить до появи автоколивань густини дефектів і температури кристала. Вивчено прояв автоколивань.

При культивировании родительской линии Jurkat (Jurkat/WT) с апоптоз-индуцирующими мкАТ к антигену CD95 (клон IРО-4) получена сублиния клеток Jurkat/A4. В отличие от клеток линии Jurkat/WT, на поверхности которых экспрессируется антиген CD95 (60 - 80 % антигенположительных клеток), доля CD95-пoлoжитeльных клеток сублинии Jurkat/A4 снижается до 4 %. Клетки сублинии Jurkat/A4 резистентны к индукции апоптоза не только агонистическими aнти-CD95 мкАТ, но и противоопухолевыми цитостатиками разных классов, которые индуцируют апоптоз клеток родительской линии Jurkat/WT. Полученные результаты не противоречат гипотезе о возможной роли рецептора CD95 и его лиганда в реализации цитотоксического действия противоопухолевых препаратов различных классов и механизмов действия.

Представлены данные о прогностическом значении композиций CD-антигенов и интенсивности их экспрессии на материале исследований 167 детей в возрасте 15 лет и моложе с первично выявленным острым лимфобластным лейкозом (ОЛЛ): 146 детей с В-линейным и 21 - с Т-линейным ОЛЛ. Для определения принадлежности к ряду и установления степени зрелости лейкозных клеток проводили иммуноцитохимические реакции с моноклональными антителами к 7 миелоассоциированным антигенам, 7 антигенам Т-клеток, 6 антигенам В-клеток и 5 антигенам дифференцировки и пролиферации. Все больные получали программное лечение BFM-90, МВ-91. У 90,4 % детей с В-ОЛЛ и 94,1 % с Т-ОЛЛ установлена ремиссия. У больных с В-ОЛЛ рецидивы отмечены в 20,8 % случаев, с Т-ОЛЛ - в 29,4 %. Наличие миелоассоциированных антигенов, а также CD34 на В-лимфобластах может служить положительным прогностическим критерием. Полнота представления характерных для В-клеток антигенов обратно коррелирует с уровнем инициального лейкоцитоза у больных с В-ОЛЛ. Экспрессия CD4 и CD8 при Т-ОЛЛ ассоциируется с крайне неблагоприятным исходом заболевания.

Гиперпродукция так называемых холодовых агглютининов (ХА) - аутоантител, которые реагируют с антигенами аутологичных эритроцитов человека, является признаком некоторых аутоиммунных заболеваний, но особенного масштаба она достигает при некоторых злокачественных новообразованиях крови, когда ХА имеют моноклональную природу. Доказано, что моноклональные ХА вырабатываются В-лимфоцитами, которые для построения тяжелых цепей иммуноглобулиновых рецепторов всегда используют один и тот же генный сегмент - V4-34. На основании данных доступной литературы и собственных экспериментов автор предлагает гипотезу, согласно которой существенная часть нормальных В-лимфоцитов периферической крови человека, которые экспрессируют продукт V4-34, обладает способностью реагировать с аутологичными эритроцитами и удаляется из репертуара иммунной системы благодаря механизму, напоминающему "бомбу замедленного действия". Этот механизм срабатывает тогда, когда аутореактивные лимфоциты активируются в периферических лимфоидных органах через рецептор CD40. Дефект в этом механизме негативной селекции, обусловленный действием онкогенных вирусов или других факторов, возможно, приводит к экспансии определенных аутореактивных клонов клеток, экспрессирующих ХА, и их злокачественной трансформации.

Розглянуто особливості пам'яткоохоронного руху в Україні 1917 - 1991 рр. та актуальні завдання збереження історико-культурної спадщини на сучасному етапі. Детально проаналізовано вплив сучасних політологічних концепцій свободи волі людини на формування громадянського суспільства в нашій державі. Значну увагу приділено антиконфліктним технологіям, українській глобалістиці, а також проблемам державного регулювання за умов перехідної економіки.

Показано, що розподіл нейронних молекул клітинної адгезії (NCAM) на поверхні нейритів нейронів гіпокампа миші, що активно ростуть за умов культивування, складається принаймні з двох складових. Одна з них проявляється в експоненціальному зменшенні імунофлуоресценції NCAM, яке спостерігалося по мірі віддалення від соми та конуса росту нейриту в бік центральної частини останнього. Ця складова може бути описана моделлю, яка припускає дифузний перерозподіл NCAM із місця переважного вбудовування таких молекул (соми нейрона і конуса росту). Інша складова виявляється за присутністю кластерів NCAM, які аперіодично розподілені вздовж нейритів. Деякі з таких кластерів (які спостерігалися після імунозабарвлення живих гіпокампальних нейронів антитілами до NCAM) можуть стрибкоподібно рухатися вздовж нейритів як в антероградному, так і в ретроградному напрямку, причому швидкість їх руху під час стрибка сягає 0,5 мкм/с. Зроблено висновок, що крім пасивної дифузії NCAM існує активний механізм перерозподілу даних молекул у центральній частині нейритів.

Процеси впорядкування та розпаду є загальними рисами сплавів з використанням міді з ефектом пам'яті форми. Практично всі сплави, які мають ефект пам'яті форми, містять неоднорідності різної фізичної природи (вакансії, антифазні межі, виділення, модуляції хімічного складу тощо), які змінюють структуру і властивості. Наведено експериментальні дані впливу Nb на властивості сплавів з ефектом пам'яті форми системи Cu - Al - Nb. Одержано штучно введені неоднорідності у вигляді дрібних частинок або частково розчинених (в Cu-матриці) металів з високою точкою плавлення. Методами рентгеноструктурного аналізу, електронної мікроскопії та резистометричними вимірюваннями вивчено вплив зміни структури внаслідок ізотермічних відпалів у широкому температурному інтервалі на характеристики мартенситного перетворювання в цих сплавах.

В экспериментах на мышах с карциномой Льюис установлены противоопухолевый и антиметастатический эффекты D-пеницилламина. При введении мышам цинка сульфата наблюдалось усиление метастазирования. Комбинированное применение D-пеницилламина и цинка сульфата подавляло метастазирование только у 44 % животных.

У 32 больных с серозными эпителиальными опухолями яичников различной степени дифференцировки определена экспрессия белков - регуляторов апоптоза p53, Bcl-2 и антигена, ассоциированного с пролиферацией клеток (АПК). Установлено, что избыточная экспрессия мутантного белка p53 и АПК характерна для низкодифференцированных злокачественных опухолей яичников, отличающихся крайней степенью злокачественности, агрессивным течением заболевания и обширной распространенностью процесса по классификации FIGO (IIIc и IV). Опухоли с высокой степенью дифференцировки отличаются отсутствием экспрессии мутантного белка p53, низким индексом пролиферации опухолевых клеток и повышенной экспрессией белка Bcl-2. Определение экспрессии белков p53, Bcl-2 и АПК в ткани опухолей яичника, на основе полученных данных, может быть использовано для прогноза заболевания и коррекции терапии.

Использование моноклональных антител для идентификации или характеристики гетерогенной группы острых неклассифицируемых лейкозов (ОНЛ) позволяет не только определить происхождение этих опухолевых процессов из клеток лимфоидного, миелоидного и мегакариоцитарного ряда, но и установить уровень их дифференциации с учетом их нормальных клеточных аналогов. Точный диагноз, кроме того, облегчает выбор методов эффективной терапии ОНЛ.

Рассмотрен принцип диагностики злокачественных лимфом в соответствии с новой классификацией ВОЗ. Обычные гистопатологаческие критерии обеспечивают 80 - 95 % воспроизводимость диагностики отдельных нозологических форм. Иммуногистохимические методы с использованием широкой панели моноклональных антител для распознавания опухолей В-, T- и ЕК-клеточного происхождения применяют выборочно. Детально описаны критерии, позволяющие выделять опухоли, возникающие из лимфоидных клеток-предшественников и зрелых (периферических) лимфоцитов различного происхождения. Приведена гастоморфологическая, иммунофенотипическая характеристика В-клеточных лимфом из малых лимфоцитов, В-ХЛЛ, лимфомы из клеток мантийной и маргинальной зоны, фолликулярной и лимфоплазмоцитарной лимфомы, В-крупноклеточной лимфомы и лимфомы Беркитта, Т-клеточных лимфом, лимфомы Ходжкина.

Підбито підсумки Всеукраїнського зльоту астрономів "Сузір'я" на Закарпатті. Запропоновано результати вивчення внутрішньої будови планет методом гравітаційного зондування. Зроблено аналітичні оцінки параметрів орбіти відділеного зонду. Висвітлено наближену методику розрахунку відривного нестаціонарного обтікання гладких профілів скінченної товщини. Проаналізовано забезпечення працездатності автоматичних клапанів за кріогенних температур робочих середовищ. Проведено розрахунок напружено-деформованого стану багатошарових циліндричних оболонок за умов нестаціонарних навантажень. Запропоновано системний підхід до проектування автономного робототехнічного комплексу захвату та буксирування вільнолітаючих об'єктів у космічному просторі. Описано експеримент з моделлю ракетного двигуна, що працює на газоподібному поліетиленовому пальному. Представлено математичну модель холодного зварювання в роз'ємних з'єднаннях. Розглянуто питання побудови масової осі носія космічного апарата з використанням технологічних засобів, а також поліпшені властивості дюралюмінів. Проаналізовано вплив частоти електромагнітного поля на процес отвердіння зв'язуючого полімерних матеріалів. Визначено напрямки розвитку технології одержання антифрикційних матеріалів з порошків алюмінієвих сплавів. Реалізовано алгоритм класифікації із застосуванням системи Statistica. Висвітлено досягнення напівпровідникової негатроніки та перспективи їх використання в системах супутникових телекомунікацій, результати відновлення функціонального стану хворих на активний хронічний гепатит за дії змінних магнітних полів.

Вивчено можливі механізми структурних змін перехоплення Ранв'є під дією гравітації. Визначено шляхи підвищення ефективності космічного радіомовного зв'язку.

Методом иммунопреципитации с использованием органоспецифической антипочечной сыворотки идентифицирован мембранный гетероорганный антиген МА-50 в составе клеток асцитной гепатомы Зайдела крыс. Специфическое связывание органоспецифической антипочечной сыворотки и моноспецифической сыворотки против МА-50 с поверхностью культивируемых клеток гепатомы НТС и неопухолевых миогенных клеток L6 свидетельствует об экспрессии на их наружных мембранах исследуемого гетероорганного антигена МА-50. Исследовали влияние указанных иммуносывороток на синтез ДНК в этих культивируемых клетках. Показано, что ингибирующий эффект поликлональных антител зависит от их концентрации в среде и варьирует в пределах 13 - 53%. Представленные результаты позволяют сделать вывод о причастности исследуемого антигена к процессу клеточной пролиферации.

Антимикробные пептиды (АП) составляют важное звено в местном антимикробном ответе в тканях млекопитающих. Дефенсины и функционально родственные пептиды обнаружены не только в фагоцитах, но также в клетках тонкого кишечника и дыхательных путей. Подобно пептидным гормонам, они продуцируются в результате поэтапного тканеспецифичного протеолитического процессинга высокомолекулярных предшественников. Спектр антимикробного действия АП включает Гр+ и Гр- бактерии, микобактерии, многие грибы и некоторые упакованные вирусы. Помимо антимикробной функции, пептиды, подобные дефенсинам, участвуют в развитии воспалительных реакций и в процессах регенерации тканей, а также обладают цитотоксическими свойствами по отношению к клеткам опухолей. Благодаря высокой активности и сравнительно низкой токсичности в будущем АП, возможно, найдут применение в терапии инфекционных и онкологических больных.

В последнее время при трансплантации аллогенных стволовых клеток все чаще используют немиелоаблативные режимы кондиционирования. Возникающая при этом токсичность является умеренной, и почти всегда может быть достигнуто приживление аллогенного трансплантата. Проведена немиелоаблативная трансплантация аллогенных стволовых клеток из периферической крови у больного с миелодиспластическим синдромом, используя при этом 2-хлордезоксиаденозин (кладрибин), бусульфан и антитимоцитарный глобулин. Посттрансплантационный период протекал без осложнений. Предположено что немиелоаблативный режим кондиционирования с включением кладрибина способствует приживлению трансплантата и сопровождается минимальной токсичностью.