Розглянуто особливості пам'яткоохоронного руху в Україні 1917 - 1991 рр. та актуальні завдання збереження історико-культурної спадщини на сучасному етапі. Детально проаналізовано вплив сучасних політологічних концепцій свободи волі людини на формування громадянського суспільства в нашій державі. Значну увагу приділено антиконфліктним технологіям, українській глобалістиці, а також проблемам державного регулювання за умов перехідної економіки.

Здійснено аналіз сучасного стану, актуальних проблем і перспектив дослідження однієї з найважливіших галузей історико-філософського українознавства - історії філософії ХІХ - початку ХХ ст.

Досліджено становлення та утвердження професійної філософії в Україні. Охарактеризовано рівень викладання філософії у духовно-академічних навчальних закладах Західної Європи та Києво-Могилянської академії. Детально проаналізовано діяльність професорів Київської академії: Л.Барановича, І.Галятовського, І.Гізеля, С.Яворського та ін.

Представлено практичний курс, який націлено на навчання основам перекладу, реферування та композиції текстів міжнародних документів та дипломатичної кореспонденції як різновиду офіційно-ділового стилю англійської мови. Використано оригінальні матеріали ООН та інших міжнародних організацій, а також міжнародні договори України, укладені після проголошення нею незалежності. Включено понад 60 зразків документів, найбільш розповсюджених у міжнародних відносинах.

Наведено загальну характеристику і періодизацію античної філософії, детально висвітлено класичний період її розвитку (Сократ, Платон, Арістотель).

У роботі здійснено порівняльний філософсько-епістемологічний аналіз трьох класичних концепцій прекрасного у математиці: піфагореїзму, платонізму, арістотелізму. Проаналізовано розвиток ідей математичної гармонії в античній філософській та науковій традиції, теоретично з'ясовано наявність об'єднуючого смислотворчого зв'язку поміж ними. Матеріали досліджень дають підстави розглядати джерелом ідеї математичної естетики античну філософію.

Розглянуто основні літературно-критичні праці з творчого доробку відомого поета, перекладача, критика-літературознавця, філософа, мемуариста О.Тарнавського - наукові розвідки, статті, рецензії, критичні нариси, начерки популяризаторського характеру, опубліковані у різних періодичних виданнях. Всі матеріали об'єднано у кілька тематичних розділів: філософія, теорія літератури, українська література (материкова і діаспорна), зарубіжне письменство, театр, образотворче мистецтво.

Викладено різноманітні аспекти нестабільності та неоднозначності сучасного й історико-філософського гуманітарного знання. Простежено еволюцію соціального становища жінок протягом розвитку людської цивілізації від архаїчного часу до сьогодення. Висвітлено ситуацію щодо соціальної дискримінації жінок у сучасному українському суспільстві. Розкрито причини неефективності соціалізації у сім'ї, пов'язані зі спілкуванням між батьками та дітьми. Охарактеризовано дошлюбну та шлюбну поведінку людини у соціальному онтогенезі. Визначено соціокультурні передумови формування цінностей індивідуалізму у вітчизняній культурі XVI - першої половини XVII ст. Відображено основні проблеми розвитку філософсько-антропологічного знання в Україні на початку третього тисячоліття. Досліджено особливості ритуалу жертвопринесення, відображеного в українських народних казках. Проаналізовано місце релігійних цінностей у сфері політики та проблему єдності суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002,0

Рубрики:

Загальна теорія права

Шифр НБУВ: Ж16622 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Період ХVII-XVIII ст. розглядається як відносно самостійний етап в історії філософії, важливість якого визначається тим, що саме за цієї доби сформувалися класичні філософські системи й класичні форми філософування. У роботі простежується процес розвитку філософської думки від проголошення нової філософії (Бекон і Декарт) до критичної філософії І.Канта, досліджуються такі найпомітніші явища, як картезіанство, раціоналістичні системи Спінози й Лейбніца, британський емпіризм, Просвітництво.

Розглянуто період XVII - XVIII ст. як відносно самостійний в історії філософії, важливість якого визначено тим, що за цієї доби сформувались класичні філософські системи та класичні форми філософування. Простежено процес розвитку філософської думки від проголошення нової філософії (Ф.Бекон, Р.Декарт), що включає раціоналістичні системи Б.Спинози та Г.Лейбніца, британський емпіризм Д.Локка, Дж.Берклі, Д.Юма, до періоду критичної філософії І.Канта.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю0я43 + Ю91я43 + С5я43

Шифр НБУВ: Ж 69695 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены интеллектуально-духовные основы культуры в системно-физическом подходе, просветительская и антропологическая философия образования, научная рациональность в постнеклассическую эпоху, синергетическая модель мира и синергетический тип рациональности. Проанализированы общественный идеал Ф.М.Достоевского, экзистенциализм В.Розинова и Л.Шестова, нравственный смысл жизни в трактовании В.Соловьева, метафизика жизни и смерти в учении Н.Федорова, фрагменты теории духовной жизни С.Л.Франка. Исследованы проблемы формирования социологической культуры в поставторитарном обществе, управления гуманистическим потенциалом организаций, предпосылки формирования новой философско-правовой парадигмы и др.

Монографія присвячена інтерпретації філософії Нового часу (і відповідного історичного типу мислення) як структурно обумовленого конфлікту декількох мислительних стратегій. Проведена автором уперше в філософській літературі реконструкція симптоматологічної мислительної стратегії (Паскаль-де Сад - Ніцше - сучасна філософія радикального плюралізму) обгрунтовано доводить незмінність структури цього конфлікту протягом останніх чотирьох століть і, відповідно, структурну тотожність філософії Нового часу (XVII-XX cт.). Ключовим пунктом дослідження є специфічна інтерпретація текстів Б.Паскаля, яка серйозно коректує загальноприйняті уявлення про характер філософії XVII ст. і культури модерну загалом.

Проаналізовано проблему емоцій та їх вираження в сучасній англійській мові, розглянуто особливості їх вивчення в лінгвістиці в тісному зв'язку з психологією. Наведено стислий огляд психологічних теорій з проблем емоцій, що трактують механізми виникнення та сутність даного явища. Подано термінологічне визначення емоцій, емоційного стану, емоційності. Обговорено поняття класифікації перших, оскільки воно тісно пов'язане з їх позначенням в мові. Охарактеризовано види параметрів емоцій: полярність,щільність, передбачення, експресію. Особливу увагу приділено факту співвідношення емоцій і оцінок, їх ролі у вираженні експресивної функції мови. Типологічно ці психологічні стани віднесено до трьох різних груп лексики мови: 1) лексика, що називає емоції; 2) лексика, що описує емоції; 3) лексика, що виражає емоції. До основи роботи покладено характеристику "модальності переживання", тобто позитивну та негативну конотації емоцій. Дослідження проводилося на матеріалі творів англійських і американських авторів. Наведено дані про частоту зустрічальності фундаментальних негативних емоцій в англійській мові. Зроблено висновок про те, що незважаючи на відсутність єдиної класифікації, серед найчастіше виражених негативних емоцій можна виділити наступні: гнів, презирство, огиду, страх, здивування, горе-страждання, а також іронію.

Проаналізовано феномен акдемічної філософії та його модифікації у філософській культурі Києва XIX - XX ст. Висвітлено актуальні проблеми та перспективи дослідження київської духовно-академічної та університетської філософської традиції.

Розглянуто складові предметного поля та специфічні особливості німецької класичної філософії. Визначено сутність ліберальної теорії правової держави І.Канта, діалектичний характер філософії Г.Гегеля. З'ясовано основні ідеї праці Г.Гегеля "Філософія права". Висвітлено характерні особливості філософії Фейєрбаха.

Висвітлено проблеми сучасної практичної філософії як прикладної етики, розроблені на засадах комунікативної парадигми К.-О.Апель, Ю.Габермас, Д.Бьолер, В.Кульман, П.Ульріх, В.Гьосле. Це проблеми дискурсивного обгрунтування принципів моралі, взаємовідношення універсалістських норм із цінностями традиційних етносів соціокультурних життєвих форм, функціонування моральних належностей у системах сучасного суспільства - політиці, економіці, науці тощо. Зміст комунікативної теорії розкрито у порівнянні з класичною філософією моралі та на тлі дискусій її представників з теоретиками постмодернізму, неоконсерватизму, комунітаризму, неомарксизму, системної теорії тощо. Обгрунтовано значення комунікативної етики відповідальності з метою ціннісної переорієнтації та духовно-морального оновлення суспільства, розв'язання політичних та етнічних конфліктів, вирішення екологічних проблем.

Розглядається філософсько-критичний потенціал творчості відомого французького філософа Жіля Дельоза. Проаналізовані ранні роботи Ж.Дельоза "Ніцше та філософія" і "Відмінність та повторення", розкрито критичне походження "позитивних" концептів філософії французького мислення - концептів відмінності, сингулярності, бажання, змісту та ін., - та простежені основні лінії впливу І.Канта та Ф.Ніцше на Ж.Дельоза.

Досліджуються лексичні інновації різних типів: словотвірні та семантичні деривати, запозичення; мовні та мовленнєві явища (узуальні і оказіональні). Корпус досліджуваних одиниць складає близько 4-х тисяч одиниць. Аналізується динаміка, закономірності, шляхи і способи формування новітньої болгарської лексики у 80-ті роки. Зазначено, що у колі лексичних інновацій усіх видів найбільш репрезентативну групу склали іменники, а найбільш продуктивним способом творення слів була композиція. Підкреслюється, що найбільший вплив на інноваційні зміни в лексиці болгарської мови справили англійська та російська мови. Повідомляється про деякі закономірності застосування тих чи інших способів поповнення вокабуляра іззовні залежно від ряду факторів як лінгвістичної, так і не лінгвістичної природи. Міститься словник аналізованих неолексем.