Висвітлено, що внаслідок багаторічного зрошення чорнозему типового легкоглинистого стічними водами свинокомплексу, які містять доволі високу кількість натрію і калію, відбувається витіснення з грунтового вбирного комплексу кальцію. Встановлено, що у верхній частині гумусового горизонту формується мезосубпрофіль з дезагрегованим солонцюватим шаром та елювійованим надсолонцюватим, а також вимиваються нітрати. Після припинення поливу склад обмінних катіонів частково набуває первинних співвідношень, різко підвищується вміст нітратного азоту, однак мезосубпрофіль залишається незмінним. Обгрунтовано, що рясне дощування стічними водами свинокомплексу з використанням агрегату "Фрегат" погіршує водно-фізичні властивості чорноземів типових.

Мета роботи - підвищення якості ендодонтичного лікування тимчасових зубів. Проведено огляд літератури за 2005 - 2017 рр. Описано механізм дії гіпохлориту натрію, окреслено підхід до вибору форми випуску препарату та концентрації діючої речовини при медикаментозній обробці кореневих каналів у тимчасових зубах. Обгрунтовано рекомендації та показання до застосування гіпохлориту натрію в тимчасових зубах залежно від клінічної ситуації. Висновки: гіпохлорит натрію в мінімально ефективних концентраціях є препаратом вибору для антисептичної обробки - 0,5 %, хімічного очищення - 1 % та розширення каналів тимчасових зубів.

Мета роботи - оцінка мінералізації та іонного складу поверхневих вод окремих водних об'єктів Одеської області як показників придатності їх для використання з метою зрошення грунтів. За значеннями загальної мінералізації та деяких іригаційних коефіцієнтів наведена оцінка придатності вод водосховища Сасик та річок Дунай і Дністер для іригаційних цілей у теплі періоди року за даними спостережень 2007 - 2017 рр. Проведено огляд різних методів оцінки поверхневих вод для цілей іригації на підставі значень мінералізації і іригаційних коефіцієнтів. За класифікацією А. М. Костякова води водосховища Сасик відносяться до вод з "підвищеною небезпечністю" (категорія 3), за класифікацією США - до вод з "дуже високою солоністю" (внаслідок використанні їх для поливу існує ризик засолення грунту). За класифікацією А. М. Костякова вода р. Дунай є придатною для зрошення; за класифікацією С. Я. Бездніної відноситься до I класу, тобто цілком придатна для зрошення всіх типів грунтів; за класифікацією І. М. Антипова-Каратаєва і Г. М. Кадера вода для зрошення придатна; за класифікацією, прийнятою у США, за рівнем загальної мінералізації вода відноситься до середньої якості (її слід використовувати за умов помірного вилуговування грунтів, для вирощування культур з рівнем середньої солестійкості, не вдаючись до заходів боротьби із засоленням); за середнім значенням натрійадсорбційного відношення (SАR - Sodium Adsorption Ratio) вода доброї якості, з низькою небезпекою для осолонцювання грунтів, причому небезпека осолонцювання за Л. А. Ричардсом оцінюється також як низька. У 28,2 % результатів спостережень мінералізація вод р. Дністер є придатною для зрошення, а у решті 71,8 % результатів - для обережного використання з метою зрошення (за класифікацією А. М. Костякова); за класифікацією С. Я. Бездніної вода цілком придатна для зрошення всіх типів грунтів (71,8 %) або придатна для зрошення деяких типів грунтів (28,2 %); за значенням коефіцієнту І. М. Антипова-Каратаєва і Г. М. Кадера вода придатна для зрошення; щодо класифікації, яка прийнята у США, за загальною мінералізацією вода відноситься до середньої (використовують в умовах помірного вилуговування, для культур середньої солестійкості, не застосовуючи заходів для боротьби із засоленням); за середнім значенням SAR (0,85) вода доброї якості, з низькою небезпекою осолонцювання грунтів; небезпека осолонцювання за Л. А. Ричардсом оцінюється як низька.

Мета роботи - оцінка мінералізації та іонного складу поверхневих вод окремих водних об'єктів Одеської області як показників придатності їх для використання з метою зрошення грунтів. За значеннями загальної мінералізації та деяких іригаційних коефіцієнтів наведена оцінка придатності вод водосховища Сасик та річок Дунай і Дністер для іригаційних цілей у теплі періоди року за даними спостережень 2007 - 2017 рр. Проведено огляд різних методів оцінки поверхневих вод для цілей іригації на підставі значень мінералізації і іригаційних коефіцієнтів. За класифікацією А. М. Костякова води водосховища Сасик відносяться до вод з "підвищеною небезпечністю" (категорія 3), за класифікацією США - до вод з "дуже високою солоністю" (внаслідок використанні їх для поливу існує ризик засолення грунту). За класифікацією А. М. Костякова вода р. Дунай є придатною для зрошення; за класифікацією С. Я. Бездніної відноситься до I класу, тобто цілком придатна для зрошення всіх типів грунтів; за класифікацією І. М. Антипова-Каратаєва і Г. М. Кадера вода для зрошення придатна; за класифікацією, прийнятою у США, за рівнем загальної мінералізації вода відноситься до середньої якості (її слід використовувати за умов помірного вилуговування грунтів, для вирощування культур з рівнем середньої солестійкості, не вдаючись до заходів боротьби із засоленням); за середнім значенням натрійадсорбційного відношення (SАR - Sodium Adsorption Ratio) вода доброї якості, з низькою небезпекою для осолонцювання грунтів, причому небезпека осолонцювання за Л. А. Ричардсом оцінюється також як низька. У 28,2 % результатів спостережень мінералізація вод р. Дністер є придатною для зрошення, а у решті 71,8 % результатів - для обережного використання з метою зрошення (за класифікацією А. М. Костякова); за класифікацією С. Я. Бездніної вода цілком придатна для зрошення всіх типів грунтів (71,8 %) або придатна для зрошення деяких типів грунтів (28,2 %); за значенням коефіцієнту І. М. Антипова-Каратаєва і Г. М. Кадера вода придатна для зрошення; щодо класифікації, яка прийнята у США, за загальною мінералізацією вода відноситься до середньої (використовують в умовах помірного вилуговування, для культур середньої солестійкості, не застосовуючи заходів для боротьби із засоленням); за середнім значенням SAR (0,85) вода доброї якості, з низькою небезпекою осолонцювання грунтів; небезпека осолонцювання за Л. А. Ричардсом оцінюється як низька.

У більшості країн світу землерийна техніка займає ведуче місце серед самохідної і причіпної техніки різного призначення, починаючи від підводних пристроїв і закінчуючи космічними. Науково-технічні принципи створення такої техніки полягають у використанні передових високошвидкісних низькоенергоємних технологій і мобільної техніки для руйнування природних і штучних середовищ (грунтів, порід, мулів, залізобетонів, цегли тощо) в різних умовах (наземних - дорожніх, оброблення сільськогосподарських земель, інженерно-військові і аварійно-рятувальні роботи, очистка грунтів від забруднень, меліорація, іригація, створення траншей, каналів, котлованів, окопів, сховищ тощо; підземних - видобування корисних копалин та інших видів зайнятості). Під час розроблення міцних грунтів одним із основних напрямів є удосконалення машин безперервної дії, побудованих на принципах динамічного руйнування та хвильової теорії деформації ірунтів. У разі розроблення математичної моделі для дослідження динаміки ручної землерийної машини в роботі розглянуто механічні коливальні системи у тісному взаємозв'язку з електромагнітними процесами в електроприводі. В результаті розроблено математичну модель динамічних процесів, з використанням математичного застосунку MathCAD, яка включає як диференціальні рівняння руху привідної системи землерийної машини так і диференціальне рівняння електромагнітних явищ в електродвигуні. Мета роботи - висвітлення результатів математичного моделювання коливальних процесів, з використанням застосунку MathCAD, у разі роботи ручної землерийної машини та визначення динамічних навантажень на її елементи. В результаті розв'язання диференціальних рівнянь створеної математичної моделі одержано значення моменту електродвигуна, кутові переміщення і швидкості його ротора та обертаючих мас приводу, а також їх кутові прискорення. Для розглянутих перехідних процесів характерне коливання електромагнітного моменту, кутової швидкості і прискорень робочого органу. Тому розрахунки робочих режимів ручної землерийної машини необхідно виконувати на основі рівнянь електромеханічного стану системи. В роботі теоретично досліджено, з використанням математичного програмного середовища MathCAD, динаміку механізму привода ручної землерийної машини. Одержані результати дослідження механізму привода ручної землерийної машини, з використанням математичного програмного середовища MathCAD, можуть бути використані під час проектування, розрахунку та визначення динамічних навантажень подібних землерийних машин.

Розглянуто основні галузі застосування напірних розподільних трубопроводів (РТП) дискретним шляховим роздаванням рідини. Це такі галузі: іригація (краплинне, внутрішньогрунтове та поверхневе зрошення); водопостачання та водовідведення (трубчасті розподільні системи очисних споруд, протипожежні системи); енергетика (охолодження циркуляційної води в атомних і теплових електростанціях (бризкальні басейни та градирні); вентиляція (припливні системи); сільськогосподарська авіація (обприскування рослин); хімічне виробництво; машинобудування (паливні розподільні магістралі багатоциліндрових двигунів внутрішнього згоряння) тощо. Наведено схеми їх влаштування й описано принципи роботи. У довгих РТП напір уздовж потоку спадає, що спричиняє нерівномірність шляхового роздавання рідини. Однак, у переважній більшості виробничих процесів ставиться завдання забезпечення рівномірного роздавання рідини по всій довжині РТП. Пошук способів зменшення шляхової нерівномірності роботи РТП триває. Це актуальна наукова проблема, яку потрібно вирішити, розвиваючи методи розрахунку.

В сучасних умовах технологічної та технічної діяльності вугледобувної галузі України на підземних працівників впливає низка шкідливих факторів виробничого середовища й трудового процесу, які негативно впливають на їхнє здоров'я, у тому числі порушують функціонування органа зору, формують підвищений ризик його захворюваності й травматизму, обумовлюють зростання інвалідності, внаслідок виникнення слабкозорості та сліпоти. Мета дослідження - розробити заходи первинної профілактики виробничо зумовленої захворюваності органа зору серед підземних працівників вугільних шахт. Спираючись на рекомендовану ILO концепцію "Запобігання і контроль небезпеки" ("Hazard prevention and control") і стратегію з охорони праці й техніки безпеки (NIOSH, США) "інженерно-промислового гігієнічного контролю" (ІПГК) ("Industrial hygiene engineering controls") розроблялись загальні (спрямовані на умови праці) і спеціальні (спрямовані на орган зору) ризик-спрямовані заходи первинної профілактики. Науково обгрунтовано комплекс заходів первинної профілактики виробничо зумовленої та професійної патології органа зору серед підземних працівників вугільних шахт, а саме: загальні заходи - покращання хімічного складу повітря робочої зони; боротьба з пилоутворенням; забезпечення оптимального освітлення робочої зони та ін.; спеціальні заходи - захист органа зору (захисні окуляри, профілактична іригація кон'юнктиви, використання сльоза-замінних речовин, своєчасне надання першої (долікарської) медичної допомоги на робочому місці та ін.). Висновки: широка імплементація в практику зазначених заходів профілактики дозволить ефективно знизити ризики виникнення виробничо зумовленої й професійної офтальмологічної патології та виробничих травм органа зору.