Осмислено іманентну креативну логіку літературного процесу як аспект онтологічних культуротворчих відношень у ході дослідження реалій, репрезентованих українською, російською та західноєвропейськими літературами, хронологічно локалізованих у ряді історичних періодів - від середньовіччя до сучасності - та конститутивних для різних планів літературогенези: актуалізації міфопоетичних свідомісних архетипів, рефлексії категоріальної семантики жанру, рецепції філософських та ідеологічних концепцій, інтертекстуалізації та формування поетики літературного твору. Висвітлено функціональність християнізації світогляду в жанрогенезі української та російської легенди. Визначено особливості рефлективного аспекту жанроутворення у західноєвропейських літературах Відродження. Охарактеризовано чинники культурного феномену "зламу століть" та своєрідність його літературної складової. Виявлено жанрові модифікації російського нарису кінця ХІХ ст. Досліджено формотворчу продуктивність міфопоетичного мислення в сучасному соціокультурному контексті. Проаналізовано генеровані літературною рефлексією ХХ ст. концепції постмодернізму. Наведено поетологічний план вивчення літературних творів на основі досліджень рецепції ряду міфологем, принципів та складових образотворення, особливостей часопросторової організації та інтертекстуальності у зразках української та російської літератур ХІХ та ХХ ст.

Проаналізовано лексику, новотвори, перифрази, метафоричність висловів Яра Славутича. Значну увагу приділено розумінню індивідуального стилю поета, а також загальностилістичним категоріям. Розглянуто певні ознаки "текстуальності" сучасної теорії тексту, а саме: ситуативність, інформативність, інтенційність, сприйнятність, зв'язність, послідовність та інтертекстуальність. За допомогою функціонально-семантичного аналізу виявлено слова-домінанти поезій Яра Славутича, які проходять через текст його поезії та охоплюють ряд менших естетично наповнених спільною семантикою лексем (мікрополів).

Наведено фрагмент концептуального аналізу англійських неологізмів кінця ХХ ст. Описано різновиди американського індивідуалізму. Висвітлено англоцентризм в англійській мові, мовні традиції в іспанській національній мові. Розглянуто проблему спрямованості інтертекстуальних зв'язків під час реконструкції текстових концептів. Визначено юридичний статус французької мови. Проаналізовано мовні аспекти спілкування за допомогою електронної пошти. Запропоновано структурні характеристики драматургічного тексту в художній літературі. Розкрито специфіку логічного втілення авторської ідеї у синтаксичних дієслівних конструкціях.

Розглянуто теоретичний поліфонізм української естетики другої половини XIX ст. Висвітлено проблему утворення та функціонування морально-естетичних засад системи господарської діяльності. Окремі розділи присвячено креативній функції музичного ритму, метафізиці влади, інтертекстуальності, а також міфології як націосинтезуючому фактору культури.

Розглядаються такі поширені принципи постмодерної поетики як фрагментарність, еклектика, полістилізм, інтертекстуальність, єдність масового й елітарного. Звертається увага на основну особливість поетики Андруховича, що полягає у глибокій закоріненості в національній традиції українського бароко і бурлескно-травестійної поетики.

Висвітлено проблематику взаємодії української та російської мов у Східній Слобожанщині під кутом зору когнітивної лінгвістики, мовну ситуацію на українських землях початку XX ст. та її відображення у дискусії з проблем унормування літературної мови, історичну природу деяких гіперичних явищ у говорах південно-східного наріччя української мови. Визначено перспективи створення діалектного словника Харківщини, охарактеризовано інтертекстуальні структури в мові сучасного публіцистичного дискурсу, культуротворчу специфіку мемуарного жанру, розглянуто особливості відображення родинних звичаїв та обрядів в українській фразеології тощо.

Досліджено художній світ української імпресіоністичної повісті 20-х рр. ХХ ст. Головну увагу приділено жанротворчим пошукам митців, інтертекстуальності та внутрішній дискусійності, літературознавчому аналізу творів А.Головка, Г.Косинки, М.Хвильового, Г.Михайличенка, В.Підмогильного, М.Івченка, М.Ірчана, О.Турянського, В.Яновського. Повість розглянуто як цілісну структуру в плані вивчення домінуючих ознак її поетики, концепції героя, структури тексту (сюжет, композиція, конфлікт, часово-просторові координати).

Розглянуто питання лексикології, лінгвокультурології, проблеми сучасного термінознавства. Проаналізовано особливості семантики та функціонування фразеології, а також комунікації в різних типах дискурсу соціолінгвістики. Висвітлено культурно-естетичні аспекти вивчення літературних явищ, аспекти дослідження модернізму та постмодернізму ХХ ст., інтертекстуальні зв'язки та питання рецепції художніх творів, міфологізму та міфопоетики в літературі ХХ ст., семантики та поетики літературних творів. Значну увагу приділено журналістиці, зокрема, розглянуто проблеми редакційно-видавничої підготовки офіційних видань, стилістичні особливості газетних заголовків закарпатської періодики 1999 - 2000 рр., розкрито структоротвірний чинник українських інтернет-газет.

Рассмотрены вопросы лексикологии, лингвокультурологии, проблемы современного терминоведения. Проанализированы особенности семантики и функционирования фразеологии, а также коммуникации в разных типах дискурса социолингвистики. Освещены культурно-эстетические аспекты изучения литературных явлений, аспекты исследования модернизма и постмодернизма ХХ ст., интертекстуальные связи и вопросы рецепции художественных произведений, мифологизма и мифопоэтики в литературе ХХ ст., семантики и поэтики литературных произведений. Значительное внимание уделено журналистике, в частности, рассмотрены проблемы редакционно-издательской подготовки официальных изданий, стилистические особенности газетных заглавий закарпатской периодики 1999 - 2000 гг., раскрыт структуротворчесий фактор украинских интернет-газет.

Наведено результати перекладознавчих комунікативних та когнітивних досліджень системи мови та її функціонування в мовленні. Висвітлено морфологічні та синтаксичні аспекти англійської, французької та німецької мов у синхронії та діахронії. Описано комунікативно-прагматичну функцію терміна-фразеологізма терміносистеми менеджменту та маркетингу. Розглянуто питання стилістики та граматики тексту, когнітивної лінгвістики та прагмалінгвістики. Проаналізовано логіко-семантичні відношення еквівалентності між заголовком і текстом у тижневику "Newsweek", інтертекстуальність художнього тексту, досвід якісної інтерпретації структури гіпертексту.

Приведены результаты переводоведческих коммуникативных и когнитивных исследований системы языка и её функционирования в речи. Освещены морфологические и синтаксические аспекты английского, французского и немецкого языков в синхронии и диахронии. Описана коммуникативно-прагматическая функция термина-фразеологизма терминосистемы менеджмента и маркетинга. Рассмотрены вопросы стилистики и грамматики текста, когнитивной лингвистики и прагмалингвистики. Проанализированы логико-семантические отношения эквивалентности между заглавием и текстом в еженедельнике "Nesweek", интертекстуальность художественного текста, опыт качественной интерпретации структуры гипертекста.

Розглянуто питання лінгвістики тексту, прагматики і фонетики германських мов. Наведено аналіз дефініцій тексту як об'єкта лінгвістичного дослідження. Висвітлено особливості дискурсивних стратегій і тактик у модальному аспекті альтернативного міфологічного фентезі світу. Описано структурно-змістові ознаки тексту англійської комерційної телереклами. Значну увагу приділено питанням англійської пародії в аспекті теорії інтертекстуальності, комічного потенціалу інтертекстуальних елементів в англомовній драматургії.

Рассмотрены вопросы лингвистики текста, прагматики и фонетики германских языков. Приведен анализ дефиниций текста как объекта лингвистического исследования. Освещены особенности дискурсивных стратегий и тактик в модальном аспекте альтернативного мифологического фентези мира. Описаны структурно-содержательные свойства текста английской коммерческой телерекламы. Значительное внимание уделено вопросам английской пародии в аспекте теории интертекстуальности, комического потенциала интертекстуальных элементов в англоязычной драмматургии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання компаративістики, культурно-історичної критики, архетипного, інтертекстуального та наратологічного аналізу. Висвітлено проблеми типології російського та українського літературних романтичних орієнталізмів, жанру історичного роману в українській і польській літературній критиці першої половини ХХ ст. Проаналізовано роль біблійного інтертексту в поетиці другого тому "Мертвих душ" М.Гоголя. Розкрито антропологічну сутність творчості елітарного російського письменника В.Набокова. Визначено потенційні інтерпретаційні чинники "Одіссеї" Гомера.

Рассмотрены вопросы компаративистики, культурно-исторической критики, архетипного, интертекстуального и нарратологического анализа. Освещены проблемы типологии русского и украинского литературных романтических ориентализмов, жанра исторического романа в украинской и польской литературной критике первой половины ХХ ст. Проанализирована роль библейного интертекста в поэтике второго тома "Мертвых душ" Н.Гоголя. Раскрыта антропологическая сущность творчества элитарного российского писателя В.Набокова. Определены потенциальные интерпретационные факторы "Одиссеи" Гомера.

Розглянуто питання теорії літератури доби середньовіччя, ренесансу, бароко, просвітництва, української класичної літератури. Висвітлено рецепцію теорії інтертекстуальності в українському літературознавстві, методологічні аспекти проблем стильової періодизації історії української літератури. Проаналізовано образ сонця як джерела життєдайної сили у прозі Г.Сковороди, типи образної предикативності у Біблії та агіографічних творах, біблійні притчі та їх обробки як першоджерела української літературної притчі, жіночі образи в українській міфології та давньоукраїнській літературі. Висвітлено питання рецепції античного міфу про Ікара в українській поезії модернізму кінця ХІХ - початку ХХ ст., моделювання метаміфу світової гармонії у повісті "Тіні забутих предків" М.Коцюбинського, духовний потенціал прози Лесі Українки, поетику авторського наративу у новелах В.Стефаника.

Рассмотрены вопросы теории литературы эпохи средневековья, ренессанса, барокко, просветительства, украинской классической литературы. Освещены рецепция теории интертекстуальности в украинском литературоведении, методологические аспекты проблем стилевой периодизации истории украинской литературы. Проанализированы образ солнца как источника жизненной силы в прозе Г.Сковороды, типы образной предикативности в Библии и агиографических произведениях, библейские притчи и их обработки как первоисточники украинской литературной притчи, женские образы в украинской мифологии и древнеукраинской литературе. Освещены вопросы рецепции античного мифа об Икаре в украинской поэзии модернизма конца ХІХ - начала ХХ ст., моделирования метамифа мировой гармонии в рассказе "Тени забытых предков" М.Коцюбинского, духовный потенциал прозы Леси Украинки, поэтика авторского нарратива в новеллах В.Стефаника.

Охарактеризовано просторові тексти поеми "Мазепа" Дж.Г.Байрона, а також тексти, присвячені дескрипції шляху та його різноманітним видам, які завдяки застосуванню архетипної стратегії дозволили виявити у кожному профанічному просторі його сакральну природу - реальність є лише відображенням міфологічної свідомості, яка повторюється у часі, просторі та людському досвіді. Таким чином, сакральна значимість архетипів перебуває у синхронному русі з авторською сюжетною лінією.

Охарактеризованы пространственные тексты поэмы "Мазепа" Дж.Г.Байрона, а также тексты, посвященные дескрипции пути и его разнообразным видам, которые благодаря применению архетипной стратегии разрешили выявить в каждом профаническом пространстве его сакральную природу - реальность является только отображением мифологического сознания, повторяющегося во времени, пространстве и человеческом опыте. Таким образом, сакральная значимость архетипов пребывает в синхронном движении с авторской сюжетной линией.

Проведено історико-літературне дослідження жанрової поетики романів О.Гончара як багатогранного художнього явища, що інтегрує основні етапи творчого пошуку митця, об'єднує різні жанри й видові форми його творів. Досліджено особливості формування художньої системи О.Гончара та засоби створення образу-характеру в прозових творах письменника. Розглянуто своєрідність і народнопоетичні витоки романістики О. Гончара та визначено її місце в загальному українському літературному процесі. Проведено порівняльно-типологічний аналіз західного антивоєнного роману (на прикладі вивчення творчості Е.Хемінгуея та Е.Ремарка) та прозових творів О.Гончара, зокрема, розглянуто проблеми інтертекстуальності, традицій і новаторства. Визначено функції хронотопу в антивоєнних романах Е.Хемінгуея та О.Гончара.

Проведено историко-литературное исследование жанровой поэтики романов О.Гончара как многогранного художественного явления, интегрирующего основные этапы творческого пути художника, различные жанры и виды его произведений. Исследованы особености формирования художественной системы О.Гончара и средства создания образа-характера в его романах. Рассмотрены своеобразие и народнопоэтические истоки романистики О.Гончара и определено ее место в общенациональном литературном процессе. Проведен сравнительно-типологический анализ западного антивоенного романа (на примере изучения творчества Э.Хемингуэя и Э.Ремарка) и прозаических произведений О.Гончара, в частности, рассмотрены проблемы интертекстуальности, традиций и новаторства. Определены функции хронотопа в антивоенных романах Э.Хемингуэя и О.Гончара.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено перекладацькі аспекти інтертекстуальності та соціосеміотики, герменевтичні аспекти художнього перекладу української поезії та прози. Проаналізовано особливості перекладу з німецької мови неологізмів, архаїзмів та історизмів. Вивчено динаміку лексичної норми у термінології, визначено лінгвістичні та екстралінгвістичні детермінанти перекладу юридичної термінології. Розглянуто питання стилістики перекладача в контексті історичної та індивідуальної (авторської) поетики, а також питання формування гендерного напрямку досліджень у сучасному перекладознавстві, проблеми перекладу російською мовою українських науково-технічних термінологічних словосполучень з атрибутивним компонентом. Описано комунікативно-прагматичні особливості текстів міжнародних угод іспанською та українською мовами.

Освещены переводческие аспекты интертекстуальности и социосемиотики, герменевтические аспекты художественного перевода украинской поэзии и прозы. Проанализированы особенности перевода с немецкого языка неологизмов, архаизмов и историзмов. Изучена динамика лексической нормы в терминологии, определены лингвистические и экстралингвистические детерминанты перевода юридической терминологии. Рассмотрены вопросы стилистики переводчика в контексте исторической и индивидуальной (авторской) поэтики, а также вопросы формирования гендерного направления исследований в современном переводоведении, проблемы перевода на русский язык украинских научно-терминологических словосочетаний с атрибутивным компонентом. Раскрыты коммуникативно-прагматические особенности текстов международных соглашений на испанском и украинском языках.

Висвітлено проблеми осмислення текстів поетів-шістдесятників у контексті інтертекстуального методу дослідження. Розглянуто специфіку інтертекстуальності як атрибутивну ознаку художніх текстів, а також розвиток інтертекстуальності у пізнавальних періодах другої половинии ХХ ст. Показано значення літературної спадщини В.Стуса та І.Світличного для освоєння концепту інтертекстуальності в українському літературознавчому аспекті.

Освещены проблемы осмысления текстов поэтов-шестидесятников в контексте интертекстуального метода исследования. Рассмотрены специфика интертекстуальности как атрибутивный признак художественных текстов, а также развитие интертекстуальности в познавательных периодах второй половины ХХ в. Показано значение литературного наследия В.Стуса и И.Светличного для освоения концепта интертекстуальности в украинском литературоведческом аспекте.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства та літературознавства. Висвітлено мовні одиниці та їх функціонування в контекстах різного типу. Охарактеризовано міфопоетичні концепти, символи, образи в художньому мовленні. Розкрито інтертекстуальні зв'язки та рецепцію художніх творів. Проаналізовано семантику та поетику художнього тексту. Описано культурно-естетичні аспекти літературних явищ.

Проаналізовано основи інтерпретації тексту як пізнання світу через засвоєння потенціалу текстових структур. Висвітлено опосередковане тлумачення тексту через проблемні завдання, які навчають логіці контекстної, референціальної та інтертекстуальної інтерпретації.