Проаналізовано інтертекстуальність творчого доробку Н.Королеви. Виявлено й охарактеризовано чотири базові джерела її творів та визначено єдиний метатекст прози. Проведено системне дослідження художніх текстів письменниці, а також наявного в них автокоментаря. З'ясовано принципи використання сакральних (Святого Письма, агіографії), апокрифічних, історичних текстів, усних легенд і переказів як протекстів. Розкрито спільні та відмінні аспекти понять "легенда" та "переказ". Розглянуто особливості літературного та релігійного контекстів творчості авторки. Проаналізовано структурні та сюжетні особливості агіографії, що відрізняють її від інших жанрів. Сформульовано визначення поняття "агіографічний твір".

  Скачати повний текст

Розкрито зміст поняття "естетичне значення слова", притаманне лексичним одиницям у поетичному тексті. Показано роль естетичного значення у формуванні образу. Класифіковано характерні для російської рок-поезії лексеми в образні поля та мікрополя. Виявлено, що центром образного мікрополя є лексична одиниця з прямим значенням, на периферії мікрополя актуалізуються образні семантичні ознаки, які визначаються контекстом. За результатами дослідження показано, що актуалізаторами естетичних значень лексичних одиниць у текстах російської рок-поезії є стилістичні засоби, інформація інтертекстуального характеру, конвергенція тропів, а також контекстуальне оточнення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано твори "Аліна й Костомаров" та "Романи Куліша" з урахуванням інших текстів, що у 1920-х рр. в ситуації обговорення національної перспективи набули нових метажанрових ознак й утворили своєрідний інтелектуальний дискурс. Приділено особливу увагу ідейному аспекту створених В.Петровим образів Костомарова та Куліша з огляду на їх роль у процесі переоцінювання національного минулого та формування образу нової української дійсності. З'ясовано характер жанру творів "Аліна й Костомаров" та "Романи Куліша" шляхом їх зіставлення з інтелектуальними романами М.Хвильового, В.Підмогильного та М.Могилянського. Висвітлено основні прийоми трансформації біографічного матеріалу, використані автором для змалювання діячів національної історії в їх приватних проекціях. Окремо досліджено інтертекстуальні особливості цих творів.

  Скачати повний текст

Здійснено фоностилістичне дослідження усної англомовної проповіді, яку розглянуто як комунікативний мовленнєвий акт з урахуванням притаманних йому специфічних екстралінгвістичних і лінгвістичних особливостей. На підставі дослідження текстів проповідей на лексичному, синтаксичному та просодичному рівнях виявлено специфічні категорії тексту проповіді - категорію сакральності та категорію інтертекстуальності, а також визначено набір лінгвістичних засобів, які беруть участь у створенні текстів проповіді і у диференціації видів проповідей та їх структурних частин.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості творення індивідуально-авторських антропонімів, функціонування оказіонального та прецедентного ономастиконів у творах А. Вознесенського та Є. Євтушенка. Внаслідок структурно-семантичного аналізу оказіоналізмів у текстах письмеників з'ясовано, що індивідуально-авторські оніми виконують інформаційно-естетичну функцію, кожна словотвірна морфема надає додаткового значення, здійснює характеризувальну функцію, словотворення оказіональних антропонімів має певні особливості, стилістичні та композиційні прийоми сприяють створенню експресивного ефекту. Визначено основні функціонально-сематичні характеристики прецедентних імен у текстах авторів, а саме: широку відомість їх денотатів, наявність високоімовірнісних конотативних ознак, входження оцінних ознак до імплікаційного значення, здатність до семантичних перетворень. Використання цих імен у текстах спрямовано на стандартну мовну особистість, що дозволяє їх застосовувати без додаткових конотацій, інтерпретацій, інтертекстових структур.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження "несвідомої міфології" (архетипів) та імпліцитних архаїчних структур у творах реалістичної літератури та в динаміці естетичних пошуків літературної науки XX ст. Проаналізовано поетичну рецепцію архетипу. Визначено способи та прийоми реалізації архетипів на матеріалі російської реалістичної літератури. Виявлено, що архетипи використовуються для інтерпретації творів російських класиків. Особливу увагу приділено вивченню проблеми феномену архетипу. Визначено термінологічні модифікації й інновації, інтертекстуальну природу, основні функції архетипів. Охарактеризовано різні типи функціонування архетипів у літературному творі. Встановлено універсальні й унікальні прояви архетипної парадигми у літературі реалізму, генезу та трансформацію якої розглянуто як конкретизацію літературного тексту. Розкрито сутність архаїчних складових тексту як несвідомого творчого впровадження міфу на образно-символічному та сюжетному рівнях.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему біблійної герменевтики як особливої сфери гуманітарного знання та інтерпретації біблійних текстів як основного джерела інтертекстуальності, літературного діалогізму, алегоризації, архетипного мислення, символізму, метамовної семіотики світової культури. Висвітлено основні етапи розвитку герменевтики від давньоюдейської та ранньохристиянскої екзегези, патристики та схоластики до сучасних інтерпретативних теорій феноменологічної герменевтики, біблійного екзистенціалізму й архетипної критики. Досліджено теоретичні концепти минулих епох у взаємозв'язку з загальним розвитком філологічної думки, висвітлено літературознавчі аспекти інтерпретації тексту і явищ буття, формування методологічної системи науки про літературу, становлення її термінологічного апарату. Виявлено загальні закономірності розвитку ідей процесу осягнення та інтерпретації у світовій гуманітаристиці. З використанням дослідженої методології здійснено аналіз основних парадигм Біблії (історичної, культурологічної, жанрової, авторської), її художньо-образної структури за текстуальним, екстратекстуальним та метатекстуальним рівнями інтерпретації. Проаналізовано детермінанти біблійної семіотики у її архетипному, символічному, алегоричному та типологічному виявах. Грунтуючись на зазначених наукових концептах, розглянуто проблеми сакральності, анагогічності, есхатологічності біблійних текстів як Святого Письма.

  Скачати повний текст

Розглянуто біблійний інтертекст творів Л.М. Андреєва та М.О. Булгакова. Показано, що у художніх текстах цих письменників біблійні прецедентні феномени відіграють важливу роль у процесі смисло- та формотворення, виконують внутрішньотекстові функції та функцію інтертекстуальну. Створюючи й актуалізуючи підтекстову інформацію, що відображає авторську оцінку, біблійні мотиви й образи-символи реалізуються у творах як конкретні інтексти, які є цитатами й алюзіями, що розрізняються за обсягом, точністю, частотністю та позицією у тексті-реципієнті. Домінантними наскрізними мотивами у досліджених творах є мотиви чуда, двоїстості та Апокаліпсису. Найбільш семантично місткі біблійні образи-символи творів даних авторів розподіляються на дві групи за критерієм істота / неістота та включають образи-символи Біблії, хреста, меча, Ісуса Христа, Іуди Іскаріота, нечистої сили. Біблійні інтекстні компоненти дозволяють обом письменникам більш переконливо аргументувати свою думку, викликати певні асоціації у читача, змусити його подивитися по-новому на традиційні християнські мотиви й образи-символи.

  Скачати повний текст

Запропоновано системний аналіз біблійних мотивів у ліриці А.Ахматової, визначено їх роль у контексті як окремих творів, так і всієї творчості в цілому. Розкрито особливості поетики "семикнижжя" як циклу. На підставі аналізу образу ліричної героїні, яка переживає любов і страждання, виявлено біблійні теми Гріхопадіння, Хрещення, Спокути, Блаженства, Воскресіння, Благодаті. Їх послідовність обумовлює еволюцію образу ахматовської героїні. Розглянуто особливості наскрізного сюжету в ліриці Ахматової, проаналізовано відповідні біблійні образи, тропи, жанрові форми, ремінісценції з книг Святого Письма. Біблійні мотиви розглянуто в контексті інших історико-культурологічних пластів лірики Ахматової. Поетеса вводить їх з метою узагальнення своїх християнських уявлень про людське буття, бо вони надають поліфонічного звучання основним мотивам, що розвиваються у "семикнижжі". Розглянуто жанрові особливості "семикнижжя" Ахматової як циклу.

  Скачати повний текст

Досліджено механізм інтертекстуальної іронії, яка виникає під час зіставлення двох різних за тональністю текстів, що містять спільний елемент, який функціонує як алюзія метатексту на прототекст. Зауважено, щоб зберегти в перекладі інтертекстуальну іронію, треба відтворити в цільовому тексті контраст між тональностями мета- та прототексту. Зазначено, що інтертекстуальна іронія створюється переважно посиланнями на прецедентні тексти культури. Показано, що під час інтерпретації та перекладу тексту з інтертекстуальною іронією доцільно застосовувати семіотичний підхід - тобто орієнтуватися на національно-культурні смисли інтертекстуальних посилань як знаків у контексті відповідної культури.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості філософських текстів в контексті перекладу. Досліджено герменевтичні моделі перекладу, розглянуто питання мовної та фахової компетенції перекладача, визначено сутність перекладу філософських текстів як ревербалізації смислу оригіналу. Проаналізовано проблему співвідношення мовної форми та смислу під час перекладу філософських текстів, визначено міру перекладеності, яка є обернено залежною від ступеня зв'язку між мовною формою і смислом. Зазначено, що місце і вага філософського терміна в смисловій і термінологічній структурі оригіналу впливають на стратегію перекладу, визначення ключових термінів є суб'єктивним процесом і залежить від розуміння та інтерпретації перекладачем смислу оригіналу. Запропоновано поняття термінологічної (не)гомогенності, дослідження якої може здійснюватися на інтратекстуальному та інтертекстуальному рівнях. Відзначено, що інтратекстуальна термінологічна негомогенність є результатом інтерпретаційної діяльності перекладача.

  Скачати повний текст

Досліджено прозу Д. Лоуренса та В. Винниченка. Виявлено типологічні збіги та відмінності в осмисленні гендерної проблематики у творах українського та британського авторів. Висвітлено методологічні та теоретичні позиції феміністичної та гендерної теорій, подано ряд літературознавчих концепцій, які присвячені інтерпретації проблем статі у творчості В. Винниченка, репрезентовано рецепцію творчості Д. Лоуренса у британській гендерно орієнтованій літературній критиці. Запропоновано реалізацію порівняльного підходу до аналізу гендерної проблематики у творчості Лоуренса та Винниченка в аспектах наратології, антропології, персонажної типології й інтертекстуальності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано онтологічний аспект готицизму, визначено його сучасний етичний та естетичний зміст, ускладнений психологічними, соціальними, епістемологічними концепціями. Досліджено особливості формування готичної традиції у літературі США у XIX - другій половині XX ст. з урахуванням впливу провідних літературних і філософських течій даного періоду. Проаналізовано творчість видатного американського романіста В.А. Персі, розкрито сутність його антропологічних, семіотичних, літературно-філософських побудов. Досліджено літературний феномен В.А. Персі як митця, що поєднує у своїй творчості літературу та філософську антропологію, культурні традиції США й Європи, класики та сучасності, художні твори якого є плідним полем естетичного функціонування субстрату готики та її модифікацій. Визначено структурно-змістові домінанти готики, показано їх дифузний, еклектичний та інтертекстуальний характер, виділено основні поетикальні й естетичні константи. Проаналізовано специфіку взаємодії готики з художніми течіями XIX ст. Розглянуто історію розвитку готичної традиції у літературі США на прикладі творчості Ч.Б. Брауна, Н. Готорна, Е.А. По та В. Фолкнера, досліджено її синкретичне поєднання з концепціями екзистенціалізму, мультикультуралізму та постмодернізму. Проведено діахронний аналіз трансформацій готичної традиції у літературі Англії та США протягом XVIII - XX ст. Наведено загальну характеристику творчості В.А. Персі як видатного американського романіста, філософа, семіотика, розглянуто його провідні світоглядні концепції, проаналізовано особливості їх втілення у творах митця. Художній доробок В.А. Персі проаналізовано у контексті діалектичної єдності його концептуального змісту та готичних формально-змістових моделей, показано універсальний характер та поліфункціональність структур готики в американській філософській прозі другої половини XX ст. Розглянуто основні історико-філософські дискусії даного історичного періоду - феноменологію моралі й ідентичності, проблеми духовних аномалій нації в історіософському контексті та релігійної антропології у ситуації постмодерну, розкрито високі креативні можливості готики XX ст.

  Скачати повний текст

Систематизовано підходи до феномену гри за парадигмами: міфологічною, біологічною, філософською та парадигмою стратегій. У межах філософської виокремлено естетичну, антропологічну, герменевтичну, психоаналітичну, лінгвістичну та постмодерністську школи. Розкрито теоретичні засади співвідношення літератури та гри. Висвітлено ігрову суть мистецтва, "ігрові" та "неігрові" літературно-мистецькі періоди, ігровий стиль, ігрову поетику. Розглянуто форми вияву гри у літературному побуті та питання ігрової поведінки письменника. Висвітлено ігрові принципи художньої організації тексту на його різних рівнях, а саме: наративному, тематичному, інтертекстуальному, мовно-стильовому. Ігрові прийоми нарації залучають читача до творчої лабораторії автора та забезпечують тексту молісемантичність. Ігрові прийоми тематичного зрізу ініціюють у тексті подвоєння та виникнення утаємниченого знання, що розкривається лише обізненим. Таким "прихованим" знанням може бути інтертекст, зокрема, гра ресурсами мови актуалізує естетичний ефект, руйнуючи автоматичне сприйняття. Естетичний потенціал ігрових прийомів пов'язується з інтенсивністю впливу на сприйняття, зумовленою ефектом новизни та неочікуваності.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні підходи до вивчення семіотично гетерогенних текстів, обгрунтовано дослідження анімаційної комедії як об'єкта лінгвістики, описано її особливості, комічний потенціал, екстралінгвальні чинники комічного ефекту. Проведено дослідження репрезентації в сучасних анімаційних фільмах особливостей міжгендерного та міжвікового спілкування, а також стереотипних тем і сюжетів, використання яких спрямоване на досягнення гумору. Проаналізовано мовні та стилістичні прийоми вербальної презентації комічного ефекту в текстах анімаційних комедій. Доведено, що основою мовної гри є невідповідність правилам мовного узусу, порушення загальноприйнятих правил відбору та вживання мовних засобів на всіх текстових рівнях - від фонетичного до інтертекстуального. Наведено приклади взаємодії вербальних і невербальних компонентів анімаційної комедії, унаслідок чого виникає гумор.

  Скачати повний текст

Здійснено багаторівневу типологію діалогу як музично-культурологічного феномену на основі поетичного підходу. Розроблено концепцію "розуміючого музикознавства", що принципово оновлює методологію музикознавчого дослідження. Визначено музикознавчі аспекти бахтіології та відповідні їм ряди категорій. Виявлено методичні та аналітичні можливості тріадного структурування діалогу. Розвинуто ідею "ідеального над-адресата" - третього в діалозі, який дає змогу розробити єдині критерії типології діалогу в різних його формах, у тому числі - на різних рівнях музичної поетики. Запропоновано семантичну типологію музики та наведено текстологічні засади даної типології. Досліджено різноманітні музичні феномени, що дозволяє створювати типологію музикознавчого семантичного аналізу. Розкрито особливу роль російської композиторської школи рубежу XIX - XX ст. у формуванні умовного смислового музичного діалогу. Зіставлено діалог музики з культурою, а також самодіалог музики, який виявляє особливі властивості музики як контексту "діалог культур". Зазначено, що нове уявлення про універсалії музичної культури та їх анатомічні передумови дає змогу співвідносити з ними певні множинності текстових формул - стилістичні синтагми музики та поглиблювати підхід до явища інтертекстуальності. Апробовано підхід до катарсису як до акту розуміння, у зв'язку з чим визначено діалогічні функції "художнього очищення" та їх композиційні чинники. Розглянуто психосемантичні перспективи теорії діалогу в музикознавстві.

  Скачати повний текст

Проаналізовано драму Анни Ахматової "Енума еліш" у біографічному, ритуальному та інтертекстуальному аспектах. Встановлено зв'язок п'єси з поетичною біографією та творами поетеси - лірикою, "Поемою без героя", літературознавчою та автобіографічною прозою. За допомогою аналізу поетичної міфології розкрито ритуальні інтенції "Енума еліш". Зроблено спробу дешифрувати пушкінські, лермонтовські, гумільовські, булгаківські ремінісценції в авторських текстах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено цілісний і системний аналіз інтерпретацій та функціонування біблійного тексту у драматургії М. Куліша з урахуванням творчої еволюції драматурга та культурно-історичного контексту. Висвітлено спектр біблійних мотивів, символів та образів у творчості Куліша. Зазначено, що для письменника звернення до біблійного тексту стало головним джерелом інтертекстуальності, уможливило відмову від реалістично-побутового театру корифеїв і п'єс-агіток, забезпечило модернізацію драми. Розкрито роль біблійного тексту у драматургії М.Куліша та визначено причини звернення драматурга до Святого Письма.

  Скачати повний текст

Системно досліджено константні та змінні риси проблематики та поетики драматургії Л.Старицької-Черняхівської (джерела, шляхи формування, особливості світогляду, систему образів, опозиції, характеру конфліктів і колізій, жанрово-стильову своєрідність). Розглянуто складну естетичну та філософську еволюцію світогляду письменниці. З'ясовано специфіку стильової парадигматики її драматургії - синкретизм неоромантизму з неокласицизмом та пресимволізмом. Встановлено, що пріоритетним джерелом тем для Л.Старицької-Черняхівської була історія, зокрема, давньоримська та українська, а також українське культурне та громадсько-політичне життя перших десятиріч XX ст. Розкрито багатоплановість інтертекстуальних зв'язків драматургії Л.Старицької-Черняхівської, її історизм та універсальну позачасовість, алегорично-символічну знаковість образів і ситуацій. Обгрунтовано розуміння драматургом синхронічно-діахронічного зв'язку різних культурно-історичних епох, що пояснює невипадковість певних тем і сюжетів її творчості. У драматургії письменниці виявлено симбіоз кількох ідейно-естетичних чинників - націоналізму, індивідуалізму, фемінізму. Значну увагу приділено осмисленню Л.Старицькою-Черняхівською творчого призначення особистості, зокрема, жінки. Проаналізовано жанрові різновиди драматичного доробку письменниці, прийомів епізації, драматизації, аналітичної техніки, інтонаційно-синтаксичної структури діалогу, версифікаційних засобів.

  Скачати повний текст