Виявлено рівень вивченості архітектури Донбасу у загальній теорії архітектури та містобудування. Розглянуто специфіку ансамблевої забудови архітектури у містах Донбасу, зумовлену певними чинниками, а саме: наявністю корисних копалин і дешевої робочої сили, а також появою залізниці. Установлено етапи виникнення, становлення та розвитку ансамблевої архітектури у центрах міст Донбасу - з початку 1934 р. до кінця 1940-х рр. (зародження), з кінця 1940-х рр. до 1955 р. (розквіт) і з 1955 р. до 1959 р. (зникнення). Стосовно кожного з визначених етапів виявлено характерні особливості формування ансамблів: галузеві, композиційно-планувальні та стилістичні. Виявлено та послідовно розкрито основні принципи та прийоми формування ансамблів, розташованих у центрах міст. Описано складові елементи (планувальні, просторові принципи та принципи об'ємної забудови будівель). Запропоновано концепцію стосовно охорони використання та відновлення ансамблів 1930 - 1950-х рр., яка припускає мінімальні зміни в їх зовнішньому вигляді. Розроблено та запропоновано збереження та використання ансамблів 1930 - 1950-х рр. у центрах міст Донбасу.