Індекс рубрикатора НБУВ: Ф4(4УКР)64-(4РОС) + Ф4(4РОС)64-(4УКР)

Рубрики:

Міжнародні відносини. Зовнішня політика. Дипломатія

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф088 + Ф044

Рубрики:

Етнополітика

Політична ситуація (Політична подія та ін.)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф084 + Ф51(4УКР)

Рубрики:

Політична психологія

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено спробу комплексно вивчити ксенофобію в Україні. Досліджено еволюцію даного феномену від біологічного інстинкту до соціально-політичного чинника. Проаналізовано сучасну множинну парадигму розуміння ксенофобії. Висвітлено проблему ксенофобії у наукових теоріях та інтерптерації її поняття в політичних і соціальних практиках. Запропоновано трактування ксенофобії як несприйняття будь-яких виявів "чужого", розширивши традиційні межі етнічного, релігійного та расового розуміння цього явища. Розкрито роль ксенофобії в Україні й історичні передумови ксенофобії у сучасному українському соціумі. Проаналізовано соціологічний вимір ксенофобії. Охарактеризовано індекс ксенофобії, його динаміку й особливості обчислення. Здійснено концептуальний аналіз причин, які призводять до підвищення рівня ксенофобії в Україні. Увагу приділено аналізу її конкретних проявів: від етнофобії (на прикладі стосунків між спорідненими етносами) до різновидів політичної ксенофобії. Досліджено особливості політичної ксенофобії, зокрема, використання її як політичного механізму тиску на опонентів або свідомість виборців. Вивчено динаміку й особливості антисемітизму як виду ксенофобії. Визначено правові засади та політичні механізми протидії всім її видам, перспективи подальшого вдосконалення нормативно-правової бази та політичних практик (утвердження толерантності, полікультурності).

Проаналізовано зв'язок стану та перспектив розвитку адміністративно-територіального устрою в Україні із сучасним станом розвитку суспільства, проблемами здійснення економічних, політичних та інших суспільних реформ. Визначено закономірності циклічного розвитку системи адміністративно-територіального устрою. Розглянуто процеси реформування адміністративно-територіального устрою та системи місцевого самоврядування, що мали місце у членів Європейського Союзу, визначено їх основні тенденції та особливості.

Проанализирована связь состояния и перспектив развития административно-территориального устройства в Украине с современным состоянием развития общества, проблемами выполнения экономических, политических и других общественных реформ. Определены закономерности циклического развития системы административно-территориального устройства. Рассмотрены процессы реформирования административно-территориального устройства и системы местного самоуправления, имеющих место у членов Европейского Союза, определены их основные тенденции и особенности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)345 + Ф3(4УКР)133.1

Рубрики:

Державне право окремих країн

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему законодавчого поля боротьби з ксенофобією та расизмом, проаналізовано процес його формування, зокрема проголошений Закон про внесення змін до Кримінального кодексу України для посилення відповідальності за злочини на грунті расизму та ксенофобії.

Концепцію державної етнонаціональної політики України розроблено вченими Інституту держави і права ім. В. Корецького НАН України, які є членами Наукової ради Державного комітету у справах національностей та релігій.

Визначено поняття етнокультурної консолідації суспільства, проаналізовано теоретико-методологічні підходи до її дослідження. Розглянуто політико-правові засади етнокультурної консолідації, основні чинники етнокультурного розколу, причини, що гальмують процес консолідації української нації. Показано, що причини деконсолідації та розколу українського суспільства є наслідком дії, з одного боку, об'єктивних культурно-історичних умов, а з іншого - політико-правових, і зокрема недостатнього законодавчого забезпечення етнокультурної консолідації. Вказано шляхи їх усунення з урахуванням досвіду етнокультурної консолідації в інших державах.

Розглянуто проблеми консолідації українського суспільства в ситуації соціально-економічної, внутрішньо- та зовнішньополітичної кризи. Оцінено стан національної згуртованості, розкрито причини та фактори конфронтаційних явищ у суспільних відносинах. Висвітлено модель національної єдності та стратегію її досягнення.

Розглянуто концептуальні моделі щодо посилення взаємодії держави та її органів і інститутів громадянського суспільства. Визначено, що ключовим напрямом такого посилення слугує здійснення системної конституційної реформи та вдосконалення соціального, антикорупційного, антидискримінаційного та іншого галузевого законодавства України.

Досліджено етнокультурну автономію (ЕКА) як найбільш ефективний інститут забезпечення прав національних меншин, що запобігає дезінтеграційним ризикам для територіальної цілісності поліетнічної держави. Здійснено порівняльний аналіз етнокультурної та етнотериторіальної форм автономії. Виявлено загрози та ризики сецесії внаслідок запровадження етнотериторіальної автономії. Доведено доцільність і переваги застосування ЕКА для задоволення культурних потреб і забезпечення прав представників національних меншин у поліетнічних державах. Простежено теоретико-концептуальну історію напрацювання та становлення ЕКА як політико-правового інституту забезпечення прав представників національних меншин. Вивчено зарубіжні моделі ЕКА. Проаналізовано політико-правову базу функціонування ЕКА в Україні. Запропоновано проекти змін до законодавства України в цій сфері.

Досліджено процеси етнополітичної інтеграції та дезінтеграції, їх взаємозв'язок, взаємозумовленість і взаємну трансформацію в сучасному світі (в межах глобалізаційної та глокалізаційної парадигм). Проаналізовано основні наукові підходи до осмислення феноменів інтеграції та дезінтеграції. Акцентовано широке розуміння інтеграції/дезінтеграції як вектора розвитку етнополітичних процесів та вузьке - як об'єднання/розпаду етнополітичної системи.

Простежено загальні тенденції трансформації міграційних процесів (МП) у глобалізованому світі й особливості міграцій в Україні, зокрема їх деструктивні наслідки для національної безпеки України в контексті пошуку політико-правових механізмів протидії на основі вивчення європейського досвіду. Досліджено особливості формування модерної міграційної політики. Висвітлено міграційну політику держав - членів ЄС. Розглянуто проблеми міграційного законодавства України та визначено шляхи його вдосконалення. Увагу приділено протидії нелегальній міграції та реформуванню міграційної політики України. Розглянуто етнополітичний вимір МП в Україні: їх конфліктогенний потенціал, зміни етнічного складу та проблеми інтеграції мігрангів. Розкрито особливості вдосконалення соціального законодавства України в контексті МП.

Досліджено процеси етнополітичної інтеграції та дезінтеграції, їх взаємозв'язок, взаємозумовленість і взаємну трансформацію у сучасному світі (в межах глобалізаційної та глокалізаційної парадигм). Проаналізовано основні наукові підходи до осмислення інтеграції та дезінтеграції у політичній науці. Запропоновано авторське визначення етнополітичної інтеграції та дезінтеграції, класифікацію рівнів етнополітичної інтеграції та дезінтеграції. Проаналізовано зарубіжний досвід етнополітичної дезінтеграції та інтеграції, особливості перебігу цих процесів на Корейському півострові, Кіпрі, у Грузії та Молдові. Досліджено перспективні для застосування в Україні стратегії, політико-правові механізми протидії дезінтеграції та забезпечення інтеграції (реінтеграції). Розглянуто передумови, фактори, етапи й особливості етнополітичної дезінтеграції України, яка розпочалася в 2014 р. Досліджено прояви зовнішньополітичних дезінтеграційних чинників, які становлять загрозу територіальній цілісності держави. Проаналізовано процес етнополітичної реінтеграції України. Обгрунтовано розгляд політики реінтеграції в контексті державної етнонаціональної політики України. Особливу увагу приділено умовам, особливостям і політико-правовим механізмам реінтеграції тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.

Комплексно досліджено правові засади державної інформаційної політики (ДІП) України в умовах формування інформаційного суспільства та гібридної війни Російської Федерації проти України. Проаналізовано зарубіжний досвід реалізації ДІП у контексті глобальних тенденцій розвитку, збереження державного суверенітету, дотримання прав людини та протидії зловживанню інформаційними технологіями. Визначено суть та основні етапи розвитку ДІП України, особливості її реалізації у пріоритетних сферах. Розроблено рекомендації щодо протидії інформаційній агресії в умовах гібридної війни та вдосконалення вітчизняного законодавства, що регулює інформаційну сферу.

Вивчення пізніх гестозів, особливо прееклампсії, триває багато десятиліть. Термін "прееклампсія" історично є наймолодшим серед інших - токсемії, токсикозу, нефропатії, гестозу, пізнього гестозу. Проте зміна назви не означає кращого розуміння методів лікування, профілактики, діагностики та етіології. Відсутність глибоких знань щодо етіології прееклампсії обумовлює недосконалість сучасного лікування та профілактики і залишається невичерпним джерелом для дискусій. Пошук орієнтирів та виокремлення найбільш вагомих етіопатогенетичних ланок прееклампсії сприяє кращому розумінню даної патології та пошуку терапевтичних і діагностичних підходів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Обгрунтовано концепт правової політології як науково-пізнавальної системи, дослідницької парадигми, наукового напряму та навчальної дисципліни. Розкрито її теоретичний, аксіологічний, праксеологічний потенціал; визначено об'єкт, предмет, методологію, принципи, функції, понятійно-категоріальний апарат. Взаємодію політики і права показано як евристичну засаду правової політології. Досліджено вітчизняний та зарубіжний досвід наукової, організаційної, навчальної інституціоналізації правової політології. Проаналізовано проблеми концептуалізації політичного права як міждисциплінарного напряму наукових досліджень. Правову політику розкрито як практичну реалізацію політико-правової парадигми суспільного розвитку та інструмент модернізації суспільства. Викладено засадничі детермінанти правової політології, представлено правову політологію як науково-пізнавальну систему і постнекласичну дослідницьку парадигму. Окреслено взаємодію політики і права як евристичну засаду правової політології. Визнано взаємозумовленість політичної і правової систем. Наголошено, що правова політика виступає як практична реалізація політико-правової парадигми суспільного розвитку.

Автоімунні захворювання часто маніфестують саме під час вагітності, деякі вважаються надзвичайно небезпечними, до цієї групи на лежить пемфігус. Перебіг захворювання характеризується виникненням поліморфного висипання на шкірі і слизових оболонках. Клінічна картина пемфігусу надзвичайно варіабельна та може призводити до діагностичних помилок. Зазначена патологія вперше описана у 1827 р. німецьким вченим Карлом Марциусом, але дотепер недостатньо вивчена, у зв'язку з чим виникають труднощі під час диференціальної діагностики та лікування захворювання. Гестаційний пемфігоїд зустрічається досить рідко і може призводити до тяжких й необоротних наслідків, адже в жінок з обтяженим імунологічним анамнезом перебіг пемфігусу може ускладнюватися, причиною чому слугує гіперактивація імунної системи. Станом на сьогодні вагітність не вважається фактором, що може обтяжувати перебіг пемфігусу, оскільки під час вагітності захворювання може загостритися, увійти в стійку ремісію або ж залишитися без змін із рівною ймовірністю. У літературних джерелах наводяться відомості про післяпологовий маніфест пухирчатки, основною рушійною силою виникнення цього стану може слугувати швидке зниження рівня кортикостероїдних гормонів. Діагноз зазвичай встановлюється відповідно до клінічної картини, результатів гістопатологічних і лабораторних досліджень. Описано клінічний випадок діагностики та лікування пемфігоїду вагітних, рефрактерного до місцевої та системної терапії глюкокортикостероїдами. Клінічне поліпшення та одужання наступило після застосування курсу високодозованих внутрішньовенних імуноглобулінів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінки. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Визначено державно-правові основи реалізації стратегії національної стійкості в умовах існування гібридних загроз для Української держави та суспільства. Сформовано узгоджене комплексне розуміння поняття "національна стійкість". Досліджено національну стійкість як стратегію збереження та розвитку держави, як стратегію відповіді на виклики та випередження гібридних загроз. Вивчено взаємодію інституцій та суспільства у забезпеченні національної стійкості в умовах зовнішньої агресії. Увагу приділено загрозам в науковій і освітній сферах і основним напрямам забезпечення інтелектуальної безпеки держави.