В експерименті на 16-ти безпородних собаках вивчено стан мікроциркуляторного русла всіх оболонок тонкої кишки за різних строків механічної жовтяниці. Встановлено, що першими реагують на холестаз капіляри та венозна ланка мікросудин. В артеріолах проходить набряк стінки та звуження просвіту. Зменшується загальна щільність капілярів. Порушуються структурні елементи ендотеліальних клітин. Проходить розростання сполучної тканини в периваскулярних просторах.

Вивчено динаміку структурних і функціональних змін у судинному руслі й оболонках тонкої та товстої кишок у формуванні синдрому функціональної недостатності у процесі розвитку обтураційного холестазу. Надано топічну та кількісну характеристику просторової перебудови архітектоніки кровоносних судин брижової та внутрішньоорганної частини. Досліджено реакції гемомікроциркуляторного русла всіх оболонок на розвиток механічної жовтяниці, а також особливості адаптації слизової, підслизової та м'язової оболонок тонкої та товстої кишок до нових умов травлення за відсутності поступлення жовчі. Показано характер перебудови системного й органного кровообігу у динаміці різних термінів механічної жовтяниці та їх взаємозв'язок з морфологічним станом судинного русла і склавих кишкової стінки. Доведено, що за зазначеної патології відбувається розвиток явищ функціональної недостатності тонкої та товстої кишки, визначено основні її патогенетичні складові. Подано порівняльну характеристику морфофункціонального стану судинного русла й оболонок тонкої та товстої кишок за різних методів декомпресії жовчних шляхів. Розроблено новий спосіб корекції ендогенної інтоксикації та функціональної недостатності кишки за механічної жовтяниці з використанням озонових ентеросорбентів. Розроблено нові способи зовнішнього дренування жовчних шляхів.

У хронічному експерименті на безпородних собаках вивчено закономірності морфофункціональних змін судинного русла тонкої кишки у разі механічної жовтяниці та за разних способів її корекції. Встановлено, що декомпресія обтураціонного холестазу до 14 діб сприяє зворотному розвитку адаптаційно-компенсаторних процесів у судинному руслі й оболонках кишки. Застосування у переддекомпресійному періоді озонованих ентеросорбентів забезпечує кращі умови реадаптації у разі довготривалих жовтяниць.

В хроническом эксперименте на беспородных собаках изучены закономерности морфофункциональных изменений сосудистого русла тонкой и толстой кишки при механической желтухе и разных способах её коррекции. Установлено, что декомпрессия обтурационного холестаза до 14 суток влияет на обратное развитие адаптационно-компенсаторных процессов в сосудистом русле и оболочках кишки.

Обгрунтовано шляхи реформування охорони здоров'я в Україні. Дотепер у системі охорони здоров'я відбулись лише кількісні зміни - скорочення ліжок в 1,5 рази і певне скорочення середніх та допоміжних медичних працівників. Не спостерігалися якісні зміни щодо підвищення соціальної, медичної та економічної ефективності охорони здоров'я. Надано рекомендації стосовно подолання цього недоліку.

Наведено дані ультраструктурних змін ацинарних відділів та капілярного русла привушної слинної залози за різних термінів механічної жовтяниці. Встановлено, що тривалий холестаз призводить до дистрофічних та деструктивних змін у структурах секреторних клітин, що виражено знижує їх функціональний стан, а іноді призводить до загибелі клітини.

Установлено, що у разі механічної жовтяниці відбуваються структурні та морфологічні зміни артерій і гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки порожнини рота, які найбільш вираженими є в ділянці ясен.

Охарактеризовано якість вищої медичної освіти у порівняльно-історичній ретроспективі. Обговорено стратегії розвитку та трансформаційні процеси освіти й медицини, педагогічні, філософські, лінгвістичні та психолінгвістичні проблеми змісту й організації навчального процесу інтеграції вищої медичної освіти України в європейський освітній простір. Висвітлено міжнародний досвід підтримки інклюзивної освіти, освітні та медичні реформи за умов глобалізації, перспективність зарубіжного медичного досвіду в Україні. Розглянуто питання мовної підготовки іноземних громадян у вітчизняних ВНЗ, міжкультурної комунікації лікаря за умов інноваційних процесів у глобалізованому світі. Викладено актуальні проблеми дистанційного навчання в системі медичної освіти, проблеми та перспективи розвитку вищої (медичної) освіти.

Мета роботи - встановити основні фактори впливу метаболічних порушень на формування забезпеченості вітаміном D підлітків з ожирінням. У Тернопільській обласній дитячій лікарні обстежено 79 дітей (45 (57 %) хлопчиків та 34 (43 %) дівчинки) з ожирінням віком 12 - 17 років. Серед них було виділено групу осіб з дефіцитом вітаміну D (n = 61). Вивчали забезпеченість вітаміном D за рівнем у сироватці крові 25(OH)D, стан ліпідного та вуглеводного обміну, проводили антропометричні дослідження, вимірювали артеріальний тиск. Для порівняння сформовано контрольну групу із 63 здорових дітей. Обробку результатів досліджень проводили з використанням пакета статистичних програм "Statistica 10.0", параметричних і непараметричних методів. Під час факторного аналізу застосовано метод головних компонент. У підлітків з ожирінням середній рівень 25(OH)D становив 13,87 (12,57 - 15,20) нг/мл. У таких дітей виявлено статистично значущі відмінності порівняно з контрольною групою за антропометричними показниками, величиною систолічного та діастолічного артеріального тиску, показниками ліпідного та вуглеводного обміну. В 77,3 % підлітків з ожирінням зафіксовано дефіцит вітаміну D, який залежав від п'яти основних груп факторів: показників, які характеризують порушення ліпідного обміну, і проатерогенних ліпідів (23,9 % загальної дисперсії), антропометричних параметрів (індекс маси тіла, обвід талії та стегон (19,2 %)), показників вуглеводного обміну (14,9 %), показників артеріального тиску (11,4 %), показників, які характеризують абдомінальне ожиріння, та антиатерогенних ліпідів (9,6 %). Висновки: забезпеченість вітаміном D у 79,0 % дітей підліткового віку з ожирінням залежала від основних маркерів стану метаболізму.

Мета роботи - встановити основні фактори впливу метаболічних порушень на формування забезпеченості вітаміном D підлітків з ожирінням. У Тернопільській обласній дитячій лікарні обстежено 79 дітей (45 (57 %) хлопчиків та 34 (43 %) дівчинки) з ожирінням віком 12 - 17 років. Серед них було виділено групу осіб з дефіцитом вітаміну D (n = 61). Вивчали забезпеченість вітаміном D за рівнем у сироватці крові 25(OH)D, стан ліпідного та вуглеводного обміну, проводили антропометричні дослідження, вимірювали артеріальний тиск. Для порівняння сформовано контрольну групу із 63 здорових дітей. Обробку результатів досліджень проводили з використанням пакета статистичних програм "Statistica 10.0", параметричних і непараметричних методів. Під час факторного аналізу застосовано метод головних компонент. У підлітків з ожирінням середній рівень 25(OH)D становив 13,87 (12,57 - 15,20) нг/мл. У таких дітей виявлено статистично значущі відмінності порівняно з контрольною групою за антропометричними показниками, величиною систолічного та діастолічного артеріального тиску, показниками ліпідного та вуглеводного обміну. В 77,3 % підлітків з ожирінням зафіксовано дефіцит вітаміну D, який залежав від п'яти основних груп факторів: показників, які характеризують порушення ліпідного обміну, і проатерогенних ліпідів (23,9 % загальної дисперсії), антропометричних параметрів (індекс маси тіла, обвід талії та стегон (19,2 %)), показників вуглеводного обміну (14,9 %), показників артеріального тиску (11,4 %), показників, які характеризують абдомінальне ожиріння, та антиатерогенних ліпідів (9,6 %). Висновки: забезпеченість вітаміном D у 79,0 % дітей підліткового віку з ожирінням залежала від основних маркерів стану метаболізму.

Представлено основні концепції, принципи та теоретичні основи громадського здоров'я. Розкрито історію розвитку системи громадського здоров'я і межі її спеціалізації в контексті загальної системи охорони здоров'я. Висвітлено моделі і концепції здоров'я населення, провідні детермінанти та чинники ризику для здоров'я. Охарактеризовано існуючі проблеми здоров\я населення та сучасні виклики. Розглянуто політику і стратегії громадського здоров'я, правові та етичні аспекти. Викладено основні принципи і положення соціальних наук в громадському здоров\ї, у т. ч. демографії, соціології, економіки, управління. Розкрито напрями інформатизації громадського здоров'я. Із системних позицій представлено потреби окремих груп населення в послугах громадського здоров'я. Описано організаційну структуру, фінансування, кадрове забезпечення системи громадського здоров'я. Розглянуто основні оперативні функції громадського здоров'я, включаючи епіднагляд та оцінку здоров'я і благополуччя, моніторинг та реагування на небезпеки, захист, зміцнення здоров'я, профілактику хвороб, стратегічне управління, інформаційно-роз'яснювальну роботу (адвокацію), комунікацію та соціальну мобілізацію в інтересах здоров'я тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.653 + Р627.703-29

Рубрики:

Порушення вуглеводного обміну

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ