Запропоновано метод оцінки економічної доцільності впровадження різноманітних технологічних рішень на базі імітаційного моделювання процесу будівництва та експлуатації телекомунікаційних мереж як для мережі в цілому, так і для кожного її сегмента окремо. В якості ядра розробленого методу використано модель процесу надання послуг (еталонна модель), що враховує тільки ті елементи існуючої мережі, що беруть участь у процесі транспортування телекомунікаційного трафіка, а також імітаційну модель визначення обсягів експлуатаційних витрат шляхом моделювання роботи аналогічної за масштабами гіпотетичної підсистеми. Даний метод передбачає порівняння технологічних рішень на базі розрахованої собівартості послуг для кінцевого споживача та дозволяє порівняти аналогічні технологічні рішення, що реалізовані на обладнанні від різних виробників, та визначити етапність їх впровадження.

Наведено основні методи лабораторних і польових досліджень фізичних, водних, фізико-хімічних властивостей грунтів для виявлення деградаційних процесів за умови інтенсивного землеробства. Охарактеризовано сучасні методики бонітування грунтів та якісної оцінки земель. Наведено класифікацію грунтів за гранулометричним складом. Розглянуто пористість грунту та водні властивості грунтів, а також методи їх дослідження. Охарактеризовано фізико-хімічні властивості грунтів. Досліджено деградаційні процеси на осушуваних органогенних грунтах. Здійснено оцінювання розвитку деградації грунтів під впливом зрошення. Досліджено процес моніторингу у сфері охорони та збалансованого використання земельних ресурсів.

Огляд присвячено анатомії та топографії компонентів основного судинно-нервового пучка шиї на етапах раннього онтогенезу з погляду хірургічної корекції відхилень від нормального розвитку їх у новонароджених та дітей раннього віку. Проте дані літератури суперечливі, фрагментарні щодо анатомічних особливостей сонних артерій, внутрішньої яремної вени, блукаючого нерва. Несистематизовано дані про синтопічну кореляцію компонентів основного судинно-нервового пучка шиї у плодів і новонароджених. Існують дискусійні повідомлення щодо впливу росту плода на темпи розвитку компонентів основного судинно-нервового пучка шиї або впливу суміжних органів та структур на становлення їх топографії. Відсутність комплексних досліджень щодо морфометричної характеристики та корелятивних взаємовідношень компонентів основного судинно-нервового пучка шиї в перинатальному періоді онтогенезу зумовлює потребу подальшого анатомічного дослідження. Захворювання сонних артерій призводить у 30 % випадків до інсульту. Загальна частота деформацій сонних артерій залежно від результатів ангіографічних і патологоанатомічних досліджень коливається від 10 до 40 %. Коулінг внутрішньої сонної артерії пов'язаний з ембріологічною патологією, а подовження та перегиб - наслідок фібром'язових дисплазій або змін, які супроводжуються атеросклеротичними пошкодженями артерій. Кінкінг - перегин артерії під гострим кутом. Він може бути природженим, коли з раннього дитинства виявляється порушення мозкового кровообігу та розвивається з часом з видовженої сонної артерії. Формуванню перегинів сприяє артеріальна гіпертонія, прогресування атеросклерозу. Койлінг - утворення петлі артерії. Не дивлячись на плавний хід петлі, зміни кровоточу в ній значні. Характер згинів за койлінгу може змінюватись залежно від положення тіла, артеріального тиску. Найбільш часто виявляється подовження внутрішньої сонної або хребтової артерії, яка призводить до формування плавних вигинів по ходу судини. Подовження артерій, як правило, виявляється під час випадкових досліджень. До основних етіологічних причин патологічної звивитості внутрішньої сонної артерії відносять: природжену деформацію судинної стінки, артеріальну гіпертензію, остеохондроз шийних хребців, компресію брахеоцефальних артерій, черепномозкових нервів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П034.13(4УКР) + П141.8

Рубрики:

Підзолисті та дерново-підзолисті ґрунти

Сівозміни

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено інформацію, стосовно екологічних наслідків урбанізації, охарактеризовано антропогенні фактори, що визначають якість міського середовища, систему забезпечення життєдіяльності та надійність людини як складової цієї системи. Визнано, що до найхарактерніших рис розвитку людської цивілізації належить урбанізація, яка проявляється в зростанні населення міст і відповідному зменшенні чисельності сільського населення. Зазначено, що ця фаза розвитку людства, яку можна назвати індустріально-міською, триває всього 200 - 300 років, а техногенне перетворення ландшафтів у містах досягло вже критичного рівня. Неконтрольоване зростання населення мегаполісів супроводжено істотним зниженням якості послуг, погіршенням водопостачання, збільшенням кількості неочищених стічних вод і твердих відходів, посиленням забруднення приземного шару атмосферного повітря. Доведено, що водночас у місті, особливо відчутне відокремлення людини у просторі, й духовно від інших членів суспільства. Сьогодні містобудівна діяльність має стояти на наукових засадах, зокрема спиратися на галузь науки, що складається з системи поглядів, понять і методів, які б забезпечили достатньо повну оцінку прямих та зворотних зв’язків людини і природи в межах як одного конкретного міського утворення, так і в більш широких масштабах. З'ясовано роль озеленення територій урбосистем для поліпшення якості культурно-оздоровчих, санітарно-меліоративних зон міста та курортно-рекреаційних систем. Впроваджено в практику концепцію міського озеленення, що протистоїть урбанізації. Описано негативні наслідки урбанізації: зникнення лісів і лук, погіршення кількісного і якісного стану поверхневих і підземних вод, погіршення стану меліоративних систем, забруднення повітря та девастація грунту. В цій ситуації комплексне озеленення має охоплювати практично всю незабудовану територію міст. Прийоми садово-паркового мистецтва, що виходять за межі традиційних об’єктів озеленення садів і парків, стають інструментом формування культурного ландшафту. Зауважено, що для сучасного етапу суспільного розвитку характерне зростання ролі рекреації в процесі відновлення сил людини. Сьогодні вона впливає не тільки на відновлення робочої сили, а й на людину в цілому.