Ключ. слова: рак легкого, гены ферментов биотрансформации ксенобиотиков
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-2

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, что способ реконструкции фундамента с сохранением основных колонн опорной системы можно применять при выполнении капитального ремонта доменной печи с увеличением диаметра кожуха и сооружением воздушного охлаждения низа лещади. После установки удлиняемых участков колонн горна, восстановления вырубленного участка фундамента и участков вырубленных балок, плит, колонн рабочих площадок, примыкающих к фундаменту, производится переопирание колонн горна на проектные опорные площадки, а временные опорные конструкции и стойки демонтируются.

В основу проектных решений при реконструкции доменной печи поставлена задача ее размещения и начала строительства новой печи в условиях эксплуатации существующей. Осуществление принятых решений позволяет совместить строительство новой печи и эксплуатацию существующей сроком до 12 мес, что значительно снизит потери производства чугуна в период выполнения реконструкции доменной печи № 3.

В основу проектных решений при техническом переоснащении трубопрокатного цеха поставлена задача - увязать действующие технологические линии и существующее объемно-планировочное решение цеха с оптимальной схемой размещения современных технологических линий по производству труб высокого качества при минимальных капитальных затратах. Осуществление принятых решений и мероприятий позволяет сократить продолжительность строительства на 15 %, снизить стоимость строительства и потери производства трубной продукции в период вынужденной остановки технологического процесса.

Рассмотрены вопросы экспортно-импортных отношений в агропромышленном комплексе Беларуси: оценка состояния экономической эффективности и основные направления совершенствования и перспективы наращивания экспорта продовольствия.

Диференційна діагностика внутрішньомозкових пухлин є однією із важливих завдань нейрохірургії. Сучасні методи променевої діагностики - комп'ютерна (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) - надають змогу встановити правильний діагноз. Мета дослідження - покращити диференційну діагностику внутрішньомозкових пухлин. Робота грунтується на аналізі результатів клінічного перебігу та діагностики 58 хворих з внутрішньомозковими гліальними пухлинами. Проведено КТ та МРТ з внутрішньовенним контрастуванням. Дані КТ та МРТ з внутрішньовенним контрастуванням свідчили, що причиною захворювання була наявність гліальних пухлин головного мозку, при цьому із 58 хворих із пухлинами, у 32 виявлено астроцитому, у 17 - гліобластому, 9 - олігодендрогліому. Нагромадження контрастної речовини стромою пухлини було важливою диференціальною ознакою. Дані верифіковано післяопераційними гістологічними обстеженнями. Висновок: для диференціальної діагностики гліальних пухлин необхідно враховувати дані КТ, МРТ, особливостей їх контрастування, клініко-томографічне співставлення та спостереження в динаміці.

Діагностика нетипових випадків перебігу пухлин великих півкуль головного мозку все ще залишається ускладненою, що призводить до значного запізнення надання хірургічної допомоги. Внутрішньопухлинна апоплексія, як гостре порушення кровообігу у випадку пухлин головного мозку (ПГМ) за даними різних авторів сягає 35 - 47 %. Зважаючи на те, що самі ПГМ супратенторіальної локалізації складають близько 57 % новоутворень центральної нервової системи, а пухлини ЦНС становить 2 - 5 % від загальної кількості онкологічних хворих, частку апоплексій навіть у загальній структурі онкопатології слід вважати відчутною. Мета робот - покращання діагностики та результатів лікування хворих з ПГМ супратенторіальної локалізації, котрі мали апоплексичний або інсультоподібний тип перебігу. Досліджено 124 хворих віком від 19 до 74 років, котрі лікувались у клініці невідкладної нейрохірургії Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з 2008 по 2013 рр. Більшість хворих доставлена бригадами швидкої допомоги з діагнозом ГПМК, рідше хворі переведені з неврологічних відділень та направлені поліклініками. Крововиливи в пухлину спостерігалися, як правило, у разі злоякісної їх природи (гліоми або метастази), при цьому виникали значні труднощі під час диференціальної діагностики з геморагічною або змішаною формою інсульту. Для встановлення діагнозу враховували відношення крововиливу до основних судинних басейнів, множинність і форму крововиливу, характер змін щільності оточуючих тканин, стадії та термін від початку захворювання, наявність супутньої патології (гіпертонічна хвороба, захворювання крові, онкоанамнез та ін.). Висновки: оцінка результатів обстеження та вибір лікувальної тактики мають бути основані лише на комплексному врахуванні та ретельному аналізі даних анамнезу, клінічного огляду та перебігу захворювання, результатів всіх доступних методів обстеження, врахування ефекту від проведеної терапії.

Цель - оценить результат лечения больного с обильно васкуляризированным новообразованием шеи. Больной, 24 года, госпитализирован в Научно-практический центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины в феврале 2014 г. с жалобами на опухолевидное образование на передней поверхности шеи, выраженные боли в его проекции, затрудненное дыхание, общую слабость. В 2012 г. был прооперирован по поводу меланомы кожи передней поверхности шеи. Спустя год отметил появление в проекции послеоперационного рубца опухолевидного образования. По данным церебральной ангиографии, новообразование шеи обильно кровоснабжается из патологически измененных ветвей правого и левого щитошейных стволов, ветвей верхних правой и левой щитовидных артерий. Эндоваскулярная эмболизация проведена с использованием микрокатетеров Magic1,5 F (Balt, Франция), клеющей композиции Hystoacryl (Braun, Melsungen, ФРГ) и Lipiodol (Guerbet, Roissy, Франция). На 16-е сутки после эмболизации проведено тотальное хирургическое удаление новообразования. В ходе эндоваскулярной операции выполнена облитерация внутриопухолевой сосудистой сети с сохранением проходимости обеих нижних щитовидных артерий. Особенности хирургического удаления: резкое смещение трахеи, пищевода, внутренней сонной и общей сонной артерий влево, практически бескровное операционное поле. Объем кровопотери не превысил 250 мл. Продолжительность операции - 2 ч 10 мин. В послеоперационный период проведены 3 курса химиотерапии. Спустя 5 мес после операции данных о продолженном росте нет. Выводы: суперселективная эмболизация сосудистой сети гиперваскуляризированных опухолей является оптимальным способом дооперационной подготовки. Радикальным методом лечения остается хирургическое удаление новообразования.

С позиций механики конфигурационных сил рассмотрено деформируемое тело, в котором происходит химическая реакция, локализованная на фронте реакции. Определяется тензор деформаций химических превращений, связывающий отсчетные конфигурации твердых компонент реакции. Затем выводится выражение производства энтропии на фронте реакции. В результате получается выражение тензора химического сродства. Предлагается кинетическое уравнение, определяющее скорость фронта химической реакции как функцию нормальных компонент тензора сродства.

Мета роботи - проаналізувати найближчі результати хірургічного лікування хворих із супратенторіальними пухлинами мозку (СПГМ) з інсультоподібним перебігом. Вивчено найближчі результати хірургічного лікування 176 хворих із СПГМ з інсультоподібним перебігом, які перебували на стаціонарному лікуванні в клініці невідкладної нейрохірургії лікарні швидкої медичної допомоги м. Києва у період з 2008 до 2015 рр. Вік пацієнтів становив від 20 до 70 років, середній вік - (53,7 +- 13,4) року. Осіб чоловічої статі було 104 (59,1 %), жіночої - 72 (40,9 %). Внутрішньомозкові пухлини діагностовано у 156 (88,6 %) випадках, метастатичне ушкодження головного мозку - у 35 (19,9 %), позамозкові пухлини - у 20 (11,4 %). Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від порушення мозкового кровообігу (ПМК): група I - 103 хворих з ПМК за геморагічним типом, група II - 73 хворих з ПМК за ішемічним типом. У ранній післяопераційний період для виявлення післяопераційних ускладнень та оцінки радикальності хірургічного лікування всім пацієнтам проводили комп'ютерну та/або магнітно-резонансну томографію. Обов'язковим був офтальмологічний огляд до та після операції. Тотально видалено пухлини у 68 (38,6 %) хворих, субтотально - у 82 (46,6 %), парціально - у 26 (14,8 %). У всіх спостереженнях якість життя до операції за індексом Карновського була менше 70 балів, після операції кількість таких хворих зменшилася до 36 (20,5 %). Поліпшення якості життя хворих зумовлено регресом неврологічного дефіциту, усуненням функційних розладів, кращим ступенем соціальної адаптації. Висновки: основним критерієм успішного хірургічного лікування СПГМ з інсультоподібним перебігом є виживання хворих при високій радикальності хірургічного втручання та задовільних показниках якості життя в післяопераційний період. На обсяг видалення СПГМ впливали розмір ураження, його локалізація, патогістологічна характеристика пухлин. Лікувальна тактика у хворих із СПГМ з інсультоподібним перебігом має грунтуватися на індивідуальному підході. Адекватне хірургічне видалення пухлин і гематоми поліпшує якість життя у більшості хворих (79,5 %).

Диференційна діагностика пухлин головного мозку з інсультоподібним перебігом та гострого геморагічного чи ішемічного інсульту залишається однією з найбільш актуальних і складних проблем в нейрохірургії та неврології. Мета роботи - вивчити особливості клініки та діагностики пухлин головного мозку супратенторіальної локалізації з інсультоподібним перебігом для покращання результатів лікування. Робота грунтується на аналізі результатів клінічного перебігу і діагностики 176 хворих віком від 24 до 82 років, з інсультоподібним типом перебігу пухлин головного мозку супратенторіальної локалізації, котрі лікувались в клініці невідкладної нейрохірургії Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (КМКЛ ШМД) з 2008 по 2015 рік. Переважали хворі молодого - 53 (30,11 %) і середнього - 82 (46,59 %) віку. Літнього віку було 27 (15,34 %) хворих і 14 (7,95 %) - старечого віку. За гістологічною структурою найбільш часто виявлялись фібрилярні астроцитоми - 23 (13,06 %), гліобластоми - 98 (55,68 %), менінгіоми - 20 (11,36 %), метастатичні пухлини - 35 (19,88 %). Висновки: для диференціальної діагностики гліальних пухлин з інсультоподібним перебігом з гострими порушеннями мозкового кровообігу необхідно враховувати клініку, дані компіютерної, магнітно- і резонансної томографії, клініко і томографічне співставлення та спостереження в динаміці.

Проаналізовано проблему співвідношення особливостей сприйняття феномену цілісності з розвитком соціокультурної взаємодії у суспільстві. Розглянуто трансформування погляду на категорію цілісності у різні історичні періоди формування наукового мислення. Виявлено розбіжності у східній та західній моделях сприйняття феномену цілісності. Окремо висвітлено трансформацію розуміння цілісной картини Всесвіту на основі теорій взаємоузгодженості, взаємопроникнення всіх явищ і речей, набування стійкості як природних, так і культурних систем завдяки коеволюції, пристосуванню один до одного. Простежено глобальну тенденцію перетворення людства у полісуб'єктивну цілісну культурну єдність в процесі соціокультурної діяльності.

Здійснена спроба сучасного прочитання творчої спадщини видатної української поетеси Лесі Українки з точки зору репрезентації в неї провідних характеристик української ментальності. Головна увага приділена відтворенню у творчості поетеси унікального іманентного зв'язку українського народу з природою, який насичує фольклорну та міфологічну спадщину предків українців. З дитинства зачарована красою персонажів українського фольклору, глибиною космологічних поглядів давніх українців, Леся Українка мала тонке відчуття зв'язку людини зі Всесвітом, своє розуміння всеєдності макро- та мікрокосму. Сутність філософії буття, розуміння специфічних рис української ментальності відтворено в ліричному дискурсі поетеси за допомогою метафоричних образів природи та розмаїття архетипной символіки. Погляд на творчу спадщину Лесі Українки с позицій сьогодення дозволить переосмислити основи української ментальності, надати їм важливого статусу духовних зразків, формуючих сучасну ціннісну систему українського суспільства.

Наведено теоретичне узагальнення та нове рішення актуальної науково-прикладної задачі нейрохірургії - покращення результатів лікування пацієнтів із спастичною кривошиєю (СК) за допомогою вибіркової селективної денервації м'язів плече-лопаткового трикутника, що беруть участь у формуванні симптомокомплексу СК. Проаналізовано результати лікування 72 пацієнтів із спастичною кривошиєю з використанням мікрохірургічних денерваційних втручань, що перебували на лікуванні в клініці відновлювальної нейрохірургії з рентгенопераційною ДУ "Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України" протягом 1999 - 2015 років. Зауважено, що головним критерієм включення пацієнта в дослідження була наявність ізольованої, клінічно вираженої СК, резистентної до консервативних методів терапії. З метою оцінки ступеню важкості та ступеню інвалідизації пацієнтів, як вихідного, так і після проведених хірургічних втручань використано методику анкетування за Шкалою спастичної кривошиї Західного Торонто (Toronto Western Spasmodic Torticollis Rating Scale). Селективні мікрохірургічні денерваційні втручання в області шиї для лікування спастичної кривошиї розподілено на два основні типи, залежно від анатомічного розташування груп м’язів, що приймають участь у формуванні клінічної картини СК: денервація кивального м'язу (КМ) та денервація задньої групи м'язів шиї (ЗГМШ) - задня селективна рамісектомія (ЗСР). Третій тип хірургічних денервативних втручань - денервація м’язів плече-лопаткового трикутника (ДМПЛТ), розробленого в ході проведення даного дослідження після визначення результатів хірургічного лікування широковживаними методиками денервації. Загалом, пацієнтам з СК було виконано 154 мікрохірургічних денерваційних втручання. При аналізі віддалених результатів хірургічного лікування, що передбачало використання як стандартних, так і запропонованих нових методик вибіркової денервації виявлено статистично значущий вплив проведених денерваційних втручань на зменшення ступеню інвалідизації та зниження тяжкості захворювання при спастичній кривошиї у хворих такими формами як: ретроколіс, латероколіс та тортіколіс.