На підставі соціологічних досліджень, вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду та аналізу статистичних даних зроблено науковий огляд волонтерського руху в Україні, висвітлено роль волонтерів і добровільних помічників у реалізації соціальної роботи, а також накреслено перспективи розвитку.

На підставі соціологічних досліджень, вивчення досвіду й аналізу статистичних даних наведено результати наукового дослідження діяльності центрів соціальних служб для молоді України. Висвітлено їх роль в реалізації соціальної політики, а також визначено перспективи розвитку.

Раскрыты теоретические основы построения модели специалиста для системы социальных служб молодёжи (ССМ). Модель специалиста - это цель для построения процесса подготовки и переподготовки специалиста, а также критерий качества подготовки и развития его личности как субъекта профессиональной деятельности. Рассмотрены личностные качества специалиста ССМ с позиций предметной и социальной составной, средствами включения которой в социальные процессы являются деятельные действия, общение и поведение.

Проаналізовано можливі шляхи екологічно безпечного розвитку, складності пошуку моделі усталеного розвитку цивілізації. Висвітлено найбільш фундаментальні загальнопланетарні політико-правові, соціокультурні та економіко-технологічні стратегічні завдання людства щодо врятування навколишнього природного середовища. Систематизовано досвід різних країн, а також практику міжнародних організацій у підходах до використання нових технологій, більш ефективних засобів ресурсозбереження, регулювання демографічних процесів.

Проанализированы возможные пути экологически безопасного развития, сложности поиска модели упроченного развития цивилизации. Освещены наиболее фундаментальные общепланетарные политико-правовые, социокультурные и экономико-технологические стратегические задания человечества относительно спасения окружающей природной среды. Систематизированы опыт разных стран, а также практика международных стратегий в подходах к использованию новых технологий, более эффективных средств ресурсосбережения, регулирования демографических процессов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*1 + Ю6*672

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано сучасні теорії соціальної роботи, зокрема описано адаптивно-соціалізаційну теорію. Висвітлено об'єкт соціальної роботи в загальнолюдському вимірі, розкрито методологічні засади та вимоги до розбудови її системи. Розглянуто технології соціальної роботи та прогнозування. Акцентовано увагу на особливостях соціальних служб для молоді як поліфункціонального суб'єкта соціальної роботи.

Проанализированы современные теории социальной работы, в частности адаптивно-социализационная теория. Освещен объект социальной работы в общечеловеческом измерении, раскрыты методологические основы и требования к расширению ее системы. Рассмотрены технологии социальной работы и прогнозирования. Акцентировано внимание на социальных службах для молодежи как полифункциональном субъекте социальной работы.

Розглянуто феномен екологічної свідомості у широкому діапазоні його теоретичних і практичних виявів, а також особливості його генези та формування. Розкрито суть понять "дійсного" та "належного" в системі екологічної освіти та виховання, проаналізовано недоліки даної системи. Висвітлено еволюцію форм інтеграції природничо-наукового та соціогуманітарного знання у формуванні екологічної свідомості.

Рассмотрены феномен екологического сознания в широком диапазоне его теоретических и практических проявлений, а также особенности его генеиса и формирования. Раскрыто содержание понятий "действительного" и "надлежащего" в системе экологического образования и воспитания, проанализированы недостатки данной системы. Освещена эволюция форм интеграции естественно-научного и социогуманитарного знания в формировании экологического сознания.

Досліджено вплив екологічного фактора на суспільство, врахування якого допомагає прогнозувати подальший розвиток людства. Встановлено, що екологічний підхід до соціального пізнання виявляє глибинну спільність соціальних процесів різної природи, як процесів соціальної самоорганізації, що поєднуються із загальноеволюційною логікою впорядкування світу. Звернуто увагу на те, що економічна парадигма незабаром має поступитися місцем екологічній.

Наведено 1300 найбільш поширених термінів з екології, економіки, природокористування, соціо- і техноекології.

Приведены 1300 наиболее распространенных терминов по экологии, экономике, природопользованию, социо- и техноэкологии.

Висвітлено філософські питання осмислення культури як універсального феномену, зокрема, загальну стратегію її історико-культурного розвитку та процес історичного становлення у множині історико-типологічних особливостей.

Освещены философские вопросы осмысления культуры как универсального феномена, в частности общая стратегия её историко-культурного развития и процесс исторического становления в множестве историко-типологических особенностей.

Розглянуто питання теорії, методів, технологій соціальної роботи, наведено визначення близько 1 000 термінів.

Рассмотрены вопросы теории, методов, технологий социальной работы, приведены определения около 1 000 терминов.

Уперше в Україні у науково-довідковому виданні на підставі узагальнення світового на національного досвіду наведено інформацію про теоретичні та прикладні напрями екології. З урахуванням вивчення зарубіжних і вітчизняних енциклопедичних джерел, сучасних монографічних видань екологічного спрямування, підручників, словників, тематичних атласів розкрито сутність сучасних понять і термінів екології, зокрема, загальної, популяційної, екосистемної екології, аутекології, синекології, екології тварин, рослин, грибів, мікроорганізмів, вірусів, а також молекулярної, глобальної екології. Викладено дані про наукові установи відповідного профілю, міжнародні та національні екологічні спілки й організації, конференції, стратегічні документи, програми з екологічних питань.

Впервые в Украине в научно-справочном издании на основе обобщения мирового и национального опыта приведена информация о теоретических и прикладных направлениях экологии. С учетом изучения зарубежных и отечественных энциклопедических источников, монографических изданий экологической направленности, учебников, словарей и тематических атласов раскрыта сущность современных понятий и терминов экологии, в частности, общей, популяционной и экосистемной экологии, аутеэкологии, синэкологии, экологии животных, растений, грибов, микроорганизмов, вирусов, а также молекулярной, глобальной экологии. Изложены данные о научных учреждениях соответствующего профиля, международных и национальных экологических союзах и организациях, конференциях, стратегических документах по экологическим вопросам.

Проаналізовано історичні та соціально-культурні передумови становлення соціальних служб для молоді, розкрито їх організаційно-педагогічні принципи діяльності. Розроблено й апробовано нові програми навчання соціальних робітників, запропоновано інноваційні технології їх реалізації. Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності роботи системи соціальних служб для молоді.

Досліджено співвідношення глобалізаційних процесів у сучасному постіндустріальному суспільстві, проаналізовано нові тенденції зміни владних відносин та екологічні перспективи подальшого розвитку людства у контексті сучасної наукової картини світу. З'ясовано, що подолання фундаментального протиріччя між принципом суверенітету національних суб'єктів і необхідністю їх об'єднання для розв'язання глобальних проблем можливе за умови зміни економоцентричної парадигми глобалізації на культуродомінантну, що необхідно для подолання процесів перетворення глобалізації на вестернізацію. Доведено, що ефективне керування процесами людської діяльності за доби когнітивізації влади неможливо без використання сучасних наукових здобутків та прогресивних філософських ідей. Показано, що пріоритетність екологічних імперативів у процесі прийняття владних рішень є суттєвою умовою становлення сприятливого еко-майбутнього.

Досліджено становлення філософсько-світоглядних засад оптимального управління екологічною ситуацією в Україні. Як шлях виходу з екологічної кризи запропоновано концепцію розумної владності людини над природою, в якій обгрунтовується, що оптимальність управління досягається впливом на екологічну ситуацію на науково-теоретичному, технологічному і політико-практичному рівнях, в їх єдності і взаємообумовленості.

Надано поняття загальної екології, а також її розділів, що виокремилися за різними критеріями - популяційної екології, аутекології, синекології, екосистемної екології, екології тварин, рослин, грибів, мікроорганізмів, вірусів, а також мікроекології, глобальної екології тощо. Відповідно до сучасної структури системи екологічних наук наведено термінологічний апарат нових її складових - гео-, техно- та соціоекології. Увагу приділено питанням охорони природи, раціонального природокористування, заповідній справі. Вміщено статті про об'єкти та території природно-заповідного фонду України, сучасні концептуальні підходи до створення Національної екомережі.

Розглянуто питання охорони навколишнього середовища й окремих його компонентів, природних ресурсів і природокористування. Висвітлено важливі для України теми радіології, техногенезу, урбоекології. Увагу приділено екологічним політиці, праву й освіті, а також екологічним сертифікації та стандартизації, санітарним нормам, правилам управління та страхування. Наведено списки об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, біосферних резерватів світу.

Розглянуто розвиток громадянського суспільства (ГС) як один із стратегічних пріоритетів суспільних перетворень на пострадянському політичному просторі, і зокрема, в Україні. Висвітлено базові цінності, принципи, основні інститути ГС, складності та проблеми розбудови ГС і окремих його інститутів у сучасній Україні. Розкрито зміст понять з питань ГС, зокрема, бюрократії, громадського контролю, європейської інтеграції освіти, філософії демократії.

Рассмотрено развитие гражданского общества (ГО) как один из стратегических приоритетов общественных преобразований на постсоветском политическом пространстве, в частности, в Украине. Освещены базовые ценности, принципы, основные институту ГО, сложности и проблемы строительства ГО и отдельных его институтов в современной Украине. Раскрыто содержание понятий по вопросам ГО, в частности, бюрократии, общественного контроля, европейской интеграции образования, философии демократии.

Розкрито теоретико-методологічні засади становлення та розвитку публічної адміністрації. Проаналізовано сучасний стан та шляхи подальшого розвитку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, модернізації публічної служби в Україні. Особливу увагу приділено проблемам розвитку електронного урядування, посиленню відкритості та прозорості в діяльності публічної адміністрації.

Раскрыты теоретико-методологические основы становления и развития публичной администрации. Проанализированы современное состояние и пути дальнейшего развития органов исполнительной власти и местного самоуправления, модернизации публичной службы в Украине. Внимание уделено проблемам развития электронного управления, усиления открытости и прозрачности в деятельности публичной администрации.

В доповіді критикуються підвалини сучасного державотворчого процесу, а також виділено його парадокси. Запропоновано авторське бачення проблем і перспектив процесу державотворення в Україні.