Анализируется исторический путь развития экологического краеведения.

Дисертацію присвячено проблемам підготовки майбутніх вчителів до екологічного виховання старшокласників (на краєзнавчому матеріалі). В першому розділі розкрито мету, завдання, суть екологічного краєзнавства, визначено стрижневі лінії в екологічному краєзнавстві; розкрито стан проблеми в теорії і на практиці загальноосвітньої школи, теоретичні основи і особливості професійної еколого-краєзнавчої підготовки майбутніх учителів. У другому розділі розкрито зміст, методику і результати дослідно-експериментальної роботи у підготовці майбутнього вчителя до екологічного виховання старшокласників. Аналіз результатів дослідження показав, що рівень готовності студентів експериментальної групи значно вищий, ніж у контрольній. Це підтверджує ефективність розробленої методики підготовки студентів до екологічного виховання старшокласників.

У стислій формі розкрито головні екологічні проблеми на Земній кулі, основну увагу приділено території України - однієї з густонаселених держав, де антропогенний фактор відіграє вирішальну роль. Висвітлено сучасні аспекти охорони природи, раціонального використання природних ресурсів, а також соціально-економічні проблеми природоохоронної діяльності.

Висвітлено стан екологічної роботи та виховання учнів у сільській школі, а також досвід творчої роботи вчителів біології та географії деяких сільських шкіл Черкащини і Вінниччини. Запропоновано методику проведення нетрадиційних уроків, виховних і позакласних заходів.

Освещены состояние экологической работы и воспитания учеников в сельской школе, а также опыт творческой работы учителей биологии и географии некоторых сельских школ Черкасской и Винницкой областей. Предложены методики проведения нетрадиционных уроков, воспитательных и внеклассных мер.

Висвітлено особливості професійної екологічної підготовки майбутніх педагогів, наведено структуру її змісту, а також модель екологічної культури вчителя. Проаналізовано етапи створення науково-навчальної екологічної лабораторії, а також наукову діяльність їх співробітників. Розглянуто особливості навчально-методичної роботи в процесі формування екологічного професіоналізму. Запропоновано програми з вивчення різних аспектів екології, які пройшли апробацію в школах і вищих навчальних закладах України.

Освещены особенности профессиональной экологической подготовки будущих педагогов, приведена структура ее содержания, а также модель экологической культуры учителя. Проанализированы этапы создания научно-учебной экологической лаборатории, а также научная деятельность их сотрудников. Рассмотрены особенности научно-методической работы в процессе формирования экологического профессионализма. Предложены программы по экологии, которые прошли апробацию в школах и высших учебных заведениях Украины.

Розглянуто теоретико-методологічні засади формування й удосконалення змісту експедиційної роботи та її практичної реалізації, проведення екологічних експедицій студентами вищих педагогічних закладів освіти як однієї з форм їх професійної практичної підготовки. Показано можливість застосування запропонованого змісту експедицій у конкретному регіоні. Наведено гідрографічну, біологічну й екологічну характеристику малих річок Уманщини.

Рассмотрены теоретико-методологические основы формирования и усовершенствования содержания экспедиционной работы и ее практической реализации, проведения экологических экспедиций студентами высших педагогических заведений образования как одной из форм их профессиональной практической подготовки. Показана возможность применения предложеного содержания экспедиций в конкретном регионе. Приведена гидрографическая, биологическая и экологическая характеристика малых речек Уманщины.

Розглянуто методи і завдання рекреаційної географії, висвітлено структурні особливості рекреаційної діяльності. Наведено рекреаційну оцінку природних ресурсів та методичне визначення рекреаційних навантажень на природні комплекси. Проаналізовано пріоритетні напрямки розвитку туризму та його значення в збереженні екології. Викладено характеристики основних рекреаційних регіонів світу.

Рассмотрены методы и задания рекреационной географии, освещены структурные особенности рекреационной деятельности. Приведены рекреационная оценка природных ресурсов и методическое определение рекреационных нагрузок на природные комплексы. Проанализированы приоритетные направления развития туризма и его значение в сохранении экологии. Представлены характеристики основных рекреационных регионов мира.

Висвітлено проблему позашкільного екологічного виховання дітей. Розглянуто й охарактеризовано форми екологічної освіти та види екологічної діяльності. На основі аналізу наукової літератури наведено практичні приклади роботи вчителів з учнями в галузі проблем формування екологічної культури, зокрема організації та управління дитячими гуртками відповідного спрямування. Викладено тематичні напрями роботи подібних еколого-краєзнавчих досліджень. Доведено, що за такої всебічної діяльності вивчення окремих шкільних дисциплін стає більш цікавим та змістовним, наповнюється конкретними фактами, впливає на світогляд школярів, а отже, і на формування екологічної культури.

Висвітлено проблему використання навчально-рольових ігор взагалі, в контексті розвитку нових форм екологічної освіти зокрема. Розглянуто й охарактеризовано наявні види навчальних ігор. Проаналізовано принципи проведення навчально-рольових ігор.

Висвітлено проблему дослідження природних та техногенних катастроф взагалі, в контексті вивчення екології зокрема. Наведено ряд наукових класифікацій екологічних ситуацій за ступенем відхилення від норми. Проаналізовано етапи входження людини в екстремальну ситуацію.

Досліджено форми організації навчання в контексті екологічної підготовки майбутніх учителів. Розкрито зміст окремого лабораторно-практичного заняття з екології. Розглянуто й охарактеризовано підходи до організації подібних занять. Констатовано актуальність подальших наукових досліджень в цій галузі.

Акцентовано увагу на структурних елементах (методичних прийомах) проблемного навчання, поняттях "проблемна ситуація", "проблемна задача", "навчальна проблема". Наведено приклади використання предметного змісту курсу екології в організації проблемного навчання. Запропоновано варіант розгляду проблемних ситуацій.

Раскрыты структурные элементы (методические приемы) проблемного обучения, понятий "проблемная ситуация", "проблемная задача", "учебная проблема". Приведены примеры использования предметного содержания курса экологии в организации проблемного обучения. Предложен вариант рассмотрения проблемных ситуаций.

The author studies problem-based method of instruction in Ecology Course and suggests a number of variants for solving problem situations.

Розкрито принципи, зміст, методи, організацію лекційних, лабораторно-практичних і семінарських форм навчання у процесі вивчення екології. Наведено інформацію про контроль і визначення якості засвоєних знань, діагностику сформованності творчого екологічного мислення. Особливу увагу приділено впровадженню різних засобів навчання, зокрема, організації та проведенню конкурсів з природоохоронної тематики, навчально-рольовій грі та кейс-методу.

Раскрыты принципы, содержание, методы, организацию лекционных, лабораторно-практических и семинарских форм обучения в процессе изучения экологии. Приведена информация о контроле и определении качества усвоенных знаний, диагностике творческого экологического мышления. Особое внимание уделено внедрению разных средств обучения, в частности, организации и проведению конкурсов по природоохранной тематике, научно-ролевой игре и кейс-методу.

Розглянуто причини сучасної екологічної ситуації у сільській місцевості та вплив на неї процесів урбанізації. Проаналізовано різні підходи до вирішення проблеми взаємодії людини та природи засобами екологічної освіти. Визначено фактори екологічної освіти, котрі можуть реалізовуватись за умов будь-якої сільської школи.

Рассмотрены причины современной экологической ситуации в сельской местности. Проанализированы различные подходы к решению проблемы взаимодействия человека и природы посредством экологического образования. Определены факторы экологического образования,которые могут реализоваться в условиях любой сельской школы.

The article deals with the reasons of a modern ecological situation in a countryside. Various approaches to the decision of a problem of interaction of the person and the nature by means of ecological education are analysed. Factors of ecological education which can be realized in conditions of any rural school are determined.

Висвітлено онтологію таких понять, як світогляд, науковий і екологічний світогляд, розкрито їх сутність і значення. Наведено результати психологічного аналізу структурних компонентів екологічного світогляду особистості. Показано динаміку психолого-педагогічних передумов його формування в онтогенезі. Розкрито особливості формування екологічного світогляду у студентів педагогічних ВНЗ.

Освещена онтология таких понятий, как мировоззрение, научное и экологическое мировоззрение, раскрыты их сущность и значение. Приведены результаты психологического анализа структурных компонентов экологического мировоззрения личности. Показана динамика психолого-педагогических предпосылок его формирования в онтогенезе. Раскрыты особенности формирования экологического мировоззрения у студентов педагогических ВУЗ.

Розглянуто історичний аспект генези й еволюції філософських положень щодо світогляду. Запропоновано періодизацію розвитку поглядів на взаємозв'язок у системі суспільство - природа.

Рассмотрен исторический аспект генезиса и эволюции философских взглядов на мировоззрение. Предложена периодизация развития взглядов на взаимодействие в системе общество - природа.

The historical aspect of the genesis and evolution of philosophical views of the word outlook has been studied. There have been suggested a periodization in the development of views of the interaction within the system society - nature.

Обгрунтовано необхідність застосування концепції збалансованого розвитку стосунків із природою та переорієнтації забезпечення життєвих потреб суспільства з антропоцентричного варіанта на екоцентричний. Розглянуто значення і можливості екологічної освіти в зміні відносин у системі "людина - природа" для порятунку всього людства від екологічної катастрофи. Сформульовано основні вимоги до формування екологічного світогляду майбутніх учителів, які передбачають безперервність екологічної освіти - від дошкільного навчання і природоохоронного виховання до підготовки педагогів-екологів вищого класу.

Обоснована необходимость применения концепции сбалансированного развития отношений с природой и переориентации обеспечения жизненных потребностей общества с антропоцентричного варианта на экоцентричный. Рассмотрено значение и возможности экологического образования в изменении отношений в системе "человек - природа" для спасения всего человечества от экологической катастрофы. Сформулированы основные требования к формированию экологического мировоззрения будущих учителей, которые предусматривают непрерывность экологического образования - от дошкольной учебы и природоохранного воспитания до подготовки педагогов-экологов высшего класса.

The article examines the meaning and possibilities of ecological education according to the change in the system of "man Ч nature" to save the humanity from the ecological catastrophe.

Науково обгрунтовано концептуальні засади формування екологічного світогляду майбутніх учителів. Запропоновано науково-методичну систему, що базується на поєднанні традиційного й інноваційного навчання на підставі вдосконалення навчально-виховного процесу з екології за допомогою введення у навчальний процес активних методів і позааудиторних форм навчання.

Научно обоснованы концептуальные основы формирования экологического мировоззрения будущих учителей. Предложена научно-методическая система, базирующаяся на соединении традиционного и инновационного обучения на основе усовершенствования учебно-воспитательного процесса по экологии при помощи введения в учебный процесс активных методов и внеаудиторных форм обучения.

Досліджено стан проблеми формування екологічного світогляду в історико-філософській, психолого-педагогічній, екологічній науках і сучасній освітній практиці ВНЗ. Проаналізовано генезу й еволюцію філософських інтерпретацій світогляду, висвітлено сучасні наукові погляди щодо взаємодії людини та природи. Досліджено онтологію понять "світогляд", "екологічний світогляд", "формування екологічного світогляду майбутніх учителів". Наведено результати аналізу онтогенезу екологічного світогляду особистості. Науково обгрунтовано концептуальні засади формування екологічного світогляду майбутніх учителів. Охарактеризовано стан, визначено особливості й обгрунтовано шляхи удосконалення процесу формування екологічного світогляду студентів педагогічних ВНЗ з урахуванням специфіки різних факультетів. Описано функціональну структуру екологічного світогляду. Визначено місце особистісних і фахових складників у структурі екологічного світогляду майбутніх учителів. Встановлено критерії, рівні та показники сформованості компонентів екологічного світогляду майбутніх учителів. Розроблено й апробовано модель формування екологічного світогляду студентів шляхом наповнення навчально-виховного процесу екологічним змістом, поєднання аудиторних організаційних форм та інноваційних методів, упровадження специфічних позааудиторних форм і засобів навчання. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої моделі формування екологічного світогляду майбутніх учителів у навчально-вихованому процесі педагогічних ВНЗ, розроблено спеціальний навчально-методичний комплекс щодо її впровадження.

Висвітлено біологічне та ландшафтне різноманіття та визначено ступінь трансформації ландшафтних екосистем річкових долин Центрального Побужжя. Висвітлено сучасний екологічний стан у басейнах найбільших приток Південного Бугу (у межах Центрального Побужжя), зокрема, басейнів річок Згар, Рів, Кодима, Синюха. Запропоновано новий підхід до класифікації антропогенних ландшафтів. Показано шляхи охорони, збереження та відтворення біологічного та ландшафтного різноманіття даної території.

Освещено биологическое и ландшафтное разнообразие и определена степень трансформации ландшафтных экосистем речных долин Центрального Побужья. Освещено современное экологическое состояние в бассейнах крупнейших притоков Южного Буга (в пределах Центрального Побужья), в частности, бассейнов рек Згар, Ров, Кодыма, Синюха. Предложен новый подход к классификации антропогенных ландшафтов. Показаны пути охраны, сохранения и воспроизводства биологического и ландшафтного разнообразия данной территории.