Запропоновано нове комплексне рішення задачі визначення загальної пористості вугілля і прогнозу часу утворення пожежонебезпечних і вибухонебезпечних концентрацій метану в пластових виробках. Встановлено, що вплив високого гідростатичного тиску до 2,1 ГПа на викопне вугілля не викликає необоротних змін у його кристалічній і поруватій структурі. Визначено закономірності руйнування викопного вугілля в умовах високого нерівнокомпонентного тиску до 1,4 ГПа. Виявлено, що руйнування викопного вугілля в таких умовах відбувається в кілька стадій, що характеризуються різними механізмами: перша - від 100 до 500 МПа, друга - від 500 до 750 МПа, третя - від 750 МПа до 1,25 ГПа; під дією тиску в 500 МПа відбувається перехід від крихкого руйнування до пластичного. Отримано закономірності впливу температури на процеси руйнування під дією високого нерівнокомпонентного тиску до 1,4 ГПа. Визначено, що вплив температури також має стадійний характер, впливаючи як на флюїди в поровому об'ємі, так і на аліфатичну складову структури. Виявлено, що закрита пористість викопного вугілля є джерелом газу, виділення з якого розтягнуто за часом, час утворення небезпечних концентрацій зростає зі збільшенням пористості. На основі отриманих закономірностей руйнування пористості запропоновано експрес-методику визначення загальної пористості викопного вугілля та удосконалений метод прогнозу часу утворення небезпечних концентрацій метану в гірничих виробках.

З'ясовано сутність кадрової політики в органах ДПС України, уточнено поняття персоналу цих органів і його окремі види, охарактеризовано суб'єкти та визначено систему роботи з таким персоналом. Розглянуто систему професійної підготовки персоналу органів ДПС України, уточнено поняття оцінювання його службової діяльності та проаналізовано окремі форми. Охарактеризовано виховну роботу та психологічне забезпечення службової діяльності персоналу органів ДПС України, уточнено сутність і види його правового та соціального захисту. Розглянуто проблемні питання забезпечення законності та службової дисципліни персоналу органів ДПС України.

Визначено межі розташування інфрамаммарної складки, що відповідають концепції естетичної хірургії та розроблено критерії оцінки ступеня її каудального зміщення. Показано, що каудальне зміщення інфрамаммарної складки, що прогресує або виникає після стандартних редукційних мамопластик зменшує частоту хороших результатів операції на 7,9 %. Одна з основних причин каудального зміщення інфрамаммарної складки - слабкість внутрішнього листка фасції Скарпа внаслідок його зтоншення або ушкодження його під час операції. Розроблено оперативні втручання, що передбачають краніальну перефіксацію інфрамаммарної складки з урахуванням естетичної норми її розташування (за наявності каудального зміщення інфрамаммарної складки), зміцнення структур інфрамаммарної складки за допомогою дублікатури фасції Скарпа та проленової сітки (для профілактики каудального зміщення інфрамаммарної складки), забезпечують достовірно кращі віддалені результати хірургічного лікування первинного птозу молочної залози (хороші - 82,8 %, задовільні - 13,5 %, незадовільні - 3,7 %) і рецидивного птозу (хороші - 69,1 %, задовільні - 23,5 %, незадовільні - 3,4 %) у порівнянні з традиційними методиками (57,6 %, 23,8 %, 18,6 % і 25 %, 45 %, 30 %).

Формування науково-інноваційних мереж для виробництва та комерціалізації конкурентоспроможних наукових знань є однією з невирішених проблем забезпечення інноваційного шляху розвитку економіки України в цілому та її регіонів зокрема. Досліджено ланцюг взаємопов'язаних і взаємообумовлених понять: мережа - типологія мереж - інноваційна мережа, за результатами аналізу яких сформульовано авторські визначення "мережі", "інноваційної мережі" та "науково-інноваційної мережі". Проаналізовано ключові аспекти регіонального розвитку на основі економіки знань, узагальнено чинники, що впливають на формування нових знань, а також джерела перетікання знань у регіонах. Ефективне впровадження економіки знань значною мірою залежить від системи управління знаннями на підприємствах. Узагальнено та систематизовано пріоритетні фактори впливу на формування системи управління знаннями підприємства. Досліджено особливості забезпечення інноваційного розвитку регіонів за умов економіки знань підтвердили важливість поставленого завдання - формування науково-інноваційних мереж в Україні.

Проаналізовано показники захворюваності, летальності, результати диспансерного спостереження та спеціальних методів лікування хворих на рак нирки (РН) в Дніпропетровській області за 10 років. Відзначено збільшення кількості хворих I - II ст. РН, при цьому кількість хворих III - IV ст. за 10 років коливалося як у бік збільшення так і в сторону зменшення. Також показник 5-річного виживання за вказаний термін має стійку тенденцію до зростання, як і кількість хворих РН, що знаходяться на диспансерному обліку. Всього за останні 10 років, з урахуванням коливань, спостерігається зниження відсотка запущених випадків РП з 23 % до 14,1 %.

Проанализированы показатели заболеваемости, летальности, результаты диспансерного наблюдения и специальных методов лечения больных раком почки (РП) в Днепропетровской области за 10 лет. Отмечено увеличение количества больных I - II ст. РП, при этом количество больных III - IV ст. за 10 лет колебалось как в сторону увеличения так и в сторону уменьшения. Также показатель 5-летней выживаемости за указанный срок имеет устойчивую тенденцию к росту, как и количество больных РП, находящихся на диспансерном учете. Всего за последние 10 лет, с учетом колебаний, наблюдается снижение процента запущенных случаев РП с 23 % до 14,1 %.

Розроблено спосіб виявлення прихованої недостатності функції системи імунітету на основі цитоморфологічних досліджень, виявлення й визначення вмісту атипових, морфологічно змінених лімфоцитів у військовослужбовців із хворобами органів дихання.

Разработан способ выявления скрытой недостаточности функции системы иммунитета на основе цитоморфологических исследований, обнаружения и определения содержания атипичных, морфологически измененных лимфоцитов у военнослужащих с болезнями органов дыхания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.1 + Е70*696.7

Рубрики:

Фізіологія і патофізіологія молочних (грудних) залоз

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - розробити метод визначення об'єму молочної залози (МЗ) та порівняти його точність із такою стандартного методу (Кукліна). У дослідження було залучено 70 жінок віком від 29 до 58 років (середній вік - (42,31 +- 0,97) року). Усі жінки підлягали оперативному лікуванню (мастектомії) з приводу злоякісної пухлини МЗ, яка не перевищувала в діаметрі 3 см. Об'єм МЗ, яка підлягала видаленню, вимірювали до операції завласним методом за допомогою розробленого приладу і за методом Кукліна, після операції і за допомогою методу витіснення рідини (МВР), або методу Архімеда, який вважали еталоном. Для визначення відповідності результатів вимірювання об'єму МЗ за методом Кукліна або за допомогою розробленого методу даним післяопераційного вимірювання МВР розраховували абсолютну (АРЗ) і відносну (ВРЗ) різницю значень, одержаних за допомогою МВР та за методом доопераційного вимірювання. За даними, одержаними МВР, об'єм МЗ становив від 82 до 978 мл (у середньому (363,0 +- 24,7) мл), за даними, одержаними за власним методом і методом Кукліна, і відповідно від 85 до 960 мл (у середньому (360,6 +- 24,3) мл) та від 100 мл до 920 мл (у середньому (353,3 +- 23,3) мл, p >> 0,05). Середня величина АРЗ об'єму МЗ за методом Кукліна становила (29,9 +- 1,5) мл (від 5 мл до 61 мл), за власним методом - (10,30 +- 0,47) мл (від 3 мл до 20 мл), p = 0,001. У разі вимірювання об'єму МЗ за власним методом величина ВРЗ становила від 1,3 до 12,6 % (у середньому (3,4 +- 0,2) %) і була статистично значущо (p = 0,001) меншою за таку у разі застосування методу Кукліна - від 1,7 до 31,6 % (у середньому (9,8 +- 0,6) %). Висновки: розроблений метод визначення об'єму МЗ забезпечує високу точність вимірювання у порівнянні із МВР: частота похибки вимірювання менше 5 % становила 87,1 % (у середньому (10,1 +- 0,5) мл), 5,1 - 12,6 % - 12,9 % (у середньому (11,2 +- 0,7) мл). Запропонований метод точніше оцінює об'єм МЗ, ніж стандартний (Кукліна): середня величина АРЗ об'єму МЗ з МВР становила (10,3 +- 0,47) та (29,9 +- 1,5) мл (p = 0,001), а ВРЗ - (3,4 +- 0,2) і (9,8,4 +- 0,6) % (p = 0,001) відповідно.

Мета роботи - визначити механізми формування вторинної відносної об'ємної асиметрії (BOA) молочних залоз (M3) після редукційної мамопластики та розробити методику її профілактики. До проспективного дослідження було залучено 118 жінок віком від 24 до 57 років (середній вік - (37,5 +- 0,7) року), яким виконали редукційну мастопексію в період з 2012 до 2017 рр. у клініці пластичної косметичної хірургії (Полтава). Жінок було розподілено на 2 групи: порівняння (n = 55) - пацієнтки, яким у період з 2012 до 2014 рр. виконано редукційну мастопексію за класичною методикою RJ Wise з однаковим обсягом редукції тканини обох M3, та основну (n = 63) - пацієнтки, яким у період з 2015 до 2017 рр. виконано редукційну мастопексію з різним об'ємом редукції тканини обох M3, розрахованим залежно від вихідної абсолютної обіємної асиметрії M3 (АОАМЗ). Об'єм M3 у доопераційний і післяопераційний (через 2 - 3 міс після редукційної мастопексії) період визначали авторським методом. Оцінювали АОАМЗ та ВОАМЗ. У пацієнток групи порівняння після редукційної мамопластики середня величина АОАМЗ не змінилася, тоді як середня величина ВОАМЗ збільшилася від (14,9 +- 0,8) до (17,5 +- 1,1) %, а кількість хворих зі значеннями ВОАМЗ, котрі перевищують норму, - з 5,5 до 21,8 % (p = 0,012). Зростання величини ВОАМЗ було пов'язано зі зменшенням об'єму M3. Видалення у пацієнток основної групи у більшій M3 клаптя більшого об'єму, ніж у меншій M3, на величину доопераційної АОАМЗ надало змогу зменшити величину ВОАМЗ з (13,6 +- 0,7) до (2,9 +- 0,3) %. Висновки: після редукційної мастопексії з видаленням однакових об'ємів тканини обох M3 величина АОА не змінилася, а значення ВОА збільшилося та у 21,8 % пацієнток перевищило популяційну норму. Видалення у більшій M3 клаптя більшого об'єму, ніж у меншій M3, на величину доопераційної АОА надає змогу зменшити ВОА та уникнути її значень, вищих за популяційну норму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.363.1 + Р457.343.1-99

Рубрики:

Хірургічна патологія молочних (грудних) залоз

Операції на молочних (грудних) залозах

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ