Продовжено розгляд хвилемеханічного методу довгострокового прогнозу. Ілюструються середньомісячні, сезонні і середньорічні прогнози.

На порошкових залізомарганцевих сплавах з пористістю 6-15 вивчені особливості утворення фаз при азотуванні. Вони полягають в прискоренні процесу азотування із збільшенням розчинності азоту в металевій основі.

Продовжено розгляд хвилемеханічного методу довгострокового прогнозу. Розглядаються багаторічні прогнози і сучасні геофізичні зміни, пов'язані з віковою квазіциклічністю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д212.1

Рубрики:

Гравітаційне поле Землі

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні відомості з хімії біогенних елементів, елементи хімічної термодинаміки й основи хімічної кінетики. Викладено властивості істинних розчинів високомолекулярних сполук. Розглянута реакційна здатність біологічно активних гетерофункціональних органічних речовин, у тому числі ліпідів, вуглеводів, амінокислот, білків, а також нуклеїнових кислот і гетероциклічних сполук. Велика увага приділена медико-біологічному аспекту розглянутих питань.

На прикладах геомагнетизму, геотермії та гравіметрії показано, що електромагнітні й гравітаційно динамічні характеристики Землі, що залежать від глибинних процесів і не одержали достатнього пояснення, значною мірою мають єдинопольове походження - зв'язані з фізикою гравітації та елементарних частинок. Одержані геофізичні результати підтверджено наземними та ракетними спостереженнями всіх планет Сонячної системи: глибинні закономірності їх ті самі, але яскравіше виражені, ніж у Землі.

Розглянуто основні аспекти та можливі шляхи вирішення проблем створення баз знань (БЗ) у системах колективного прийняття рішень типу Ситуаційних центрів (СЦ). Розглянуто змістову структуру предметної області БЗ СЦ, обгрунтовано доцільність використання узагальнюючої фреймової моделі зображення різнорідних компонентів знань, запропоновано підхід до створення систем управління БЗ СЦ.

На підставі узагальнення вітчизняного досвіду розглянуто проблеми окреслення та класифікації явища омонімії. Розроблено словник омонімів. Проаналізовано підсистеми в омонімії. Зроблено висновок, що омонімія виражає різні парадигми словозміни, співвіднесеність з лексико-граматичними розрядами та різні можливості сполучуваності слова.

Зазначено, що після оперативних втручань з приводу виразкової хвороби можливе виникнення моторно-евакуаторних розладів шлунково-кишкового тракту. Фізіотерапевтичні методи лікування ефективно впливають на корекцію порушень і дають можливість уникнути повторних оперативних втручань. У разі динамічних розладів найкращі результати одержано під час застосування електростимуляції, а у випадку запальних процесів черевної порожнини - за комплексного призначення фізіотерапевтичних засобів.

Освещены вопросы прогностики геофизических процессов. Приведено обобщенное описание структурности атомной и геоастрофизической проблемы. Предложены пути использования новых источников энергии. Отмечено, что данные проблемы связаны единым принципом - обобщенным статико-волномеханическим уравнением.

Запропоновано узагальнену модель аналізу й оцінки ефективності логічного контролю інформації. Розглянуто конкретизацію моделі для найбільш поширених помилок користувача у формалізованих фактографічних даних. Наведено приклади адекватності моделі. Обговорено деякі можливості підвищення ефективності кодування властивостей об'єктів за наявності так званої "природної" надмірності.

Розглянуто актуальну проблематику створення комп'ютерних систем зі штучним інтелектом (ШІ). Запропоновано простий підхід щодо оцінки рівня інтелектуалізації автоматизованих систем, який базується на кількісній інтерпретації тестових питань, запропонованих Мічі для визначення ШІ взагалі. Проведено порівняльний аналіз понять "інтелектуальні" та "інтелектуалізовані" системи. Запропоновано двокритеріальну (двоаспектну) оцінку інтелектуальності систем за допомогою абсолютного (за тестовими показниками Мічі) та відносного (згідно з проблемно-орієнтованими показниками) коефіцієнта штучної інтелектуальності.

Відзначено, що внаслідок розвитку теорії та практики інтелектуальних інформаційних систем виділилися проблеми, які вимагають нових підходів до структуризації даних з метою ефективного використання інтелектуальних "здібностей" системи. Розглянуто один із таких підходів - проектування Сховищ Даних (DataWarehouse) та проаналізовано особливості програмно-процедурної реалізації мережі тематично- або проблемно-орієнтованих Агентів як системнотехнічної платформи побудови та використання СхД.

Показано, що механіка - не тільки одна з основ геофізики: розвиток останньої слугує розвитку механіки. Проаналізовано низку результатів, найважливіших у геофізиці та планетології, що випливають з об'єднаного статистико-хвилемеханічного рівняння, відкритого в геофізиці.

Викладено один з можливих підходів щодо створення єдиного інформаційного простору для забезпечення роботи систем підтримки прийняття рішень у великих складноструктурованих організаціях. Наведено опис основних можливостей програмної реалізації даного підходу, розглянуто його переваги та недоліки.

Зазначено, що процеси, що відбуваються у природі та в житті людини й суспільства, є квазіциклічними. Показано, що хвилемеханічні функції дозволяють розраховувати тенденції розвитку будь-якого макроскопічного процесу за фіксованою його передісторією, тобто великомасштабні процеси для кращого опису потребують деякого розширення класичної механіки, як це сталося під час розвитку фізики мікросвіту.

Досліджено алгоритми та моделі автоматичної ідентифікації та корекції помилок користувача на базі словника-еталона. Одержано кількісні оцінки ефективності алгоритмів. Показано, що розглянутий метод і конкретні алгоритми його реалізації можна використовувати для зниження загальної трудомісткості введення інформації в ЕОМ і підвищення результатної вірогідності. Зокрема, застосування методу дозволяє автоматично чи з мінімальною участю користувача виправляти від 62 % до 93 % типових помилок, залежно від обраного ансамблю помилок, що коригуються. Надано рекомендації з програмної реалізації та практичного застосування методу.

На примере разработки сценариев развития Рунета показана и обоснована важная роль интеллектуальных систем информационной безопасности для успешного развития информационных технологий и всей экономики России.

Запропоновано статистичний квазіциклічний метод довгострокового прогнозування часових рядів - так званий метод двійкового прогнозування (МДП). З теоретичної точки зору цей метод засновано на ідеях хвилемеханічної солітоніки із застосуванням їх до геофізичних, метеорологічних, економічних процесів. Підхід комбінує детерміновані циклічні послідовності зі стохастичними властивостями реальних процесів, що враховують їх самоорганізацію. МДП дає прогноз тільки зростання та убування довільного елемента часового ряду, тому очікувано високий ступінь здійснення прогнозів, що розраховані за допомогою МДП. МДП реалізується як деяка задача дискретної оптимізації. За його допомогою розраховано прогноз чисел Вольфа на період 1997 - 2025 рр. Дискутується проблема глобального потепління. Зроблено висновок, що глобальне потепління зміниться на значне похолодання у XXI ст., ступінь якого залежить від впливу парникового ефекту.

Показана взаимосвязь развития рынка информационных технологий и российского сегмента сети Интернет - Рунета. Скорейшее развитие Рунета создает предпосылки для успешного развития информационных технологий и всей экономики России.