Рассмотрены проблемы и опыт функционирования журналистики в плюралистическом обществе, вопросы информатизации мирового содружества. Показана роль средств массовой информации (СМИ) в формировании общественных настроений, результативность массово-информационной деятельности. Проанализированы теоретические и практические аспекты свободы прессы, очерчено законодательное поле деятельности масс-медиа, а также освещены новейшие тенденции развития свободы прессы. Охарактеризована система организации массово-коммуникационного процесса, в частности, вопросы развития информационных жанров в современных СМИ, пути повышения популярности изданий, преимущества и недостатки при использовании современной цифровой аппаратуры и др. Особое внимание уделено состоянию массово-информационной деятельности на современном этапе.

Проаналізовано природу літературної праці у засобах масової інформації. Значну увагу приділено сутності журналістської майстерності як найважливішого складника професіоналізму співробітника мас-медіа, головним етапам роботи над твором і написанню тексту. Висвітлено основні потоки та методику збору інформації. Чільне місце відведено аргументації та полеміці, а також загальній характеристиці жанрів.

Розкрито засади журналістської майстерності, наведено науково-теоретичний аналіз природи літературної творчості журналіста у засобах масової інформації. Запропоновано методику збору інформації. Описано інформаційний, аналітичний, художньо-публіцистичний методи відображення дійсності у мас-медіа. Розглянуто замітку як найпопулярніший жанр журналістики, а також інтерв'ю як жанр у сучасних мас-медіа.

Раскрыты основы журналистского мастерства, приведен научно-теоретический анализ природы литературного творчества журналиста в средствах массовой информации. Предложена методика сбора информации. Описаны информационный, аналитический, художественно-публицистический методы отображения действительности в масс-медиа. Рассмотрены заметка как наиболее популярный жанр журналистики, а также интервью как жанр в современных масс-медиа.

Наведено характеристику журналістики як виду творчої діяльності, виділено складові журналістської майстерності. Встановлено критерії виділення жанрів журналістики, визначено їх специфічні особливості. Описано процес написання журналістського твору, розглянуто засоби втілення публіцистичної ідеї, викладено методи збору необхідної інформації та методику перевірки достовірності фактів, проаналізовано взаємодію у системі журналіст - влада - партії за умов утвердження демократії. Визначено сутність аргументації, розглянуто її види, що застосовуються під час написання журналістського твору. Встановлено функції полеміки, проаналізовано сучасний стан полемічної культури українських ЗМІ. Розглянуто особливості застосування інформаційних методів відтворення та методики журналістського аналізу, показано своєрідність публіцистичного твору. Наведено огляд історії становлення та розвитку української публіцистики.

Приведена характеристика журналистики как вида творческой деятельности, выделены составляющие журналистского мастерства. Установлены критерии определения жанров журналистики, раскрыты их специфические особенности. Описан процесс написания журналистких материалов, рассморены способы воплощения публицистической идеи, приведены методы сбора необходимой информации и методика проверки достоверности фактов, проанализировано взаимодействие в системе журналист - власть - партии в условиях утверждения демократии. Определена сущность аргументации, рассмотрены ее виды, которые применяються при написании журналистских материалов. Установлены функции полемики, проанализировано современное состояение полемической культуры украинских СМИ. Раскрыты особенности использования информационных методов отображения и методики журналистского анализа, показано своеобразие публицистического произведения. Осуществлен обзор истории становления и развития украинской публицистики.

Досліджено зміст, особливості становлення та розвиток суспільно-політичних поглядів відомого українського діяча та мислителя Лонгина Цегельського. Розкрито державотворчу спрямованість суспільно-політичної діяльності Л. Цегельського й обгрунтовано самобутній характер внеску вченого в українську політичну теорію та практику з огляду на раціональне сприйняття державотворчих проблем та активну участь у реалізації українських національних інтересів. Висвітлено підходи Л. Цегельського щодо розгляду проблем українського державотворення й особливості еволюції ідеї відродження української державності у його суспільно-політичних поглядах від федералістсько-автономістської до національно-державницької. Розкрито значення теоретичної та практичної складової суспільно-політичного досвіду Л. Цегельського та можливості його врахування в контексті розбудови Української державності.

Розкрито державотворчу спрямованість суспільно-політичної діяльності Л. Цегельського й обгрунтовано самобутній характер внеску вченого в українську політичну теорію, з огляду на раціональне сприйняття державотворчих проблем. Проаналізовано маловідомі твори Л. Цегельського, зокрема, й меморандум Загальної Української Національної Ради.

Висвітлено сутність, особливості становлення та головні ознаки глобального громадянського суспільства за умов сучасних міжнародно-політичних трансформацій. Виділено комплекс процесів глобалізації, під впливом яких формується глобальне громадянське суспільство, визначено його структурні елементи. Проаналізовано вплив формальних (державних) інститутів на функціонування глобального громадянського суспільства.

З'ясовано сутність поняття "гуманітарна інтервенція" та основні підходи її до інтерпретації. Визначено характер суперечностей щодо легітимності застосування гуманітарних втручань у міжнародному праві та на практиці. Проаналізовано особливості застосованих гуманітарних інтервенцій без мандату Ради Безпеки ООН.

Висвітлено проблеми теорії міжнародних відносин. Розкрито поняття та концепції науки про міжнародні відносини, простежено еволюцію уявлень про міжнародне життя та міжнародну політику. Особливу увагу приділено висвітленню ролі та значення держави та недержавних акторів у глобальному політичному процесі, типології міжнародних конфліктів і шляхів їх подолання, специфіки сучасного етапу інтеграції та місця у ньому України.

Розкрито поняття, терміни та категорії теорії міжнародних відносин. Значну увагу приділено сутності міжнародних відносин і систем, міжнародного порядку, учасникам міжнародних взаємодій, цілям та інтересам їх діяльності, видам і формам зазначених відносин тощо. Розглянуто наукові ідеї та позиції вчених, що зробили вагомий внесок у розвиток науки про міжнародні відносини.

Досліджено проблеми та виклики соціальної політики ЄС у контексті міграційної кризи. Акцентовано увагу на тому, що збереження динаміки напливу біженців і подальша ескалація міграційної кризи у найближчій перспективі може стати причиною ще більшого зростання економічних видатків через необхідність фінансування соціальної політики ЄС, яке проводиться з бюджетів країн-членів, як наслідок - тягар міграційної кризи лягає на громадян-платників податків, які проживають у межах ЄС.

Розглянуто проблеми налагодження та розвитку співпраці суб'єктів інноваційної діяльності. Досліджено статистичну інформацію за останні 4 роки про співпрацю з питань інновацій в Україні, зібрану за міжнародною методологією та показники інноваційної діяльності в Україні загалом; міжнародних рейтингів інноваційності економіки України. Обгрунтовано високий рівень ризикованості інноваційних процесів, тому для його зменшення пропонують формувати системи взаємодії суб'єктів. Визначили критерієм створення та розвитку взаємодії між учасниками інноваційного ланцюга синергетичне поєднання використання ресурсів для пришвидшення процесів комерціалізації нової ідеї на ринку інновацій. Також визначено та обгрунтовано сутнісну характеристику поняття "співпраця з питань інновацій". Чинники, які зумовлюють необхідність пошуку партнера у інноваційній діяльності, запропоновано згрупувати за такими напрямами: вартісні, майнові, інформаційно-комунікаційні, якісні та ринкові критерії. Проведено опитування щодо ідентифікації та ранжування чинників, які спонукають до пошуку партнера з інноваційної діяльності. Зокрема, опитано респондентів у таких трьох групах як суб'єкти підприємницької діяльності, представники закладів вищої освіти та представники науково-дослідних структур.