Проаналізовано основні етапи життя, творчу та громадську діяльність члена Спілки журналістів і Національної Спілки письменників України, публіциста, прозаїка, краєзнавця та фольклориста з Сумщини Івана Пилиповича Корнющенка.

Наведено дані про окремі видання, публікації у колективних монографіях, збірниках, інших книжкових виданнях, у газетно-журнальній періодиці, а також матеріали про наукову, письменницьку та суспільно-культурну діяльність В.А.Качкана - відомого українського письменника та вченого.

Вперше у світовій історико-журналістській науці системно розглянуто основні етапи становлення і розвитку української військової журналістики як нового типу української преси у національно визвольних змаганнях українського народу за утворення самостійної держави в період розпаду російської та австро-угорської імперій. Значна увага приділяється аналізу тематики та змісту публікацій, основних форм та видів української військової журналістики, а також її ролі у формуванні та ідейному вихованні вояків українських військових формувань.

Системно розглянуто основні етапи становлення і розвитку української військової журналістики у національно-визвольних змаганнях українського народу за утворення самостійної держави. Значна увага приділяється аналізу тематики та змісту публікацій, ролі преси у формуванні та ідейному вихованні вояків українських військових формувань. Робиться всебічний аналіз кількох десятків наукових робіт, назв українських військових часописів, що охоплює сотні номерів. Зокрема, розглянуто пресу Українських Січових Стрільців, пресу Української Галицької Армії, військову журналістику армії Української Народної Республіки, таборову пресу, журналістсько-пропагандистську діяльність Української Повстанської Армії та ін.

Вперше в українській історіографії на підставі документальних та оповідних джерел наведено узагальнюючу характеристику преси України 1917 - 1920 рр. Висвітлено національно-культурні процеси у період українських визвольних змагань. Визначено їх якісно-кількісні характеристики на рівні газетного джерела. Застосовано проблемно-тематичний, систематично-хронологічний, традиційно-описовий та кількісний методи дослідження. Вивчено матеріали 1150 газет. Використано матеріали архівів, спеціальну літературу, збірники документів з питань радянського та культурного будівництва, видання енциклопедичного характеру. Наведено два додатки: "Газети періоду Української революції 1917 - 1920 рр.", котрі піддано контент-аналізу та "Газети 1917 - 1920 рр." - складений за матеріалами фондів Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського та Бібліотеки науково-довідкових видань Центральних державних архівів України.

Розглянуто ідеологічну, естетичну, журналістську, політичну та організаційну діяльність головного редактора "Літературно-Наукового Вістника" (1922 - 1932 рр.) і "Вістника" (1933 - 1939 рр.) - Д.Донцова. Порушено проблеми історії української літератури та журналістики ХХ ст., актуальні питання сучасних естетичних дискусій, філософії й теорії літератури. Розкрито методологічне значення донцовської спадщини для культурного та політичного життя сучасної України.

Загальноприйнятою формою обміну й оперативного поширення результатів наукових досліджень і технічних розробок є видання реферативних журналів. У їх виданні зацікавлені науковці і дослідники, результати роботи яких стають відомими досить широкому колу спеціалістів, а також видавці наукової літератури. Результати праць науковців Українии з 1995 року представляє Український реферативний журнал "Джерело", видання якого з 1999 р. здійснюється Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України спільно з Національною бібліотекою України ім. В.I.Вернадського. З моменту заснування редколегія журналу орієнтувалась на видання не тільки в традиційній паперовій формі, але й в електронному вигляді. У даній роботі узагальнено досвід видання журналу і визначено перспективи його розвитку.

Подано найповніше всеукраїнське видання друкованих та електронних засобів масової інформації України зареєстрованих Державним комітетом інформаційної політики України та управліннями у справах преси та інформації обласних державних адміністрацій. Наведено перелік газет і бюлетенів газетного типу, розміщених за адміністративно-територіальним устроєм та алфавітом, що починаються з Автономної Республіки Крим і закінчуються Чернігівщиною, а також журналів, бюлетенів журнального типу, продовжуваних та інформаційних видань серіального характеру, у т.ч. бібліографічних покажчиків бібліотек та інформаційних центрів, розміщених за абеткою. Надано широкий довідковий матеріал про електронні засоби масової інформації, які мають ліцензії, видані Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.4(4УКР)71 я2

Рубрики:

Організація преси

Шифр НБУВ: В343199 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.4(4УКР)72 я2

Рубрики:

Організація преси

Шифр НБУВ: В343199 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено історію заснування й видання у Львові одного з кращих українських літературних журналів кінця ХІХ - початку ХХ ст. - "Літературно-наукового вісника", зокрема, перший, львівський період його історії (1898 - 1906). Проаналізовано діяльність редакторів, видатних вчених, письменників і публіцистів І.Франка, М.Грушевського, В.Гнатюка і О.Маковея, під керівництвом яких журнал об'єднав літературно-наукові сили Західної та Східної України, відіграв велику роль у художніх пошуках української літератури, став першим українським літературним журналом європейського типу.

Розглянуто періодичні видання, що з'явилися в оточенні українських військовополонених, переміщених осіб і біженців, які перебували після завершення Другої світової війни на території Італії, Австрії, Великобританії, Бельгії, Німеччини, Франції, Швейцарії та інших європейських держав. Значну увагу приділено діяльності видавництв "Українська трибуна", "Вернигора", "Академія", "Логос", "Дніпро", "Українське слово", "Культура", "Прометей", "Час".

Показано роль українського жіноцтва у державотворчому процесі й національному відродженні, його вплив на культурно-просвітницьке життя суспільства з кінця ХІХ - до кінця ХХ ст. Розкриваються передумови виникнення організованого жіночого руху, створення різних гуртків і товариств ("Товариство руських жінок" на Галичині, гурток Олени Доброграєвої у Києві та ін.), простежується жіноча діяльність у Східній Україні на початку ХХ ст. Аналізується літературно-наукова, педагогічно-виховна та громадсько-політична діяльність найкращих представниць жіночого руху (Н.Кобринської, Л.Українки, О.Кобилянської, С.Русової, Х.Алчевської, М.Омельченко та ін.). Значну увагу приділено аналізу галицької періодики для жінок на початку ХХ ст. як джерела дослідження історії жіночого руху.

Наведено періодичні видання, що з'явилися у середовищі інтернованих українців на теренах Чехії, Польщі, Румунії та Єгипту. Детально проаналізовано національно-духовну та культурно-освітню діяльність українських емігрантів у даний період. Подано стислі відомості про співробітників українських таборових часописів після Першої світової війни, а саме: Є.В.Бачинського, В.О.Біднова, П.Н.Загоруйка, І.С.Зубенка, М.П.Левицького, Є.Ф.Маланюка, А.В.Ніковського та ін.

Проаналізовано питання розвитку преси ХІХ - ХХ ст., зокрема, архівної періодики 1919 - 1938 рр., видавничої справи у деяких регіонах, проблеми становлення та функціонування сучасної української журналістики, творчість українських публіцистів (Д.Донцова, В.Шашкевича, В.Старосольського, М.Євшана, О.Барвінського). Розглянуто тематику окремих періодичних видань вказаного періоду , у т.ч. "Літопису політики, письменства і мистецтва", "Вісника Марійських товариств", часописів "Молода Україна", "Дзвони", "Киевская старина" тощо.

Проаналізовано розвиток преси XIX - XX ст. Значну увагу приділено формуванню українського інформаційного простору Наддніпрянської України та його ролі у суспільно-політичному житті нації (1900 - 1907 рр.), пропагандистській діяльності ОУН-УПА у період Другої світової війни на території нашої держави. Детально охарактеризовано проблеми становлення та функціонування сучасної української журналістики. Всебічно досліджено творчість визначних українських публіцистів: П.Г.Лебединцева, І.Г.Малишевського, О.Д.Воронова, М.І.Петрова, Ф.І.Тітова та ін.

Осуществлена связь теории символики языка в филоллогии, философии и технической эстетике с целью улучшения дизайна периодической печати (на примере газет Крыма).

Розглянуто комунікативні особливості заголовка журнального мікротексту-повідомлення. Виділено заголовок-розповідь, заголовок-питання та заголовок-спонукання залежно від комунікативної мети повідомлення, які виконують формативну, оцінювальну, інтригуючу та спонукальну функції. Визначено наступні типи заголовків залежно від комунікативної інтенції адресанта у мовленнєвому акті: заголовок-констатив, заголовок-менасив, заголовок-директив, заголовок-квеситив, заголовок-перформатив.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-319 + Я172(4Укр)122 + Ч612.4(4Укр)72

Рубрики:

Література

Бібліографія статей із періодичних видань і збірників

Організація преси

Шифр НБУВ: Ж67866 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання, пов'язані з духовною працею у середовищі українських військовополонених і виселенців під час Першої світової війни та після її закінчення (1914 - 1920 рр.). Особливу увагу приділено видавничій діяльності в українських таборах на території Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, де функціонувала преса різного спрямування, що підтримувала культурну енергію, національну свідомість, патріотичні почуття.