Аналізуються геокультурні підстави, що зумовлюють місце України в контексті європейської культури, з'ясовуються особливості внеску України до сукупного здобутку європейської цивілізації.

З використанням концептуального підходу до категорії граничних основ як до загальних універсалій розглянуто різноманітні феномени української культури. На підставі узагальнення матеріалів з літературознавства й етнографії, а також аналізу філософських, літературно-художніх, епічних, поетичних, релігійних і міфологічних текстів української та світової культури розкрито загальнолюдські світоглядні константи, які визначають антропологічну та культурну єдність усього людства.

С использованием концептуального подхода к категориям предельных оснований как к универсалиям культуры рассмотрены разнообразные феномены украинской культуры. На основе обобщения материалов по литературоведению и этнографии, а также анализа философских, литературно-художественных, эпических, поэтических, религиозных и мифологических текстов украинской и мировой культуры выявлены общечеловеческие мировоззренческие константы, определяющие антропологическое и культурное единство человечества.

Розглянуто проблему аналогії буття у томістичній філософії, дуалізм аполлонічного та діонісійського основ у творчості Ф.Ніцше, діалогічний зміст християнського духовного наставництва. Проаналізовано філософські погляди М.Шліка, М.Фуко, Р.Декарта, І.Канта. Приділено увагу актуальним проблемам історико-філософського дослідження, зокрема, інтерпретації як істотному елементу комунікації, окремим аспектам метафоричного моделювання дійсності тощо.

Проаналізовано питання становлення та розвитку філософії в Києві від зародження її у складі культури стародавнього Києва княжої доби. Охарактеризовано сутність філософських поглядів чільних представників "академічної" філософії, які працювали в Києво-Могилянській академії, Київській духовній академії та київському Університеті Св.Володимира (П.Юркевича, О.Новицького, О.Гілярова, В.Зеньковського). Відтворено картину регіональної київської філософської культури як одного з визначних компонентів загального змісту української філософської думки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю0,0

Рубрики:

Загальний розділ філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано методологічні принципи дослідження розвитку філософії у контексті національної культури. Проаналізовано особливості філософської думки в Україні та шляхи використання філософських знань інших народів Європи.

Проаналізовано образ Христа в українській культурі від доби Київської Русі до сьогодення. Досліджено зразки агіографічної літератури, творчості П.Могили, Л.Барановича, Г.Сковороди, М.Гоголя, Л.Українки, представників сучасного мистецтва, а також пам'ятки української іконографії.

Висвітлено головні етапи розвитку філософської думки України від часу її зародження до завершення у ХХ ст. Розглянуто філософські погляди визначних представників української культури. Проаналізовано гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України наприкінці XV - початку XVII ст. Досліджено філософію України доби бароко, просвітництва і романтизму в Україні наприкінці XVIII - першої чверті ХІХ ст., філософію Григорія Сковороди. Відображено філософсько-соціологічні погляди громадівців. Охарактеризовано філософські ідеї у творчості діячів української культури початку ХХ ст.

Розглянуто основні проблеми історії філософії стародавнього світу, середньовіччя, доби Відродження, Нового часу XVI - XVIII ст., світової філософії ХІХ ст., а також процес становлення та розвитку її різноманітних напрямків, течій, шкіл. Проаналізовано особливості розвитку сучасної світової філософії. Визначено парадигмальний характер історико-філософського знання, що поєднує в собі загальність та цілісність конкретно-історичного уявлення про реальність. Висвітлено особливості до- та класичного розвитку російської філософії, а також української філософії.

Рассмотрены основные проблемы истории философии древнего мира, средневековья, эпохи Возрождения, Нового времени XVI - XVIII ст., мировой философии ХІХ ст., а также процесс становления и развития ее разнообразных школ, направлений и течений. Проанализированы особенности развития современной мировой философии. Определен парадигмальный характер историко-философского знания, объединяющего всеобщность и целостность конкретно-исторического представления о реальности. Освещены особенности до- и классического развития русской философии, и также развития украинской философии.

Розглянуто життєвий та творчий шлях понад 150-ти провідних діячів філософської культури України Х - ХХ ст. Висвітлено їх філософський доробок і стан його наукової дослідженості. Наведено покажчики праць загального характеру з історії філософії України, а також періодичних видань України, що містять публікації філософського змісту.

Рассмотрен жизненный и творческий путь более 150 ведущих деятелей философской культуры Украины Х - ХХ ст. Освещены философские результаты их деятельности и состояние их научной исследовательности. Предложены указатели трудов общего характера по истории философии Украины, а также периодических изданий Украины, содержащих публикации философской направленности.

Наведено результати дослідження істориків Києво-Могилянської академії. Особливу увагу приділено концепції виховання й освіти, запровадженої в академії, яку зіставлено з досвідом тогочасних європейських університетів. Відтворено реальну картину взаємодії професорів і вихованців Києво-Могилянської академії з найзначнішими університетськими центрами Європи. Висвітлено специфіку впливу даного закладу на творчість Г.Сковороди. Розкрито ідеї відомого німецького вченого, історика культури і релігієзнавця, ректора Галльського та Берлінського університетів, академіка Е.Вінтера, предметом спеціального дослідження якого була спадщина Києво-Могилянської академії та її місце в європейській культурі.

Приведены результаты исследования ученых истории Киево-Могилянской Академии. Особое внимание уделено концепции воспитания и образования, которая внедрялась в Академии, сопоставлении ее с опытом европейских университетов. Воспроизведена реальная картина взаимодействия профессоров и воспитателей Киевской академии с известными университетскими центрами Европы. Освещена специфика влияния Киево-Могилянской академии на творчество Г.Сковороды. Раскрыты идеи известного немецкого ученого, историка культуры и религиеведа, ректора Галльского и Берлинского университетов, академика Э.Винтера, предметом специального изучения которого было наследие Киево-Могилянской академии и его место в европейской культуре.

Розглянуто еволюцію національного культурного процесу наприкінці XVII - XVIII ст. Висвітлено основні формовияви культурно-духовного життя тогочасної України: освіту, мистецтво, літературу, розвиток гуманітарних, природничих і технічних знань, книговидавничу справу, культурно-господарські пріоритети. Розглянуто питання політичної та правової культури, становлення державної та соціальної ідеології, еволюції світогляду та суспільно-політичної свідомості. Проаналізовано внутрішні зв'язки та закономірності українського культурного процесу, а також його місце у всесвітній культурно-історичній цивілізації.

Рассмотрена эволюция национального культурного процесса конца XVII - XVIII вв. Освещены основные формопроявления культурно-духовной жизни Украины того времени: образования, исскуства, литературы, развития гуманитарных, естественных и технических знаний, книгоиздательского дела, культурно-хозяйственных приоритетов. Рассмотрены вопросы политической и правовой культуры, становления государственной и социальной идеологии, эволюции мировоззрения и общественно-политического сознания как отдельных социальных потерь. Рассмотрены внутренние связи и закономерности украинского культурного процесса, а также его место во всемирной культурно-исторической цивилизации.

Проаналізовано творчість плеяди давньоруських інтелектуалів-книжників. Наведено результати дослідження текстів Іларіона Київського, Климента Смолятича, Нестора, ігумена Данила, Кирила Туровського та Володимира Мономаха. Описано образ світу, розкрито етичні засади, що визначали зміст світорозуміння в культурі Київської Русі. Висвітлено особливості розвитку вітчизняної філософії.

Проанализировано творчество плеяды древнерусских интеллектуалов-книжников. Приведены результаты исследования текстов Иллариона Киевского, Климента Смолятича, Нестора, игумена Даниила, Кирилла Туровского и Владимира Мономаха. Описан образ мира, раскрыты этические основы, определяющие содержание миропонимания в культуре Киевской Руси. Освещены особенности развития отечественной философии.

Вміщено стислу інформацію про події, що визначали перебіг історії української філософської думки, а також погляди представників української філософської культури. Наведено узагальнюючу таблицю та філософський словник з деякими відомостями про персоналії та основні концептуальні ідеї.

Представлена информация о событиях, которые определяли ход истории украинской философской мысли, а также взгляды представителей украинской философской культуры. Приведена обобщающая таблица и философский словарь с краткими сведениями о персоналиях и основные концептуальные идеи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4УКР)6

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано структуру простору культури, що є предметом історико-філософського дослідження. Складові його - історія філософської думки, історія філософської теорії, що складається зі "шкільної" та "академічної" філософії, та історія філософів як інтеграційна складова, що відтворює поле історії філософії як простір взаємодії особистостей - персонажів цієї історії.

Проаналізовано творчу спадщину інтелектуалів-книжників Київської Русі, що заклали фундамент творчості в її культурі. Висвітлено пізньосередньовічні особливості вшанування преподобних Антонія та Феодосія за лаврськими текстами XVII ст., християнський аскетичний ідеал у проповіді І.Галятовського, біблійні джерела християнського аскетизму. Розглянуто твори київських майстрів церковного красномовства XVII ст. та описано семантику сюжетів Троїцької церкви Києво-Печерської лаври.

Проанализировано творческое наследие интеллектуалов-книжников Киевской Руси, заложивших фундамент творчества в её культуре. Освещены позднесредневековые особенности почтения преподобных Антония и Феодосия по лаврским текстам XVII ст., христианский аскетический идеал в проповеди И.Галятовского, библейские источники христианского аскетизма. Рассмотрены произведения киевских мастеров церковного красноречия XVII ст. и описана семантика сюжетов Троицкой церкви Киево-Печерской лавры.

Формування систем теплопостачання пов'язано з рішенням проблем щодо зміни структури теплогенеруючих джерел з виходом на більш високі техніко-економічні показники тобто рішення задачі по синтезу побудови систем теплопостачання по всьому ланцюгу - від виробництва тепла до його споживання. У світовому досвіді виробництво електроенергії на ТЕЦ складає близько 9 %, та впевнено зростає. Однак в Україні ТЕЦ розвиваються повільно, їх обладнання застаріле, не відповідає сучасним екологічним та економічним вимогам і потребу єреконструкції, модернізації або повної заміни, також присутній спад виробництва енергоємних підприємств привів до зниження споживання технологічної пари з промислових відборів турбін, тобто до недовиробітку електричної та теплової енергії. Враховуючи зношеність механізмів і відсутність засобів переустаткування енергетичного обладнання, потрібн імаловитратні технології підвищення потужності та економічності опалювальних і промислових ТЕЦ. До таких технологій модернізації відносяться варіанти з мінімальними капіталовкладеннями, позитивним економічним ефектом та поверненням коштів менш ніж за 1 рік.

Удосконалено методичний підхід до визначення прямої енергоємності енергоносіїв у процесі їх сумісного виробництва на теплоелектроцентралі з виділенням енергетичних витрат на різні технології: підготовки палива, його подавання до пальникових пристроїв, спалювання в котельній установці та реалізацію природоохоронних заходів. Така деталізація енергетичних витрат дозволяє порівнювати варіанти модернізації енергетичного обладнання за всіма цехами теплової електростанції.

Удосконалено методичний підхід до визначення прямої енергоємності енергоносіїв у процесі їх сумісного виробництва на теплоелектроцентралі з виділенням енергетичних витрат на різні технології: підготовки палива, його подавання до пальникових пристроїв, спалювання в котельній установці та реалізацію природоохоронних заходів. Така деталізація енергетичних витрат дозволяє порівнювати варіанти модернізації енергетичного обладнання за всіма цехами теплової електростанції.