Індекс рубрикатора НБУВ: К621.07-52

Рубрики:

Поперечне, поперечно-гвинтове і косе прокатування металів

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты исследования документальных источников по истории еврейской общины Полтавщины в ХIХ - первой четверти ХХ века. Анализируются вопросы истории еврейской религии, торговли, милосердия, духовности. Рассмотрены актуальные проблемы жизни еврейской общины Полтавщины в наиболее важный и драматический период ее истории - первой четверти ХХ века. События 1905-1907 гг., первая мировая война, возникновение еврейских партий, "хаскала" - еврейское просвещение, погромы - все это значительно повлияло на развитие еврейских общин. Несмотря на гражданскую войну, на Полтавщине не утихала культурная жизнь, развивалась еврейская благотворительность.

Запропоновано психологічно забезпечені тренінгові технології з метою допомоги проблемній молоді набути навичок ефективного спілкування у випадках агресії та перед необхідністю морального вибору, розв'язання складних життєвих проблем. Наведено тренінгові методи, які охоплюють проектування ситуацій, моделювання, рольові ігри, групові дискусії та інші активні засоби, що сприяють залученню до групових занять і посилюють мотивацію до набуття соціальних умінь.

Предложены психологически обеспеченные тренинговые технологии для оказания помощи проблемной молодежи в приобретении навыков эффективного общения, случаях агрессии и перед необходимостью морального выбора, при решении сложных жизненных проблем. Приведены тренинговые методы, охватывающие проектирование ситуаций, моделирование, ролевые игры, групповые дискуссии и другие активные средства, содействующие привлечению к групповым занятиям и усилению мотивации к приобретению социальных умений.

Наведено дані про поширеність пневмококової інфекції, виділено основні групи ризику щодо захворюваності згаданою інфекцією. Представлено вакцину для профілактики пневмококової інфекції, наведено опубліковані в літературі дані, що стосуються її складу, механізму дії, імунологічної та клінічної ефективності. Викладено результати застосування згаданої вакцини у пацієнтів з окремих груп ризику.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р266.91 пентаксим

Рубрики:

Вакцини

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проблема порівняльного аналізу об'єктів ракетно-космічної техніки сформульована в термінах однієї з фундаментальних задач системного аналізу - порівняння об'єктів за сукупністю різнорідних критеріїв. Запропоновано алгоритмізовану методику порівняльної оцінки, яка базується на методі аналізу ієрархій. Проведено порівняння груп ракет-носіїв із використанням розробленого програмного забезпечення.

Сформульовано задачу термопружності для біматеріального тіла з міжфазною тріщиною з урахуванням контакту її берегів на центральній частині під дією термічних деформацій, викликаних перпендикулярним до інтерфейсу тепловим потоком. Компоненти біматеріалу відрізняються коефіцієнтами теплопровідності та лінійного теплового розширення. Тріщина заповнена теплопровідним середовищем, а її береги наділені термоопором, який зумовлений тонкими поверхневими плівками. Задачу зведено до системи нелінійних сингулярних інтегро-диференціальних рівнянь відносно стрибка температури між берегами тріщини та її розкриття, для розв'язання якої розроблено ітераційний алгоритм, що базується на методі послідовних наближень. Проаналізовано вплив теплового потоку і термоопору плівок на величину ділянки контакту берегів тріщини, її розкриття, стрибок температури між її поверхнями та коефіцієнти інтенсивності міжфазних напружень.

Цель публикации - разработка методики и анализ результатов баллистического исследования заполненности околоземного космического пространства (ОКП) орбитами космических аппаратов (КА) связи, навигации и дистанционного зондирования Земли. Приведена классификация околоземных орбит. Для проведения анализа на основе данных актуальной динамической базы космических объектов предложено использовать составные гистограммы распределений количества орбит КА по кеплеровским элементам орбит. Проведенный баллистический анализ заполненности ОКП орбитами КА позволил выявить характерные особенности и различия в их пространственном распределении. Полученные результаты могут найти применение при выявлении областей повышенной вероятности конфликтов между уже существующими и проектируемыми КА, формулировании требований к выполнению межорбитальных маневров, а также при планировании и осуществлении других видов космической деятельности.

При планировании орбитальных сервисных операций возникает задача рационального разбиения множества орбит обслуживаемых космическим аппаратом на подмножества (кластеры) орбит. В данной работе предложена методика кластеризации орбит обслуживаемых космических аппаратов для проведения их сервисного обслуживания многоразовым сервисным космическим аппаратом с электрореактивным двигателем малой тяги. Методика базируется на методе k-средних. В качестве расстояния между любой парой орбит обслуживаемых космических аппаратов (метрики) метода k-средних предложено использовать характеристическую скорость межорбитального перехода между этими орбитами.

Дедалі більше техногенне забруднення навколоземного космічного простору фрагментами космічного сміття різного розміру істотно обмежує можливості реалізації космічної діяльності і становить велику небезпеку для об'єктів на Землі. Особливо сильно засмічені низькі орбіти з висотами до 2000 км. Актуальність забезпечення безпеки космічних польотів в умовах техногенного забруднення навколоземного космічного простору та зниження небезпеки для об'єктів на Землі при неконтрольованому входженні космічних об'єктів в щільні шари атмосфери і їх падінні на Землю стрімко зростає. У зв'язку із цим доцільно видаляти фрагменти космічного сміття з області робочих орбіт. В даний час в якості перспективних способів видалення космічного сміття розглядаються: прямий спуск з орбіти, переміщення на орбіту з терміном існування менше двадцяти п'яти років, переміщення на орбіту поховання і орбітальна утилізація. Відповідно до концепції орбітальної утилізації космічне сміття розглядається в якості ресурсу індустрії на орбіті. Мета статті - оцінка перспектив орбітальної утилізації космічного сміття і розробка методики вибору кількості та просторового розміщення безпечних орбіт утилізації в області низьких навколоземних орбіт. Розглянуто і проаналізовано сучасні підходи до очищення навколоземного космічного простору від техногенного забруднення та математичні моделі засміченості навколоземного космічного простору. Розроблено методику визначення та визначено області можливого просторового розміщення безпечних орбіт утилізації космічного сміття. Оцінено енергетичні витрати переведення космічного сміття з вихідних орбіт на орбіти утилізації. Новизна одержаних результатів полягає в запропонованій методиці вибору й одержаних рекомендаціях щодо вибору кількості і просторового розміщення орбіт утилізації космічного сміття. Одержані результати можуть знайти застосування при плануванні орбітальної утилізації космічного сміття.

Спостережено істотне зростання вимог до збільшення тривалості строків активного існування космічних апаратів (КА), надійності їх функціонування і зниження експлуатаційних витрат. Багатообіцяючим шляхом задоволення цих вимог є впровадження технології орбітального сервісного обслуговування, яке дозволяє вирішувати технічні та економічні проблеми за рахунок виконання сервісних операцій у космосі. Здійснення орбітального сервісного обслуговування пов'язано з виконанням послідовності завдань орбітального маневрування в умовах обмеженості енергетичних можливостей сервісного КА. Тому, особливого значення набуває задача вибору оптимального маршруту орбітального сервісного обслуговування. Вихідні дані цієї задачі (орбітальні параметри сервісного КА та КА, що обслуговуються) визначаються з похибкою. Точність орбітальних параметрів залежить від точності вимірювань, методичної похибки обробки, сонячної активності, зміни густини в наслідок сонячної активності, часу проведення вимірювань, зміни орбітальних параметрів за час виконання міжорбітальних перельотів. Внаслідок цього раціональний маршрут орбітального сервісного обслуговування вибирається при нестачі інформації про вихідні дані. Мета статті - розробка математичної моделі для аналізу ризикових ситуацій вибору оптимальних маршрутів орбітального сервісного обслуговування в умовах стохастичної невизначеності орбітальних параметрів. Розроблена математична модель базується на статистичному моделюванні розв'язку задачі комівояжера. В результаті статистичної обробки результатів математичного моделювання побудовано дискретний розподіл оптимальних маршрутів орбітального сервісного обслуговування. В якості оптимального маршруту орбітального сервісного обслуговування запропоновано вибирати маршрут з максимальною ймовірністю реалізації. Розроблена стохастична модель проілюстрована прикладом. Новизна статті полягає в розробці моделі вибору оптимального маршруту орбітального сервісного обслуговування в умовах стохастичної невизначеності орбітальних параметрів сервісного КА та КА, що обслуговуються. Отримані результати можуть знайти застосування при обгрунтуванні, плануванні та здійсненні сервісних космічних операцій.

У цей час спостерігається істотне зростання вимог до тривалості активного існування космічних апаратів, надійності їх функціонування й зниження експлуатаційних витрат. У зв'язку з цим підвищується інтерес до технології орбітального сервісного обслуговування. Одним з найбільш перспективних напрямків підвищення ефективності транспортних операцій у космосі є використання для сервісного обслуговування багаторазових космічних апаратів із сонячними електричними реактивними двигунами малої тяги. Мета статті - розробка методики для вибору оптимальної орбіти базування багаторазового сервісною космічного апарата в області низьких навколоземних орбіт. Розглянуто випадок некомпланарних, близьких до кругових орбіт космічних апаратів і човниковий сценарій їх обслуговування. Розв'язок задачі вибору оптимальної орбіти базування багаторазового сервісного космічного апарата передбачає багаторазовий розв'язок задачі визначення характеристичної швидкості міжорбітальних перельотів сервісного космічного апарата між орбітою базування й орбітами космічних апаратів, що обслуговуються. В зв'язку із цим з використанням методу усереднення розроблено математичну модель для швидкого аналітичного визначення програмних керувань і траєкторій просторових міжорбітальних перельотів і оцінки енергетичних витрат на перельоти. З її використанням розроблено математичну модель вибору оптимальної орбіти базування сервісного космічного апарата. У якості цільової функції обрано сумарну характеристичну швидкість міжорбітальних перельотів сервісного космічного апарата з орбіти базування на орбіти космічних апаратів, що обслуговуються, та зворотно, з урахуванням кратності виконання польотів. У якості параметрів, що оптимізуються, розглянуті орбітальні параметри орбіти базування сервісного космічного апарата. Використання запропонованої методики проілюстровано прикладом оптимізації орбіти базування сервісного космічного апарата. Новизна отриманих результатів полягає в розробленій методиці і математичних моделях. Отримані результати можуть знайти застосування при попередньому плануванні орбітальних сервісних операцій.

Сонячно синхронні орбіти характеризуються сприятливими для створення космічних систем властивостями. Внаслідок цього постійно зростає кількість функціонуючих на цих орбітах космічних апаратів. Для підвищення ефективності їх функціонування доцільно вчасно проводити орбітальне сервісне обслуговування, яке може бути як плановим, так і екстреним. Необхідність екстреного орбітального сервісного обслуговування космічних апаратів виникає у випадку непередбачених, позаштатних ситуацій з ними. По наявних статистичних оцінках позаштатні ситуації з обслуговуємими космічними апаратами, відбуваються не часто. Тому космічні апарати, що обслуговуються, повинні тривалий час перебувати в області досяжності сервісного космічного апарата. При плануванні екстрених орбітальних обслуговувань необхідно також задовольняти наступним обмеженням: не перевищувати припустимий час зближення сервісного космічного апарата з будь-яким з космічних апаратів, що обслуговується, і одночасно не перевищувати припустимі енергетичні витрати сервісного космічного апарата. Розглянуто задачу пошуку припустимих за часовими і енергетичними обмеженнями екстрених орбітальних обслуговувань, що задовольняють технічним і економічним обмеженням. Мета роботи - розробка оптимізаційної математичної моделі з обмеженнями для вибору параметрів орбіти фазування, використання якої дозволяє мінімізувати максимальний час виконання транспортних операцій екстреного орбітального сервісного обслуговування групи космічних апаратів в області сонячно синхронних орбіт. Методом розв'язку задачі є мінімаксна оптимізація з обмеженнями. Новизна отриманих результатів полягає у формулюванні мінімаксного (гарантуючого) критерію для вибору параметрів орбіти фазування, використання якої дозволяє мінімізувати максимальний час реалізації транспортних операцій екстреного орбітального обслуговування. При мінімаксному підході задача оптимізації формулюється як задача пошуку такого найкращого розв'язку, який гарантує досягнення результату за будь-яких наборів невизначених факторів з числа допустимих. Розроблена математична модель може знайти застосування при плануванні екстрених орбітальних сервісних операцій для мінімізації максимального часу виконання транспортних операцій екстреного сервісного обслуговування за рахунок спеціального вибору параметрів орбіт фазування і базування сервісного космічного апарата.

В даний час на низьких орбітах розгортаються і плануються до розгортання супутникові системи, кожна з яких складатиметься з сотень супутників. Окрім того відбувається поповнення існуючих супутникових систем. З'явилася тенденція до розробки модульних супутників, що приведе до розробки зручних в обслуговуванні космічних апаратів, що складаються з багатьох невеликих структурних модулів зі стандартизованими інтерфейсними механізмами. Для збільшення терміну існування всіх цих систем та зменшення витрат на підтримку їхнього функціонування є доцільним створення системи їх технічного обслуговування. Незважаючи на відносно велику кількість робіт, що присвячені задачі зустрічі на орбіті, в них ця задача розглядається в дещо спрощеній постановці порівняно з тим, що потрібно для обслуговування космічних апаратів на низьких орбітах. Як правило, обмежуються компланарними задачами зустрічі в імпульсній постановці. У реальних умовах маневри зустрічі на низьких орбітах мають нетривіальний характер. Як відомо, орбітальні параметри низьких орбіт космічних апаратів можуть суттєво відрізнятися і досягати за довготою висхідного вузла (ДВВ) десятків і навіть сотень градусів. Це призводить до неприпустимо великих для сучасних сервісних космічних апаратів (СКА) енергетичних витрат для повороту площини їх вихідної орбіти. Зменшення енергетичних витрат на поворот площини вихідної орбіти СКА можна досягти за рахунок використання прецесії лінії вузлів внаслідок нецентральності гравітаційного поля Землі. Маневр очікування СКА на вдало обраній орбіті дозволяє усунути неузгодженість ДВВ орбіт очікування та призначення СКА і тим самим суттєво скоротити енергетичні витрати для реалізації міжорбітального перельоту СКА. Однак за рахунок тривалого очікування СКА на орбіті суттєво зростає час виконання міжорбітального перельоту. Мета статті - розробка математичної моделі двокритеріальної оптимізації перельоту СКА з двигуном малої постійної тяги між низькими близькими до кругових орбітами з істотно відмінними ДВВ. Методами розв'язку задачі є усереднення рівнянь динаміки за швидким параметром та генетичний алгоритм глобальної Парето-оптимізації. Новизна отриманих результатів полягає у формулюванні двокритеріальної задачі оптимізації та розробці математичної моделі для вибору оптимальної орбіти очікування СКА. Розроблена математична модель може бути використана при плануванні перельотів СКА між низькими близькими до кругових орбітами з істотно відмінними ДВВ.