Розглянуто деякі психодіагностичні методики, які дозволяють керувати формуванням учнівського колективу. Визначено можливості їх подальшої реалізації в навчально-виховних закладах. Наведено рекомендації, якими слід керуватися вчителю у процесі вивчення дитячого колективу.

Раскрыты психологические особенности делового общения подростков и старшеклассников, определяемые социальной ситуацией развития, которая складывается к началу каждого возрастного этапа. Определены мотивы, потребности общения учащейся молодежи. Выделены основные типы неформальных объединений, где, прежде всего, реализуется потребность подростков в общении.

Проаналізовано деякі аспекти змісту професійно-педагогічних дисциплін стосовно підготовки викладачів фізичного виховання університетів США, зв'язаних з формуванням їх педагогічної майстерності. Розглянуто питання щодо створення учнівського колективу як найважливішої умови ефективного викладання.

Проанализированы некоторые аспекты содержания профессионально-педагогических дисциплин относительно подготовки преподавателей физического воспитания университетов США, связанных с формированием их педагогического мастерства. Рассмотрена проблема создания коллектива учащихся как важнейшего условия эффективного преподавания.

The article analyses content aspects of some professional coursers (with emphasis on developing teaching skills) in physical education teacher education programs of American universities. Developing a community of learners as an important characteristic of effective teaching is the focus of this article.

Висвітлено роль спілкування в навчально-виховному процесі, розглянуто напрямки діяльності вчителя середнього загальноосвітнього закладу, які сприяють створенню комфортного соціокультурного середовища в процесі навчання.

Запропоновано психологічно забезпечені тренінгові технології з метою допомоги проблемній молоді набути навичок ефективного спілкування у випадках агресії та перед необхідністю морального вибору, розв'язання складних життєвих проблем. Наведено тренінгові методи, які охоплюють проектування ситуацій, моделювання, рольові ігри, групові дискусії та інші активні засоби, що сприяють залученню до групових занять і посилюють мотивацію до набуття соціальних умінь.

Предложены психологически обеспеченные тренинговые технологии для оказания помощи проблемной молодежи в приобретении навыков эффективного общения, случаях агрессии и перед необходимостью морального выбора, при решении сложных жизненных проблем. Приведены тренинговые методы, охватывающие проектирование ситуаций, моделирование, ролевые игры, групповые дискуссии и другие активные средства, содействующие привлечению к групповым занятиям и усилению мотивации к приобретению социальных умений.

Зазначено, що спілкування - це складний, багатоплановий процес встановлення й розвитку контактів між людьми, породжений потребами спільної діяльності. Оскільки однією з головних потреб дитини є потреба в спілкуванні, створено творчу групу в школі N 56 м. Харкова, яка займалася вирішенням цієї проблеми. З даною метою розроблено програму, яка розкриває питання управління продуктивним спілкуванням на уроці. Розкрито проблеми управління продуктивним спілкуванням на уроці, серед яких значне місце відведено розвитку діалогового навчання, яке активізує та оптимізує сутність та структуру педагогічної взаємодії. Надано висновки, зроблені у процесі констатувального дослідження.

Досліджено питання виникнення, розвитку та функціонування лідерства у навчальній групі ПТУ. Виявлено, що лідерство формується у динаміці розвитку групи та відбиває неформальну структуру міжособистісних відносин учнів. Визначено типи лідерства: інтелектуальний, емоційний, практичний. Складено психологічні "портрети" лідерів різних типів. Установлено, що механізм висування в позицію лідера групи базується на процесі психологічного ціннісного обміну, порівневе здійснення якого обумовлює динаміку лідерства. Зазначено, що динаміка лідерства тісно пов'язана з загальним поетапним розвитком навчальної групи, найважливішими сферами її життєдіяльності. Розроблено та апробовано концептуальну модель структури керівного ядра навчальної групи ПТУ, використання якої дозволяє інженерно-педагогічним працівникам ПТУ поширити діапазон впливу на учнів. Створено систему цілеспрямованої роботи з лідерами та іншими членами навчальної групи, інженерно-педагогічними працівниками та батьками учнів, яка дозволяє стимулювати активність лідерів, групову згуртованість та задоволеність процесом спілкування, а також підвищити лідерський потенціал в інтересах формування та розвитку учнівського колективу.

Досліджено проблему педагогічної корекції порушень у спілкуванні підлітків, які мешкають у зоні радіологічного контролю за умов лікувально-оздоровчого центру. Проаналізовано стан проблеми у її історичному розвитку, виявлено та теоретично обгрунтовано етапи здійснення педагогічної корекції порушень у спілкуванні підлітків з чорнобильської зони. Розроблено модель педагогічної корекції порушень у спілкуванні підлітків, які мешкають у зоні радіологічного контролю (за умов лікувально-оздоровчого закладу) й експериментально перевірено її ефективність.

Обгрунтовано доцільність виділення, як окремого виду, учбових конфліктів у процесі спільної учбової діяльності. Розкрито основні типи та причини даних конфліктів, їх властивості, способи поведінки студентів у конфліктних ситуаціях, шляхи їх вирішення, вплив конфліктів на процес і результати спільної учбової діяльності, а також основні психологічні фактори, що зумовлюють характер впливу на спільну діяльність та його наслідки. З'ясовано, що учбові конфлікти є типовим явищем у процесі спільної діяльності, причому їх відсутність не є свідченням ні високої ефективності учбової діяльності групи, ні її згуртованості. Встановлено, що основні психологічні особливості даних конфліктів зумовлені передусім специфікою спільної учбової діяльності, її місцем у навчальній системі, співвідношенням між результатами як спільним продуктом та індивідуальними здобутками, їх значенням для студентів. Доведено, що серед факторів, які визначають характер впливу конфлікту на учбову діяльність - переважно конструктивний або деструктивний, істотним є характер взаємин, що склалися між студентами ще до включення їх у спільну діяльність. Зазначено, що це зумовлено опосередкованим характером організації учбової діяльності та взаємин між її учасниками.

На підставі вивчення категоріальної структури семантичного простору поняття "насильство" та особливостей поведінки в конфліктних ситуаціях 53-х підлітків 12 - 17-ти років в межах суб'єктної парадигми визначено чинники, що є основою мотиваційної готовності до актуалізації віогенних діянь молодших підлітків та юнаків і призводять до поширення насильницької поведінки в підлітковому середовищі. Визначено вікову динаміку та гендерну специфіку нормативно-оцінювальних та змістових характеристик суб'єктивного образу насильства, який існує в молодших підлітків та юнаків. Створено програму психологічної профілактики та корекції їх насильницької поведінки.

Розкрито основні умови ефективності дискусії як форми навчальної роботи на уроках світової літератури. Обгрунтовано принципи організації навчальної дискусії, згідно з засадами гуманізації шкільної освіти. Визначено критерії ефективності навчальної дискусії: рівні знань школярів з предмета "Світова література", оволодіння вміннями та навичками, необхідними для вивчення світової літератури та досвідом творчої діяльності; ставлення до навчальних дискусій; рівні ініціативності й оригінальності думок і суджень школярів; рівні розвитку мислительних операцій учнів та вміння обгрунтовувати висловлені думки. Проаналізовано особливості формальної структури діалогу підлітків і зміст смислових зв'язків між послідовним висловлюванням учнів, спрямованість їх висловлювань. Виділено групи прийомів, за допомогою яких можна обгрунтувати власну точку зору - змістовні та незмістовні. Внаслідок проведеного аналізу встановлено основні психологічні умови, які впливають на ефективність навчальної роботи - активізацію, завдяки відповідним діям вчителя, мислення школярів, вдосконалення їх мислительних операцій, розвиток критичного ставлення до власної точки зору та думок інших учнів і вчителя, здатність розуміти та усвідомлювати висловлення партнерів у спілкуванні, обгрунтовувати власні судження, задавати питання, формулювати сумніви, вносити власні ідеї та пропозиції, виправляти висловлювання інших учасників дискусії.

Вивчено систему виховної роботи в середніх навчальних закладах Великої Британії. На підставі аналізу відповідних джерел охарактеризовано та науково обгрунтовано структуру й організацію освітньо-виховної системи, з'ясовано сучасні підходи до виховання в середніх навчальних закладах Великої Британії, зокрема, концепцію пасторальної опіки. Проаналізовано напрями виховання учнів у середніх навчальних закладах Великобританії та узагальнено досвід їх організації. З'ясовано роль і функції класного керівника у виховній системі середніх навчальних закладів Великої Британії та показано взаємозв'язок школи, сім'ї та громадськості у процесі виховання. Виявлено можливості застосування раціональних ідей виховання підростаючого покоління середніх навчальних закладів Великої Британії у школах України.

Проаналізовано стан проблеми формування у школярів культури взаємин у контексті її історичного розвитку. Розкрито суть базових понять дослідження, наведено визначення понять "культура міжособистісних взаємин старших підлітків", "формування культури міжособистісних взаємин старших підлітків". Визначено структуру даної культури, основними складниками якої є когнітивний, емоційно-мотиваційний, діяльнісно-практичний, регулятивний компоненти. Установлено критерії, показники та рівні її сформованості. Розроблено, науково обгрунтовано й експериментально перевірено модель формування культури міжособистісних взаємин старших підлітків у позаурочній діяльності, структурними компонентами якої визначено мету, завдання, принципи, зміст, види діяльності, форми та методи роботи, результати. Висвітлено форми організації позаурочної виховної роботи зі школярами, запровадження яких довело наявність позитивної динаміки розвитку культури взаємин у експериментальних групах, а саме: факультативний курс "Культура взаємин", етично-дискусійна студія, міні-театр, Клуб журналістів школи, курс ділових ігор.

Виявлено особливості, а також обгрунтовано та експериментально перевірено технологію формування умінь спілкування молодших школярів у позакласній навчально-виховній роботі. Розроблено варіативні моделі оволодіння учнями вміння спілкування. Уточнено теоретичні підходи до понять "спілкування", "комунікативні вміння". Конкретизовано форми позакласної навчально-виховної роботи, спрямовані на організацію взаємодії молодших школярів, визначено критерії, показники та рівні сформованості зазначених умінь учнів, уточнено структурні елементи змісту умінь спілкування молодших школярів.

Висвітлено проблему лідерства серед підлітків. Досліджено засади формування лідерського потенціалу. Доведено, що сучасному суспільству необхідні громадяни, здатні по-новому поглянути на вирішення нагальних потреб.

Освещена проблема лидерства среди подростков. Исследованы основы формирования лидерского потенциала. Доказано, что современному обществу необходимы граждане, способные по-новому взглянуть на решение насущных проблем.

The article deals with the problem of leadership among teenagers. Bases of formation leader' potential. It is proved, that the citizens capable in a new fashion to look at the decision of essential problems are necessary for a modern society.

Проаналізовано та висвітлено положення педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського, які розкривають основні підходи до формування гуманістичних суб'єкт-суб'єктних взаємин особи й колективу в контексті гуманістичної місії школи та стають провідними в сучасних технологіях виховання і розвитку дитячих особистостей і колективів.

Проанализированы и освещены положения педагогического наследия В. А. Сухомлинского, которые раскрывают основные подходы к формированию гуманистических субъект-субъектных взаимоотношений личности и коллектива в контексте гуманистической миссии школы и становятся ведущими в современных технологиях воспитания и развития детских личностей и коллективов.

The article highlights some basic humanistic approaches to formation of interrelations between a person and collective body. The interrelations pointed out by V.A. Suhomlysky determine the style of people's communication in a developed democratic society.

За даними освітнього моніторингу Донецької багатопрофільної гімназії № 150 висвітлено проблему формування орієнтації учнів на досягнення життєвого успіху. Розкрито інваріанти поняття "орієнтація на життєвий успіх". На підставі теорії потреби в досягненнях Мак-Клелланда визначено формувальні впливи орієнтації особистості на досягнення життєвого успіху.

Здійснено компаративний аналіз педагогічних поглядів В. О. Сухомлинського і О. А. Захаренка на виховання особистості в колективі. Акцентовано на синхронності ідей О. Захаренка з позицією В. О. Сухомлинського стосовно головних ознак виховного колективу та шляхів його створення, що спостерігається вже у самому підході до визначення поняття “колектив”. Висвітлено заходи, проведені у Сахновській школі Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, у якій працював О. Захаренко. Підкреслено, що в авторській школі О. Захаренка знайшли розвиток теоретичні проблеми ролі колективу у розвитку особистості взагалі та у формуванні її моральних якостей зокрема. Серед основних ознак виховного колективу В. Сухомлинського та О. Захаренка віднайдено наступність щодо традиційних ознак і новий, гуманістичний підхід до їх визначення.

Осуществлен компаративный анализ педагогических взглядов В. А. Сухомлинского и А. А. Захаренко относительно воспитания личности в коллективе. Акцентировано на синхронности идей А. Захаренко с позицией В. А. Сухомлинского относительно главных признаков воспитывающего коллектива и путей его создания, которое наблюдается уже в самом подходе к определению понятия “коллектив”. Освещены мероприятия, проведенные в Сахновский школе Корсунь-Шевченковского района Черкасской области, в которой преподавал А. Захаренко. Подчеркнуто, что в авторской школе А. Захаренко нашли развитие теоретические проблемы роли коллектива в развитии личности вообще и в формировании ее моральных качеств в частности. Среди основных признаков воспитывающего коллектива В. Сухомлинского и А. Захаренко выделены преемственность относительно традиционных признаков и новый, гуманистический подход к их определению.

The comparative analysis of pedagogical looks of V. Sukhomlinskiy and A. Zakharenko is carried out in relation to education of personality in a collective. It is accented on synchronisms of ideas of A. Zakharenko with position of V. Sukhomlinskiy in relation to the main signs of educative collective and ways of his creation which is observed already in going near determination of concept “collective”. Measures, conducted in Sakhnovskiy to school of the Korsun-Shevchenko district of the Cherkassy area in which taught, are reflected. Underline, that at author school A. Zakharenko found development theoretical problems of role of collective for development of personality in general and forming of its moral qualities in particular. Among the basic signs of educative collective of V. Sukhomlinskiy and A. Zakharenko the following is found in relation to traditional signs and new, humanism fitting for their to determination.

Рассмотрены особенности взаимоотношений в школьном коллективе, от которых в значительной степени зависит гармоническое решение противоречий между стремлением человека к свободе и его социальной природой - потребностью в признании и потребностью общения; а также о факторах, влияющих на отношения в классном коллективе.

Проанализированы концептуальные подходы к воспитанию гуманных учебных отношений в школьном педагогическом процессе.