Висвітлено явище ноосоціогенезу як геологічного процесу космологічного походження. Доведено, що соціальний світ є, на відміну від білково-нуклеїнового субстрату, оригінальним видом живої розумної субстанції енергоінформаційного походження, життєдіяльність якої розкривається і функціонує в організменній формі. Розглянуто соціальний організм країни як родову конструкцію, у просторі якої виникають найпростіші соціальні організми: підприємства, організації, заклади. Охарактеризовано сучасну виробничу базу сучасної виробничої структури.

Освещено явление ноосоциогенеза как геологический процесс космологического происхождения. Доказано, что социальный мир является, в отличие от белково-нуклеинового субстрата, оригинальным видом живой умственной субстанции энергоинформационного происхождения, жизнедеятельность которой раскрывается и функционирует в организменной форме. Рассмотрен социальный организм страны как семейнная конструкция, в пространстве которой возникают наиболее простейшие социальные организмы: предприятия, организации, заведения. Охарактеризована современная производственная структура.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.436-59

Рубрики:

Пухлини підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено соціально-філософський аналіз фенотипу соціального організму фірми. Висвітлено природу, генезис, суть, зміст, форму, елементи, структуру та властивості системи корпоративних цінностей, її функції, механізм її впливу на особистість і соціальну систему фірми та обумовленість нею системи управління. Систему внутрішньофірмових цінностей (фенотип) подано як орган фірми, що проявляється як цілісна система елементів-мислеформ, що детермінує самоорганізацію соціального організму фірми. Доведено, що людина, завдяки ціннісній свідомості, шляхом її актуалізації намагається відтворювати зміст фенотипу та всі елементи аксіосфери фірми у структурі своєї особистості. Змодельовано морфогенетичний процес, який супроводжується породженням нормативної системи, формуванням структури, системи управління, виникненням владних відносин, нових потреб, норм поведінки. Відтворено цикл саморуху механізму її життєдіяльності, висвітлено роль середнього класу, який формує ціннісний фундамент громадянського суспільства та держави. Проаналізовано механізм оптимізації формування даної системи.

Вперше здійснено науково-теоретичне обгрунтування загальнопедагогічних умов гуманітаризації природничо-наукової освіти старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах. Теоретично обгрунтовано принципи проектування технології гуманітаризації природничо-наукової освіти. Уточнено роль, місце, сутність і співвідношення понять "гуманітаризація" та "гуманізація" природничо-наукової освіти в загальнодидактичній системі. Удосконалено методи та принципи гуманітаризації природничо-наукової освіти у старшій школі, виявлено провідні тенденції даного процесу у практиці загальноосвітніх навчальних закладів України. Простежено співвідношення та взаємодію природничо-наукового, технічного та гуманітарного знання, наведено характеристику відповідних методів оволодіння ними у навчанні природничих дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах.

Висвітлено філософсько-методологічні аспекти гуманізації освітнього простору (ОП) сільського регіону (СР). Розглянуто питання реалізації провідних дидактичних основ ОП СР в контексті гуманістичної парадигми (ГП) освіти, моделювання виховного процесу сільської школи (СШ) на засадах ГП, управління освітніми системами СР. Описано технологію духовно-економічного виховання школярів, особливості її впровадження в СШ.

Освещены философско-методологические аспекты гуманизации образовательного пространства (ОП) сельского региона (СР). Рассмотрены вопросы реализации ведущих дидактических основ ОП СР в контексте гуманистической парадигмы (ГП) образования, моделирования воспитательного процесса сельской школы (СШ) на основе ГП, управления образовательными системами СР. Описаны технология духовно-экономического воспитания школьников, особенности её внедрения в СШ.

Досліджено основні аспекти прояву постмодерних рис у сучасній українській хореографії. Розглянуто розвиток постмодернізму в світовому контексті. Охарактеризовані підходи до трактування поняття "сучасна хореографія" та "постмодерн хореографія". Зафіксовано прагнення балетмейстерів України сьогодення перейти від запозичення зарубіжних зразків до створення оригінальних творів у естетиці постмодернізму.