Проетимологізовано поліські номени на позначення понять народної медицини та лікувальної магії: гута, гудир, гургуни, кирзати, к'ерзави, каракоти, кунтиш, кутишка, чеверногий. З'ясовано їхню первинну структуру, словотвірну модель і семантичну мотивацію.

The article deal with the etymological analysis of folk medicine and medical magic nomens: гута, гудир, гургуни, кирзати, к'ерзави, каракоти, кунтиш, кутишка, чеверногий. Interpretated primary structure, derivation model and semantic motivation of fluse words.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э37-462 + Ш700

Рубрики:

Християнство

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-316.1

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-316.1

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-316.1

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати етимологічного аналізу гідронімів басейну Верхнього Дністра. Розкрито особливості структури та семантики, принципи мотивації назв таких річок і потоків, як Бережанка, Білька, Волосянка, Каловець, Лютичана, Марушка, Тернавка.

Приведены результаты этимологического анализа гидронимов бассейнов Верхнего Днестра. Раскрыты особенности структуры и семантики, принципы мотивации названий таких рек и потоков, как Бережанка, Билька, Волосянка, Каловец, Лютичана, Марушка, Тернавка.

Досліджено процес модифікування целюлозних ультрафільтраційних мембран шляхом адсорбції хітозану за умов природної конвекції розчину. Проаналізовано вплив параметрів модифікування на функціональні характеристики мембран у процесі ультрафільтрації одно- та двозарядних електролітів. Установлено, що швидкість потоку пермеату знижується під час зростання концентрації хітозану у модифікуючому розчині за тисків, більших 0,25 МПа, і не змінюється у діапазоні високих концентрацій полімеру (до 1 %) за рахунок формування щільного гелевого шару на поверхні мембрани. Характеристики модифікованих мембран залежать як від концентрації хітозану, так і від природи розчинника. Показано, що фільтрування електроліту крізь мембрану, модифіковану в хлороводневій кислоті, дозволяє затримати на 20 % більше іонів міді, ніж під час застосування композитної мембрани з оцтової кислоти.

Досліджено ефективність видалення іонів міді з водних розчинів за допомогою методу ультрафільтрації, посиленої хітозаном. Визначено коефіцієнт затримки Cu(II) в розчинах, які містять іони одного та багатьох металів, у присутності біополімеру хітозану. Досліджено вплив різних експериментальних параметрів, таких як час взаємодії полімеру з металом, початкова концентрація іонів металу, концентрація фонового електроліту та рН на кінетику видалення іонів міді. Ступінь затримки хітозану збільшується зі зростанням рН через зміну конформації молекул полімеру. Залучення іонів важких металів до комплексоутворення з хітозаном призводить до ефективного видалення іонів металу з розчину. Згідно з феноменом комплексоутворення ступінь затримки іонів металу збільшується зі збільшенням співвідношення хітозану до іонів металу. Знайдено умови ефективної затримки міді за збереження високої швидкості потоку пермеату крізь ацетатцелюлозну мембрану.

Досліджено процес видалення іонів нікелю з водних розчинів із застосуванням методу комплексоутворення-ультрафільтрації. Визначено умови формування композиційних мембран на основі целюлози та хітозану за допомогою методу примусової конвекції у разі надання зовнішнього тиску. Встановлено оптимальні умови, за яких спостережено максимальні значення коефіцієнта затримки іонів нікелю й об'ємного потоку пермеату крізь модифіковану мембрану. Проаналізовано вплив параметрів модифікування на функціональні характеристики композиційної мембрани, а саме, вплив молекулярної маси хітозану, природи розчинника та концентрації розчину хітозану, радіуса пор комерційної целюлозної мембрани та pH розчину електроліту. Розроблено методику модифікації целюлозних мембран розчином хітозану високої концентрації. Досліджено процес регенерації мембрани за умов дворазового циклу забруднення - регенерація - забруднення та встановлено, що процес регенерації суттєво залежить від початкових умов модифікування мембрани.

У дисертації робиться цілісний етимологічний огляд гідронімікону басейну Верхнього Дністра; аналізується структура й семантика визначених назв водних об'єктів, а також словотвірні моделі, за якими вони утворилися. На основі ареального аналізу системи гідронімів висловлюється припущення про їх органічний зв'язок із архаїчною слов'янською гідронімією Правобережної України й усієї Славії.

Комплексно досліджено інтонацію публічного мовлення, мета якого - переконати слухачів у певних поглядах промовця. Визначено особливості інтонаційної організації публічних виступів (наукової доповіді та політичного виступу) на підставі грунтовного аналізу основних просодичних характеристик, зокрема, часової та частотної організації усного тексту. Встановлено комплекс інтонаційних ознак, що характеризують досліджувані жанри. З'ясовано, що ті сегменти тексту, які реалізують функцію переконування, мають спільну картину інтонаційного оформлення у виступах різних жанрів. Здійснено порівняльний аналіз інтонації текстів, записаних в авторській і дикторській реалізаціях. Охарактеризовано варіативність інтонації авторських публічних виступів і текстів, реалізованих дикторами радіо за студійних умов. Підтверджено гіпотезу про недостатність залучення мовлення дикторів для аналізу публічного мовлення.

Проведено етимологічний аналіз гідронімів басейну Середнього Дністра, описано дериваційні та семантичні моделі творення гідронімів. Визначено зв'язок назв численних річок і потоків із географічними особливостями даного регіону, матеріальною та духовною культурою місцевого населення. Наведено покажчик гідронімів і гідронімних варіантів.

Проведен этимологический анализ гидронимов бассейна Среднего Днестра, описаны деривационные и семантические модели создания гидронимов. Определена связь названий многочисленных рек и потоков с географическими особенностями данного региона, материальной и духовной культурой местного населения. Приведен указатель гидронимов и гидронимных вариантов.

Запропоновано фрагмент етимологізації архаїчного гідронімікону Чернігівсько-Сумського Полісся - давньозаселеного українського ареалу, зокрема здійснено структурно-семантичний аналіз гідронімів Брак, Дива, Знобівка, Знори, Ірпа, Клюс.

Розглянуто задачу визначення положення тіла людини з відеопотоку для програмного забезпечення "Тренажера української жестової мови". Досліджено алгоритми побудови полігональної моделі для розв'язання цієї задачі.

Досліджено інтонацію публічного мовлення, що має за мету переконати слухачів у певних поглядах промовця. Визначено особливості інтонаційної організації публічних виступів (наукової доповіді та політичного виступу) на підставі грунтовного аналізу основних просодичних характеристик, зокрема, часової та частотної організації усного тексту. Встановлено комплекс інтонаційних ознак, що характеризують досліджувані жанри. З'ясовано, що ті сегменти тексту, які реалізують функцію переконування, мають спільну картину інтонаційного оформлення у виступах різних жанрів. На підставі порівняльного аналізу інтонації текстів, записаних в авторській і дикторській реалізаціях, підтверджено гіпотезу про недостатність залучення мовлення дикторів для аналізу публічного мовлення.

Наведено бібліографічний опис індивідуальних і колективних праць українських мовознавців, істориків, краєзнавців із назвознавства від другої половини XIX ст. до 2000 р. включно (монографії, збірники наукових праць, навчальні посібники, статті, тези та матеріали доповідей на наукових конференціях, семінарах, з'їздах, конгресах, рецензії), а також вміщено різноманітні ономастичні довідники, опубліковані в Україні та за її межами.

Приділено увагу функціонуванню онімної лексики в період із кінця XX (90-і роки) і початку XXI ст., коли на національний іменник стали впливати різноманітні зміни в сучасному соціально-політичному середовищі.

Запропоновано етимологічне дослідження гідронімів Баги, Гладиш, Карабан, Прадина, Сула, Суріча, зафіксованих у басейні Нижнього Дністра. Увагу акцентовано на проблемі встановлення етимона наведених назв з огляду на їх неоднозначне тлумачення - або в системі слов'янських лексичних відповідників, або як генетично тюркських чи східнороманських утворень. Це зумовлено особливостями формування нижньодністерського гідронімікону в ареалі з хронологічно різними впливами на місцевий словник.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.14-316

Рубрики:

Українська мова

Шифр НБУВ: Ж70256 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано ойконіми з російськомовною формою, зафіксовані на території сучасної Одеської області. Це назви Дальнічень, Зоря Труда, Міліардівка, Надежда, Надеждівка, Полезне, Сухий Овраг, Удобне, Ульяновка, Южне. З'ясовано історію виникнення цих назв у зазначеному регіоні, закцентовано на їх невідповідності нормам сучасної української літературної мови.