Висвітлено проблеми уніфікації формулювання клінічного діагнозу відповідно до сучасних вимог, які передбачають етіологічний і патогенетичний принципи його побудови, використання сучасних класифікацій хвороб на засадах Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду. Розкрито особливості попереднього, клінічного, посмертного та патолого-анатомічного діагнозів. Надано інформацію про захворювання системи кровообігу, органів дихання, травлення, нирок, а також ревматичні, ендокринні, алергічні та професійні хвороби.

Освещены проблемы унификации формулирования клинического диагноза в соответствии с современными требованиями, предусматривающими этиологический и патогенетический принципы его построения, использование современных классификаций болезней на основе Международной классификации болезней 10-го пересмотра. Раскрыты особенности предварительного, клинического, посмертного и патолого-анатомического диагнозов. Дана информация о заболеваниях системы кровообращения, органов дыхания, пищеварения, почек, а также ревматических, эндокринных, аллергических и профессиональных болезнях.

Представлена информация о классификации диагнозов в клинике внутренних болезней, принципах формулировки. Приведены конкретные примеры формулировки диагнозов согласно МКБ-10 и современным классификациям, утвержденным на съездах и рекомендуемым к потреблению МЗ Украины. На примере результатов работы терапевтического отделения Львовской областной клинической больницы, в котором за 1 год проходят лечение 610 больных, установлено, что каждый пятый пациент (21,6 %) лечился в отделении по поводу поражения одного органа или одной системы, а в 78,4 % случаях одновременно поражены два и более органов системы. В этих случаях предлагается написание диагноза заканчивать указанием интеграционного показателя - функционального класса больного, согласно предложенным критериям.

Дана информация о проблеме диагностики и лечения мастоцитозов, первичных апудом диффузной нейроэндокринной АПУД-системы, с которой встречается в своей практике врач. Описан клинический случай системного мастоцитоза у больного, который поступил в гастроэнтерологическое отделение Львовской областной клинической больницы с "маской" язвенной болезни. Отображены объективные и субъективные трудности диагностического поиска, обусловленные редкостью системного мастоцитоза, особенностями его проявлений и течением.

Отображены современные взгляды на малоизученную проблему заболеваний диффузной функционально активной нейроэндокринной АПУД-системы. Заболевания, связанные с нарушением структуры и функции отдельных типов апудоцитов и, как следствие, - гипер- или гипопродукцией того или иного полипептидного гормона или биогенного амина, ведут к дисфункции целой АПУД-системы, что проявляется комплексом симптомов, сочетающихся в клинические синдромы - первичные или вторичные апудопатии. Особое внимание уделено проблеме карциноида: рассмотрены клинические проявления разных форм заболевания, методы диагностики и лечения - радикальные и паллиативные. Охарактеризована апудома-глюкагонома (син.: диабето-дерматитный синдром), ее клинические и диагностические критерии, принципы лечения. Приведен клинический случай больной, находившейся на стационарном лечении в гастроэнтерологическом отделении ЛОКБ, которой только ретроспективно был установлен правильный диагноз злокачественной апудомы-глюкагономы.

Проаналізовано проблему дисемінованих уражень легеневої тканини у практиці ревматолога. Описано клінічний випадок ідіопатичного фіброзувального альвеоліту у ревматологічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні, перебіг якого відбувався під "маскою" хвороби Черджа - Стросса. Стисло описано лікування за стадіями ідіопатичного фіброзувального альвеоліту.

Проанализированы мировая литература и личный опыт относительно особенностей развития алкогольной кардиомиопатии (АКМП) и алкогольного цирроза печени (АЦП) у лиц, которые злоупотребляют алкоголем. Показано подобие морфологических изменений миокарда и печени при поражении этанолом. Продемонстрированы типичные клинические случаи больных с АКМП и АЦП.

Изучены особенности активности липопероксидации и антиоксидантной системы в крови оперированных среднего возраста в отдаленные сроки после резекции желудка в связи с осложненной язвенной болезнью желудка и гастродуоденальной зоны. Сделан вывод, что у большинства таких пациентов нарушен метаболический гомеостаз, в том числе равновесие в системе проантиоксидантных реакций, аэробных и анаэробных процессов, что может ухудшать течение адаптационных реакций и способствовать рецидивированию болезни при сочетании патогенных факторов и физиологических возрастных изменений. Для увеличения эффективности коррекции нарушений метаболического гомеостаза необходимо учитывать индивидуальные характеристики исследуемых параметров и назначать дифференцированное лечение для обеспечения баланса в системе перекисное окисление липидов - активность антиоксидантной системы.

Вивчено вікові особливості пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активності антиоксидантної системи (АОС) в оперованих похилого віку у віддалені терміни після резекції шлунка з приводу виразкової хвороби гастродуоденальної зони. Зроблено висновок про те, що для переважної більшості обстежених оперованих похилого віку властивим є порушення вільнорадикального гомеостазу, в основі якого є порушення балансу між активністю ПОЛ та АОС, аеробним та анаеробним гліколізом, невідповідність між мобілізацією ліпідів та їх утилізацією, зменшення ефективності процесів енергопостачання. Корекція порушень метаболічного гомеостазу потребує врахування особливостей аналізованих метаболічних параметрів в оперованих похилого віку та застосування диференційованих засад у їх лікуванні.

Наведено відомості щодо основних професійних хвороб за наступним алгоритмом: визначення нозології, класифікації, клінічні ознаки, лабораторно-інструментальні показники, хвороби диференційної діагностики, ускладнення, формулювання діагнозів, диференційоване комплексне лікування. Подано рецепти лікарських засобів, використаних у лікувальних комплексах, а також словник-довідник симптомів, синдромів і хвороб та епонімних назв.

Вперше встановлено специфічні зміни параметрів метаболічного гомеостазу та стану вегетативної нервової системи (ВНС). Запропоновано диференційоване комплексне лікування з урахуванням інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів, активності антиоксидантної системи, стану ВНС та віку, яке за ефективністю достовірно відрізняється від аналогічного за стандартною методикою. На основі виявлених закономірностей запропоновано нові принципи лікування, ефективність якого достовірно відрізняється від стандартного.

Представлены новые методы консервативного и оперативного лечения рака печени. Описан сложный клинический случай редкого гистологического варианта "МРТ-негативной" гепатоцеллюлярной карциномы у молодой 33-летней пациентки, которой по объективным причинам невозможно было провести прижизненную биопсию. Предположение о поражении печени с признаками злокачественного процесса удалось подтвердить лишь посмертно после "диагностических споров" врачей-патологоанатомов. Описанный клинический случай свидетельствует об актуальности проблемы рака печени и важности профилактических мероприятий.

Отмечено, что из года в год уровень заболеваемости раком печени (РП) возрастает, что обусловлено как совершенствованием диагностики, так и неконтролируемым распространением заболевания в эпидемиологически неблагоприятных регионах. Приведены факторы риска, современные принципы комплексной диагностики и дифференцирования РП от поражений с подобными признаками.

Проблема діагностики та лікування хворих на рак, зокрема, з локалізацією у шлунку, є однією з найактуальніших проблем сьогодення як в Україні, так і в усьому світі. Захворюваність на рак традиційно висока в багатьох країнах, причому серед чоловіків її рівень удвічі вищий, ніж серед жінок. Щорічно в світі реєструється близько 750 тис. нових випадків раку шлунка. Мета работи - зробити огляд сучасної літератури стосовно ускладнень раку шлунка в практиці лікаря-ревматолоіа та описати клінічний випадок. Використано контент-аналіз, метод системного й порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень стосовно ускладнень раку шлунка в практиці лікаря-ревматолога та описано клінічний випадок. Представлений клінічний випадок артральгічного синдрому, зумовленого віддаленими кістковими метастазами раку шлунка в практиці лікаря-ревматолога. Окреслено шляхи оптимізації діагностичного пошуку у пацієнтів з болем у кістках, підвищеним рівнем лужної фосфатази та обтяженим онкологічним анамнезом. Зазначено, що оптимальним і найбільш раціональним методом діагностики в цих ситуаціях є дослідження рівня лужної фосфатази у сироватці крові пацієнта та сцинтиграфія з 99mTc-MDP. Висновки: лікар-ревматолог стикається зі зверненнями хворих із поліартральгіями та поліосальгіями, зумовленими віддаленими ускладненнями раку шлунка. Оптимальний і найбільш економічно раціональний діагностичний алгоритм у цих випадках має включати сцинтиграфію з 99mTc-MDP для вчасної діагностики, яка може дати шанс хворому на успішне лікування.

Одна з актуальних проблем клінічної медицини - ефективне надання допомоги хворим з синтропічними ко- та поліморбідними ураженнями, серед яких на особливу увагу заслуговують пацієнти з дифузними захворюваннями сполучної тканини (ДЗСТ), насамперед із системним червоним вовчаком (СЧВ), та синтропічним втягненням у патологічний процес печінки. Мета роботи - аналіз наукової літератури та опис клінічного випадку для висвітлення ролі ТОRCH-інфекції у синтропічному ураженні печінки хворих на СЧВ. Проаналізовано результати наукових праць, наведено приклад клінічного випадку, які стосуються можливої участі ТОRCH-інфекції у синтропічному ураженні печінки хворих на СЧВ. Як бачимо, більшість представників ТОRCH-інфекцій можуть мати стосунок і до ДЗСТ, зокрема СЧВ, і до хвороб печінки. Це надає підстави припустити можливість їх участі в патогенезі синтропічних ко- та поліморбідних уражень органів і систем. Клінічний випадок показує важливість діагностики ТОRCH-інфекції у хворих із СЧВ та синтропічним ураженням печінки. Висновки: наведена інформація свідчить про актуальність проблеми, яка вимагає комплексного розв'язання через розробку адекватного алгоритму діагностики та лікування хворих на СЧВ з урахуванням можливої наявності ТОRCH-інфекції та втягнення в патологічний процес печінки внаслідок інфікування у різних констеляціях інфекцією з ТОRCH-комплексу.

За інформацією з літературних джерел, у 12,0 +- 49,0 % хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) спостерігається артеріальна гіпертензія (АГ). За результатами Фремінгемського дослідження, підвищення артеріального тиску (АТ) призводить до підвищення серцево-судинної захворюваності у 4 - 5 разів порівняно із загальною популяцією, а ризик серцево-судинних ускладнень у пацієнтів із СЧВ у 50 разів більший, ніж у тих, хто не хворіє на СЧВ. Мета роботи - з'ясувати особливості показників добового моніторингу підвищеного АТ у хворих на СЧВ з різним ступенем активності патологічного процесу. В обстеження включено 83 особи (71 жінка (85,5 %) та 12 чоловіків (14,5 %)) віком від 17 до 68 років (на час проведення добового моніторування АТ (ДМАТ) середній вік - 38,6 +- 1,3), у яких діагностовано СЧВ згідно з критеріями Американської колегії ревматологів (1982, 1997) та підвищений АТ, і дослідна група. Цих осіб поділено на три групи за рандомізованим принципом із попередньою стратифікацією за активністю патолоіічного процесу основного захворювання і СЧВ на момент ДМАТ. У пацієнтів із I ступенем активності СЧВ виявлено достовірно підвищені рівні середньої частоти серцевих скорочень (ЧСС) упродовж доби, активного й пасивного періодів та індексу часу (ІЧ) діастолічного артеріального тиску (ДіаАТ) упродовж пасивного періоду; інших достовірних відхилень показників ДМАТ не зафіксовано. У пацієнтів із II ступенем активності СЧВ виявлено достовірно підвищені рівні середньої ЧСС упродовж доби, активного й пасивного періодів, добового індексу (ДІ) систолічного АТ (СисАТ), ДіаАТ та середнього АТ (СерАТ); ІЧ СисАТ, ДіаАТ і СерАТ упродовж доби та пасивного періодів. Виявлені закономірності дають змогу оптимізувати лікування артеріальної гіпертензії у хворих на СЧВ. Висновки: виявлені закономірності ДМАТ дадуть змогу оптимізувати лікування АГ у хворих на СЧВ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.11 + Р603.51

Рубрики:

Хвороби кісток

Червоний вовчак

Шифр НБУВ: Ж100996 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд сучасної літератури щодо причин та патогенетичних механізмів остеопорозу у хворих на системний червоний вовчак, особливостей їх лікування. Наведено клінічний випадок остеопорозу у пацієнтки із системним червоним вовчаком.

Проаналізовано дослідження вчених, які доводять, що часто саме коморбідні порушення погіршують перебіг основного захворювання і/або призводять до його хронізації, інвалідизації та передчасної смерті працездатного населення, часто роблять неефективними діагностику та лікування, підвищують затрати системи охорони здоровія на надання медичної допомоги. Мета роботи - проаналізувати джерела літератури, які стосуються вивчення коморбідних захворювань з метою спроби їх уніфікування та класифікації. Проаналізовано джерела літератури, які стосуються вивчення коморбідних захворювань і досить грунтовно віддзеркалюють сучасні погляди вчених на цю проблему. Коморбідність можна трактувати і як випадкову комбінацію в одного пацієнта різних за етіологією та патогенезом захворювань, і як нозологічну синтропію, тобто виникнення закономірно детермінованих комбінацій хвороб. Безпосередніми причинами коморбідності є анатомічна близькість уражених органів, спільний патогенез, причинно-наслідковий зв'язок або й випадкове поєднання захворювань чи ятрогенія. Проте, попри розмаїття наукових спроб класифікації коморбідностей, доводиться констатувати, що термінології, яка б грунтувалася на уніфікованому трактуванні цих понять, поки що не існує. Висновки: із огляду на безліч нез'ясованих закономірностей коморбідності, триває пошук нових варіантів поєднання цих захворювань. Адже саме вони можуть бути ще не класифікованими синдромальними захворюваннями або ж навпаки - бути повністю несумісними для виникнення та співіснування в одному організмі. А це є запорукою розв'язання проблем діагностики та лікування захворювань у царині практичної медицини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.1 + Р712.59 + Р603.51

Рубрики:

Хвороби кісток і суглобів

Клімактеричний період. Менопауза

Червоний вовчак

Шифр НБУВ: Ж100996 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вегетативні порушення - термін, який об'єднує різноманітні за походженням і проявами порушення вегетативних функцій організму, що зумовлені розладами їх нейрогенної регуляції. Мета роботи - охарактеризувати стан вегетативної нервової системи у хворих на системний червоний вовчак (CЧВ) із різним ступенем активності захворювання за показниками варіабельності серцевого ритму (ВСР). Обстежено 83 пацієнтів. Серед них 65 жінок (78,3 %) та 18 чоловіків (21,7 %) віком від 18 до 74 років (середній вік - 44,2 року), яким діаіностовано СЧВ згідно з критеріями Американської колеіії ревматолоіів (1982, 1997). Обстежено також 40 практично здорових осіб (27 жінок (67,5 %) і 13 чоловіків (32,5 %)) віком від 19 до 70 років (середній вік - 41,8 +- 4,2 року), із яких сформували контрольну групу. Запис ВСР проводили впродовж 5 хв у положенні лежачи (стан до навантаження) та впродовж 6 хв у положенні стоячи (після навантаження; ортостатична проба). Значення частоти серцевих скорочень дає змогу охарактеризувати баланс між тонусом симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, оскільки зміна серцевого ритму - універсальна реакція організму на різні подразники внутрішнього або зовнішнього середовища. Стан вегетативної нервової системи у хворих на СЧВ із різним ступенем активності характеризується зниженням сумарної активності вегетативного впливу на серцевий ритм через зниження симпатичних і парасимпатичних впливів, а також гуморального компонента. Висновки: на основі зниженої загальної спектральної потужності у пацієнтів зі СЧВ спостерігається дисбаланс вегетативної нервової системи за переважання симпатичної нервової системи, особливо виражений у пробі до навантаження.