Досліджено природу аутоагресивної поведінки працівників органів внутрішніх справ, визначено її структуру, причини та приводи. На основі аналізу випадків самогубств працівників органів внутрішніх справ (ОВС) України за 1996 - 2000 рр. складено соціально-демографічний портрет суїцидента. Визначено та класифіковано соціально-психологічні причини та приводи суїцидальної поведінки працівників ОВС. Розроблено систему превентивно-профілактичних заходів щодо запобігання аутоагресивній поведінці працівників міліції. Запропоновано алгоритм діяльності практичного психолога щодо попередження аутоагресивної поведінки працівників міліції, який складається з прогнозування, превенції та психопрофілактики. Уточнено систематизацію поглядів щодо проблеми самогубств в контексті основних наук про людину. Поглиблено сучасні уявлення про ефективні методи і форми виявлення, профілактики і корекції аутоагресивної поведінки.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення соціальних, клініко-психопатологічних, патопсихологічних особливостей 100 хворих з першим психотичним епізодом визначено соціально-статутні, клініко-психопатологічні та психодіагностичні предиктори формування аутоагресивної поведінки та розроблено методи вторинної профілактики. Проаналізовано результати обстеження 58-ми пацієнтів основної групи з аутоагресивними проявами та 42-х хворих осіб контрольної групи без ознак аутоагресивної поведінки. Встановлено взаємозв'язок конституційних, соціально-статутних чинників і психопатологічної симптоматики з суїцидальним ризиком. Вивчено клінічну феноменологію аутоагресивної поведінки. Виявлено, що провідна роль у формуванні суїцидальної поведінки під час першого психотичного епізоду належить психопатологічній симптоматиці. Хворим надано невідкладну суїцидологічну допомогу із застосуванням фармакотерапії та кризової психотерапії.

  Скачати повний текст

Запропоновано модель внутрішньоособистісного конфлікту як засобу дослідження особливостей соціалізації студентської молоді. Виокремлено структурні компоненти зазначеного конфлікту, що уможливлює їх розгляд як інформативних для оцінювання соціалізації студентів. Показано й обгрунтовано вплив на характер соціалізації студентів взаємодії факторів - вразливості системи самоставлення в ситуації внутрішньоособистісних ускладнень і мотиваційної спрямованості особистісної активності молодих людей у період студентства. Наведено дані про зміст і структуру "конфліктогенного поля" соціалізації студентів залежно від типу переживання внутрішньосообистісного конфлікту. Показано, що такі конфлікти виконують негативну, дезадаптувальну функцію у процесі соціалізації студентів, а також стимулювальну до саморозвитку, що мотивує до активної самореалізації. Експериментально обгрунтовано залежність внутрішньої моделі переживання внутрішньоособистісного конфлікту, яка формується у самосвідомості студента, від рівня розвитку індивідуально-особистісних якостей. У соціально адаптованого студента ці моделі передбачають орієнтацію на соціально задані пріоритети особистісного розвитку, сприяють збереженню та відновленню позитивного самоставлення. Запропоновано систему психологічної підтримки соціального й особистісного становлення студентів за умов навчального процесу та педагогічної практики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше на емпіричному та теоретичному рівнях розглянуто проблему внутрішньоособистісних конфліктів у хворих на артеріальну гіпертензію. Запропновано нову як для вітчизняної, так і для зарубіжної науки дослідницьку схему у вивченні даного явища, яка, поряд з традиційними групами стресогенних факторів, враховує специфіку емоційних проявів внутрішньоособистісних конфліктів та психологічних комплексів, що зумовлюють вразливість хворого до дії загальних стресогенних чинників та визначають його психологічну схильність до артеріальної есенціальної гіпертензії. Створено й апробовано методики, спрямовані на вивчення внутрішньоособистісних конфліктів. Розроблено програму психологічної допомоги хворим на гіпертензію.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему впливу акцентуацій характеру підлітків на їх агресивність, структурними елементами якої є ворожість, конфліктність, тривожність. Вивчено наукові джерела з проблем агресії й акцентуацій характеру, що дозволило визначити основний зміст і структурно-функціональні компоненти зазначених феноменів, здійснити базову класифікацію типів акцентуацій характеру у підлітковому віці. Розроблено цілісну систему для діагностики цих типів, яка передбачає застосування запропонованої методики виявлення акцентуйованих характерологічних рис. Створено діагностичну програму визначення рівнів агресивності, ворожості, конфліктності, тривожності, яка містить розроблену психодіагностичну методику. На базі емпіричного дослідження доведено наявність специфічного впливу певних типів акцентуацій характеру підлітків на певні структурні компоненти їх агресивності. Виділено дві великі групи типів акцентуацій, зокрема, агресивні та ворожі, на підставі переважання в них відповідно агресивних чи ворожих поведінкових патернів. Це групування стало підставою для розробки і впровадження психотренінгових програм, завданням яких було зменшення рівня агресивних проявів і сприяння успішній адаптації акцентуйованих підлітків до соціуму. Ефективність розроблених заходів підтверджено значеннями коефіцієнтів кореляції, одержаними за результатами повторного діагностичного обстеження досліджуваних підлітків.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто глибиннопсихологічні аспекти дослідження витоків агресивності особистості. За допомогою такого методу групової психокорекції як активне соціально-психологічне навчання (АСПН) визначено глибиннопсихологічні передумови виникнення агресії суб'єкта, основою яких є взаємодія внутрішніх тенденцій психіки на межі свідомого та несвідомого рівнів. Виявлено зв'язок першопричин агресії з неусвідомлюваними суперечностями психіки, об'єктними відношеннями індивіда, енергією лібідо та мортідо, дуалізмом потягів "до життя" та "до смерті". Встановлено інфантильні витоки проявів агресії, їх зв'язок з об'єктними відношеннями. Запропоновано визначення поняття агресії, розкрито його глибиннопсихологічний зміст та виявлено можливості упередження агресивних проявів особистості завдяки психокорекції за методом АСПН.

  Скачати повний текст

Проведено епідеміологічне дослідження суїцидальної поведінки у загальній популяції Полтавської області за період 1957 - 2004 рр. Досліджено особливості впливу цирканнуальної ритміки та геліогеофізичних факторів на частоту самогубств і суїцидальних спроб, переглянуто та уточнено роль соціально-демографічних і біологічних факторів у формуванні та реалізації суїцидальної поведінки. На підставі комплексного вивчення поведінки 123-х пацієнтів, які здійснили суїцидальну спробу та знаходились на обстеженні та лікуванні в психіатричному стаціонарі, визначено клініко-психопатологічні, психологічні та біоритмологічні особливості суїцидальної поведінки. Встановлено наявність десинхронізації вегетативних функцій у обстежених, питому вагу певних циркадіанних типів залежно від провідного психопатологічного синдрому, ступеня серйозності суїцидальної спроби, психологічних характеристик пацієнтів. Визначено критерії суїцидального ризику та суїцидального рецидиву, на підставі яких розроблено систему корекції та профілактики суїцидальної поведінки з урахуванням індивідуального біоритмологічного статусу та сезонності.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен ідентифікації й особливості їх вияву в особистісній проблемі суб'єкта. Висвітлено теоретичні підходи до проблеми ідентифікації у контексті її впливу на формування та розвиток психіки особистості, зроблено їх порівняння з тлумаченням феномену ідентифікації в аспекті психодинамічного підходу. Проаналізовано роль ідентифікації суб'єкта зі значущими людьми в аспекті міжособистісної взаємодії. Виявлено глибинно-психологічні особливості ідентифікації суб'єкта з первинними лібідними об'єктами, доведено її зв'язок з умовними цінностями, ідеалізованим "Я", об'єктними відношеннями. Вивчено вплив ідентифікації на формування особистісної проблеми суб'єкта, яка грунтується на внутрішній суперечливості психіки, що пов'язана з такими тенденціями: "до сили" і "до слабкості", "до життя" та "до психологічної смерті", "до людей" і "від людей" (психологічна імпотенція). Поглиблено уявлення про особистісну проблему суб'єкта у контексті її взаємозв'язку з ідентифікацією як формою захисту, що має поведінковий, когнітивний та емотивний рівні. Завдяки адекватно підібраним прийомам, які застосовуються у межах методу активного соціально-психологічного навчання (АСПН), доведено можливість вияву ідентифікації в особистісній проблемі суб'єкта. Обгрунтовано необхідність проходження майбутніми психологами-практиками глибинно-психологічної корекції за методом АСПН з метою нівелювання деструктивного впливу ідентифікації суб'єкта з первинними лібідними об'єктами на його психіку.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості агресивності як стійкої властивості особистості, визначено її зміст, структуру та індивідуально-психологічну специфіку проявів. Вперше теоретично експліковано й емпірично досліджено психологічні складові (компоненти) агресивності: емоційний, когнітивний, поведінковий, спонукальний і контрольно-регулювальний. Розроблено типологію агресивності, що грунтується на специфічному якісно-кількісному поєднанні її основних показників (компонентів). Встановлено зв'язок агресивності з такими властивостями особистості, як емпатія, локус контрлю, тривожність, екстраверсія-інтраверсія, відчуття провини, емоційність. На підставі результатів наукового дослідження виявлено, що певне поєднання, комбінація означених показників (компонентів) агресивності характеризує її тип, який відрізняється якісною своєрідністю. Доведено, що особи з різним типом емоційності характеризуються наявністю специфічних індивідуально-психологічних особливостей агресивності. Розроблено й апробовано нову методику діагностування якісних параметрів агресивності. З'ясовано, що емоційність може набувати значення системотвірного фактора стосовно індивідуальної специфіки агресивності. Експериментально підстверджено високу надійність і валідність запропонованого тесту-опитувальника, наведено рекомендації щодо його використання у наукових дослідженнях і з практичною метою.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено модель чинників виникнення інтраперсональних конфліктів у діяльності соціальних працівників. Показано, що їх виникнення обумовлене неадекватним відображенням у професійній свідомості фахівців наявних протиріч у функціональній структурі соціальної роботи. Запропоновано типологію інтраперсональних конфліктів, побудовано ієрархічну модель їх структури та розкрито характер перебігу. Охарактеризовано "ситуативний", "нормативно-цільовий", "нормативно-ціннісний" та "ціннісно-ситуативний" різновиди інтраперсональних конфліктів. Виділено найбільш значущі етапи особистісної роботи з переживаннями конфліктної ситуації, зокрема, рефлексивне усвідомлення факту наявності інтраперсонального конфлікту, артикулювання змісту та якості переживання, експресивне виявлення переживання, вироблення фахівцем індивідуальної стратегії подолання інтраперсонального конфлікту. Виокремлено чотири найбільш поширені серед соціальних працівників стратегії подолання інтраперсонального конфлікту : "відчуження", "моделювання", "зміна позиції", "знецінення". Розроблено тренінг позитивного переживання інтраперсональних конфліктів у соціальній роботі для фахівців і студентів.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі комплексного порівняльного аналізу суїцидологічних, клініко-психопатологічних, соціально-демографічних і патопсихологічних факторів виявлено принципові відмінності даних проявів аутоагресивної поведінки (АП) у суїцидентів з первинними та повторними аутоагресивними діями (АД). Впреше у вітчизняній психіатрії досліджено взаємовплив суїцидологічних характеристик і психічних розладів непсихотичного походження, а також соціально-психологічних показників у суїцидентів з первинними та повторними аутоагресивними діями (АД). Вперше показано якісні та кількісні відмінності у групах пацієнтів за особливостями девіантних внутрішньосімейних взаємин, особистісного радикала пацієнтів, окремих проявів екзистенціальної кризи (ЕК), проаналізовано їх предикативний вплив на процес рецидування АП і становлення суїцидальної кар'єри (СК). Вперше методом порівняльного статистичного аналізу визначено предикативні фактори рецидивування АП, розроблено алгоритми диференціальної діагностики рівня СР і комплексної терапії для суїцидентів з первинними та повторними АД. Розроблено схему диференційної діагностики рецидивних форм АП та оцінювання ступеня вираженості суїцидального ризику з метою надання ефективної комплексної патогенетично обгрунтованої терапії та профілактики АП.

  Скачати повний текст

Досліджено умови, фактори, механізми формування й особливості проявів агресивної поведінки у осіб з розладами особистості. Проведено комплексне обстеження 139-ти чоловіків з даною патологією, з яких 97 притягувались до кримінальної відповідальності у зв'язку з протиправними агресивними формами поведінки, проявом якої були злочини проти життя та смерті особистості. З урахуванням одержаних результатів визначено клініко-психопатологічні, клініко-анамнестичні та патопсихологічні особливості мотивації агресивної поведінки у осіб з розладами особистості. Встановлено фактори, що підвищують ризик виникнення та рецидиву протиправної агресивної поведінки за даної патології. Зроблено систематизацію одержаних даних за клініко-психопатлогічними, клініко-анамнестичними та патопсихологічними характеристиками, встановлено питому вагу кожного параметра в генезі агресивної поведінки обстежених осіб. Виявлено закономірності формування агресивної поведінки у разі розладів особистості. Розроблено комплексну систему прогнозування ризику виникнення та рецидиву протиправної агресивної поведінки у разі розладів особистості. Створено й апробовано комплексну реабілітаційну програму з профілактики протиправних агресивних форм поведінки з включенням методики корекції станів мотиваційної й емоційної сфер з урахуванням впливу факторів ризику виникнення та рецидиву досліджуваної патології.

  Скачати повний текст

Розглянуто чинники, прояви та способи корекції суїцидальної поведінки у підлітків. Показано, що для осіб, яким не властиві патопсихологічні якості, у становленні суїцидальної поведінки визначальними є соціально-психологічні чинники, що проявляються у вигляді когнітивних процесів. З'ясовано, що домінуючим фактором суїцидальної поведінки у підлітків виступає наслідування поведінкових взірців, сформованих субкультурою. Встановлено, що у даний спосіб виникають усі конформістські мотиви суїцидальності. Визначено, що підліткова субкультура, що містить елементи автономності, ригористичності, максималізму, нігілізму, конформізму, посутньої текстуальності та проявляється в ігрових формах, не лише не має застороги проти суїцидальності, а навпаки - за своєю структурою сприятлива для формування суїцидальних сценаріїв та їх реалізації. Показано, що чинники суїцидальної поведінки у підлітків не актуалізуються у разі наявності високого ступеня розвитку особистісної та соціальної рефлексії, зокрема, розуміння відносності соціальних феноменів і вироблення особистісного соціального іделу, усвідомлення цінності власного життя як об'єктивного уможливлення наближення до обраного взірця. Встановлено, що прояв суїцидальних тенденцій вимагає психокорекційного впливу. Показано ефективність розвитку соцієтальних характеристик підліткових груп як засобу профілактики становлення суїцидальної поведінки. Розроблено й апробовано спеціальну програму, спрямовану на попередження суїцидальної поведінки у підлітків, яку рекомендовано використовувати для профілактичної та психокорекційної роботи.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного комплексного психодіагностичного обстеження 150-ти самотніх осіб з аутоагресивною поведінкою визначено їх особистісні відмінності. З'ясовано, що у таких осіб мають місце підвищена ситуаційна особистісна тривожність, схильність до депресивного типу реагування на індивідуально значущі психотравмуючі ситуації, гостре переживання невдач, що призводить до суїцидального ризику. В результаті проведеного порівняльного аналізу аутоагресивної поведінки у самотніх осіб і осіб, що мають сім'ї, виявлено, що у перших вірогідно частіше формувалась справжня суїцидальна поведінка внаслідок неадекватно інтровертованого способу переробки психотравмуючої ситуації. Запропоновано систему психокорекційних заходів, спрямовану на корекцію, профілактику та запобігання реалізації суїцидальних думок і намірів у самотніх осіб, оцінено її ефективність.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі застосування особистісно-ситуаційного підходу проведено дослідження феномену агресії. Уточнено деякі теоретичні уявлення про форми та види агресивної поведінки, структуру та види агресії. Встановлено особливості проявів непротиправної агресивної поведінки у дорослих, що належать до "групи ризику". З'ясовано чинники, що впливають на форми її вираження. Вивчено особистісні, характерологічні та психодинамічні якості працівників служб охорони, що сприяють формуванню різних форм агресивної поведінки. Встановлено вплив деяких особистісних та ситуаційних факторів на агресивність досліджуваних осіб, зокрема актуального самовідчуття та самоставлення, стосунків у сім'ї, з колегами, керівництвом. Доведено, що механізм агресивної поведінки може бути представлений у вигляді чотирьох взаємопов'язаних чинників: збудливості, завуальованої жорстокості, негативізму та почуття провини. Запропоновано корекційну програму з елементами психотренінгу для профілактики та усунення агресії та агресивної поведінки у працівників служб охорони. Експериментально доведено ефективність розроблених заходів й обгрунтовано доцільність їх застосування для розв'язання завдання корекції агресивних форм поведінки та оптимізації особистісних утворень.

  Скачати повний текст

Поглиблено концептуальні підходи до вивчення особистості людини з ампутаційними дефектами кінцівок. Визначено особливості "Я-концепції" таких людей молодого та зрілого віку у віддаленому періоді після ампутацій, а саме сприйняття фізичного дефекту як дефекту власної особистості. Розроблено методику дослідження емоційно-ціннісного ставлення суб'єкта до власного "Я" в контексті його ставлення до оточуючих. Виявлено порушення в міжособистісних стосунках цих людей - посилення орієнтації на вужче коло оточуючих, переважно рідких (мікросоціум), негативне ставлення до інших людей (макросоціальне оточення). Розвинуто підходи до розв'язання проблем психологічної допомоги особам з ампутаційними дефектами кінцівок, а саме доведено необхідність застосування такої допомоги у віддаленому періоді після ампутації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано статус агресії як психологічного явища та розглянуто теоретичні підходи щодо з'ясування сутності агресії, а також позитивні, негативні та амбівалентні функції агресії. На підставі кореляційного та факторного аналізу розкрито цілісний характер детермінації проявів вербальної агресії особистості, визначено характер взаємозалежностей між ситуаційною та індивідуально-особистісними детермінантами. Показано, що вплив індивідуально-особистісних детермінант опосередкований ситуаційною детермінантою - статевими характеристиками особи, що провокує агресію. Виявлено статеві відмінності в структурі індивідуально-особистісних детермінант проявів вербальної агресії залежно від статі даної особи.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему удосконалення підготовки психологів-практиків шляхом активного соціально-психологічного навчання (АСПН). Висвітлено діагностичну спроможність методу аналізу комплексу тематичних психомалюнків у контексті АСПН. Визначено глибиннопсихологічні передумови виникнення внутрішньої суперечливості психіки суб'єкта, з'ясовано роль символу в її об'єктивації. Розкрито зміст української символіки в контексті втілення у ній суперечливих тенденцій. Доведено, що формування внутрішніх суперечностей відбувається під впливом едіпової залежності суб'єкта, яка детермінує розвиток системи психологічних захистів у базових і ситуативних формах їх вияву. Зазначено, що процес символізації, притаманний несвідомому, маскує внутрішню суперечливість психіки суб'єкта у цілісних образах і встановлено можливість його експлікації методом психомалюнка. Обгрунтовано, що внутрішня суперечливість психіки властива самій її структурі, що має вияв у психіці суб'єкта в таких феноменах, як об'єктивна дезінтегрованість і суб'єктивна заінтегрованість (цілісність), зумовлених дією психологічних захистів шляхом викривлень і відступів від фактологічної реальності. Здійснено емпіричне дослідження проблеми депресивності як емоційного показника внутрішньої суперечливості психіки.

  Скачати повний текст