Аналізуються вихідні принципи і ключові категоріальні визначення соціально-політичного вчення марксизму в контексті основних здобутків духовного і практичного досвіду новітньої історії. З'ясовуються внутрішні вади комуністичного вчення, причини поразки реального соціалізму. Обгрунтовується принципова неспроможність марксистського гуманістичного ідеалу і розвивається альтернативне розуміння призначення людини, сенсу її життя і відповідних принципів організації суспільства. Теоретичний матеріал підпорядкований насущним проблемам сьогодення, пошуку шляхів духовного і практичного розвитку сучасного суспільства, насамперед, України. З метою досягнення максимальної об'єктивності й конкретності наукового пошуку значна увага приділена викладу методологічних засад теоретичного аналізу, а також логіці зародження та історичного генезису найбільш суттєвих зв'язків предмета дослідження.

  Скачати повний текст

Досліджено археологію знання М. Фуко в контексті постструктуралістської філософії (Р. Барт, Ж. Бодрійяр, Ж. Дерріда, Ж. Дельоз). Проаналізовано дослідження фукольдіанської та "постфілософії" в працях вітчизняних і зарубіжних авторів. Показано специфіку методології М. Фуко, сформовану "на межі" структуралізму та постструктуралізму. Розкрито фукольдіанську археологію знання, археологічний метод і топологічно-картографічне осмислення простору в контексті постструктуралістських дискурсів Р. Барта та Ж. Дерріда (крізь концепти "гетеротопія", "годологія", "слід", "текст", "мова"), Ж. Дельоза та Ж. Бодрійяра ("зовнішнє", "згин-складка", "складка", "відмінність і повторення", "симулякр").

  Скачати повний текст

Викладено систематичну рецепцію джерел, які розкривають сутність та специфіку гуманістично-психологічних поглядів на буття людини. Розкрито головні принципи інтерпретації проблеми існування сучасного індивіда представниками гуманістичної психології. Висвітлено сутність філософсько-антропологічних та екзистенціально-феноменологічних підходів гуманістичної психології в розробці проблеми автентичного існування, самоактуалізації та самореалізації. Проаналізовано значущість та позитивний потенціал, вагомий внесок філософських ідей А. Маслоу, К. Роджерса, Р. Мея, Дж. Бюдженталя, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, В. Франкла в розвиток гуманістичної традиції розуміння особистості. Визначено особливості та проведений компаративниий аналіз концепцій самоактуалізації та самореалізації А. Маслоу, К. Роджерса, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, В. Франкла, Е. Фромма, що дозволило визначити погляди гуманістичних психологів на природу самоактуалізації людини як філософські ідеї, що стосуються проблеми автентичного існування.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему взаємовідношення трансцендентальної антропології та феноменологічної онтології. Висвітлено особливості розуміння людського буття в екзистенціальній, трансцендентально- та структурно-орієнтованій філософії. Під час визначення предмету та методу вчення про буття та людину з'ясовано єдність і розбіжність антропології та онтології передусім стосовно феномену людського буття, спільного для обох вчень. Розробка цієї вихідної реальності призводить до ототожнення кола значень двох теорій. Акцентування різних сторін синкретичного світу людського буття виявляє певні розбіжності обох теорій людського буття. З'ясування способів і підстав такої акцентуації для визначення буття та сутності людини надає особливої актуальності даного дослідження. Наведено смислово-життєву оцінку результатам порівняльного аналізу. З'ясовано, що тема людини не може взагалі підкорятися проблематиці існування, тому наголошено на небезпеці недалекоглядного розуміння субординації двох близьких теорій. Таке розуміння призводить до звуженого бачення людини, її цінності та продуктів її діяльності, апелює до "буттєвих", об'єктивних обставин людських вчинків, а, отже, породжує безвідповідальність і пасивність. З'ясування особливого місця та ролі знання про людину серед інших онтологічних вчень дає змогу по-новому осмислити причини і характер сучасної кризи людства.

  Скачати повний текст

Досліджено традиційні та сучасні практики інтепретації та розуміння. Охарактеризовано сучасну філософську герменевтику, яка аналізує фактичне, а не ідеальне розуміння. Проаналізовано стан сучасного етапу розвитку герменевтики, виявлено домінування прагматичного аспекту. Здійснено ретроспекцію історії герменевтики, розглянуто передумови формування "герменевтики фактичності". Розкрито герменевтичний аспект практичної філософії, визначено сутність головних понять, що характеризують "герменевтику фактичності": досвіду, факту, практики. З метою здійснення філософського осмислення спеціальних герменевтичних практик, запропоновано оригінальну типологію, в якій практики розподілено на догматичні й адогматичні. До догматичних герменевтичних практик належать юридична, теологічна та філологічна герменевтики. На відміну від догматичного, адогматичне тлумачення - тлумачення відкрите. Адогматичні герменевтичні практики подекуди не зупиняються навіть перед такою інтерпретацією, яка призводить до неузгодженості та негарантованого тлумачення. До адогматичних герменевтичних практик віднесено історичну, політичну, релігійну, економічну практики. Вони грунтуються на мовному розумінні, тому герменевтика мови, розглянута у контексті прагматики, припускає ситуативні зміни у полі значень, що призводить до дискурсивного "розширення" інтерпретаційної топіки та видозміни самих практик за допомогою "герменевтики життя", яка характеризує не академічні сфери діяльності, а повсякденні життєві ситуації. На підставі зазначеного запропоновано нову концепцію, яку можна позначити як "герменевтичний адогматичний універсалізм".

  Скачати повний текст

Визначено основні характеристики еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, становлення яких спричинено впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі у XIX - XX ст. На підставі історико-філософського топологічного аналізу основних положень стосовно досвіду, наявних у межах західної філософії від Античності до XX ст., відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського аналізу досвіду у Канта та Гегеля, що зумовили рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням поміж епістемологічним і герменевтичним підходами. Установлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду у термінах фактичності й історичності в основних течіях філософії Заходу XIX - XX ст. На підставі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії XIX - XX ст. створено концепцію еволюції цього поняття, яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду щодо філософських теорій неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології та герменевтики, а також особливості впливу цих підходів на формування завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

  Скачати повний текст

Досліджено екзистенціальні ідеї у філософсько-літературній творчості В.Винниченка у контексті європейської соціальної філософії. Виокремлено основні підходи до розв'язання проблеми. Виявлено філософсько-антропологічні феномени у творчості В.Винниченка, їх розглянуто у контексті екзистенціального вчення української та світової соціальної філософії. Проаналізовано національно-екзистенційні пошуки у філософсько-літературній спадщині філософа. Здійснено історико-філософський порівняльний аналіз екзистенційного вчення В.Винниченка та Ж.-П.Сартра. Доведено, що філософські ідеї В.Винниченка виявляють себе у традиційній формі філософування - літературі, відповідають екзистенціально-кордоцентричному типу філософування, який є однією з домінант української світоглядно-філософської ментальності і потужним джерелом сучасної екзистенціальної філософії.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу й еволюцію західноєвропейського нігілізму. Доведено, що європейський нігілізм, грунтуючись на екзистенційній ментальності, виробляє власну метафізику, яка втілює досвід людського існування. Відтворено цілісну нігілістичну парадигму у вертикальному та горизонтальному вимірах, розкрито амбівалентну суть західноєвропейського нігілізму та виявлено його позитивний зміст. Проведено історико-філософський аналіз з позицій pro et contra, що дає змогу кваліфікувати цей світоглядний феномен не тільки як прояв волі до заперечення та деструкції, але й як здійснення волі до утвердження і творення. Запропоновано тезу, що, репрезентуючи кризову свідомість, нігілізм акцентує самоподолання як основну вимогу активної життєтворчості. На підставі компаративного аналізу зроблено висновок щодо європейського грунту вітчизняного філософування, що породив самобутній тип українського ніцшеанства.

  Скачати повний текст

Доведено онтичний та онтологічний пріоритет людського буття перед усім іншим сущим, на конкретному кіноматеріалі засвідчено примат екзистенції перед есенцією. Описано основоположні екзистенціали людського існування - тривогу, нудьгу, страх, смерть. В процесі аналізу окремих фільмів з'ясовано, що успішний розвиток інтелекту у людини не супроводжується таким самим прогресом у моральній царині. Проблема співвідношення розуму та віри, поставлена в епіцентр мистецької рефлексії, дозволила встановити внутрішні суперечності всередині екзистенціалізму. Простежено тлумачення проблеми людського співіснування й екзистенціальної комунікації у філософії, з'ясовано чинники переформування суспільством буття індивіда. Наголошено на зв'язку свободи з відповідальністю та екзистенційним вибором у філософії та кіномистецтві. Обгрунтовано логіку звернення екзистенціалізму до проблеми історичного процесу та встановлено, що у перемозі демократичних інституцій екзистенціоналістська філософія вбачає загрозу нівелювання особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено конструктивістські тенденції в сучасній аналітичній філософії, виникнення яких розглянуто як наслідок еволюції класичної епістемологічної програми. Стверджено ефективність запровадження плюралістичної методології та принципу екологізму як засобів елімінації релятивізму та репресивності з конструктивістської моделі пізнання. Розкрито теоретичні засади інтерпретації онтології як теорії існування об'єктів в конструктивістських філософіях, на підставі чого встановлено сутнісні особливості інтерпретації знання як концептуалізованого досвіду оперування з об'єктами. Обгрунтовано розуміння пізнання як організації світу та епліковано основні риси плюралістичної конструктивістської епістемології як організаційної теорії пізнання.

  Скачати повний текст

Проаналізовано логіко-математичні та семантичні дослідження Г.Фреге й обгрунтовано їх значення як істотної передумови розвитку аналітичної філософії. Здійснено історико-філософський аналіз поняття "аналітична філософія". Досліджено концептуальні подібності, відмінності та взаємовпливи філософських поглядів Г.Фреге, Е.Гуссерля, Б.Рассела, Л.Вітгенштайна у контексті формування аналітичної філософії. Виокремлено основні етапи у розвитку аналітичної філософії, зокрема логічний атомізм, логічний позитивізм, лінгвістичну філософію, загальну епістемологію, сучасний етап, для якого характерна наявність інтересу до етики, естетики, феноменології, герменевтики, політичного вчення. Простежено вплив аргументів Г.Фреге проти психологізму у логіці на розвиток антипсихологістських настанов Е.Гуссерля. Встановлено подібність семантичних конструкцій Г.Фреге знак - смисл - значення і Е.Гуссерля сутність - смисл - інтендований предмет. З'ясовано, що логіко-семантичні дослідження Б.Рассела та логіко-математичні пошуки Л.Вітгенштайна значною мірою є продовженням логіко-математичних і семантичних теорій Г.Фреге, які є передумовою розвитку аналітичної філософії. Доведено, що методи логічного аналізу Г.Фреге, Б.Рассела та Л.Вітгенштайна є теоретичними засадами методології аналітичної філософії.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічну роль гуманістично-ноосферної концепції у розв'язанні глобальних проблем сучасності на постнекласичному етапі розвитку науки. На підставі аналізу сутності та змісту гуманістично-ноосферної концепції визначено її парадигмальний потенціал як системи теоретичних, методологічних та аксіологічних настанов розв'язання глобальних проблем. Експліковано основні закономірності формування ноосфери на підставі дослідження філософсько-теоретичних положень гуманістиично-ноосферної концепції як методологічної бази. Доведено, що систему теоретико-методологічних принципів гуманістично-ноосферного підходу в глобалістиці утворюють фундаментальні положення синергетики, філософії нанонауки, етики науки та філософії техніки. Визначено шляхи розв'язання планетарної кризи, концептуалізовані у межах гуманістично-ноосферного підходу, показано їх системний характер. Зроблено прогноз основних тенденцій еволюції глобальних проблем людства за умов глобалізації та зроблено висновок про необхідність вибору соціумом гуманістично-ноосферної стратегії розвитку.

  Скачати повний текст

Оприлюднено новий напрям інтегративного філософського дослідження структурної методології, що синтезує принципи діалектичного методу, син- та діахронічні підходи, елементи синергетики. Встановлено, що методологія структуралізму та постструктуралізму, сформована на засадах структурної лінгвістики, є серцевиною радикального повороту від раціоналізму до ірраціоналізму в дискурсивному полі європейської культури. Проведено компаративний аналіз методології структуралізму та постструктуралізму в системі філософських принципів і категорій. Визначено перспективні напрями впровадження цієї методології в європейських, в тому числі українських дискурсивних практиках.

  Скачати повний текст

Вперше національне дістає філософсько-антропологічну експлікацію шляхом використання як методологічної основи феноменології, герменевтики та екзистенційної діалектики, а також залучення до активного філософського обігу концептуального поля філософської класики, зокрема, класики метафізики, у тісному поєднанні з екзистенційною філософською думкою XX ст. Наведено інтерпретацію поезії, зокрема, поезії Празької поетичної школи як форми філософського осягнення національного українського світу. Запропоновано інтерпретацію екзистенційного проекту "пражан" як поля ідеальних можливостей людини (аж до прориву у вимір трансцендентного, нескінченного), і певної онтологічної потенції, конституйованої смислами тут і тепер. Саме така втіленість репрезентує рух екзистенцій. Розгорнуто розуміння "пражанами" національного як буття, у належності до якого людина знаходить цілісність і сенс існування. Зазначено, що гранична ситуація є найтиповішою для розуміння поетами Празької школи українського національного світу і означає рух екзистенції у трансцендентне. Доведено, що в цій межовості закладено засади антиномій: сутності - існування, стражденості - м'ятежності, які виростають на грунті української антитетики (насамперед Сковороди та Чижевського). Визначено особливий емоційний характер цих антиномій, що обумовлює специфічну напругу внутрішнього кордоцентричного світу української людини, екзистенціалами якого є найчастіше страх-туга-відчай. Доведено, що в межах досліджуваної поетичної школи український національний простір концептуалізується двома проектами - проектом стражденності та проектом бунтівництва. Експліковано у філософському дискурсі поняття "бунтівництво".

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми генези, розвитку та сутності неоязичництва, його історико-філософський аспект. Охарактеризовано різні підходи до проблеми неоязичництва, що існують у сучасній історіографії. Розкрито суть та форми прояву українського неоязичництва. Розглянуто вплив неоязичництва на формування позиції особистості у цивілізаційно-культурному процесі. Проаналізовано філософські, релігійні та соціо-культурні умови, які визначають постання та розвиток неоязичництва як світоглядного феномену, поширеного зараз у світі, що впливає на розвиток європейської і, зокрема, української духовності.

  Скачати повний текст

Досліджено філософські аспекти взаємодії феміністського та тендерного дискурсів та їх інтерпретацію у постмодернізмі. Проаналізовано філософсько-світоглядний конфлікт феміністської та тендерної теорій. Охарактеризовано тендерний дискурс у контексті філософії постмодерну, філософські основи становлення тендерної теорії, а також основні аспекти взаємодії філософії постмодернізму та тендерної теорії. Історико-філософський аналіз становлення тендерної теорії й її зв'язки з філософією постмодернізму показує, що існує багато спільного між тендерною теорією та постмодернізмом.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку спроб оновлення філософії у постмодерністському дискурсі. Проведено історико-філософський аналіз інваріантів постановки проблеми "кінця філософії", що постає як прояв теми оновлення філософії. Встановлено, що теза постмодерністів про завершення філософії спрямована на перетворення філософії у її традиційному розумінні та передбачає необхідність радикальної реконструкції самого типу філософування. Проаналізовано постмодерністські тенденції у сучасній культурі. Охарактеризовано полісемантизм поняття "постмодернізм", яке впливає на формування філософської думки сучасності. Розглянуто історико-філософські побудови постмодерністів, що мають важливе значення для утвердження плюралістичного розуміння історії філософії та уможливлюють нове прочитання філософської спадщини.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз неотомістичної концепції прав людини, відображеної у документах та інших джерелах соціальної доктрини католицизму. Проаналізовано еволюцію праворозуміння неотомізму у ХХ ст. На основі розгляду теоретико-методологічних, ціннісно-антропологічних і соціально-етичних основ даної концепції розкрито евристичні можливості інтерпретації поняття гідності людини у католицизмі, подано загальнотеоретичну характеристику феномену прав людини у сучасному неотомізмі. Визначено внесок природно-правової доктрини католицизму у загальноцивілізаційний процес осмислення антропологічних основ прав людини та встановлено вплив міжнародно-правової ідеології прав людини на її соціальну доктрину.

  Скачати повний текст

Концептуально обгрунтовано проблему гендеру в контексті пізньо- та постмодерністського проектів філософії. Розкрито теоретичний і методологічні рівні постановки та розв'язку проблеми, розглянуто епістемологічні етапи розвитку гендерної концепції. На підставі вивчення оригінальних джерел досліджено теоретичні витоки проблеми соціокультурної асиметрії гендеру та її модифікації у контексті пізномодерністської філософії 1960 - 1980-х рр. та з'ясовано паралогічний характер (несумірності, нерозв'язаності, парадоксальності) проблематизації гендеру у постмодерністській філософії 1990-х рр. Розкрито особливості постановки та вирішення проблеми гендеру в західноєвропейських, американських і вітчизняних дослідженнях. Обгрунтовано системно-критичний підхід щодо методології постановки та розв'язання проблеми гендеру у межах вітчизняного філософського дискурсу.

  Скачати повний текст