На підставі опрацьованого фактичного матеріалу перехідні дієслова кокретної фізичної дії (КФД) класифіковано за лексико-семантичним принципом. Проаналізовано лексико-семантичні підгрупи з загальним значенням "здійснювати конкретний вид діяльності" лексико-семантичний ряд (ЛСР на позначення процесів суспільно-виробничої, побутової та обрядової сфер) і лексико-семантична підгрупа (ЛСП) з загальним значенням "досягати результату дії" (ЛСР із семантикою "створювати об'єкт", "пошкоджувати об'єкт" і "руйнувати об'єкт"). Розглянуто вияв імпліцитної й експліцитної перехідності в межах кожної ЛСП, визначено типи й умови реалізації імпліцитної перехідності, зафіксовано синтаксичні конструкції та структурні моделі з перехідними дієсловами КФД, зокрема подано різновиди значень акузатива та генетива та репрезентовано лексико-семантичну групу об'єктів дії - іменників, які уточнюють семантику аналізованих лексем.

  Скачати повний текст

Узагальнено різні погляди на частиномовний статус сполучника та службових слів загалом. Висвітлено історію становлення сучасної назви "сполучник" у граматиках українських науковців-словесників XVI - XXI ст. Простежено формування системи сполучників в українській мові XVI - XVII ст., а також шляхи поповнення їх складу. Указано на походження сполучників, на тип синтаксичного зв'язку, який вони передають, на місце вживання між синтаксичними одиницями в простому та складному реченнях. На широкому фактичному матеріалі - різножанрових писемних пам'ятках української мови XVI - XVII ст. - проаналізовано динаміку використання сурядних і підрядних сполучників на тлі інших слов'янських мов того часу. Виявлено зв'язок сполучників із синтаксичною організацією текстів. З'ясовано, які сполучники увійшли у словниковий склад сучасної української літературної мови, а які збереглися в діалектному мовленні.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано статус та основні ознаки множинних іменників як номенів з неповною числовою парадигмою в українській мові. Визначено словотвірну структуру й особливості семантики номінацій дослідженого типу. Описано динаміку лексико-словотвірних типів множинних найменувань у різні періоди нової української мови, визначено ступінь дериваційної активності мотивувальних основ. Встановлено функціональні особливості плюральних формантів. Визначено продуктивність досліджених словотвірних типів і виявлено чинники, що впливають на її формування. Розглянуто специфіку вживання даних дериватів у різностильових джерелах нової української мови, встановлено основні тенденції та закономірності розвитку словотвірної підсистеми множинних іменників протягом останніх трьох століть.

  Скачати повний текст