Досліджено динаміку самовизначення митця в російському та українському соціокультурному просторі першої третини ХХ ст. як взаємодію моделей "митець-пророк" і "митець-майстер". Визначено зв'язок статусу моделі "митець-пророк" зі зростанням ролі інтелігенції в соціокультурному середовищі початку даного періоду, пануванням уявлення про митця як ініціатора соціокультурних змін. Показано, що внаслідок монополізації влади й ідеології в суспільстві 1920 - 1930 рр, пов'язаної з застосуванням визначення сутності поняття "попутник" відбувається посилення ролі моделі "митець-майстер" у процесі самовизначення митця. Досліджено, що динаміка взаємодії даних моделей полягає у розвитку світоглядно - естетичних засад художніх напрямків досліджуваної доби, виявляється в індивідуальному самовизначенні окремих митців, що відображує їх творчі особистості.

  Скачати повний текст

Запропоновано філософське осмислення дитинства як культурно-антропологічного феномена та дитячості як його інтегрального елемента, репрезентації дитинства як макрокосму, що містить також світ дорослих. Обгрунтовано необхідність переосмислення традиційного негативного погляду на дитячість. Відповідно застосовуються дві стратегії дослідження: традиційну патерналістську й апологетичну. Проаналізовано дитячість як феномен "внутрішньої (з використанням побудованої ризомної моделі дитячості) та зовнішньої (занурення в яку відбувається шляхом одитинчення індивідів, тобто введення їх у стан дитини, якою маніпулюють) залежності". Дитячість тлумачиться як екзистенціал, антропологічну константу, модус людського буття й універсалію культури. Обгрунтовано нову стратегію формування "Зрілої особи", яка зуміла зберегти у собі позитивні аспекти дитячості (відкритість, самостійність, допитливість, адаптивність) і здатна самотужки знімати негативні прояви цього стану (залежність, закритість, несамостійність, безвідповідальність). Запропоновано якісно нові підходи до осмислення дитинства та дитячості: філософсько-антропологічний і екзистенційний.

  Скачати повний текст

Досліджено характеристики жіночого начала на підставі культурноантропологічного підходу, в якому сутність людини та її культуру розглянуто у взаємозв'язку. Надано порівняльну характеристику існуючим методам вивчення жіночого начала. Здійснено спробу "жіночої проекції" німецької філософської антропології. Розглянуто схожість властивостей жіночого начала та ігрового принципу. Обгрунтовано можливість аналогій між жіночим і діонісійським началами, чоловічим та аполонівськими началами. Проаналізовано уявлення щодо жіночого начала жінок-філософів. Розглянуто жіночу літературну та філософську творчість і встановлено їх особливості. Проведено порівняння проявів жіночого та чоловічого начал у культурі XX ст. з архаїчними символами жіночого та чоловічого, виявлено їх схожість. Відзначено наявність у сучасній культурі жіночого та чоловічого шляхів особистісного становлення.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен людської індивідуальності шляхом концептуалізації умов здійснення людини індивідуально-особистісним буттям. Визначено формотворчі принципи буття європейської людини у світі. Доведено, що дані принципи зумовлюють онтологію європейської людини. Здійснено соціокультурну інтерпретацію таких способів здійснення людини індивідуальним буттям, які охоплюються поняттями "індивідуальність" та "особистість". Висвітлено історичні форми здійснення людини індивідуально-особистісним буттям. Проінтерпретовано культурну реальність як складну ієрархізовану систему культурних феноменів у їх безпосередньому смисловому відношенні до людини.

  Скачати повний текст

Досліджено процес трансформації комунікативної культури України у контексті розвитку туризму від модерн-парадигми, характерній для радянського періоду, до постмодерністської парадигми, яка утверджується за роки незалежності України. Уточнено поняття комунікативної культури, проведено її класифікацію. Визначено специфіку туризму як історичної практики. З'ясовано особливості даної культури радянських часів, яка має відображення у характері здійснення туристичної діяльності та її організаційно-адміністративних форм за часів СРСР. Визначено показники трансформації комунікативної культури в Україні у аспекті розвитку туризму та на підставі їх аналізу доведено висновок про її постмодерністський характер.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз концептуальної еволюції проблеми самотності у контексті розвитку історії культури шляхом порівняння стану життєвого світу людини в основних локальних цивілізаціях. Визначено, що стан самотності є важливим підгрунтям усвідомлення індивідом власної свободи. Виявлено залежність видів самотності від соціокультурних чинників на прикладах основних цивілізаційних типів. Встановлено, що на рівні індивідної буттєвості (діяльнісно-практичної та комунікативної) за сучасних умов домінуючою формою феномену самоотності є екзистенційна. Показано нерозривний зв'язок проблеми самотності з різними типами ментальності.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження структурної динаміки процесуального та субстанційного буття художнього образу. Визначено структуру процесу становлення культур, що включає чотири періоди: символічний, класичний, романтичний та інтенціональний. Доведено існування аналогічної четверної закономірності у структуруванні творчого процесу, зміст якої визначено термінами "принцип", "становлення", "означення", "спосіб існування". Визначено базовий принцип формування мистецьких явищ, реалізація якого передбачає виявлення та збереження єдиної ознаки (образу, ефекту). Запропоновано структурну модель художнього образу, зміст якої складає відношення тріади та тетрактиди. Розроблено типологію форм художнього образу й охарактеризовано зміст кожної з них. Вперше здійснено порівняльне дослідження закономірностей становлення культури, творчого процесу та художнього образу та виявлено спільний принцип їх формування, зміст якого розкривають структурно-смислові відношення складових тетрактиди.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему вдосконалення системи підготовки майбутніх фахівців до режисерської діяльності на основі взаємозв'язку творчості і технології мистецтва режисера. Проаналізовано досвід провідних режисерів-майстрів. Розглянуто структурні принципи та закономірності режисерської діяльності як нового способу мислення, нового типу культури, що використовуються у сферах мистецького життя та реальній життєдіяльності. Розкрито зміст, структуру та компоненти професійної майстерності. Визначено основні функції та якості, необхідні майбутньому фахівцеві. З'ясовано роль сучасних напрямів режисерської діяльності, переважно у масових видах мистецтв. Запропоновано сучасну модель програмно-цільового підходу в підготовці режисерів. Розроблено систему активних методів навчання: творчо-ділові ігри, виробничі ситуації, вправи на розвиток творчих здібностей, що дозволило створити модель програмно-цільового підходу в підготовці режисерів, розмежувати й об'єднати різні види діяльності: комунікативно-прогностичний, комунікативно-програмуючий, комунікативно-організуючий.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретичні підходи до наукової розробки проблеми стосовно масової культури, на яких базуються дослідження історії філософії, філософії культури, культурології, соціології, мистецтвознавства. Визначено особливості масової культури шляхом порівняння з іншими категоріями, що описують культуру, а саме: елітарну культуру, фундаментальну культуру, "високу" культуру, популярну культуру. З'ясовано харатер впливів масової культури на творчу особистість у сучасному суспільстві. Охарактеризовано особистість як суб'єкт і об'єкт творчої діяльності за умов масової культури.

  Скачати повний текст