Досліджено проблему раннього виявлення плацентарної форми дисфунції плаценти, яка є найбільш тяжкою, оскільки супроводжується високим рівнем (40 %) перинатальних втрат. На підставі вивчення рівня білків зони вагітності, гормональної функції плаценти, ультразвукових особливостей структурно-функціональних порушень фетоплацентарного комплексу, показників системи гемостазу, стану оксидантної й антиоксидантної систем у вагітних розроблено алгоритм діагностики плацентарної форми дисфунції плаценти. Рекомендовано використовувати дані показники як базові для комплексного обстеження вагітних у разі відсутності клінічної симптоматики плацентарної дисфункції. Встановлено, що прогресуюче наростання тяжкості плацентарної форми дисфункції і плаценти характеризується зниженням активності антитромбіну III та зростанням тромбінового часу, активізацією первинного гемостазу, зростанням сумарної фібринолітичної активності плазми крові, посиленим процесом перекисного окиснення ліпідів вже з 20 - 24-го тижнів вагітності з максимальними змінами в 28 - 32-му тижні гестації. Запропоновано алгоритм діагностики плацентарної форми дисфункції плаценти, який дозволяє своєчасно поставити відповідний діагноз, запобігти тяжкій формі внутрішньоутробного стану плода, знизити рівень перинатальної захворюваності та смертності.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості протікання вагітності та пологів, порівняльні аспекти репродуктивного здоров'я, формування та функціонування системи мати - плацента - плід у жінок, які багато народжують. Встановлено тісний взаємозв'язок між йодним забезпеченням організму та функціональним станом щитовидної залози та фетоплацетарного комплексу у таких жінок. Розглянуто нові аспекти акушерських (невиношування, передчасні пологи, плацентарна недостатність, аномалії пологової діяльності) та перинатальних (інтраамніальне інфікування, затримка внутрішньоутробного розвитку та дистрес плоду) ускладнень у жінок, які багато народжують. Виявлено у них нові особливості лактації, що дозволило встановити частоту та ступінь вираженості гіпогалактії залежно від способу розродження та покращити шляхи її зниження. Показано, що порушення в системі мати - плацента - плід у таких жінок характеризуються дисгормональними та дисметаболічними порушеннями, що починаються з 28-ми тижнів вагітності та виявляються достовірним зниженням вмісту плацентарного лактогену, естріолу, хоріонічного гонадотропіну та пролактину. Обгрунтовано нову поетапну лікувально-профілактичну методику для жінок, які багато народжують з метою зниження у них частоти акушерських і перинатальних ускладнень з використанням медикаментозної та немедикаментозної терапії.

  Скачати повний текст

З метою вирішення проблеми ранньої діагностики вроджених вад серця у плода обгрунтовано шляхи удосконалення та використання сучасних діагностичних технологій. Проведено комплексне пренатальне обстеження 120-ти вагітних жінок групи високого ризику з вродженими вадами серця у плода. Проаналізовано частоту та структуру простих і складних вроджених аномалій серцевої системи за наявності материнських та плодових факторів ризику. Встановлено, що вроджені вади серця є маркерами різних хромосомних захворювань: від найбільш розповсюджених синдромів до рідкісних хромосомних аномалій. Проведене дослідження деяких ланок патогенезу виникнення вроджених вад серця, зокрема, проаналізовано навколоплідний матеріал, що дозволяє розглядати даний процес як результат ранніх морфологічних порушень у фето-плацентарній системі. Досліджено період ранньої неонатальної адаптації. Встановлено, що на його перебіг впливає не лише тип вродженої вади серця, а й поєднання її з екстракардіальними аномаліями та/або гіпоксично-ішемічними ураженням центральної нервової системи. Визначено найбільш сприятливі терміни гестації для виявлення вродженої патології серця у плода та розроблено алгоритм ведення вагітності у жінок групи високого ризику за наявності вроджених вад серця у плода, впровадження якого сприяє зниженню перинатальних втрат.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження стану детоксикаційної системи та генотоксичного ушкодження поліциклічними ароматичними вуглеводнями (ПАВ) у плаценті людини у носіїв різних генотипів ферментів детоксикації CYPIAI, GSTPI та GSTMI за умов різного стану довкілля. Встановлено, що носійство 462Val форми CYPIAI супроводжується вищою глутатіонтрансферазною активністю та інтенсивністю перекисного окиснення ліпідів. Виявлено, що в клітинах хоріокарциноми людини бензо(а)пірен індукує експресію CYPIAI та GSTPI, ферментів двох послідовних стадій детоксикації. Розроблено положення про узгодженість роботи CYPIAI та GSTPI в плаценті. Показано зниження глутатіонтрансферазної активності у зразках плаценти в районах України, що найбільш забруднені радіаційно та хімічно. Виявлено закономірність: чим нижча глутатіонтрансферазна активність, тим вищий вміст ПАВ-ДНК аддуктів у плаценті, і тим нижчі коефіцієнти Апгара. Запропоновано використовувати показники глутатіонтрансферазної активності, ДНК-аддуктів та генотип ферментів детоксикації в плаценті як прогностичні фактори для новонародженого.

  Скачати повний текст

На підставі проведених комплексних досліджень надано оцінку стану здоров'я вагітних, радіаційно опромінених у дитячому віці. Визначено частоту, структуру й основні причини акушерських і перинатальних ускладнень, ступінь їх тяжкості та характер перебігу залежно від дози накопичення радіонуклідів і віку, в якому знаходилась жінка під час аварії. У таких вагітних вивчено й оцінено гормональне забезпечення системи мати - плацента - плід та виявлено взаємозв'язки між тяжкістю порушень ендокринної функції фетоплацентарного комплексу, тиреоїдним гомеостазом і частотою розвитку ускладнень вагітності і пологів, порушень стану плода і новонародженого, що є теоретичним підгрунтям нового напрямку ефективних лікувальних заходів. Обгрунтовано та розроблено патогенетично обумовлені варіанти корекції гормональних порушень материнсько-плодового комплексу у вагітних, які були евакуйовані з зони аварії на Чорнобильській АЕС у дитячому віці, показано їх ефективність.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто доцільність та визначено ефективність застосування методу озонотерапії для лікування гіпоксії внутрішньоутробного плоду. Встановлено, що в результаті використання озонотерапії рівень в крові первиних молекулярних продуктів пероксидації ліпідів (дієнових кон'югат) достовірно знижується на 50 %, вторинних (основи Шиффа) - зменшується на 35 %, тоді як активність супероксиддисмутази (СОД) еритроцитів матері зростає на 21 %, КАТ - на 25 %. З'ясовано, що використання озонотерапії позитивно впливає на імунітет вагітних жінок, сприяючи достовірному збільшенню вмісту імуноглобулінів групи IgG на 30 - 33 %, зменшенню рівнів ЦІК на 20 - 28 %, що знижує ризик ушкоджувальної дії даного чинника на плід. Показано, що вживання медичного озону стимулює гормоно продукуючу функцію фетоплацентарного комплексу, що сприятливо впливає на матково-плацентарний кровообіг, покращуючи постачання плода киснем. Виявлено позитивний вплив озонотерапії на гемодинамічні показники в системі мати - плацента - плід, зокрема нормалізацію порушеного кровообігу в судинах системи фетоплацентарного комплексу спостерігалася в 4,1 рази частіше у групі жінок, що одержували комплексну терапію гіпоксії плода, ніж у групі, де лікування проводилось традиційними методами. Показано, що в результаті лікування народжувалося більше дітей у стані 8-9 балів за Апгар у жінок, які одержували озонотерапію, ніж у групі, в якій застосовувалось традиційне лікування.

  Скачати повний текст

Розроблено нові підходи до проведення допологової підготовки й науково обгрунтовано ефективність використання трансплантації кріоконсервованої плацентарної тканини (ТКПТ) для стимуляції адекватних допологових перетворень. Проаналізовано клінічний перебіг підготовчого до пологів періоду, трансформації гормонального й цитокінового профілю під впливом ТКПТ. Визначено основні патогенетичні ланки, які є необхідними для нормалізації процесу дозрівання шийки матки з подальшою ініціацією фізіологічної пологової діяльності.

  Скачати повний текст

Удосконалено терапію гестаційної гіпертензії (ГГ), пов'язаної з недостатністю гестаційної трансформації судин плацентарного ложа матки, шляхом патогенетичної корекції первинних порушень кровотоку у спіральних артеріях. Встановлено, що у разі ГГ у 34 - 38 % випадків виникають розлади формування матково-плацентарних судин, що супроводжуються первинними порушеннями інвазії цитотрофобласта в стінку спіральних артерій. Виявлено, що у судинах зберігаються ендотеліальні та гладком'язові елементи, які активно реагують на вазоконстрикторні стимули, мають вузький просвіт, що обумовлює високий преплацентарний опір плину крові. Проведено доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровообігу за розладів ангіогенезу судин плацентарного ложа матки та виявлено високий опір плину крові в басейні маткової артерії та підвищення значення показників судинної резистентності (систоло-діастолічного співвідношення, пульсаторного імпульсу, індексу резистентності) у спіральних артеріях, що перевищують нормативні величини на 25 - 32 %. Встановлено, що у разі ГГ, що супроводжується недостатністю кровоплину у функціональній підсистемі плацентарне ложе матки - плацента, виникають явища гіперфункції міокарда, збільшення об'ємних показників кровообігу (ударного об'єму на 30 % та хвилинного об'єму серця на 20 %) у вагітних. Показано, що використання антигіпоксанту актовегіну та антагоніста іонів кальцію верапамілу за ГГ з високими індексами судинного опору у спіральних артеріях сприяє встановленню низькорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії та позитивно впливає на показники центральної гемодинаміки у вагітних. Розроблено та впроваджено у практику охорони здоров'я комплекс діагностично-терапевтичних заходів, що забезпечує зниження перинатальної патології за ГГ.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зменшення частоти синдрому затримки плода (ЗРП), ускладнень вагітності та перинатальних втрат у вагітних з сидромом утрати плода, обумовленим тромбофілією. На підставі ретроспективного аналізу встановлено, що частота цього синдрому, обумовленого тромболітичним станом, становить 3,5 %, а іншими чинниками - 1,2 %. Доведено, що для пацієнток з антифосфоліпідним синдромом (АФС) характерне порушення кровоплину в усіх відділах матково-плацентарного комплексу (МПК), маловоддя (25,0 %), ареактивний стресовий тест (65,0 %), симетрична форма синдрому ЗРП (83,3 %). За гіпергомоцистеїнемії виявлено минущі зміни МПК, дисфункцію плаценти (10,0 %), мінімальну частоту синдрому ЗРП (15,0 %). За змішаної мутагенної форми тромбофілії установлено порушення кровоплину у спіральних артеріях матки, зниження гормональної функції плаценти (30,0 %), патологію плацентації, ареактивний нестресовий тест за кардіографії (73,3 %), синдром ЗРП (57,5 %), неонатальну патологію (92,5 %). Диференційована корекція стану ФПК дозволила зменшити у вагітних з АФС частоту розвитку синдрому ЗРП на 10 %, порушень МПК - на 11 %, загрози переривання вагітності - на 26 %, прееклампсії - на 12 %, у пацієнток з гіпергомоцистеїнемією - зменшення частоти ЗРП на 11 %, порушень МПК - на 18 %, загрози переривання вагітності - на 33 %, прееклампсії - на 10 %. У вагітних зі змішаною формою тромбофілії - зменшення частоти синдрому ЗРП на 5 %, загрози переривання вагітності - на 20 %, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у новонароджених - на 10,0 %.

  Скачати повний текст

Удосконалено технологію надання допомоги за гіпоксичних станів у перинатальній медицині шляхом розробки нових підходів щодо комплексної оцінки та диференційованої терапії розладів гомеостазу функціональної системи мати - плацента - плід (ФСМПП). Виявлено, що одніє з причин високих показників перинатальної смертності у разі розладів стану ФСМПП є похибки у проведенні оцінки умов життєдіяльності плода, несвоєчасна діагностика прогресування фетального дистресу або необгрунтована активізація акушерської тактики. Встановлено особливу діагностичну прогностичну цінність за розладів стану ФСМПП таких біопараметрів, як варіабельність частоти серцевих скорочень, кількість генералізованих і дихальних рухів плода, індекс амніотичної рідини, індекси судинного опору в матковій та спіральній артеріях, артерії пуповини та середній мозковій артерії плода. Доведено, що доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровообігу та плодово-плацентарного кровообігу має суттєве значення під час вибору тактики ведення вагітних з розладами стану ФСМПП. У разі наявності компенсованого дистресу плода, зниженні тільки МПК та терміні гестації до 34-х тижнів виправдано консервативно-вичікувальне ведення вагітності з проведенням моніторингу стану ФСМПП. Ізольоване порушення ППК незалежно від гестаційного терміну, а також поєднання зміни МПК та ППК після 34-х тижнів вагітності виявлено у разі загрози гіпоксичного ураження плода. Показано роль порушення МПК у розладах підготовки материнського організму до пологів і виникненні аномалій родової діяльності. На підставі результатів комплексного вивчення доплерометричних, ехографічних і кардіотахографічних параметрів розроблено шкалу для визначення стану ФСМПП, в якій виключається імовірність домінуючого впливу одного показника на загальну оцінку. Теоретично обгрунтовано та практично підтверджено доцільність диференційованого підходу щодо надання допомоги у разі розладів стану ФСМПП. Показано, що дотримання основних принципів алгоритму пренатального моніторингу за розладів стану ФСМПП дозволяє знизити перинатальну захворюваність в 2,6 і смертність в 3 рази.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу гестації та стану системи мати - плацента - плід залежно від терміну появи симптомів варикозної хвороби (ВХ). Установлено, що у вагітних симптоми ВХ обумовлені теперішньою вагітністю, має місце вища частота ускладненого перебігу вагітності та перинатальної захворюваності у порівнянні з жінками, у яких симптоми ВХ обумовлені попередньою вагітністю, або не обумовлені вагітністю взагалі. Проведено дослідження з використанням клініко-статистичних, радіоімунологічних, ехографічних, кардіографічних, реографічних, спектрометричних методів, що дало змогу патогенетично обгрунтувати патологічний вплив ВХ на стан системи мати - плацента - плід. Виявлено порушення адаптації на клітинному рівні, які характеризуються інтенсифікацією перекисного окиснення ліпідів зі зниженням антиоксидантної системи захисту. Як наслідок дезадаптації вегетативної регуляції відзначено порушення центральної та периферичної гемодинаміки. Науково обгрунтовано лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на стабілізацію процесів пероксидації, що дозволило поліпшити наслідки розроблення та знизити перинатальну захворюваність.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичні узагальнення та наведено практичні результати використання нових підходів до діагностування та лікування ізоімунізації за системою AB0 у вагітних. Уточнено фактори ризику щодо розвитку цієї патології. Вивчено стан імунної системи жінок у разі ізоімунної вагітності та доведено, що найбільш суттєві зміни наявні у разі тяжкого ступеня ізоімунізації. Запропоновано алгоритм ведення вагітних з ізоімунізацією за системою AB0 залежно від ступеня тяжкості з використанням методу дискретного плазмаферезу за тяжкої ізоімунізації у жінок. Для лікування тяжкої гемолітичної хвороби новонароджених (ГХН) розроблено та впроваджено метод дискретного плазмаферезу в дітей та доведено його переваги у порівнянні з замінним переливанням крові. Установлено, що застосування плазмаферезу у комплексі лікувальних заходів у вагітних на ізоімунізацію за системою AB0 дозволило в 12,1 раза зменшити кількість випадків тяжкої гемолітичної хвороби у дітей, а застосування дискретного плазмаферезу у немовлят з тяжкою формою ГХН дало змогу у 2,1 раза зменшити кількість ускладнень у разі ГХН і в 4,1 раза - вартість лікування цієї патології.

  Скачати повний текст

Досліджено питання прогнозування у III триместрі гестації розвитку перинатальних ускладнень (дистресу плода, внутрішньоутробного інфікування, зокрема, пневмонії) у вагітних з запальними захворюваннями нирок. Вивчено особливості материнсько-плодових взаємовідносин, гемодинаміку фетоплацентарного комплексу та фетальної серцевої функції у III триместрі гестації у жінок з запальною патологією нирок, проаналізовано перебіг раннього неонатального періоду їх новороджених з визначенням рівня сатурації кисню та динаміки ремоделювання серця у ранньому неонатальному періоді. Проведено порівняльний аналіз діагностичної цінності ультразвукових досліджень фетоплацентарної системи, визначено біофізичний профіль плода, проаналізовано результати антенатальної кардіотокографії, розкрито роль гемодинамічних показників у прогнозуванні перинатальних гіпоксемічних ускладнень. Показано діагностичне значення методики доплерометрії артеріальних судин фетоплацентарного комплексу, що полягає у можливості виявлення станів плода, що призводять до розвитку дистресу. Запропоновано алгоритм прогнозування ризику зниження рівня сатурації кисню у ранньому неонатальному періоді новонароджених. На підставі порівняльного аналізу ефективності бактеріологічних, ультразвукових і доплерографічних досліджень вагітних розкрито діагностично-прогностичну роль ознак дилатації правих відділів серця плода та підвищення резистентності фетальних легеневих судин у прогнозуванні внутрішньоутробного інфікування. Розроблено рекомендації для медичних установ щодо проведення своєчасної діагностики ускладнень вагітності та пологів у жінок з запальними захворюваннями нирок з метою зниження перинатальних втрат.

  Скачати повний текст

Вдосконалено пренатальне прогнозування за результатами дослідження пре- і внутрішньоплацентарного кровоплину у II триместрі вагітності. Показано діагностичне і прогностичне значення доплерометричного дослідження гемодинамічних процесів у функціональній системі мати - плацента - плід у першій половині вагітності. Визначено роль розладів гестаційної трансформації судин плацентарного ложа матки у затримці формування низькорезистентної судинної системи у плодово-плацентарному басейні. Доведено, що у 34 % вагітних з високим плацентарним опором плину крові спостерігається розвиток гестаційної гіпертензії, обумовленої гіперфункцією міокарда, збільшенням об'ємних показників серцевої діяльності материнського організму. Показано роль затримки формування низькорезистентного преплацентарного кровоплину у виникненні порушень феталізації плаценти. Визначено, що у 72 % випадків за розладів гестаційної перебудови кровообігу у функціональній підсистемі мати - плацентарне ложе матки спостерігається затримка формування низькорезистентної судинної системи у плодово-плацентарному басейні. Встановлено, що за наявності високого судинного опору плаценти у 63 % випадків розвивається дистрес плода, а у 37 % - діагностується затримка розвитку плода. Доведено, що оцінка пре- та внутрішньоплацентарного кровоплину у II триместрі вагітності дозволяє здійснити ефективне пренатальне прогнозування.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено стан системи мати - плацента - плід за внутрішньо-утробного інфікування плода на органному та клітинному рівнях. Досліджено рівень простагландинів і хемокінів у сироватці крові жінок з внутрішньоутробним іфікуванням. Проведено бактеріологічне дослідження мікробіоценозів новонароджених. На підставі результатів комплексного оцінювання стану вагітної та плода (за даними анамнезу, бактеріологічних, лабораторних, інструментальних методів дослідження) розроблено алгоритм діагностики та прогнозування внутрішньоутробного інфікування плода. Оцінено патоморфологічні зміни органів померлих новонароджених і плацент за умов інфікування їх та плода. Науково обгрунтовано принципи профілактичної корекції внутрішньоутробного інфікування плода.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностично-профілактичні заходи за умов розладів функціонального диференціювання плодової частини плаценти з метою зниження фетальної патології. За результатами проведених досліджень одержано нові дані про особливості звукопровідності плацентарної тканини у разі фізіологічного й ускладненого перебігу гестаційного процесу. Доведено, що одним з показників функціонального диференціювання дитячогомісця (ДМ) є зростання звукопровідності плаценти, що знаходиться у причиному взаємозв'язку зі збільшенням кількості, щільності розташування та васкуляризації стовбурових ворсин, гетаційною трансформацією внутрішньоплацентарної гемодинаміки. Виділено провідні чинники ризику виникнення затримки феталізації плаценти. Визначено діагностично-прогностичну цінність дослідження ехогенності плаценти та кровоплину в артерії пуповини (АП) у разі розладів функціонального диференціювання плодової частини ДМ. Запропоновано бальну оцінку феталізації плаценти на підставі визначення звукопровідності плацентарної тканини та показників резистентності в АП. Визначено, що скринінгове дослідження стану процесів функціонального диференціювання плодової частини ДМ доцільно проводити у разі 28 - 30-тижневого терміну гестації. Визначено роль розладів феталізації плаценти у розвитку дистресу плода. Доведено доцільність використання антигіпокасанта актовегіна та донатора оксида азоту глутаргіну у разі затримки функціонального диференціювання ДМ. Розроблено, апробовано та впроваджено у практику пологодоміжних установ технологію допомоги вагітним у разі розладів феталізації плаценти, що забезпечує зниження частоти розвитку дистресу плода в 1,8 раза.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності виникнення та розвитку внутрішньоутробної ентеровірусної інфекції. Експериментально доведено, що факторами, які обумовлюють характер перебігу ентеровірусної інфекції у вагітних і плода, є біологічні властивості збудника, стадія гестації, на якій відбувається зараження, а також інфікуюча доза, вік та генетичні особливості макроорганізму. Виявлено, що в організмі вагітних та ембріональних клітинах під час інфікування ентеровірусами відбувається порушення метаболізму ліпідів, а в клітинах плода виникають хромосомні аберації. Обгрунтовано можливість та запропоновано засоби специфічної профілактики та медикаментозної корекції внутрішньоутробної ентеровірусної інфекції. Встановлено, що у людей ентеровіруси на всіх етапах вагітності здатні долати плацентарний бар'єр та уражати плід.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему антенатальної охорони плода у вагітних з груп високого ризику. Здійснено ретро- та проспективне контрольоване дослідження протягом 1995 - 2000 рр. Виявлено найбільш вагомі чинники ризику затримки розвитку матки та затримки розвитку плода. Вивчено етіопатогенез, здійснено клініко-патогенетичне прогнозування та визначено шляхи профілактики зазначеної патології. У процесі морфологічних змін м'язових волокон матки та її гломусної системи змінюються гістологічні та ультрамікроскопічні структури, які відповідають за трофіку міометрію, внаслідок чого розвивається гіпоксія та порушується білоксинтезувальний і енергозабезпечувальний апарат клітини. Первинною ланкою порушення структур вагітної матки є порушення маткового кровоплину, що обумовлює ускладнення з боку матері та зі сторони плода. Водночас активуються системи, які відповідають за гуморальну регуляцію обмінних процесів. Описані зміни зумовлюють збільшення функціональної активності гладком'язових клітин і клітин фібробластичного ряду. Підвищення функції на тлі дефіциту енергії та недостатності процесів синтезу білків, жирів і вуглеводів призводить до порушення координацій між пластичними процесами, процесами синтезу скоротливих білків і ауторегуляції синтезу колагену. Зазначені порушення грунтуються на дисбалансі процесів фізіологічної гіпертрофії, диференціації клітин і обмінних процесів, які в них відбуваються.

  Скачати повний текст

Вперше проведено вивчення дисбалансу стрес-реалізуючих (симпатоадреналової та гіпофізарно-надниркової) та стрес-лімітувальних (дофамінергічних, серотонінергічної, опіоідних пептидів, перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту) систем адаптації організму залежно від форми та ступеня тяжкості затримки розвитку плода (ЗРП), а також доведно їх роль у виникненні та прогресуванні плацентарної недостатності. Визначено ролі системи NO - L - аргінін у патогенезі судинних зрушень і розвитку плацентарної недостатності, хронічного психоемоційного стресу у виникненні (ЗРП). На підставі отриманих результатів запропоновано нові методи прогнозування, профілактики та лікування ЗРП з включенням психологічної адаптації, дієти з підвищеним вмістом L-аргініну та фармакологічних препаратів - донорів оксиду азоту. Створено ефективну систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів, спрямовану на корекцію виявлених нейрогуморальних і метаболічних зрушень, що дозволяє знизити частоту ускладнень з боку матері та плода протягом вагітності.

  Скачати повний текст