Выделены диагностические критерии изменений кровообращения в системе мать - плацента - плод различных вариантов гипоксических поражений центральной нервной системы (ЦНС) плода (функциональные, ишемические, геморрагические, сочетанные). По данным допплерометрии разработана оценка степени тяжести гипоксических поражений ЦНС. Показаны роль и значение допплерометрической оценки кровообращения в обосновании выбора тактики ведения беременности и родов при гипоксических поражениях ЦНС плода.

Изучены особенности патогенеза гипоксических повреждений центральной нервной системы плода у беременных высокого риска и разработаны диагностические и прогностические критерии их степени тяжести для выбора рациональной акушерской тактики. В результате проведенного исследования определена тесная взаимосвязь характера гипоксического поражения центральной нервной системы (ЦНС) плода и функционального состояния его сердечно-сосудистой системы и кровотока: фетоплацентарного, маточно-плацентарного, мозгового. Состояние мозгового кровотока плода наиболее точно отражает степень тяжести гипоксии его ЦНС. Полученные данные позволяют своевременно назначить патогенетическую терапию, направленную на улучшение внутриутробного состояния плода, а также решать вопрос о сроках и методах родоразрешения.

Викладено сучасні методи діагностики, лікування та профілактики перинатальної патології, внутрішньоутробних інфекцій, а також герпетичної, цитомегаловірусної інфекцій. Особливу увагу приділено антибактеріальній терапії, профілактиці нозокоміальної та внутрішньолікарняних інфекцій.

Викладено основні етіологічні аспекти вроджених вад серця (ВПС) у плода. Проаналізовано фактори ризику і спроби класифікувати ВПС, показано їх частоту і структуру за даними сучасної літератури.

Изложены основные этиологические аспекты врожденных пороков сердца (ВПС) у плода. Проанализированы факторы риска и попытки классификации ВПС, показана их частота и структура по данным современной литературы.

Проведений ретроспективний аналіз стану здоров'я 76-ти дітей віком від 1-го місяца до 2-х років, народжених від матерів з обтяженим інфекційним анамнезом і передчасними пологами, які отримували в ранньому неонатальному періоді імунопрепарати з попереджувальною метою, підтверджує безпеку та ефективність використання імунотерапії у новонароджених групи ризику розвитку гнійно-запальних захворювань в ранньому неонатальному періоді.

Ретроспективный анализ состояния здоровья детей в возрасте до 2-х лет от матерей с отягощенным инфекционным анамнезом и преждевременными родами, получавших в раннем неонатальном периоде иммунопрепараты с предупредительной целью, подтверждает безопасность и эффективность использования иммунотерапии у новорожденных группы риска развития гнойно-воспалительных заболеваний в раннем неонатальном периоде.

Викладено дані про вплив післяопераційного гіпотиреозу на стан матково-плацентарного і плодового кровотоку, а також на період ранньої неонатальної адаптації новонароджених від матерів, оперованих на щитовидній залозі. Аналіз результатів показав, що після оперативних втручань на щитовидній залозі спостерігаються порушення гемодинаміки в системі мати - плацента - плід, а також особливості перебігу постнатальної адаптації. Частота і важкість порушень зумовлені змінами гормонального фону, застосуванням адекватної гормонозамісної терапії та терміном, за якого виявлені ознаки гіпоксії.

Изложены данные о влиянии послеоперационного гипотиреоза на состояние маточно-плацентарного и плодового кровотока, а также на период ранней неонатальной адаптации новорожденных от матерей, оперированных на щитовидной железе. Анализ результатов показал, что при состоянии после оперативных вмешательств на щитовидной железе наблюдаются нарушения гемодинамики в системе "мать - плацента - плод", а также особенности течения постнатальной адаптации. Частота и тяжесть нарушений обусловлены изменениями гормонального фона, применениями адекватной гормонзаместительной терапии и сроком, в котором обнаружены признаки гипоксии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2-3

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены особенности эпидемиологии и клиники перинатального сепсиса, охарактеризованы его возбудители - бактерии (грамнегативные, грампозитивные, специфические), грибы и вирусы. Определены клинические признаки септического шока. Проанализирована патофизиология данного заболевания, приведены схема медиаторного каскада и шкала риска развития сепсиса. Освещены особенности интенсивной и антибактериальной терапии. Описаны группы антибиотиков, которые применяются в лечении новорожденных с перинатальной патологией. Рассмотрено влияние фармакодинамики антибиотиков на дозирование препаратов, а также особенности фармакологии азолов.

Задержка развития плода - наиболее распространенное осложнение гестационного процесса. Ведущим патогенетическим механизмом нарушения развития плода является плацентарная недостаточность. Основу терапии пренатальной гипотрофии составляют мероприятия, обеспечивающие коррекцию расстройств гемоциркуляторного гомеостаза маточно-плацентарного комплекса.

Вміщено основні дані про епідеміологію передачі ВІЛ від матері дитині в нашій країні та світі, про досягнення останніх років у молекулярній біології, генетиці та імунології, що дозволили розробити нові підходи до запобігання передачі ВІЛ від матері дитині. Представлено сучасні медичні технології, що дозволяють знизити ризик перинатальної трансмісії ВІЛ у різних клінічних ситуаціях. Приділено увагу питанням спостереження за дітьми, народжених ВІЛ-інфікованими жінками. Викладено результати впровадження системи профілактики перинатальної передачі ВІЛ в Україні.

Приведены основные сведения об эпидемиологии передачи ВИЧ от матери ребенку в нашей стране и мире, о достижениях последних лет в молекулярной биологии, генетике и иммунологии, которые позволили разработать новые подходы к предотвращению передачи ВИЧ от матери ребенку. Представлены современные медицинские технологии, которые позволяют снизить риск перинатальной трансмиссии ВИЧ в различных клинических ситуациях. Уделено внимание вопросам наблюдения за детьми, рожденными ВИЧ-инфицированными женщинами. Изложены результаты внедрения системы профилактики перинатальной передачи ВИЧ в Украине.

Розглянуто патогенетичні підходи до лікування фетоплацентарної недостатності та гіпоксії плода у вагітних із субклінічним гіпотеріозом. Загальноприйнятою терапією досягається тимчасове покращання клінічного стану вагітних і плода, але залишається порушеною морфологічна будова плаценти, тобто залишаються умови та субстрат для прогресування патологічних процесів у фетоплацентраному комплексі.

Рассмотрены патогенетические подходы к лечению фетоплацентарной недостаточности и гипоксии плода у беременных с субклиническим гипотиреозом. Общепринятой терапией достигается временное улучшение клинического состояния беременных и плода, но остается нарушенным морфологическое строение плаценты, т.е. остаются условия и субстрат для прогрессирования патологических процессов в фетоплацентарном комплексе.

Проаналізовано генетичні показники у дітей різних вікових груп, які піддавалися впливу алкоголю у внутрішньоутробному періоді, стан макрофагальної фагоцитувальної системи у хворих на неалкогольний стеатогепатит в поєднанні з остеопорозом в періоді медичної реабілітації з використанням сучасних комплексних препаратів. Висвітлено проблеми та перспективи пренатального скринінгу вагітних жінок, кореляційні взаємозв'язки індексу маси тіла, ліпідного профілю, маркерів кісткової резорбції та рівня остеопротегерину у жінок з кардіоваскулярною патологією в постменопаузі. Визначено цитокіновий профіль крові хворих на шизофренію в період реабілітації після перенесеного фебрильного нападу у разі застосування поліоксидонію, динаміку показників клітинного імунітету у хворих на соматизовані депресивні розлади під час лікування мелітором і поліоксидонієм. Вивчено вплив комбінованого фітопрепарату бонджигару на показники перекисного окиснення ліпідів у хворих на хронічний некалькульозний холецистит, сполучений з хронічним вірусним гепатитом С з низьким ступенем активності. Розглянуто питання корекції біоелементного та амінокислотного балансу у хворих з поєднаним перебігом хронічного холециститу та гіпертонічної хвороби. Розкрито клініко-патогенетичні аспекти та особливості лікування хронічного обструктивного захворювання легень, зокрема, в сполученні з неалкогольним стеатогепатитом.

Проанализированы генетические показатели у детей разных возрастных групп, поддающихся влиянию алкоголя во внутриутробном периоде, состояние макрофагальной фагоцитирующей системы у больных неалкогольным стеатогепатитом в совмещении с остеопорозом в периоде медицинской реабилитации с использованием современных комплексных препаратов. Освещены проблемы и перспективы пренатального скрининга беременных женщин, корреляционные взаимосвязи индекса массы тела, липидного профиля, маркеров костной резорбции и уровня остеопротегерина у женщин с кардиоваскулярной патологией в постменопаузе. Определены цитокиновый профиль крови больных шизофренией в период реабилитации после перенесенного фебрильного приступа при применении полиоксидония, динамика показателей клеточного иммунитета у больных соматизированными депрессивными расстройствами при лечении мелитором и полиоксидонием. Изучено влияние комбинированного фитопрепарата бонджигара на показатели перекисного окисления липидов у больных хроническим некалькулезным холециститом, совмещенным с хроническим вирусным гепатитом С с низкой степенью активности. Рассмотрены вопросы коррекции биоэлементного и аминокислотного баланса у больных с совмещенным протеканием хронического холецистита и гипертонической болезни. Раскрыты клинико-патогенетические аспекты и особенности лечения хронического обструктивного заболевания лёгких, в частности, в совмещении с неалкогольным стеатогепатитом.

Изучено и уточнено значение магнитно-резонансной томографии в комплексе диагностики перинатальных гипоксических поражений ЦНС плода, оценена ее эффективность по сравнению с нейросонографией. Показано, что магнитно-резонансная томография имеет решающее значение для уточнения диагностики характера и объема гипоксических поражений головного мозга и во многом может обосновывать тактику ведения родов.

Изучено влияние патологии околоплодной среды на течение беременности, родов и перинатальных исходов у беременных высокого риска. Исследование беременных с помощью метода магнитнорезонансной томографии позволяет наиболее точно определить как околоплодные воды (ООВ), так и состояние центральной нервной системы (ЦНС) плода. Патология ООВ сопровождается снижением уровня гемодинамики в системе мать - плацента - плод. Она может служить маркером наличия гипоксических поражений ЦНС плода.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.27

Рубрики:

Зміни плоду при патології материнського організму

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Определены показатели кровотока, системы гемостаза, уровень основных гормонов (эстриола и плацентарного лактогена) у 70-ти беременных с риском возникновения плацентарной недостаточности, а также у беременных с клиническими проявлениями плацентарной недостаточности в срок 6 - 40 недель беременности. Отмечено ухудшение показателей в период плацентации: увеличение резистентности маточных артерий и артерий пуповины, ультразвуковые признаки, снижение гормональной активности плацентарного комплекса, изменение гемостазиограммы раньше первых клинических признаков плацентарной недостаточности. Раннее назначение комплексного лечения улучшает изучаемые показатели.

На підставі морфологічних досліджень тканинних елементів матково-плацентарного комплексу (на напівтонких та ультратонких зрізах) у 29-ти вагітних жінок із синдромом затримки росту вагітної матки встановлено, що однією із важливих причин розвитку цієї патології є різні структурні зміни її сполучнотканинного каркаса з утворенням фібронектину в міжм'язових пучках міометрія. Це має важливе значення у розвитку фетоплацентарної недостатності, хронічної гіпоксії та гіпотрофії плоду.

Раскрыты механизмы, формирующие амниотическую жидкость и регулирующие продукцию мочи плодом на протяжении беременности. Показано, что одними из основных факторов, ведущих к снижению объема амниотической жидкости является гипоксия плода, а также наличие взаимосвязи повышения осмолярности плазмы крови матери и плода и количества околоплодных вод.

Представлены результаты ведения беременности при задержке развития плода с проведением мониторинга основных параметров биофизического профиля функциональной системы материнский организм - плацента - плод. Установлено, что на основе оценки вариабельности частоты сердечных сокращений, определения индексов дыхательных и генерализованных движений плода, индекса амниотической жидкости, показателей сосудистого сопротивления в маточных артериях, сосудах плацентарного ложа и пуповины можно осуществить эффективный пренатальный прогноз, избрать оптимальную врачебную тактику при задержке развития плода.

Проведено аналіз функціонального стану плода у 60 вагітних із герпесвірусною інфекцією. Встановлено, що у вагітних на фоні герпесвірусної інфекції внаслідок порушення матково-плацентарного кровообігу розвивається фетоплацентарна недостатність.