Скачати повний текст

Визначено рівні залягання грунтових вод різних типів ольсів та їх хімізм. Наведено дані щодо макро- та мікроморфологічних, водно-фізичних і фізико-хімічних властивостей досліджених вільшаників. З'ясовано особливості взаємодії листяного опада вільхових біогеоценозів за умов лабораторного експерименту. Охарактеризовано флору та рослинність, особливості грунтової альгофлори та грунтово-підстилкової фауни вільшнеків. Проведено екоморфічний аналіз рослинності різних типів вільшнеків. Визначено масштаби утворення у вільхових лісах різних типів жовена на коренях вільхи чорної. Наведено список рідких рослин і видів, що зникають. Запропоновано рекомендації щодо відновлення, управління та раціонального використання вільхових лісів у південно-східній частині України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено біоекологічним властивостям дуба червоного (Quercus rubra L.) в різних лісорослинних умовах Київського Полісся, питанням його взаємодії з аборигенними дубом звичайним та сосною звичайною. Встановлено, що плодоношення інтродуцента має асинхронний характер. Введення дуба червоного в субори підвищує стійкість соснових лісів без втрати їх продуктивності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розвинуто наукові положення стосовно потенційної та реальної продуктивності деревостанів сосни звичайної, ялини європейської, тополі та верби, а також особливостей формування їх плантаційних деревостанів за умов України. Виділено перспективні форми деревних порід для прискореного вирощування деревини. Удосконалено агротехніку та технологію створення плантацій (вирощування та використання різних видів садивного матеріалу, підготовка лісокультурної площі, обробіток грунту, удобрення, агротехнічні). Одержано математичні моделі взаємозалежностей густоти деревостанів з іншими таксаційними характеристиками. Розроблено програми формування оптимальної густоти плантацій на баланси та пиловник за слабкої та сильної інтенсивності доглядових рубань. Вивчено особливості формування та продуктивність другої (порослевої) генерації плантацій тополь на середню та грубу деревину. Запропоновано ознаки оцінки життєдіяльності дерев у разі визначення доглядових рубань (розміри крони та вологість лубу). Розроблено математичні моделі росту насаджень досліджених порід за запасом і середньою його зміною, що передбачає обгрунтування оптимальних строків головного рубання за максимальною кількістю деревини та її вартістю. Розроблено математичні залежності основних морфометричних характеристик вербового пруту від маси кущів маточної плантації та виходом стандартних живців. Обгрунтовано роль сфери плантаційного вирощування у розв'язанні екологічних проблем. Визначено економічну ефективність створення плантацій сосни з ущільнювачами.

  Скачати повний текст

Головною метою досліджень за умов вологої грабової діброви є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, продуктивності та фітомаси ясенево-дубових та модриново-дубових культур за різним складом у вигляді нормативного матеріалу. Досліджено таксаційну будову за діаметром 1,3 м та висотою стовбурів, а також за довжиною та діаметром крон. Вираховано асиметрію, ексцес, варіацію, ранг розподілів чисельностей, а також змодельовано їх параметри за допомогою двопараметричного рівняння Вейбула. Отримано моделі росту за основними таксаційними показниками у динаміці з часткою дуба червоного 5-9 одиниць. Найпродуктивніші культури дуба червоного є складом 8Дч2Мд і 7Дч3Яс. Змодельовано зміну фітомаси за основними компонентами крони та стовбурів з часткою дуба червоного у культурах 5-9 одиниць. Внаслідок істотних відхилень у рості дуба червоного від дуба звичайного рекомендовано виділити дуб червоний в окрему господарську секцію.

  Скачати повний текст

Вивчено стан, продуктивність, структуру та рост букових деревостанів Криму, досліджено особливості формування їх природного поновлення залежно від дії природних чинників і господарських заходів. Оцінено розподіл площ букових лісів Криму за категоріями захисності, походженням, типами лісу, класами віку, повнотами та класами бонітету. Визначено продуктивність букових деревостанів різного походження за типами лісу. Розроблено таблиці та моделі ходу росту для модальних і еталонних букових деревостанів. Встановлено, що букняки Криму використовують лісорослинний потенціал лише на 63,7 %, розроблено пропозиції щодо відтворення і формування букових лісів Криму.

  Скачати повний текст

Уперше на ценопопуляційному рівні вивчено Fagus sylvatica в лісах рівнинної частини України. На підставі біометричного аналізу листків бука підтверджено його віднесення до підвиду Fagus sylvatica subsp. moesiaca (Maly) Czeczott. Досліджено динаміку ареалу та встановлено причини острівної локалізації букових лісів на Подільській височині, проведено систематичний, біоморфологічний та географічний аналіз флори букових лісів Поділля. Виявлено еколого-ценотитичні особливості букових лісів за різних фізико-географічних умов Подільської височини. Установлено видовий склад та сучасний стан популяцій рідкісних і зникаючих видів флори даних лісів.

  Скачати повний текст

Вперше для умов Передкарпаття визначено частку дуба у складі деревостанів 22-х типів лісу 6-ти субформацій дуба звичайного та 8-ми типів лісу у двох субформаціях дуба скельного, які ростуть у суборах, судібровах, дібровах та в інших 52-х типах лісу. Досліджено сучасний стан дубових лісів регіону, наведено оцінку їх генетичних ресурсів, вивчено особливості та запропоновано шляхи оптимізації процесів природного та штучного поновлення на зрубах і під наметом лісу. Виявлено, що мережа генетичних резерватів дубів звичайного та скельного загальною площею 776,7 га є достатньою в усіх лісонасінних районах, окрім Івано-Франківської області. Критичний стан лісівничо-таксаційно-селекційних показників виявлено лише в 10 % ЛГР, а в 10 % він є незадовільним. Науково обгрунтовано шляхи розширення площ дубових лісів. Виявлено, що культивування інтродукованих і місцевих швидкорослих порід (модрин європейської та японської, псевдотсуги тисолистої, ясена звичайного, а також ялини звичайної) є одним з найбільш ефективних шляхів підвищення продуктивності дубових лісів у Передкарпатті. Обгрунтовано доцільність використання дворічних лісових дичок дуба звичайного з-під намету зріджених деревостанів та ефективність люпину багаторічного для догляду за лісовими культурами дуба. Наведено рекомендації щодо удосконалення лісовідновлення в дубових лісах Карпат.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено вплив лісорослинних умов південно-західного мегасхилу Українських Карпат на будову та фізичні властивості деревини бука, та відповідно до них виділено висотно-екологічні пояси. Визначено рівняння регресії залежності показників будови та фізичних властивостей деревини бука лісового від висотно-екологічного градієнта, які підтверджують вплив лісорослинних умов на властивості деревини. Вивчено особливості формування високоякісних (без несправжнього ядра) стовбурів бука лісового, зокрема, вплив віку, висотно-екологічних умов і механічних пошкоджень на утворення несправжнього ядра.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень внутрішньовидової мінливості сосни звичайної та дуба звичайного в географічних культурах Сумського Полісся та північного Лівобережного Лісостепу України. Досліджено ступінь успадкування ознак географічних походжень у I - III поколіннях. Досліджено мінливість ознак сосни звичайної у географічних культурах III покоління та дуба звичайного II покоління. Кориговано положення щодо районованого переміщення насіннєвого матеріалу. Рекомендовано перспективні регіони заготівлі насіння для вирощування стійких, продуктивних та високоякісних насаджень за умов Сумського Полісся та Лівобережного Лісостепу.

  Скачати повний текст

Виявлено репродуктивний потенціал виду за умов країни, який дозволяє щорічно заготовляти значну кількість насіння та вирощувати з нього сотні тисяч штук садивного матеріалу. Розроблено технологію масового розмноження гінкго насінним шляхом, сутність якої полягає у вирощуванні 1 - 3-річних сіянців гінкго за умов закритого грунту, з наступним дорощуванням їх за умов відкритого грунту. Зазначено, що для розмноження рослин виду використано метод культури тканин, який є найбільш ефективним з біологічної точки зору. Встановлено нові осередки насіннєносних дерев, наявність самосіву та випадків вегетативного розмноження гінкго, вік найстаріших дерев в Україні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан, умови відтворення, будову, особливості росту та продуктивності, а також господарське використання букових деревостанів Прикарпаття у переважаючих типах лісу. На підставі архівних лісоінвентаризаційних матеріалів проведено ретроспективний аналіз динамічних змін структури букових лісів (БЛ) за останні 50 років. Встановлено, що внаслідок господарської діяльності відбулись істотні зміни у структурі БЛ, які призвели до значного зниження їх продуктивності. Встановлено періодичність плодоношення бука. Розглянуто чисельність і висотно-вікову структуру природного поновлення та підросту бука під материнським наметом і на зрубах, охарактеризовано вплив основних екологічних факторів на їх збереження та ріст. Висвітлено особливості морфологічної будови, росту та продуктивності бучинників і побудовано таблиці ходу росту чистих і мішаних букових деревостанів за переважаючими типами лісу. Наведено рекомендації щодо покращання стану лісів, відновлення корінних деревостанів переважно природним шляхом, вдосконалення нормативів інвентаризації, а також організації та ведення лісового господарства у БЛ регіону.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст