Встановлено закономірності дії N-оксиду 2,6-диметилпіридину за широкого діапазону його концентрацій у воді на життєздатність, біохімічні та цитологічні показники риб коропа (Cyprinus carpio L.) і білого товстолоба (Hypophtalmichthys molitrix Val.) на різних етапах онтогенезу. Виявлено, що ступінь токсичності N-оксиду похідного піридину залежить від концентрації у воді та тривалості впливу на організм, а також вікової чутливості ембріонів, личинок, цьоголіток риб. З'ясовано, що найбільш чутливими до дії препарату "Івін" є личинки коропа та білого товстолоба, менш чутливими - цьоголітки риб, найбільш витривалою - їх ікра. Виявлено, що за 24-х годинної експозиції летальні концентрації N-оксид 2,6-диметилпіридин становлять для ікри коропа 5 610,6 мг/л, для білого товстолоба - 645,2 мг/л, для їх личинок відповідно 81,9 і 67,9 мг/л, а цьоголіток коропа - 613,2 мг/л. Встановлено позитивну дію препарату "Івін" (N-оксид 2,6-диметилпіридин) за дії концентрацій 0,01 - 0,1 мг/л на процеси ембріонального розвитку ембріонів білого товстолоба, а за дії концентрацій 0,001 мг/л - коропа, зокрема, зафіксовано підвищення (на 6,5 - 15 %) життєздатності ікри на стадії вилуплення личинки, що пояснюється фунгіцидними властивостями препарату. Доведено, що відносно висока концентрація (100 мг/л) препарату викликає зупинку розвитку ікри риб внаслідок утворення генетично дефективних клітин з аномально великими ядрами. З'ясовано, що утворення даних клітин викликає порушення нормального перебігу диференціювання тканини на стадії закінчення гаструляції. Доведено, що підвищення концентрацій N-оксиду похідного піридину у воді викликає зниження вмісту нуклеїнових кислот і загального білка в тканинах риб. Виявлено різну чутливість організму личинок і цьоголіток риб до підгострої та хронічної дії препарату. За підгострої дії N-оксиду похідного піридину на організм риб зафіксовано значні енергетичні затрати на адаптаційні процеси, які обумовлюють підвищення процесів катаболізму над процесами анаболізму. Вперше досліджено цитотоксичний вплив N-оксиду 2,6-диметилпіридину на генетичний апарат клітин ембріонів риб. За хронічної токсичної дії N-оксиду похідного піридину виявлено зниження співвідношення РНК/ДНК зі зростанням вмісту препарату у воді. Зроблено висновок, що довготривала дія препарату призводить до послаблення метаболічних процесів у тканинах личинок, зокрема, порушень певних процесів нуклеїнового обміну та біосинтетичних процесів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто сучасний видовий склад та співвідношення компонентів іхтіофауни за чисельністю природних гідроекосистем Центрально-Подільського Придністров'я. Вивчено розподіл на групи іхтіофауни річкових гідроекосистем. Охарактеризовано представників інтродукованого інвазивного компонента іхтіофауни: ротана, чебачка амурського та колючку триголкову, які адаптувалися до гідрологічних умов водойм-реципієнтів. Висвітлено сучасний стан забезпеченості нерестовищами та зимувальними ямами. Встановлено ступінь схожості угруповань за коефіцієнтом Серенсона та показник типовості іхтіофауни за багатством. Показано залежність строків та екологічних особливостей нересту основних аборигенних видів риб від абіотичних факторів. Проаналізовано вплив основних антропогенних факторів: аматорського та спортивного рибальства, браконьєрства, рибогосподарського комплексу, забруднення стоками. Запропоновано заходи охорони та раціонального використання рибних запасів у річкових гідроекосистемах регіону.

  Скачати повний текст

Оцінено біолого-господарчі показники любінського рамчастого коропа на завершальному етапі його виведення. На підставі рибницько-біологічних досліджень за умов інтенсивного промислового вирощування виявлено значну перевагу любінського рамчастого коропа у порівнянні з існуючими нормативно-технологічними показниками у коропівництві, що забезпечило успішну апробацію та визнання його новим селекційним досягненням України. Установлено основні біологічні та фізіолого-біохімічні показники та споживні якості даних риб. Запропоновано для виробництва новий внутрішньопорідний тип української рамчастої породи коропа, який успішно використовується в рибній галузі за умов чистопородного розведення та для одержання промислових помісей і гібридів, а також у виконанні селекційних програм зі створення нових масивів українських рамчастих коропів.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження вперше одержано дані про формування адаптивних систем захисту організму риб від токсичного впливу важких металів шляхом їх внутрішньоклітинного перерозподілу. Установлено, що токсична дія металу залежить від його природи та концентрації. За цього максимальна доза не обов'язково є найбільш токсичною. Виявлено складний характер взаємодії між металами за їх комплексного впливу, що обумовлено спільними механізмами їх транспорту та підтримання іонного гомеостазу. Установлено (in vitro), що проникнення іонів важких металів у зябра та кишечник коропа є регульованим до певної концентрації процесом, залежно від якої та температури середовища реалізуються різні механізми їх транспорту.

  Скачати повний текст

У порівняльному аспекті досліджено стан системи гепатотоксичності та гострофазної відповіді в гепатоцитах коропа та рака за дії на організм іонів Cu, Zn, Mn, Pb, їх суміші та фенолу в екологічно реальних (0,1 ГДК) і (в коропа) двох сублетальних концентраціях (2 ГДК і 5 ГДК) протягом 14-ти діб. На підставі окремих характеристик та їх інтегрального аналізу (індексу антиоксидантного стану, принципового Компонентного аналізу, ANOVA) показано, що дія 0,1 ГДК чинників спричиняють помітні й однотипні зміни антистресорних систем, СК - специфічні до природи чинника зміни, а 5 ГДК - найменші відмінності від контролю. Антистресорні системи гепатоцитів рака чутливіші до дії іонів металів, ніж коропа, але більш толерантні до дії фенолу. 0,1 ГДК спричиняє зменшення активності супероксиддисмутази, ЗЗЗ і збільшення вмісту глутатіону у більшості груп. Гострофазна відповідь має прояв у гепатоцитах за дії екологічно реальних концентрацій токсикантів, вищі концентрації її не спричиняють.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз сучасної еколого-токсикологічної ситуації у водосховищі на підставі визначення забруднення важкими металами води, донних відкладень та риб промислових видів. З'ясовано, що вміст важких металів в організмі різних видів риб залежить від характеру їх харчування, біотопу та фізіологічного стану. Проведено екологічну індикацію стану хижих і мирних риб шляхом вивчення біохімічних механізмів їх адаптації. Визначено, що найбільш токсичними для хижих риб є кадмій, залізо, свинець, нікель, ртуть, а на мирних риб значний вплив спричиняють додатково марганець, цинк і мідь. Встановлено, що мирні риби зазнають більшого токсичного впливу у порівнянні з хижими, та перебувають під потужним техногенно-хімічним пресом.

  Скачати повний текст

Виявлено залежність ступеня інгібувального впливу авермектинів від стадії розвитку зародка, структури авермектину та чутливості ензиму до дії антипаразитарних речовин. Результати інгібування АТФаз значною мірою підтверджено на підставі змін трансмембранного потенціалу, ультраструктури бластомерів і морфології зародків і личинок. Виявлено певні пошкодження органел, а саме: гіпертрофію, набряк каналів гранулярного ендоплазматичного ретикулуму та агранулярного ендоплазматичного ретикулуму, збільшення лізосом і травних вакуоль, руйнування ПМ, що призводить до метаболічнмх порушень і розвитку некрозу в бластомерах, який спричиняє загибель зародків. Установлено можливі причини виникнення токсичних ефектів, зумовлених дією авермектинів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено процеси, які відбуваються в організмі коропа різного віку за дії сезонних змін температури та пестицидів: амонійної солі 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти (2,4-Д) і зенкора. Установлено максимальне накопичення пестицидів групи 2,4-Д у печінці та мозку коропа. Відзначено, що зенкор не накопичується в жодній з досліджених тканин. В організмі коропів цього року виявлено значно менший вміст енергетичних субстратів в осінній період у порівнянні з коропами-дворічками, це доводить кращу підготовленість останніх до зимівлі, що має місце завдяки дії механізмів збереження енергетичного гомеостазу у зимуючих риб. Показано, що інтоксикація сприяє активації катаболічних процесів. З'ясовано, що токсичний вплив пестицидів взначною мірою визначається порою року. Зазначено, що з досліджених тканин (білих м'язів, печінки, мозку) найменшого токсичного впливу зазнає мозок.

  Скачати повний текст

Досліджено питання комплексного вивчення процесів, які відбуваються в мозку коропа під впливом сезонних змін температур і токсикантів: аміаку, катіонів, важких металів, фенолу та у разі зміни pH водного середовища. Показано значення гамма-амінобутиратного (ГАМК)- шунта та глутамат-глутамінової системи у підтримці енергетичного та метаболічного гомеостазів: формування пулу нейромедіаторів, детоксикація аміаку, забезпечення функціонування адаптивних енергетичних гілок ГАМК-шунта (у зимові місяці активніша нейромедіаторна гілка, весною - енергетична). Виявлено ефект підтримання гомеостазу в мозку коропа за рахунок синтезу кетонових тіл, внаслідок впливу гіпотермії та токсикантів (аміаку, іонів, свинцю, фенолу, за політоксичної дії стічних вод).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено важливість Стир-Горинського рибовідтворювального комплексу, в якому виявлено 29 з 36-ти видів риб, відзначених у регіоні в 1950-х рр. Різновікові популяції характерні для 13-ти видів, зокрема, для восьми промислово цінних, 16 видів зустрічаються як поодинокі екземпляри у гирлах pp. Стир, Горинь, Случ, Barbus barbus boristhenicus, Lota lota і Carassius carassius з Червоної книги України, 7 видів у відловах відсутні - Lamperta mariae, Albusnoides bipunctatus rossicus, Pelecus cultratus, Leuciscus leuciscus, Phoxinus phoxinus, Nemacheilus barbatulus, Gobitius taenia та з'явилось шести видів-вселенців, зокрема, Percottus glehni. Визначено реабілітацію та заповідання "природних локалітетів", які сприяють відтворенню іхтіофауни та формуванню промислових стад, з обов'язковою регламентацією скидання промислових і меліоративних стоків. Запропоновано розрахункову формулу й опрацьовано концепцію стійкості водних систем за формування іхтіоценозу. Розроблено рекомендації щодо стабілізації іхтіоекологічної ситуації у регіоні, визначено пріоритетність стратегій реабілітації-програми міn. та мах.

  Скачати повний текст

Встановлено основні закономірності формування природної кормової бази та іхтіофауни р. Іршава, розроблено стратегію відновлення її різноманіття в малому гірському водотоці. Зазначено, що іхтіофауна ріки нараховує 38 видів риб і міног (у т.ч. шість занесених до Червоної Книги України) з 13-ти родин, що становить 62 % видового складу та 81 % родини іхтіофауни річок Закарпаття. Проведено районування р. Іршава за морфололгічними, фізико-геологічними, гідрологічними, гідрохімічними характеристиками, якістю води, різноманіттям водоростей, безхребетних та іхтіофауни на дві ділянки: гірську та рівнинну. Проаналізовано основні загрози іхтіофауні р. Іршава, які формуються антропогенними та біологічними чинниками. Встановлено, що рибопродуктивність річки становить 9,4 - 16, 4 кг/га х рік. Вперше розроблено та впроваджено стратегію охорони та збереження раритетної іхтіофауни Карпат та доведено, що за сучасних умов найбільш дієвим методом її відновлення є штучне відтворення та випуск у гірські водотоки форелі струмкової.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз іхтіофауни Молочного лиману. Досліджено динаміку різноманіття риб у зв'язку з коливаннями показників якості води, зумовлених природною та штучною реорганізацією водойми. Вивчено основні популяційні показники рибного населення водойми з урахуванням абіотичних (гідрологічних, гідрохімічних та інших) і антропогенних чинників (інтенсивності штучної підтримки гідрологічного режиму, промислу). Простежено зміни рибогосподарського значення водойми. Встановлено корелятивний зв'язок між кількістю видів риб та солоністю води в лимані. Проведено детальне узагальнення та виявлено закономірності формування окремих складових частин екосистеми досліджуваної водойми, що дозволяє окреслити напрямки збереження, раціонального використання та відтворення рибних ресурсів не тільки Молочного лиману, а й інших подібних екотонів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості структурної організації м'язів тулуба коропа лускатого, мікроструктури поверхневого та глибокого латеральних м'язів у осетра російського, веслоноса, форелі райдужної, щуки звичайної, коропа лускатого, товстолобика строкатого, амура білого, сома та судака звичайних. Вперше проведено порівняльне оцінювання змін м'язової тканини у поверхневому та глибокому латеральних м'язах з збільшенням віку коропа. Досліджено відмінності організації м'язових волокон поверхневого латерального м'яза в окремих видів кісткових риб. Уперше подано характеристику розподілу жирової тканини у поверхневому латеральному м'язі окремих видів хрящових ганоїдів у порівнянні з костистими рибами. Уперше у вітчизняному рибництві проаналізовано структурну організацію червоних і білих м'язів у представників іхтіофауни, що можуть здійснювати тривалі міграції, у порівнянні з туводними рибами водойм Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Розглянуто можливості застосування демографічних підходів, заснованих на віртуально-популяційному аналізі (ВПА), для оцінки чисельності і стану запасів основних промислових видів риб дніпровських водосховищ на прикладі ляща, плітки та плоскирки Кременчуцького водосховища, а також ляща та плітки Канівського водосховища. Проаналізовано ряд методик визначення параметрів рівняння росту Берталанфі, природної та промислової смертності. Визначено чисельність та біомасу промислового стада даних видів риб за допомогою ВПА, когортного аналізу Поупа та псевдокогортного аналізу. На підставі моделі типу Томпсона і Бела, яка показує, наскільки раціонально ведеться промисел даних видів, змодельовано улови на одиницю поповнення. Розглянуто фактори, які впливають на динаміку чисельності ляща та плітки дніпровських водосховищ. Зазначено, що промислові стада ляща Кременчуцького та Канівського водосховищ експлуатуються раціонально, в той час як плітка знаходиться в стані "перелову". Основним фактором, що впливає на динаміку чисельності даних видів риб є інтенсивність промислу.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне порівняльне оцінювання морфобіологічних показників стада ляща Дніпровсько-Бузької гирлової області за умов зростаючого промислового навантаження. Одержано нові дані щодо статево-вікового складу стада ляща, його репродуктивного й іхтіопатологічного стану, якості рибопродукції. Встановлено факт міжвидової симпатричної гібридизації в межах естуарної гідроекосистеми. Вдосконалено положення щодо оптимізації промислової експлуатації сировинних ресурсів естуарної гідроекосистеми за рахунок регулювання промислового навантаження, запровадження системи іхтіологічного моніторингу з використанням геоінформаційної системи, яку вперше створено для Дніпровсько-Бузької гирлової області.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст