Запропоновано нову комплексну схему аналізу вертикальних руслових деформацій. На підставі результатів досліджень зв'язків між основними морфологічними та динамічними параметрами русел проаналізовано вертикальні руслові деформації та запропоновано критеріальні залежності, що визначають особливості перебігу руслових процесів на річках. Оцінено динаміку крупності донних відкладів і визначено стійкість русел досліджених водотоків. Досліджено поздовжні профілі річок і одержано універсальну залежність нормованого поздовжнього профілю водотоків, яка дозволяє об'єднати в окремі групи річки різних порядків. На підставі одержаних типів форм нормованих поздовжніх профілів виконано районування басейну Верхнього та Середнього Дністра. З використанням результатів зіставлення різночасових поздовжніх профілів досліджених водотоків установлено тенденції щодо спрямованості на них вертикальних руслових деформацій за всією довжиною досліджених річок.

  Скачати повний текст

Проаналізовано деякі аспекти просторової організації рослинного покриву долини річки Самари. Надано екологічну характеристику степових, лучних, солонцевих і солончакових біогеоценозів. Наведено оцінку стану рослинності та грунтів. Встановлено, що одним з головних факторів, який призводить до кардинальних змін фізико-хімічних, морфологічних властивостей грунтів і продуктивності, структурної організації рослинності, є антропогенне пошкодження ландшафтів. Запропоновано схему трансформації деяких одиниць рослинності.

  Скачати повний текст

Здійснено класифікацію чинників антропогенного впливу на річки. Оцінено здатність річок реагувати на антропогенний вплив. Досліджено зміни метеореологічних величин, які найбільше впливають на стан річок. Показано вплив кліматичних змін на середній річний стік води та його внутрішньорічний розподіл. Подано характеристику галузей господарського комплексу України, що найбільше впливають на стан річок. Визначено вплив антропогенної діяльності на стік найбільших річок та визначено стік, який би спостерігався за відсутності господарської діяльності. Здійснено районування території України за особливостями використання річок. Визначено вплив зарегулювання стоку на режим річок і гідроекологічну ситуацію. Розроблено параметри екологічних попусків з Дністровського водосховища. Установлено закономірності стоку завислих і тягнених наносів, а також вплив антропогенного чинника. Оцінено зміни, які сталися в результаті антропогенного впливу на температуру води, льодовий режим і гідрохімічні характеристики. Визначено очікуваний та ймовірний вплив на річки споруджуваних енергетичних об'єктів. Уточнено метод розрахунку внутрішньорічного розподілу стоку. Здійснено оцінювання ймовірного нафтового забруднення водних об'єктів у разі аварії на трубопровідному транспорті.

  Скачати повний текст

Проведено геогідроморфологічний аналіз умов, чинників і особливостей руслоформування на характерних та однорідних ділянках верхньої течії річки Прут (у межах України). Виявлено основні закономірності даного процесу за референційних та антропогенних умов. Досліджено умови та чинники руслоформування Верхнього Пруту у гірській і напівгірській частині течії. Проаналізовано закономірності еволюції руслоформування річки вздовж течії та розвитку її русла і заплави в часі за природних умов. Виявлено, що основним чиником, який структурує течію Верхнього Пруту стосовно руслоформування є зовнішні обмеження, пов'язані з геологічною та тектонічною будовою території та відповідними особливостями дна долини. Виділено ділянки, які відносяться до трьох груп річкових русел: алювіальних, структурно-алювіальних і структурних. Обгрунтовано шляхи оптимізації використання й охорони русла та заплави досліджуваної річки.

  Скачати повний текст

Розроблено геоекологічні засади мінімізації впливу мінералізованих вод техноакваландшафту на природні аквальні ландшафти на прикладі басейну р. Самара. Наведено порівняльну характеристку існуючих геотехнологій з охорони поверхневих вод від забруднення мінеральними солями у разі їх відведення. Вивчено особливості просторово-часової динаміки гідрологічного та гідрохімічного режимів акваландшафтів даної річки. Розроблено критеріальну шкалу сольового навантаження на біотичну складову акваландшафту. Виявлено, що мінералізація води в межах 3,1 - 3,5 г/л є зоною дуже небезпечною стосовно якісних та кількісних змін живої складової природних акваландшафтів. Доведено, що мінімізація впливу техноакваландшафту є складним багатоступеневим завданням, розв'язання якого доцільно здійснювати поетапно: I етап - природничо-географічний; II - хіміко-технічний. Шляхом обмеження завдання розроблено перший географо-природничий етап. Доведено, що в межах географічної науки зменшення впливу антропогенно-природного утворення можливо шляхом утворення регулювання об'ємів випуску мінералізованих вод в межі природного акваландшафту відповідно з особливостями його гідролого-гідрохімічного режиму.

  Скачати повний текст

На прикладі Західного Бугу розроблено та реалізовано методичну схему комплексу гідрохімічних досліджень басейну транскордонної річки. Вивчено закономірності формування хімічного складу води, гідрохімічного режиму р. Західний Буг та її приток за фізико-хімічними показниками води, головними іонами, мікроелементами, біогенними речовинами та специфічними забруднювальними речовинами. Уперше оцінено винос хімічних речовин з української та польської частин басейну даної ріки. Одержано характеристики середньорічного та сезонного розподілу стоку розчинених хімічних речовин з водами Західного Бугу. Досліджено особливості часової та просторової динаміки якості річкових вод зазначеного басейну за трьома блоками гідрохімічних показників: сольовим складом води, її еколого-санітарними показниками та специфічними речовинами води токсичної дії. Виявлено характер і ступінь забрудненості річкових вод басейну.

  Скачати повний текст

На основі натурних даних розроблено методику дослідження коливань полів швидкості та каламутності у широкому діапазоні періодів, а також встановлено причини даних коливань. Виявлено динамічні та кінематичні умови транспорту наносів на ділянках річки з русловиправними спорудами та русловими кар'єрами. Досліджено особливості гідрохімічного режиму на ділянках річки з активними інженерними спорудами та вплив мулових відкладень на якість води нижнього Дністра (на ділянці Одеського водозабору).

  Скачати повний текст

Виявлено закономірності розвитку гідроекосистеми басейну р. Прут, зокрема визначено просторово-часові особливості зміни якості поверхневих вод по всьому досліджуваному басейну, визначено обмежні фактори розвитку водних екосистем. Набули подальшого розвитку методи оцінювання самовідновних властивостей водних екосистем, які характеризують внутрішньоводоймні процеси басейну річки. Вперше запропоновано індекс розвитку гідроекосистем, який дозволяє комплексно оцінити стан водної системи за такими напрямами: поточний стан гідроститеми, антропогенне навантаження на водну екосистему, заходи щодо збереження сталого розвитку водної системи. Розроблено математичні моделі для прогнозування змін якості води річок басейну Прута. Запропоновано геоінформаційну систему "Техногенне навантаження на басейн річки Прут", що дозволяє оптимізувати систему підтримки прийняття природоохоронних рішень щодо неї.

  Скачати повний текст

Розглянуто екологічні особливості гирлових ділянок річок, прилеглих територій пригирлового узмор'я північно-західної частини Чорного моря, що дозволило вивчити міжливість різних показників з віддаленням від гирла річки. Використано ГІС-технології з метою виявлення кореляційних зв'язків у розподілі забруднюючих речовин на різних горизонтах у воді, дні та донних відкладеннях, що дає можливість оцінити додаткові джерела забруднення морського середовища. Розроблено математичну модель розповсюдження нафтопродуктів у поверхневому шарі пригирлових зон північно-західної частини Чорного моря. Проведено кількісну оцінку виносу окремих забруднюючих речовин з річковим стоком. Визначено найважливіші показники якості морського середовища в окремих пригирлових зонах і наведено їх порівняльну характеристику. Досліджено найбільш екологічно небезпечні пригирлові зони північно-західної частини Чорного моря.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретико-методологічні засади раціонального використання й охорони водних ресурсів, досліджено еколого-економічний механізм управління водокористуванням. Проведено економіко-економічний аналіз ефективності використання водних ресурсів й розраховано обсяг водно-ресурсного потенціалу Тернопільщини. З метою забезпечення еколого безпечного розвитку водогосподарського комплексу регіону обгрунтовано принципи й інструменти економічного стимулювання ефективного використання й охорони водних ресурсів. Запропоновано удосконалену методику розрахунку платежів за спеціальне використання водних ресурсів з урахуванням впливу антропогенного навантаження на водні джерела. На підставі проведеного аналізу розроблено економіко-математичну модель оптимізації фінансування водоохоронних заходів у басейні річки Дністер у межах Тернопільщини. Визначено основні напрямки вдосконалення національної та регіональної політики в галузі регулювання водокористування.

  Скачати повний текст

Наведено теоретико-методологічні підходи експлуатації водогосподарських об'єктів. Визначено еколого-економічні шляхи раціонального використання водних ресурсів на рівні регіону, в яких на відміну від існуючих враховується вплив експлуатації осушувальних систем та водозбірних споруд. Доведено доцільність запровадження системного підходу будівництва та експлуатації водогосподарських об'єктів з урахуванням дії антропогенних факторів та порушення природних умов на прикладі Рівненщини. Наведено оцінку стану, динаміки та тенденцій розвитку об'єктів з урахуванням розміщення, екогідрогеологічного районування басейну р. Горинь. Розглянуто шляхи підвищення ефективності використання, відтворення та охорони навколишнього середовища.

  Скачати повний текст

На основі багаторічних даних досліджень (1948 - 2000 рр.) гирлової області Дунаю встановлено етапи евтрофування його вод. Показано, що на сучасному етапі в стоці біогенних речовин Дунаю співвідношення головних біогенних елементів - азоту та фосфору, встановлені для збалансованих водних екосистем, дуже порушені зростанням органічних сполук азоту антропогенного походження. На основі даних гідроекологічного моніторингу встановлено, що плавні дельти, незважаючи на різку антропогенну дію, ще продовжують виконувати функції природного біофільтра. Описано процеси, що протікають в зоні змішання річкових та морських вод на гідрогеологічній межі "річка - море" в гирловій зоні Дунаю. Встановлено, що опосередковано через розвиток продукційних процесів стік біогенних речовин Дунаю став причиною формування на узмор'ї донних відкладень, які в даний час є істотним додатковим джерелом евтрофування вод північно-західної частини моря. Оцінено сучасне надходження сполук азоту й фосфору з природних і антропогенних джерел у північно-західну частину Чорного моря - стоків річок (Дунай, Дніпро і Дністер), з атмосферними опадами, а також донних відкладень та комунальних стоків міст. Вказано, що стік біогенних речовин та сполук азоту річки Дунай є їх головним постачальником в північно-західну частину Чорного моря.

  Скачати повний текст

Розроблено технологію автоматизованого проектування інформаційних систем обробки даних спостереження якості вод за формами вхідних і вихідних даних шляхом ідентифікації та ітеративної деталізації складових, що виконують операції з вхідними та довідковими даними. Розроблено комплекс методів, прийомів, алгоритмів і програмного забезпечення, яке впроваджене на практиці для розв'язання важливих прикладних задач у галузі екологічного моніторингу та контролю в Україні. Результати роботи використано під час створення комп'ютеризованої системи спостереження якості вод "Підсистема "Вода та скиди" автоматизованої системи котролю "Екоінспектор" для нагромадження, обробки та аналізу всіх видів скидів і стану забруднення вод в Україні". Систему впроваджено в обласних підрозділах Державної екологічної інспекції Мінприроди України, зокрема, у Києві, Севастополі й Автономній Республіці Крим, а також під час проектування структури інформаційної системи підтримки приняття рішень для управління водними ресурсами басейну р. Південний Буг, яку впроваджено у Басейновому управлінні водними ресурсами річки Південний Буг, а також інформаційної системи моніторингу поверхневих вод Вінниччини.

  Скачати повний текст

Встановлено основні закономірності формування природної кормової бази та іхтіофауни р. Іршава, розроблено стратегію відновлення її різноманіття в малому гірському водотоці. Зазначено, що іхтіофауна ріки нараховує 38 видів риб і міног (у т.ч. шість занесених до Червоної Книги України) з 13-ти родин, що становить 62 % видового складу та 81 % родини іхтіофауни річок Закарпаття. Проведено районування р. Іршава за морфололгічними, фізико-геологічними, гідрологічними, гідрохімічними характеристиками, якістю води, різноманіттям водоростей, безхребетних та іхтіофауни на дві ділянки: гірську та рівнинну. Проаналізовано основні загрози іхтіофауні р. Іршава, які формуються антропогенними та біологічними чинниками. Встановлено, що рибопродуктивність річки становить 9,4 - 16, 4 кг/га х рік. Вперше розроблено та впроваджено стратегію охорони та збереження раритетної іхтіофауни Карпат та доведено, що за сучасних умов найбільш дієвим методом її відновлення є штучне відтворення та випуск у гірські водотоки форелі струмкової.

  Скачати повний текст

Запропоновано методику розрахунку характеристик весняного стоку у басейні р.Нямунас. У процесі побудови розрахункової схеми використано теоретичну модель А.М.Бефані (в модифікації Є.Д.Гопченка), визначену як формулу сталої інтенсивності. На відміну від дещо формального підходу до застосування у розрахункових схемах сталої інтенсивності редукційних кривих опадів у запропонованій методиці введено поняття редукційних кривих середньої інтенсивності припливу води зі схилів до руслової мережі. Для реалізації розрахункової схеми використано методи математичної статистики, числового визначення деяких невідомих і фактично невимірюваних параметрів (коефіцієнтів русло-заплавного регулювання, розрахункової тривалості припливу води зі схилів до руслової мережі), а також географічне узагальнення (максимальних запасів води у снігу до початку весняного водопілля, тривалості припливу води зі схилів до руслової мережі та коефіцієнтів стоку за період весняного водопілля).

  Скачати повний текст

Вивчено вплив важких металів на стан поверхневих вод малих річок, їх міграцію за ланцюгами живлення водних екосистем та розроблено заходи щодо покращення якості води за рахунок вилучення даних металів гідробіонтами. Установлено основні джерела надходження важких металів у поверхневі води р.Замчисько, виявлено зміну величин забруднювачів за 40-річний період. За результатами комплексної екологічної оцінки з'ясовано, що визначальний вплив на формування якості води даної річки чинять специфічні речовини, а саме: Cu, Mn, Zn. За кількісними та якісними показниками проведено розрахунок рівня антропогенного навантаження на екосистему басейну річки та його динаміку за зазначений період часу. На підставі результатів аналізів найбільший уміст важких металів у водних екосистемах виявлено у мулі, а здатність їх до біоакумуляції у макрофітах та іхтіофауні може бути спрямована на покращення якості поверхневих вод. Проведено математичне моделювання й одержано рівняння прогнозного розрахунку вмісту важких металів у рибопродукції, відносно їх умісту у воді.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено мікротопонімію басейну річки Ужа (у контексті українських говірок Закарпаття). Встановлено зв'язок мікротопонімної системи регіону з історією краю, його природними умовами, діалектною диференційованістю. Проведено структурно-семантичний, назвотвірний і етимологічний аналіз мікротопонімів басейну річки Ужа Закарпаття у синхронічному та діахронічному аспектах, а також лінгвокульутрологічний аналіз назв, що утворилися на базі конотативних топонімів. Визначено основні різновиди мікротопонімних варіантів і особливості їх функціонування. Укладено словник мікротопонімів (близько 9 000 назв та їх варіантів, зібраних за польовим методом). Результати проведеного дослідження уможливлюють створення цілісної картини становлення загальноукраїнської регіональної мікротопонімної системи.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку рівнів грунтових вод у заплаві річки Либідь на прилеглій до неї території на базі використання ГІС-технологій і математичного моделювання геофільтрації. Розроблено методику впорядкування, аналізу різнорідних за формою та змістом даних відповідно до формування геоінформаційної бази даних стосовно рівнів грунтових вод. Створено фактографічну базу даних щодо таких у долині р. Либідь на ГІС-основі та математичну детерміновану модель потоку грунтових вод у долині р. Либідь. Вивчено динаміку їх рівнів у долині р. Либідь та прилеглої до неї території. За результатами проведеного модельного експерименту встановлено закономірності їх формування, побудовано карти-схеми глибини залягання грунтових вод і виділено потенційно небезпечні ділянки. Розроблено основні положення методики застосування геінформаційних систем і математичного моделювання геофільтрації до вивчення динаміки рівнів грунтових вод у долинах малих річок.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання впливу гірничо-видобувних робіт на літологію та геологічну будову сучасних донних осадків рівнинних річок. Репрезентативними об'єктами дослідження типу "рівнинна річка - відкритий лиман" обрано р. Інгулець, пониззя Дніпра та Дніпровсько-Бузький лиман. Визначено літологічні характеристики, за якими диференцюються сучасні донні осадки: результати гранулометричного аналізу, питома щільність, вологоємність, загальний вміст магнітного продукту, вміст водорозчинних солей, мінералого-петрографічний склад і вміст важких металів. Установлено, що у верхній і нижній течіях річки літологічні характеристики донних осадків досить однорідні та суттєво відрізняються від зони техногенезу (середня течія ріки, ділянка завдовжки 20 - 25 км). У зоні техногенезу річковий осадок набуває ономальних властивостей, що зумовлено присутністю техногенної складової - шламових частинок залізистих кварцитів розміром 0,15 - 0,074 мм. Це дозволило поділити зазначені зони на природно-антропогену, техногенну та техноплагенну. Розроблено методику відбору проб сучасних донних осадів, яка використовується для моніторингу літології субаквальних осадків у геологічному середовищі антропогенних екосистем.

  Скачати повний текст

На основі дослідження водно-фізичних, фізичних, фізико-хімічних, хімічних, біологічних показників алювіальних грунтів під лісом і лучними травами встановлено, що грунти заплави Сіверського Дінця за умов лісостепу України розвиваються за гідроморфно-алювіально-гумусово-акумулятивним типом грунтотворення. Виявлено, що завдяки геологічним, гідро-геохімічним особливостям будови долини цієї річки переважання кальцію у складі поглинутих катіонів, його біогенною та гідрогенною акумуляцією в гумусовому горизонті підзолистий процес під широколистими лісами не розвивається. Визначено, що заплавні грунти - гарно оструктурені, з високим вмістом гумусу, середніми та високими його запасами в метровій товщі, доброю забезпеченістю рухомими формами фосфору та калію, з середньою - лужногідролізованим азотом. Встановлено, що високий запас біомаси та підстилки свідчить про те, що родючість заплавних грунтів не деградує, а підвищується. Розглянуто шляхи раціонального використання цих грунтів.

  Скачати повний текст