Розглянуто вплив соціально-гігієнічних, медико-біологічних та медико-організаційних факторів на тривалість природного вигодовування дітей у Івано-Франківську. Встановлено, що частій захворюваності дітей першого року життя на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) сприяють інфекційні захворювання матері під час вагітності, патологія вагітності та пологів, внутрішньоутробна гіпоксія плода, пізнє прикладання дитини до грудей у пологовому будинку, дефіцитна анемія та раннє штучне вигодовування. Досліджено особливості імунної відповіді системного та локального імунітету на інфекцію, метаболічну здатність нейрофілів (НСТ-тест) у дітей з повторними ГРЗ. Розроблено комплекс лікувально-реабілітаційних заходів для дітей із зниженою антиінфекційною резистентністю із застосуванням імуналу та нуклеїнату натрію. Встановлено позитивний вплив даного комплексу на імунологічні показники, відзначено зниження частоти захворюваності на ГРЗ.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні з використанням методу ретроспективного аналізу визначено частоту виникнення артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих старших вікових груп у структурі захворювань органів кровобігу в лікарняних закладах у різних регіонах. Встановлено, що даної категорії хворих АГ є частою патологією, яка характеризується тенденцією до зростання та вираженими регіональними розбіжностями. Визначено частоту та характер асоційованих з АГ хвороб органів кровообігу та супутніх захворювань у хворих літнього віку та розроблено концептуальну модель нозологічно-споріднених груп, що відтворює ситуаційні моделі хворих у реальній клінічній практиці, які слід розглядати як основу створення критеріїв і стандартів якості антигіпертензивної терапії в геріатричній клініці. Вперше за даними фармакоепідеміологічного аналізу наведено характеристику стану антигіпертензивної терапії хворих літнього віку в стаціонарах України. Встановлено частоту та структуру призначення антигіпертензивних засобів. Наведено оцінку антигіпертензивної терапії хворих літнього віку відповідно до рекомендацій щодо лікування артеріальної гіпертензії. Вперше з використанням методів кореляційного й дисперсійного аналізу виявлено й оцінено фактори, які визначають спектр і частоту призначення антигіпертензивних засобів для лікування хворих літього віку з АГ у клінічній практиці. Виявлено посилення впливу характеру асоційованих хвороб органів кровообігу на вибір антигіпертензивних засобів і частоту їх призначення за умов надання інформації лікарям про сучасні схеми лікування та підвищення рівня його фінансування. Вперше обгрунтовано необхідність розробки диференційованих стандартів лікування АГ у хворих старшого віку в лікарняних закладах України на базі концептуальної моделі нозологічно-споріднених груп з урахуванням вікових особливостей фармакодинаміки, фармакокінетики та взаємодії ліків за умов вікової поліморбідності.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості процесів вільнорадикального окиснення ліпідів за умов експериментального геморагічного інсульту, вивчено особливості дії антиоксидантних препаратів на розвиток даної патології для корекції захворювання за допомогою лікувально-профілактичних засобів. Встановлено, що цереброваскулярна патологія призводить до змін показників пероксидного окиснення ліпідів. Зазначено, що порушення процесів пероксидації в результаті геморагічного інсульту супроводжується зростанням рівня ТБК-активних продуктів, зниженням зміни активності ключових ферментів супероксиддисмутази (СОД) та каталази, а також вмісту глутатіону. Досліджено зниження активності глутатіон-залежних ферментів і ключового ферменту інтерферон-індукованого каскаду 2',5'-олігоаденілат-синтетази. Показано, що геморагічний інсульт супроводжується зниженням активності антиоксидантних ферментів у органах щурів, особливо в тканині головного мозку. Зазначено, що введення антиоксидантних препаратів суттєво покращує стан організму, особливо головного мозку, у якому негативні наслідки найбільш виражені - активність антиоксидантних ферментів зростає. Доведено, що введення лікувальних препаратів з властивостями антиоксидантів сприяє нормалізації процесів пероксидації. Запропоновано антиоксидантні препарати для профілактики та лікування цереброваскулярних захворювань.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено особливості застосування люмінесцентної мікроскопії з акридиновим оранжевим (АО) в експериментальній та клінічній імунології. Проведено люмінесцентний аналіз функціональної активності лейкоцитів крові людини з застосуванням АО. Запропоновано застосування люмінесцентного методу з АО за різних клінічних умов для визначення імунного статусу людини. Уперше в клінічній імунології визначено функціональну активність імунної системи під час операційної травми за допомогою патогенетичного підходу, що дозволяє враховувати основні стадії імуногенезу: активацію, проліферацію, диференціювання та міграцію лімфоцитів. Проведено аналіз патогенетичного зв'язку показників інтенсивності люмінесценції лімфоцитів, пофарбованих АО, з частотою популяцій лімфоцитів, фенотипованих моноклональними антитілами, та оцінених іншими патогенетичними методами в периферичній крові та культурі лімфоцитів.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни систем гемостазу, фібринолізу та протеолізу в собак з патологіями трубчастих кісток різних форм. За результатами дослідження зазначених систем і клініко-рентгенологічної оцінки розроблено ефективні, патогенетично обгрунтовані схеми корекції запально-регенеративної реакції та стимуляції загоєння переломів трубчастих кісток стилоподію та зейгоподію. Доведено, що за різних нозологічних форм патологій трубчастих кісток у собак розвиваються гіперкоагуляційні зрушення з різними формами та стадіями синдрому дисемінованого внутрішньосудинного мікрозгортання крові (ДВЗ-синдром). У разі закритих переломів кісток зейгоподію гіперкоагулянтні зрушення мають прояв у вираженій гіперфібриногенемії з помірною тромбонемією та пригніченням фібринолізу, які є проявом реакції гострої фази на травму, а у разі відкритих фрактур вони поглиблюються до претромботичного стану з дефіцитом фібриностабілізувальної й антитромбінової активності плазми крові. Переломи кісток стилоподію супроводжуються гострою формою ДВЗ-синдрому. Запально-репаративний процес після остеосинтезу трубчастих кісток ускладнюється коагулопатією споживання, яка триває близько двох тижнів і має прояв у гіперфібриногенемії з високою концентрацією розчинного фібрину, подовженням протромбінованого часу, пригніченням фібринолізу та дефіцитом фібриназної та антитромбінової активності плазми крові, що спричиняє дезорганізацію мікроциркуляції та дисрегенерацію. На підставі результатів клініко-експериментальних досліджень обгрунтовано застосування після остеосинтезу тіотриазоліну та натрію нуклеїнату, які посилюють інгібіторний потенціал крові, активують фібриноліз та відновлюють антитромбінову ємність крові, що сприяє скороченню терміну стадії запалення в 1,5 - 2 раза та прискорюють консолідацію кісток на 13 - 15 діб.

  Скачати повний текст

Висвітлено клінічні й імунопатогенетичні аспекти генералізованого пародонтиту (ГП). Клінічний аспект включає проведення диференційної діагностики за характерними клінічними ознаками й індексів двох форм ГП, які найчастіше зустрічаються у дорослому віці: генералізований пародонтит з хронічним перебігом (ХГП) і швидкопрогресуючим пародонтитом (ШПП). Проведено порівняння імунопатогенезу різних форм ГП імунологічними, гістологічним, імуногістохімічним і електронно-мікроскопічним методами. Обстежено 76 хворих на ГП, з них - 45 хворих на ХГП і - 31 хворий на ШПП. Доповнено знання щодо клінічних особливостей перебігу двох форм ГП, їх поєднаність з хронічними запальними патологіями інших локалізацій. Вперше виявлено візуальні та морфологічні зміни тканини ясен за хронічної гіперімунокомплексемії в експерименті: порушена локалізована внутрішньосудинна коагуляція крові, що зумовлює розвиток дистрофічних змін пародонту.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему впливу герпетичної інфекції на розвиток критичних станів у дітей з інфекційною патологією. На підставі використання анамнестичних, клінічних, параклінічних, сучасних високоінформативних специфічних методів діагностики встановлено частоту (60,1%) герпетичної інфекції у момент критичного стану у дітей. З'ясовано, що у більшості дітей герпетична інфекція, як супутня патологія, обтяжувала перебіг і прогноз основного захворювання. У 18,9% хворих герпетичну інфекцію визнано основною причиною розвитку критичних станів у дітей, переважно через ураження центральної нервової системи. Обрунтовано раннє застосування специфічної противірусної терапії у високих дозах у випадках енцефаліту герпетичної етіології.

  Скачати повний текст

Наведено показники морфологічного та біохімічного складу крові, що характеризують гемопоез, функціональний стан печінки, нирок, серця, підшлункової залози, фосфорно-кальцієвий обмін у клінічно здорових собак і результати диспансеризації собак у розплідниках. Установлено, що патологія печінки діагностується у 70 % молодняку і 62 % - дорослих собак, а також мінерального обміну, відповідно, у 23,1 і 59,2 %, нефротичний синдром - у 46,7 і 46,3 %, анемія - у 6,7 і 29,1 %. У більшості службових собак діагностовано множинну (поліморбідну) внутрішню патологію. Виділено синдроми: гепатоостеодистрофічний (діагностується у 42,3 % дорослих собак), гепаторенальний (32,2 %), гепатоостеоренальний (19,4 %), остеоренальний (6,25 %), непатоанемічний (20,4 %), нефроанемічний (2,3 %) і гепатонефроанемічний (9,0 %). Найбільш інформативними лабораторними показниками для діагностування хвороб собак у разі анемії є вміст гемоглобіну (27,3 % з загальної кількості досліджених), патології печінки - активність аспарагінової (45,2 %) й аланінової (35,0 %) трансфераз, нефропатії - вміст креатиніну (42,3 %), остеодистрофії - загального кальцію (38,4 %). За результатами проведених досліджень розроблено методику диспансеризації собак службових порід, яка передбачає дворазове упродовж року повне клінічне досліження, лабораторний аналіз крові, щомісячний клінічний огляд поголів'я спеціалістами.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано методи діагностики, зокрема диференціальної діагностики гострої та хронічної ниркової недостатності, у собак службової породи німецька вівчарка за зміною біохімічних показників крові. Встановлено зміни активності субстратних ферментів, наведено рекомендації щодо використання з метою діагностики та диференціальної діагностики гострої та хронічної ниркової недостатності показників зміни індексів аспартатамінотрансфераза + аланінамінотрансфраза/гаммаглутамілтрансфераза, азотовий коефіцієнт/білковий коефіцієнт, креатин/загальний білок, креатин/альбуміни, креатинін/глобуліни, аланінамінотрансфераза/гаммаглутамілтрансфераза, alpha-амілаза/гаммаглутамілтрансфераза. Вперше досліджено вплив амінокислот у комплексі з мікроелементами на організм службової породи німецька вівчарка у разі гострої та хронічної ниркової недостатності. Розроблено й апробовано схеми ефективної терапії собак з даними патологіями з використанням препаратів Амінодіал і CV, виготовлених на основі амінокислот і мікроелементів, за умов різних шляхів їх введення. Доведено суттєву роль функціонального стану печінки та травного каналу у лікуванні собак з різними формами ниркової недостатності.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику уражень нирок і легенів у хворих на ревматоїдний артрит завдяки використанню міжфазної тензіореометрії сечі і конденсату вологи видихуваного повітря. Визначено окремі чинники, які впливають на частоту і перебіг ревматоїдного гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту, амілоїдозу нирок, плевриту, дифузного інтерстиціального фіброзу, фіброзувального альвеоліту, ревматоїдних легеневих вузликів. Проаналізовано стан легеневого сурфактанту у тварин з експериментальним ад'ювантним артритом. За допомогою фізико-хімічних методів дослідження патологія нирок і легенів діагностується в 4,2 і 4,7 разів частіше, ніж під час загальновизнаного обстеження, а ефективність терапії нефропатії і пневмопатії залежить від початкових фізико-хімічних властивостей сечі і вологи видихуваного повітря. Глюкокортикоїдні гормони позитивно впливають на біофізичний стан сечі, а системна ензимотерапія - на параметри видихуваного повітря.

  Скачати повний текст

Вивчено типові симптоми, функціональний стан, прижиттєві гістологічні зміни печінки у кіз у випадку токсичної та спонтанної гепатодистрофії та гострого некрозу паренхіми. Експериментально й теоретично обгрунтовано методи лікування кіз з патологією печінки. Вивчено фізіологічні коливання деяких показників функціонального стану печінки у кіз. Установлено, що за умов токсичної гепатодистрофії розвивається білкова зерниста та жирова дистрофія печінки, патологія характеризується жовтяничністю, гепатомегалією, гіпоальбумінемією, зростанням концентрації загального та кон'югованого білірубіну, активності аспарагінової (АСТ) та аланінової трансфераз, гамма-глутамілтрансферази (ГГТ), лужної фосфатази. У випадку гострого некрозу печінки у кіз виявлено жовтяницю, значну гіпербілірубінемію, гіперферментемію (АСТ, ГГТ), некротичні зміни паренхіми. Визначено, що основою причиною гепатодистрофії у кіз є неповноцінна та незбалансована годівля за основними поживними та біологічно активними речовинами, інтоксикація свинцем, порушення утримання. У кіз, хворих на гепатодистрофію (спонтанну), виявлено жовтяничність (30 %), гепатомегалію (50 %), гіпоальбумінемію, диспротеїнемію, зростання концентрації загального та кон'югованого білірубіну, активності АСТ і ГГТ. Установлено, що лікування кіз за токсичної гепатодистрофії та гострого некрозу печінки має тривати не менше 7 - 10-ти діб з наступною реабілітацією хворих.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) та перебігу серцевої недостатності (СН) із збереженою систолічною функцією міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з метою підвищення ефективності лікування. Детально проаналізовано стан внутрішньосерцевої гемодинаміки та діастолічної функції ЛШ у пацієнтів з зазначеними патологіями. На підставі одержаних даних встановлено залежність між ступенем тяжкості декомпенсації, геометричним ремоделюванням і діастолічною дисфункцією ЛШ, яка проявляється у вигляді зміни типів геометричного ремоделювання (від концентричної до ексцентричної гіпертрофії) і діастолічної дисфункції ЛШ (від гіпертрофічного через псевдонормальний до рестриктивного) та супроводжується зростанням функціонального класу (ФК) СН. Досліджено рівень Ал у плазмі крові та встановлено, що вміст даного гормону у хворих на ГХ і діастолічну серцеву недостатність (ДСН) вірогідно збільшується із зростанням ФК, корелює з масою міокарда ЛШ і параметрами спектра трансмітрального діагностичного потоку. Наведено порівняльну оцінку ефективності комплексу еналаприл + метопролол та еналаприл + метопролол + спіронолактон і встановлено перевагу останнього у лікуванні хворих на ГХ з безсимпотомною діастолічною дисфункцією міокарда ЛШ за II типом, а також ГХ і СН зі збереженою систолічною функцією ЛШ.

  Скачати повний текст

Подано теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми сучасної педіатрії - покращання стану здоров'я дітей в регіонах поєднаного забруднення довкілля солями важких металів і фтором шляхом вдосконалення організаційної схеми надання медико-генетичної допомоги та оптимізації лікувально-профілактичних заходів, розроблених на підставі 9-річного спостереження за клінічним станом дітей, молекулярно-генетичних досліджень генів "схильності" та визначення маркерів індивідуальної чутливості дитячого організму до впливу ксенобіотиків. Вперше охарактеризовано провідні синдроми екопатології у дітей з м. Соснівка Львівської області, якими є нефропатія, порушення кальцієвого обміну, зниження імунологічної резистентності організму, тиреопатія та порушення процесів соматичного мутагенезу, частота й інтенсивність яких наростає зі збільшенням часу контакту дітей з ксенобіотиками. Визначено основні ланки патогенезу синдромокомплексу мультихімічної гіперчутливості, названого "Соснівський синдромокомплекс", що розвинувся у дітей внаслідок тривалого низькоінтенсивного комбінованого впливу солей важких металів і фтору. Розроблено діагностичні критерії клінічної гетерогенності екологічно детермінованої патології, апробовано та підтверджено можливість ранньої діагностики ксеногенної інтоксикації, прогнозування маніфестації та верифікації клінічного варіанта перебігу екопатології за допомогою цих методів.

  Скачати повний текст

Здійснено фармакологічне вивчення біологічно активної домішки (БАД) "Веносан" та препарату "Венотропін", одержаних з нативного порошку плодів гіркокаштану та пшеничних висівок. Установлено, що венотропін у дозі 1,7 мг/кг за есцином має широкий спектр фармакологічної активності: антиоксидантну, мембрано- та судиностабілізувальну, протизапальну, веноконстрікторну, антикоагулянтну, за якими він перевищує препарати "Аесцин" та "Ескузан". З'ясовано, що БАД "Веносан" проявляє виражені сорбційну та мембраностабілізувальну активності. У процесі вивчення специфічної фармакологічної активності венотропіну на модельних патологіях тромбофлебіту, тетрахлорметанового гепатиту, ізадринового міокардиту, гіперхолестеринемії виявлено переваги нового препарату перед аесцином та ескузаном за всіма дослідженими показниками. Відзначено, що венотропін є "відносно нешкідливим", не чинить токсичної дії на органи та системи тварин. Венотропін рекомендовано як венотонічний засіб для патогенетичного лікування венозних патологій, а веносан - як профілактичний засіб.

  Скачати повний текст

Визначено протизапальні властивості поліфенольного екстракту "Локорин". На підставі результатів скринінгових досліджень підтверджено високу протизапальну, анальгетичну та жарознижувальну активність даного препарату. Доведено, що протизапальний ефект на моделі зимозанового набряку обумовлений домінувальним впливом на пригнічення синтезу лейкотриєнів і помірним - на утворення простагландинів. Доведено здатність екстракту "Локорин" на модельних патологіях "трафаретної рани", спиртово-преднізолонової й індометацинової виразок шлунка виявляти потужну антиальтеративну дію. Показано виразну антиокиснювальну активність екстракту "Локарин" у системі in vitro та in vivo. Встановлено, що мембраностабілізувальна, капілярозміцнювальна, гепатопротекторна та кардіопротекторна активність препарату обумовлена його антиоксидантною дією. З'ясовано, що екстракт "Локорин" за внутрішньошлункового введення є відносно нешкідливою речовиною, не чинить місцевоподразнювальної дії та не впливає на функціональну активність шлунково-кишкового тракту.

  Скачати повний текст

Проведено фармакологічне вивчення нового природнього ентеросорбенту гранул цеоліту, одержаних з природнього глинистого мінералу - цеоліту. Установлено, що гранули цеоліту у дозі 500 мг/кг мають широкий спектр фармакологічної активності, а саме: сорбційну, протизапальну, антиоксидантну, за якими вони перевищують препарат ентеросгель. За результатами вивчення фармакологічної активності гранул цеоліту на модельних патологіях виразок шлунка різної етіології, панкреатиту, проктиту, тетрахлорметанового та тетрацеклінового гепатитів, холестазу печінки виявлено переваги нового препарату у порівнянні з ентеросгелем за всіма дослідженими показниками. Відзначено, що гранули, цеоліту є "відносно нешкідливими", не чинять токсичної дії на органи та системи тварин під час вивчення хронічної та специфічної токсичності. Гранули цеоліту рекомендовано для застосування як нового ентеросорбенту природного походження для патогенетичного лікування різних патологій шлунково-кишкового тракту.

  Скачати повний текст

Вивчено фармакологічні властивості субстанції гірофільного екстракту листа евкаліпту. Встановлено, що за дози 25 мг/ко дани екстракт виявляє широкий спектр фармакологічної активності. Доведено, що гідрофільний екстракт листя евкаліпту чинить виразну антиексудативну, антиальтернативну, репаративну, капілярозміцнювальну, антиоксидантну, мембраностабілізувальну й антимікробну дію. Вивчено специфічну активність гідрофільного екстракту листа евкаліпту на модельних патологіях слизової оболонки прямої кишки. Встановлено, що ректальні супорзиторії з гідрофільним екстрактом листя евкаліпту за дози 25 мг/кг виявляють виразні протизапальні властивості, нормалізують гемологічні показники, гальмують процес перекисного окиснення ліпідів, зменшують виразність цитодеструктивних процесів і покращують функціональну активність клоноцитів. Вивчено параметри гострої токсичності гідрофільного екстракту листя евкаліпту, що дозволило віднести досліджену субстанцію до класу практично нешкідливих сполук за класифікацією К.К. Сидорова. Встановлено, що досліжений екстракт за дози 25 мг/кг не чинить іритивної дії.

  Скачати повний текст

Проведено фармакологічне дослідження мазі "Веногепар", що складається з таких компонентів: гепарину - 10 000 ОД; мірамістину - 0,5 %; мефенамової кислоти - 1,0 %; троксерутину - 2 %; диметилсульфоксиду - 3 %; суміші поліетиленоксидної основи (ПЕО)-400, ПЕО-1 500 та проксанолу - до 100 %. Встановлено, що мазь "Веногепар" має широкий спектр фармакологічної активності: протизапальну, антикоагулянтну, венопротекторну, антиоксидантну, протимікробну та протигрибкову. Проведено дослідження специфічної фармакологічної активності нового лікарського препарату на модельних патологіях тромбофлебіту, карагенінового, зимозанового та гістамінового запалення, а також на моделях експериментальної кандидозної інфекції та змішаної гнійної рани, викликаної грамнегативною та грампозитивною мікрофлорою (стафілококом і синьогнійною паличкою) та виявлено його переваги у порівнянні з аналогічними засобами за всіма досліджуваними показниками. Доведено, що мазь "Веногепар" є відносно нешкідливою та не чинить токсичної дії на органи та системи тварин. Наведено рекомендації щодо застосування нової мазі "Веногепар", яка відзначається широким спектром фармакологічної активності, для патогенетичного лікування венозних патологій.

  Скачати повний текст

Встановлено механізми формування електричної гетерогенності міокарда, запропоновано методику її діагностики та корекції у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) залежно від віку, статі та наявності асоційованої церебральної патології та/або цукрового діабету II типу (ЦД). Визначено частоту виявлення ранніх і пізніх потенціалів передсердь і шлуночків, характер порушень електричної гомогенності міокарда у здорових осіб та хворих на ГХ, пов'язану з церебральними ускладненнями та/або ЦД, виявлено її статеві та вікові розбіжності. З'ясовано, що ГХ і ЦД детермінують превалювання порушень електричної гомогенності передсердь, а супутня патологія - церебральні ускладнення та/або ЦД - шлуночків. Встановлено, що ступінь невідповідності між біоелектричною та структурною перебудовою серця пов'язана з його електричною негомогенністю, визначено її непрямі маркери. З'ясовано, що у хворих на ГХ з супутнім ЦД збільшення давності, тяжкості та більш рання маніфестація ЦД асоціюються з погіршенням електричної гомогенності міокарда. Доведено, що адекватна тривала антигіпертензивна та цукрознижуюча терапія у хворих на ГХ з супутнім ЦД з контролем рівня артеріального тиску та глікемії є суттєвими детермінантами покращання електричної гомогенності міокарда.

  Скачати повний текст