Розроблено високоефективні методи, моделі, алгоритми та програми для інформаційного забезпечення процесів моніторингу та керування екобіологічною системою ріки. На базі імітаційних досліджень встановлено доцільність використання під час проведення моніторингу і керування самовідновлювальною системою, якою є ріка, двох показників - рівня кисню у воді та його біохімічної потреби. Запропоновановано та реалізовано моделі внутрішнього опису екобіологічної системи ріки на основі прогнозуючого фільтра Калмана - Бюсі, а також штучних нейромереж, проаналізовано властивості кожної з моделей. Вперше розроблено каскадну архітектуру з двох штучних нейронних мереж прямого поширення для послідовної реалізації функцій фільтрації та передбачення.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання розробки автоматизованої системи управління технологічним процесом очищення дифузійного соку з використанням лінгвістичного підходу та нечіткої логіки. Розроблено структуру системи, що забезпечує підтримання технологічних процесів у регламентних режимах за рахунок акумулювання в базі знань досвіду операторів-технологів. Наведено алгоритми та розроблено спосіб управління технологічними параметрами ділянки очищення дифузійного соку на базі нечіткої логіки. Визначено, що автоматизована система управління ділянкою очищення дифузійного соку на базі нечіткої логіки є складовою частиною розподіленої комп'ютерно-інтегрованої системи цукрового заводу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему лікування опіків у дітей віком до 7-ми років. Досліджено стан гормональних і вільнорадикальних реакцій у разі розвитку опікової хвороби (ОХ) різного ступеня тяжкості. Встановлено, що очищення від некрозу в стадії опікового шоку підвищує ефективність мікроциркуляції безпосередньо у ранах, що є особливо важливим для дітей віком до 3-х років, які мають найменший функціональний резерв капілярного кровообігу. Виявлено, що тотальне закриття ран тимчасовим і постійним ауто- та ксенопокриттям після хірургічного очищення дозволяє зберегти їх епітелізаційний потенціал. Обгрунтовано необхідність проведення дослідження динаміки ендотоксикозу за допомогою автоматизованого розрахунку гематологічних індексів, що дозволяє прогнозувати небезпечні тенденції перебігу ОХ та ефективність лікування. Проведено порівняльнй клінічний аналіз перебігу ОХ у 457-ми дітей молодшого віку. Встановлено високу ефективність системи активного хірургічного лікування щодо профілактики розвитку явища поліорганної недостатності (ПОН). Під час проведення операцій у післяшоковому періоді та у разі застосування традиційного лікування втричі частіше (54,5 % та 50,9 % відповідно у групах) у порівнянні з оперованими в стадії шоку (15,1 %) зафіксовано багатокомпонентну ПОН. Доведено, що запропонована система лікування є ключовим кроком органозаощаджуючого напрямку, за рахунок якого в чотири рази знижено вторинне поглиблення опікових ран, удвічі - тяжкість перебігу ОХ та її ускладнення. Встановлено зменшення кількості випадків сепсису в 1,7 раза, летальних наслідків серед пацієнтів, оперованих у стадії опікового шоку, не зафіксовано. Встановлено, що середній ліжко-день зменшився в 1,8 раза (у 1,5 раза у випадку надтяжких опіків). Виявлено, що застосування обраної тактики хірургічного лікування сприяє зниженню кількості інвалідизованих рубцевих деформацій з 42,1 % до 18,2 %.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему лікування хворих на флегмони щелепно-лицьової ділянки (ЩЛД). Вивчено перебіг та загоювання гнійних ран м'яких тканин ЩЛД у трьох клінічних групах хворих, у кожній по 30 пацієнтів: чоловіків та жінок, віком від 18-ти до 60-ти років без супутньої соматичної патології. У всіх групах спостерігалась різна локалізація вогнища запалення, з його поширенням на одну та дві ділянки; ураження однієї анатомічної ділянки спостерігалось у 31,1 % хворих, двох ділянок - у 68,9 %; у 72,2 % виявлено одонтогенні флегмони; у 27,8 % - неодонтогенні флегмони, зокрема, у 14,5 % - остеофлегмони, у 10 % - аденофлегмони, у 3,3 % випадків зустрічались гнілосно-некротичні форми; переважала піднижньощелепна локалізація флегмон (у 53,8 % випадків). Розкрито особливе значення у патогенезі даного захворювання процесу зниження реактивності організму та порушення регуляції імунної відповіді у разі гнійної інфекції. Запропоновано новий патогенетично обгрунтований спосіб лікування флегмону ЩЛД з використанням препарату лімфоміозот H. Встановлено, що в результаті застосування даного способу лікування флегмон ЩЛД спостерігається швидше очищення рани від гнійного ексудату і загоєння вторинним натягненням, з менш вираженими проявами інтоксикації, скороченням післяопераційного періоду, який перебігав без ускладнень; підвищувалась активність показників клітинної і гуморальної ланок імунітету. За результатами проведених досліджень у разі флегмонів ЩЛД, для підвищення резистентності організму та скорочення термінів лікування показано застосування лімфоміозоту H безпосередньо перед хірургічним втручанням та після нього, до зникнення клінічних проявів захворювання.

  Скачати повний текст

Розроблено метод афінної хроматографії шаперонінів на базі денатурованих білків. Запропонований метод використано для дослідження умов формування та дисоціації комплексу GroEL з денатурованими білками, що мають різні фізико-хімічні властивості, для виділення й очищення GroEL, а також для дослідження вмісту шаперонів у клітинах печінки щурів за оксидативного стресу. Установлено можливість швидкого та висококоефективного очищення шаперонінів прокаріотичних і еукаріотичних клітин за допомогою афінної хроматографії на основі денатурованих білків. Показано, що через добу після введення хлориду кадмію у клітинах печінки щурів збільшується кількість Hsp60. Показано суттєвий вплив іонної сили, двовалентних катіонів і лігандів GroEL (Hsp60 клітин Escherichia coli) на його взаємодію з денатурованими білками.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню проявів бальнеоактивності окремих груп органічних речовин лікувальної води "Нафтуся" і виясненню їх походження. Виявлено нові ефекти "Нафтусі" in vitro ta in vivo, чим поширено набір тестів для оцінки її бальнеоактивності. Вперше продемонстрована можливість отримувати бальнеоактивні чинники "Нафтусі" методом мікробної біотехнології з різноманітної вуглеводневої сировини (озокериту, нафти, парафіну). Розробки впроваджені в практику Трускавецької гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції та лабораторії експериментальної бальнеології і використовуються для моніторингу бальнеоактивності родовища, оцінки методів очищення води від аллохтонної мікрофлори, ідентифікації вод нововідкритих родовищ та свердловин на предмет приналежності до типу "Нафтуся".

  Скачати повний текст

Вивчено питання біологічного очищення стічних вод з використанням гідробіонтів виду E. crassipes. Досліджено цю технологію для визначення оптимальних показників роботи та удосконалення способу очищення. Обгрунтування ефективної технології очищення стічних вод вирішене шляхом експериментальних досліджень процесів трансформації забруднень у стоках. Наведено результати спостережень за екологічними особливостями рослин виду E. crassipes. Оцінено можливість культивування їх для очистки стічних вод, визначено оптимальні умови утримання та розмноження рослин за умов штучного клімату та реальних очисних споруд. Описано особливості росту рослин виду E. crassipes у різних за забрудненням середовищах за показниками: приріст надводної та підводної частин, приріст фітомаси. Визначено залежність розмірів та ваги рослин від щільності їх зростання. Одержано дані щодо впливу температур водного та повітряного середовища на ефект очистки стічних вод, досліджено залежності інтенсивності очистки від гідравлічного навантаження на біофільтр та кількості біомаси рослин у ньому.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні особливості активних штамів бактерій -деструкторів вуглеводнів та визначено ефективність створених на їх основі препаратів для очищення нафтових забруднень довкілля. Серед ізольованих з нафтозабруднених грунтів і кореляційних штамів бактерій відібрано активні штами - деструктори нафти та нафтопродуктів, що належать до видів Acinetobacter calcoaceticus, Gordonia rubropertinctus і Rhodococcus erythropolis. Вони здатні до засвоєння великої кількості вуглеводнів, не проявляють взаємного антагонізму, фітотоксичних властивостей і патогенності. За умов росту на вуглеводнях у штамів G. rubropertinctus ІМВ Ас-5005 і R. erythropolis ІМВ В-7012, які мають початкову низьку гідрофобність клітинної поверхні, відбувалося значне (у 4 - 25 раза) підвищення цього показника та синтез клітиннозв'язаних поверхнево-активних речовин (біоПАР), що мають емульгувальні властивості й утворюють стійкі емульсії типу "масло у воді". Домінувальними компонентами біоПАР цих штамів є гліколіпіди - мономіколати та диміколати трегалози. У високогідрофобного штаму A. calcoaceticus ІМВ В-7013 під час засвоєння вуглеводнів відбувається зниження гідрофобності клітин у 1,4 раза та синтез позаклітинних біоПАР з емульгувальними властивостями, які утворюють стійкі емульсії типу "вода в маслі". Відзначено, що біоПАР ацинетобактерій містить вуглеводи, білки та ліпіди, загальна кількість і склад окремих компонентів у яких залежить від використаного субстрату. Спільне культивування штамів збільшує на 6 - 15 % ступінь деструкції вуглеводнів, яка дорівнювала 76,0 - 97,8 % і зберігалася під час мінералізації середовища до 4,0 % NaCl і значень pH 6,0 - 8,0. Створені на основі досліджених штамів та нафтопоглинальних сорбентів препарат еколан і родойл зменшують концентрацію вуглеводнів у воді за 7 діб на 89,6 %, у грунті за 3 місяці - на 92,7 %, а нафтошламах за 6 місяців - на 92,1 %. У разі використання цих препаратів у запропонованих нормах їх внесення у забруднене середовище відсутня негативна дія на гідробіонтів прісноводних екосистем.

  Скачати повний текст

З метою створення нових очисних біотехнологій розроблено концепцію термодинамічного прогнозування взаємодії мікроорганізмів з металами періодичної системи елементів Д.І.Менделєєва, згідно з якою кожний метал є окисно-відновним та (або) стереохімічним аналогом певного "макроелементу", що сприяє неспецифічній взаємодії з металами неадаптованих до них мікроорганізмів. Концепцію підтверджено на підставі експериментальних досліджень стосовно 16-ти музейних культур, синтрофних асоціацій і змішаних мікробних угруповань, що складаються з декількох асоціацій з використанням різних металів і радіонуклідів. Уперше показано, що неспецифічне відновлення металів мікроорганізмами є розповсюдженим явищем, зумовленим термодинамічними властивостями бінарної редокс-системи: донорної (метаболічно активних мікроорганізмів) й акцепторної (окисленої форми металу). Розроблено теоретично та експериментально підтверджено узагальнену модель інтегральних механізмів акумуляції металів мікробними синтрофними асоціаціями та змішаними мікробними угрупованнями. Установлено можливість регуляції мікробного метаболізму, що дозволяє реалізувати будь-який з теоретично обгрунтованих оптимальних технологічних процесів очищення стічних вод металів і радіонуклідів. На базі теоретичних положень розроблено наукові засади універсальних мікробних природоохоронних технологій та створено два нових мікробних препарати: "Мікробний біокаталізатор" та "Змішані мікробні угруповання", призначені для очистки промислових стоків від токсичних металів, радіонуклідів і органічних забруднень.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси біотрансформації органічних забруднень, що містяться в стічних водах олійно-жирового виробництва та розглянуто питання розробки технології локального очищення стоків зазначеної категорії. Особливу увагу приділено дослідженню періодичного анаеробного бродіння стічних вод олійно-жирового комбінату за різних температурних режимів. Запропоновано оптимальний режим безперервного метанового зброджування стоків. Висвітлено вихід біогазу та його енергетичну цінність залежно від параметрів анаеробної ферментації. Доведено доцільність застосування симбіотехнології для доочищення зброджених стічних вод олійно-жирових виробництв згідно з вимогами до якості стоків, що скидаються в каналізацію. Описано технологію комплексного локального очищення висококонцентрованих стічних вод олійно-жирових підприємств, що включає термофільне метанове бродіння та аеробну обробку з застосуванням іммобілізованої мікрофлори. Показано можливість застосування кінетичних констант метанової ферментації, отриманих під час лабораторних досліджень для передбачення результатів анаеробного зброджування відходів за напівпромислових та промислових умов.

  Скачати повний текст

Розроблено біотехнологію виробництва T-2 токсину й обгрунтовано максимально допустимий рівень (МДР) у кормах для молодняку великої рогатої худоби (ВРХ) для умов відгодівлі. Удосконалено методику очищення, кристалізації та ідентифікації T-2 токсину. Досліджено чутливість телят до цього токсину за умов гострого та хронічного перебігу експериментального T-2 токсикозу. Визначено коефіцієнт кумуляції T-2 токсину в організмі тварин. Максимально недіюча, підпорогова та порогова концентрації T-2 токсину в кормах для молодняку ВРХ відповідно мають значення у межах: 0,53 - 0,8; 1,07 - 1,6; 2,13 - 3,2 мг/кг. Допустима добова доза очищеного T-2 токсину у кормах для телят становить і,53 мг/кг. Теоретично й експериментально обгрунтовано МДР T-2 токсину у кормах для молодняку ВРХ за умов відгодівлі. Розроблено науково-технічну документацію стосовно виробництва токсину, що дозволяє забезпечувати лабораторії різних профілів T-2 токсином для мікологічних досліджень.

  Скачати повний текст

Проаналізовано методи сепарації, технологічних послідовностей видобування й очищення технічних газів. Розглянуто процеси дефлегмації, ректифікації, адсорбції та виморожування. Проаналізовано роботу термосифону, вбудованого в дефлегматор ректифікаційної колони універсальної установки для видобування криптону і ксенону.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено зміну молекулярно-масового розподілу гумінових речовин (ГР) у воді Дніпровського водозабору під час використання різних методів її очищення. Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено можливість удосконалення технологій видалення ГР з води за рахунок використання комбінацій сорбційних матеріалів різних типів. Запропоновано методи глибокого видалення ГР з води із застосуванням комбінацій сорбційних матеріалів. Досліджено та розроблено процес комплексного очищення питної води за допомогою потрійної комбінації сорбентів: слабкокислотного катіоніту - низькоосновного аніоніту - активованого вугілля.

  Скачати повний текст

Встановлено ефективність використання іонного травлення для очищення поверхні молібдену від поверхневих плівок і від продуктів взаємодії металу з абразивами. Показано, що іонна обробка поверхні молібдену дозволяє знизити крайовий кут змочування на 67 % за рахунок зміни енергетичного стану поверхні за її очищення. Визначено характер розподілу залишкових зварювальних напружень у з'єднаннях, одержаних напряму та з використанням модифікованого шару. Зазначено, що використання модифікованого шару зменшує рівень еквівалентних напружень в зварному з'єднанні міді з молібденом на 30 - 35 % за рахунок збільшення загальної ширини дифузійної зони.

  Скачати повний текст

Удосконалено технологію виготовлення мікробного екзополісахариду (ЕПС) етаполану (продуцент - Acinetobacter sp. B-7005) на суміші ростових субстратів. Розроблено технологію ЕПС, яка дає змогу (у порівнянні з вихідною) зменшити витрати на сировину для одержання 1 кг етаполану у 3,5 раза. Створено технологічну й апаратну схеми одержання трьох товарних форм етаполану, що відрізняються ступенем очищення ЕПС.

  Скачати повний текст

З'ясовано природу та встановлено закономірності колоїдно-хімічної взаємодії в системі "вугільної дисперсії - розчини поверхнево-активних речовин" у процесах видобутку, переробки природного вугілля й утилізації його відходів. Вивчено колоїдно-хімічні властивості полівінілового спирту (ПВС) і запропоновано механізм його взаємодії з поверхнею вугілля різних стадій метаморфізму. Теоретично обгрунтовано застосування ПВС як флотореагенту та стабілізатора пін за пінного способу пилопригнічення. Показано, що ПВС збільшує час життя піни до 24 - 36 год, що дозволяє використовувати його як стабілізатор у пилопригнічуючих сумішах. Визначено, що введення ПВС як домішки до флотореагентів збільшує вихід концентрату до 85 % у разі зольності 3,5 %. Досліджено отримані моно- та діетаноламіди синтетичних жирних кислот як змочувачі вугільних дисперсій, визначено оптимальні концентрації їх застосування (0,01 - 0,50 %). Доведено повний біорозклад сполук. Запропоновано та досліджено новий флотореагент для збагачення природного вугілля - три-н-бутілборат. Реагент є ефективним для пінної флотації та цінної сепарації. Отримано сорбенти багатоцільового призначення з відходів вуглепереробки. Показано ефективність їх використання для очищення природних і стічних вод від солей важких металів і нафтопродуктів.

  Скачати повний текст

Досліджено основні фактори, що впливають на процес доочистки біологічно очищених стічних вод на контактних прояснювачах з використанням активованих розчинів реагентів сульфату алюмінію та хлориду заліза (ІІІ). Методом повного факторного експерименту одержано математичну залежність, яка дозволяє прогнозувати ефект очищення стічних вод за різних показників якості вихідної води, різних дозах реагентів і за коливання швидкості фільтрування. Зроблено висновок щодо можливості використання одержаних математичних залежностей для практичних цілей. Розроблено технічні рішення з використання активованих розчинів реагентів сульфату алюмінію та хлориду заліза (ІІІ) для інтенсифікації роботи контактних прояснювачів під час доочистки стічних вод від біогенних елементів на каналізаційних очисних спорудах.

  Скачати повний текст

Вивчено мінеральний склад бентонітових глин Кудринського родовища, екологічної обстановки деяких районів Криму. Розроблено технології санірування територій, забруднених токсичними важкими металами. Досліджено питання очищення стічних вод на міських каналізаційних очисних спорудах та економічної ефективності розробки Кудринського родовища в цілому. Комплексно проаналізовано особливості бентонітових глин з кар'єру ТОВ "Бентокрим" та проведено їх порівняльну оцінку з глинами Кудринського родовища. Розглянуто питання мінералогії, фізико-хімічних властивостей, склад і генезис Кудринського родовища бентонітових глин. Запропоновано та впроваджено рекомендації щодо використання бентонітових глин Кудринського родовища для охорони навколишнього середовища.

  Скачати повний текст

Встановлено колоїдно-хімічні закономірності вилучення іоногенних поверхнево-активних речовин (ПАР) із водних розчинів методами осаджувальної та сорбційної мікрофлотації у порівнянні з методом пінного функціонування. Розроблено нові ефективні способи очистки техногенних розчинів, що містять ПАР. Виявлено найбільш дієві методи колоїдно-хімічного впливу на даний процес, які дозволяють підвищити його ефективність. Показано можливість застосування запропонованих методів колоїдно-хімічного впливу з метою управління процесом очищення техногенних розчинів, що містять ПАР. Еспериментально підтверджено можливість інтенсифікації процесу флотаційного вилучення ПАР (хлоридів алкіламонію й алкілпіридинію, ГІПХ-3, цетазолу, піназоліну, додецилсульфату натрію (ДДСН) і сульфонолу НП-3) шляхом введення в їх розчини неорганічних осаджувачів (калію гексацианоферату (III, II) або сорбентів (калій-манган гексаціаноферату (II), н-окталекану, силіцій оксиду, феруму (III) та алюмінію гідроксиду). Наведено рекомендації щодо використання даних осаджувачів для покращання якості флотаційної очистки техногенних розчинів, забруднених ПАР. Термодинамічно обгрунтовано доцільність використання алкілсульфатів натрію як ефективних осаджувачів та одночасно флотаційних збирачів досліджуваних катіонних ПАР. Виявлено закономірності адсорбції іоногенних ПАР на межі поділу фаз розчин ПАР - тверде тіло для пояснення та прогнозування ефективності процесу їх вилучення із водних розчинів методом сорбційної мікрофлотації. Розроблено новий флотаційний спосіб вилучення катіонних ПАР (ГІПХ-3а, цетазолу, піназоліну) за допомогою сорбенту - раковини морських молюсків. Наведено рекомендації щодо використання флотації для очистки стічних вод машинобудівних, олійноекстракційних і лакофарбових підприємств.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості вилучення U(VI) та Co(II) з об'єктів довкілля з використанням поліетиленіміну (ПЕІ) та етилендиамінтетраоцтової кислоти (ЕДТА). Показано зв'язок між формами знаходження U(VI) та Co(II) у розчині і процесами, що відбуваються на поверхні алюмосилікатів. Виявлено, що наявність комплексоутворюючих лігандів зменшує величини сорбції металів в результаті утворення їх аніонних форм. Визначено константи утворення комплексів металів з функціональними групами поверхні мінералів. Встановлено вплив гумінових речовин, зв'язаних з їх поверхнею, на величини сорбції та десорбції U(VI) та Co(II). Запропоновано формулу розрахунку коефіцієнтів затримання металів у баромембранних методах очищення з використанням визначених констант стійкості комплексів U(VI) та Co(II) з ПЕІ, які не залежать від його структури й молекулярної маси. На підставі визначення ефективності дії десорбуючих реагентів для дезактивації грунтів від сполук U(VI) та Co(II) запропоновано амонійні солі ЕДТА.

  Скачати повний текст