Досліджено поняття автентичності існування в "негативному" та "позитивному" екзистенціалізмі. На підставі історико-філософського та компаративного аналізу концепцій С. Кіргегора, К. Ясперса, М. Гайдегера, Г. Марселя, Ж.-П. Сартра, Н. Аббаньяно, О.Ф. Больнова висвітлено еволюцію поняття "екзистенція". Досліджено процес імплантації класично-екзистенціалістичних ідей у сучасну філософію та екзистенціально-гуманістичну психологію. Феномен екзистенції у класичному екзистенціалізмі розглянуто як специфічну смислову матрицю структури людського буття й особливий тип духовного самоздійснення людини, взаємопов'язаний з її здатністю діяти за умов зростання різноманіття сучасного швидкоплинного світу, реалізовувати власні творчі потенції, проявляти креативні здібності для зноходження адекватного вирішнення проблем сьогодення.

  Скачати повний текст

Розроблено архітектуру та методику навчання нейронної надмережі прогнозування розвитку життєвого циклу спільноти складних регенеруючих технічних систем (СРТС). Апробовано автоматизовану систему управління експлуатацією автотранспортних засобів на базі нейронної моделі прогнозування ушкоджень. Наведено методики, алгоритми та програми для підвищення репрезентативності початкової інформації про життєдіяльність спільноти СРТС шляхом зменшення розмірності чинникового простору з метою виділення переважаючих техніко-організаційних чинників таких систем, перетворення їх на добірку адекватних виборок для навчання нейронної надмережі. Запропоновано методику, алгоритм і програми для визначення належності окремої СРТС після генерації до відповідної ресурсної ітерації життєвого циклу.

  Скачати повний текст

Визначено основні завдання, характер та особливості реалізації воєнно-економічної політики гітлерівської окупаційної адміністрації у аграрному секторі економіки рейхскомісаріату "Україна". Проаналізовано динаміку розвитку та методи втілення заходів "реформування" системи господарювання на селі. Проведено детальне дослідження поглядів нацистського керівництва щодо ставлення до українського селянства та з'ясовано вплив даного чинника на вибір методів та способів реалізації аграрної політики. Переглянуто характер психологічного впливу та матеріального заохочення селян, встановлено його ефективність у контексті економічної політики Німеччини. У науковий обіг введено невідомі раніше факти щодо вилучення матеріальних і використання людських ресурсів сільського господарства рейсхкомісаріату "Україна" в економічних інтересах Німеччини. Показано зміни у ставленні українського селянства до системи "нового порядку" протягом усього періоду окупації. Виправлено наявні неточності та помилки в історіографічній літературі щодо окремих аспектів аграрної політики третього рейху на українських землях.

  Скачати повний текст

Доведено цілісність й універсальність загального адаптаційного синдрому, який складається з певної послідовності адаптаційних реакцій на різних рівнях реактивності, забезпечує гомеостаз і життєдіяльність організму людини та тварин, в яких достатньо розвинені нервова, ендокринна, імунна системи (ссавці). Відзначено, що адаптаційні реакції розвиваються як відповідь організму на сукупність факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ. Експериментально доведено, що імунокомпетентні органи змінюються за різних адаптаційних реакцій. Уперше вивчено вплив нестероїдних протизапальних, сульфаніламідного та пірамідинового препаратів на розвиток реакцій. Установлено, що ці препарати у здорових тварин частіше, ніж інші медикаменти викликають адаптаційні реакції несприятливих типів, відповідно яким змінюються показники функції зовнішнього дихання, гемодинаміки, запалення, параметри гемостазу, діяльності нервової, ендокринної та імунної систем, ліпідного обміну. Виявлено та описано сезонні та добові ритми загальних адаптаційних реакцій. Установлено, що частота їх утворення залежить від віку та наявної патології. Обгрунтовано існування окремого типу загальної неспецифічної адаптаційної реакції - реакції неповноцінної адаптації, яка є фоном для будь-якої патології та має відмінні від інших реакцій характеристики нервової, ендокринної, імунної систем, параметри гемостазу та запалення. Уперше з'ясовано прогностичне значення сприятливого чи несприятливого типів адаптаційних реакцій для перебігу хвороб внутрішніх органів. Виявлено, що сприятливими є реакції спокійної та підвищеної активації, а несприятливими - стрес, переактивація та неповноцінна адаптація. Визначено критерії повної, часткової та неповноцінної ремісії з урахуванням типу адаптаційної реакції. Обгрунтовано можливість використання адаптаційних реакцій для медичного прогнозування.

  Скачати повний текст

Визначено поняття та розкрито сутність адаптації як пошук способів рішення визначених цілей та задач розвитку, особливостей та принципів адаптації вищих навчальних закладів (ВНЗ) до ринкових умов, включаючи заповзятливість, мобільність, економічну самостійність, конкурентоспроможність, економічну, юридичну та моральну відповідальність. Вперше запропоновано методику визначення рівня адаптації ВНЗ до ринкового середовища за допомогою комплексної порівняльної рейтингової оцінки, критеріями якої є матеріально-технічний та науково-педагогічний потенціал ВНЗ, затребуваність підготовлюваних їм спеціалістів, джерела надходження фінансових коштів, диверсифікованість освітніх послуг ВНЗ. Наведено методику розрахунку цін на освітні послуги, нижня межа яких формується на основі визначення вартості підготовки студента відповідно до спеціальністі, форми навчання, курсу, навчального плану, а верхня - установлюється виходячи зі стратегії "асортиментного ціноутворення". Розроблено методику визначення ризику кадрового бізнесу за допомогою імітаційного моделювання, що враховує джерела фінансових надходжень, обсяги реалізації та ціни на освітні послуги. Удосконалено методичні підходи щодо оцінки ефективності інвестицій у людський капітал, а саме у підготовку спеціалістів з різним рівнем освіти та визначення окупності даних вкладень.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження процесу адаптації людського організму до тривалих фізичних навантажень в онтогенезі. Одержано кількісні динамічні характеристики рівня економічності серцево-судинної системи учнів старшого шкільного віку за тривалих фізичних навантажень. Показано позитивний вплив тривалих фізичних тренувань на підвищення адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у разі використання м'язових навантажень, адекватних функціональним можливостям підлітка та юнака. На підставі аналізу вікової динаміки властивостей основних нервових процесів встановлено, що процес адаптації до тривалих фізичних навантажень супроводжується в учнів старшого шкільного віку удосконаленням функціонального стану нервової системи. Доведено, що в обстежуваних з різним рівнем розвитку основних нервових процесів за тривалих фізичних навантажень характер та спрямованість онтогенетичних змін вегетативних і психофізіологічних функцій однакові, але ступінь їх різний. Досліджено зв'язок основних нервових процесів з вегетативними та психічними функціями.

  Скачати повний текст

Вивчена адаптивна мінливість збудника туберкульозу пташиного виді в організмі морських свинок; людського і бичачого видів - в організмі курей; людського і пташиного видів - в організмі молодняка великої рогатої худоби.Встановлено, що в результаті багаторазового послідовного пасажування через організм не властивого хазяїна мікобактерії туберкульозу втрачають ряд вихідних властивостей і набувають нових ознак, характерних для виду збудника туберкульозу, специфічного для тварин, через організм яких вони пасажувалися. У не властивих хазяїнів збудники туберкульозу людського, бичачого і пташиного видів, поступово адаптуючись, викликають захворювання з характерними патологічними змінами і навіть генералізований інфекційний процес з летальним кінцем.

  Скачати повний текст

Узагальнено антитрагедійні риси естетико-художнього дискурсу. Виокремлено антитрагедійне як одну із своєрідних ознак сучасного мистецтва, проаналізовано проблемне коло у категоріальному співвідношенні "трагічного"- "комічного", "поетичного" - "прозового" в історико-естетичному аспекті. Встановлено, що антитрагедійне набуває категоріальних ознак, виходячи за межі суто постмодерністської настанови пов'язувати антитрагедію виключно із постмодерною трансформацією традиційних засад доби модерну. Антитрагедійне визначено як естетичну категорію. Запропоновано схему корелятивного співвідношення антитрагедійного з прозовим, що дозволяє простежити у контексті великого культурного часу антитрагедійне як нівелювання поетичного у бік прозового. Сутність антитрагедійного виокремлено у площину буденості як принципу світобачення і як художнього методу. Антитрагедійне охарактеризовано шляхом деієрархізації людського та речового, за принципу рівності між світом людей та світом речей. Антитрагедійне визначено як корелят між трагічним та комічним, їх "третій" стан. У психологічному сенсі антитрагедійне охарактеризовно як нездатність людини постійно перебувати у стані смислопошуків та граничних ситуацій, обгрунтовано положення про антитрагедійне як певний механізм захисту. Розглянуто категоріальне співвідношення "поетичне" - "прозове", в якому поетичне виступає ознакою трагедійного, а прозове - антитрагедійного. Зроблено висновок, що антитрагедійні риси виникають у площині буденності, повсякдення, прозовості, коли "стомленість" від трагедії та трагічного вимагає відходу у неконфліктний світ звично-звичайного.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено розмежування свободи як об'єктивної реальності людського буття та свободи як феноменальної даності, до якої відносяться мислення та культуротворення. Уточнено зміст понять "сенс" і "значення" як нетотожних смислових аспектів у процесі культуротворення: значення як ідеального концептуального смислу, об'єктивованого в предметах культури, та сенсу як ціннісно-почуттєвого відношення суб'єкта. Обгрунтовано культуротворчий зміст поняття "мотивації", що виявляється у потребі самоздійснення та втілюється в актах вираження та розуміння. Виявлено характер культуротворення як відповіді Іншому та відповідальності перед Іншим. Визначено місце рефлексії у здійсненні свободи як прояснення й актуалізації смислів. Встановлено роль Іншого як межі свободи й об'єктивної умови культуротворення.

  Скачати повний текст

Досліджено роль ідеології у формуванні світовідношення і цілепокладання людини в індивідуальному та колективному аспектах. Розглянуто ідеологію та її антропологічні аспекти у різних проблемних полях, а не як окремий предмет дослідження. Проаналізовано антропологічні моменти ідеологічних процесів: інтерполяцію, суб'єктивність, відчуження, ідеологічну маніпуляцію, гегемонію, функціонування ідеології у різних полях. Наведено результати філософсько-антропологічного аналізу практик деідеологізації та тези про "вічність ідеології", розглянуто питання існування ідеологічно нейтральних суспільних практик. Доведено, що антропологічна обумовленість ідеології полягає в її залежності від глибинних аспектів людської природи. Зроблено висновок, що ідеологія є однією з ключових детермінант людського буття, сформована в результаті взаємодії індивідуального несвідомого, цілепокладання людини та суспільних запитів.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що середньовічна німецька містика є напрямком західно-європейського християнства, що долучається до традиції містичного осмислення трансцендентного досвіду в неоплатонізмі та ранньохристиянської релігійної філософії. Визначено, що фундаментальною ідеєю містичної антропології Мехтільди Магдебурзької та Майстра Екхарта є ствердження можливосі єднання людини з вищим началом, яке досягається апофатичним шляхом відсторонення людини від власної "людськості". Зазначено, що з огляду на певний екзистенціалізм антропологія німецьких містиків розглядає людину в цілісності її існування, розгортаючи дискурс, який за структурно-семантичними ознаками є своєрідним видом некласичного мислення, що дозволяє дослідити середньовічний німецький містицизм у контексті філософії Ф. Ніцше, М. Гайдеггера, Ж. Дерріда. Дослідження історико-філософського контексту становлення німецького середньовічного містицизму дозволило виявити характер того діалогу зі вченнями Псевдо-Діонісія Ареопагіта та Бернара Клервоського, в якому здійснювалося формування концепції Мехтільди Магдебурзької та Майстра Екхарта. Встановлено, що унікальність німецького містицизму полягає в тому, що його концептуальна система базується на принципі апофазису, який послідовно реалізується на гносеологічному, онтологічному й антропологічному рівнях. Зміст створеної таким чином "апофатичної антропології" полягає в актуалізації думки щодо відкритості людини до буття та до самої себе, в якій вона віднаходить можливість заперечення самої себе та відмови від себе.

  Скачати повний текст

Виявлено, що понятійно-категоріальний апарат Г. Назіанзина за формою мав системний зв'язок із напрацьованою базою філософії античності, але з новим змістовним навантаженням у контексті вчення про людину апостола Павла та ряду інших християнських богословів. Встановлено місце антропологічних ідей, поглядів на богоподібність людини в творах ранньовізантійського філософа у загальному історико-філософському контексті. Доведено, що цілокупність (ціло-мудрість) людини, її виважений душевно-вольовий стан, і "просвітлений дух" мислиться Богословом як гарантія таємного спогляданням Бога на противагу зовнішнім, натуралістично-споглядальним, досвідно-логічним пошукам Істини як процесу, який іманентно містить в собі ряд неминучих похибок, помилок (гріха, зла). Реконструйовано особливості осмислення людського єства Г. Богословом, вказані ним шляхи до возз'єднання із первозданним Образом і Подобою (обожненням) на підставі базового синтезу мислительної тріади: віра - ум (розум) - розумна віра. Проаналізовано на прикладі Г. Назіанзина головну роль ортодоксального богословсько-містичного релігійного досвіду у становленні християнської антропології (богослов'я) на противагу релігійно-міфічним, еклектичним побудовам неоплатонізму. Доведено, що саме відношення до феномену магізму було одним із спонукальних чинників для Г. Богослова у пошуках та розумінні християнської духовності під час формування, ортодоксального вчення та ново-нікейських догматів.

  Скачати повний текст

На підставі аксіологічної та феноменологічної методологій проаналізовано ідею духовного творення людини та розуміння її сутності в межах екорелігійних впливів на ціннісний світ особи. Показано, що сучасна плюралістична релігійність має межу, окреслену Іншим, що дозволяє відродити та оновити релігійну духовність, подолати сучасну антропологічну кризу. Доведено, що релігійність, яка визначена як людська здатність до самовизначення та самотворчості, вихід за межі наявного буття, вказує на неутилітарну ціннісну спрямованність людини до творчості ціннісно-смислової форми буття у світі та є способом самовизначення, самоактуалізації, самоздійснення людини. Зроблено висновок, що на шляху до майбутньої цивілізації зміна релігійних парадигм неминуча, що пов'язано з необхідністю оновлення та збереження національних традиційних цінностей.

  Скачати повний текст

Показано доцільність застосування до музики сучасної феноменологічної інтерпретації тіла як не протипокладеного душі/духу, що полягає у можливості легітимізації тілесної компоненти у філософії музичної культури. Запропоновано тезу про античну предуготовленість людського тіла до мистецтва, яка є необхідною передумовою існування мистецтва взагалі та музики зокрема. Виявлено, що "потяг" до "замовчування" тіла в музиці зумовлений онтологічною розбіжністю між раціональним і чуттєвим, духовним і тілесним, іманентною всій європейській метафізичній традиції, і позначився на концептуальному баченні музики. Проаналізовано філософські тексти про музику Шеллінга та піфагорійців, Гегеля та Шопенгауера, Аристотеля, Платона та Канта та показано наявність стійких опозицій "душа/дух - тіло", "раціональне - чуттєве", "розумне задоволення - фізична насолода", де слабкий термін піддавався систематичному витісненню. Розкрито тенденції позитивної інтерпретації тілесного аспекту музичної реальності в текстах С.К'єркегора, Ф.Ніцше, Т.Адорно, що вказує на деструкцію опозиційних структур і дозволяє розглядати філософські передумови "музичної тілесності". Висвітлено генеалогічний зв'язок між тілесним досвідом освоєння світу й "антропоморфними" властивостями музичної мови. Запропоновано положення про темпоральну естетизацію слухацької тілесності у процесі музичного сприйняття, а також ідею про те, що в музичному творі містяться метазвукові перцептивно-афективні структури, які означують "позамузичні" смисли музичного дискурсу (наведено "робоче" визначення музичного перцепту й афекту), - в чому набули розвитку ідея Р.Інгардена про іманентність "емоційних якостей" музичного твору, а також ідеї Ж.Дельоза і Ф.Гватарі про "перцепт і афект" як "Форми думки" мистецтва.

  Скачати повний текст

Проаналізовано системи антропологічних поглядів мислителів східної патристики. Показано, що антропологія східної патристики розроблена на основі єдиної системи філософських категорій і є вченням про людську природу та два способи її існування. Людина осмислюється представниками східної патристики як створена Богом нерозривна єдність розумної, вольової, афективно-чуттєвої душі та живого тіла. Довершеність людини тлумачиться ними як богоподібність доброчесної та мудрої особистості. Відхилення від шляху духовного самовдосконалення спричиняє дезінтеграцію душі в пристрастях. Процес реінтеграції включає доброчесний праксис, природне споглядання Бога і створеного світу та містичне єднання з Абсолютом.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження раціональності в антроповимірних контекстах, що розкривають такі первісні значення терміну "ratio", як міра, лічба, співрозмірність, та відбивають нагальність співвіднесення людської діяльності та її результатів. Розглянуто раціональність як феномен діяльнісного буття людини, акцентовано увагу на прагматичній сутності даного поняття. Здійснено реконструкцію розуміння раціональності в прагматично зорієнтованих напрямках філософії XX ст. (постструктуралізму, сучасної антропології, марксизму, неомарксизму, прагматизму, комунікативної традиції), що дозволяє відтворити підстави переходу від монологічної до діалогічної парадигми соціокультурного розвитку сучасного суспільства. Обгрунтовано тезу, що трансісторична філософська проблема людини може бути прийнята як опосередкування у дослідженні домінантних тенденцій культурно-історичних філософських парадигм. Обгрунтовано доцільність розуміння сучасної філософської парадигми у контексті її антроповимірної складової, що проявляється в новітніх розробках теми суб'єктивності, свободи, толерантності, ціннісного виміру буття.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу відмежувати антропоцентризм від інших явищ у сфері дії людського чинника, зокрема, антропометризму, антропоморфізму, суб'єктивності. Теоретично обгрунтовано антропоцентризм функціонально неантропоцентричних фразеологічних одиниць (ФО). Для виявлення багаторівневої присутності суб'єкта фразеологічної концептуалізації застосовано метод макрокомпонентного аналізу в поєднанні з фреймовим. З метою проведення аналізу введено суб'єкта як учасника сцени, початковий та кінцевий фрейми поєднані постаттю концептуалізатора (когнітивні та прагматичні перетворення). Фреймовий аналіз застосовано до ФО-неідіом, у цьому випадку відбувається переакцентування слотів. Встановлено спільні антропоцентричні принципи концептуалізації часової реальності в українській, перській та японській фразеології та відмінності, зумовлені особливостями мовних картин світу.

  Скачати повний текст

Створено соціально-філософську концепцію місця та ролі армії в суспільстві за умов трансформації, у контексті якої на підставі аналізу взаємозв'язків армії та суспільства в економічній, соціальній, політичній і духовній сферах життєдіяльності розкрито специфіку, типологію та форми взаємодії армії та суспільства за сучасних умов, запропоновано моделі оптимізації цієї взаємодії у пострадянських країнах. Здійснено апроксимацію характеру розвитку сучасної збройної боротьби на оборонну політику держави у сфері економіки. Висвітлено особливості трансформації даних держав та її вплив на соціальні процеси у Збройних силах. Визначено місце та роль армії за умов демократичного суспільства. З'ясовано суть глобальних проблем сучасності та особливості їх впливу на життєдіяльність Збройних сил. Обгрунтовано головні напрямки оптимізації взаємодії армії та суспільства у перехідних системах. Запропоновано конкретні заходи в соціальній, економічній, політичній і духовній сферах життєдіяльності суспільства, що мають сприяти підвищенню бойової готовності та боєздатності Збройних сил України.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми формування і функціонування уявлень про людську досконалість в ментальному просторі локальних соціальних спільнот, їх вплив на спрямованість поведінки людей і соціальну динаміку. Висвітлено особливості духовно-моральної самодетермінації поведінки людей, яка базується на методологічній установці про те, що соціальний індивід є системоутворюючим елементом (агентом) соціальних спільнот. Сформульовано та обгрунтовано доцільність введення в соціальну філософію нового поняття "архетип досконалої людини" - ідеального предмету ментального простору людства, який містить уявлення, накопичені у колективній пам'яті як результат підсвідомого та свідомого відображення, духовно-моральний та соцікулььтурний феномен, який успадковується від покоління до покоління та переходить у цілісний образ (паттерн), людини, яка сама себе усвідомлює та відтворює. Проаналізовано конструктивний вплив архетипу досконалої людини на соціальну динаміку, його оновлюючий та гуманістично-перетворюючий потенціал.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу вивчення теорії архетипів у вітчизняній і зарубіжній філософській літературі (працях Л.Гумілова, М.Еліаде, С.Кримського, О.Лосєва, Т.Манна, Ф.Ніцше, Платона, П.Флоренського, Н.Хамітова, Ф.Шеллінга, К.Юнга). Проведено структурно-функціональний аналіз амбівалентної суті образу міфічного першогероя у контексті архетипу культурного героя, здійснено спробу реконструкції основних елементів даного архетипу у загальноіндоєвропейській традиції. Установлено функціонування його складових (захисної, перетворювальної та сакральної функцій) в українській духовній традиції. Історико-філософський зміст архетипу культурного героя визначено як іманентну націленість особи, якій притаманні риси міфічного першогероя, на перетворення, реорганізацію життя людської спільноти

  Скачати повний текст